Ухвала

від 18.07.2013 по справі 2а-5146/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5146/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія високих технологій" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, за участю третьої особи без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Веткомсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія високих технологій" (далі - ТОВ "Компанія високих технологій") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2012 №0000292301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 17.07.2012 №0000292301.

На вказану постанову ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Компанія високих технологій" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Веткомсервіс" за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, та з 01.11.2011 по 30.11.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 02.07.2012 №204/22-5/36712694.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 №1401/18696, а саме позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 247 461,00 грн., в тому числі по періодах: за вересень 2011 року на суму 141 606,00 грн., за листопад 2011 року на суму 105 855,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2012 №0000292301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 309327,00 грн., в тому числі за основним платежем 247461,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 61866,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ «Веткомсервіс» (продавець) та ТОВ «Компанія Високих технологій» (покупець) укладено договори поставки від 01.09.2011 №31-08 та від 26.10.2011 №01-11. Згідно цих договорів найменування, кількість, асортимент і ціна товару, а також терміни і порядок поставки вказуються у накладних, а сума договору орієнтовно складає 1000000,00 грн. в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.». Предметом купівлі продажу були камери дугогасильні вакуумні, які надані позивачу за договором від 01.09.2011 №31-08 на суму 849634,20 грн., в тому числі ПДВ на суму 141605,70 грн., та за договором від 26.10.2011 №01-11 на суму 635132,40 грн., в т.ч. ПДВ на суму 105855,40 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними за вересень та листопад 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зобов'язання згідно умов договорів, сторони виконали належним чином та повністю розрахувалось за придбаний товар, який отримано директором ТОВ «Компанія високих технологій» безпосередньо за місцем знаходження по вул. Пестеля, 15 в м. Києві, а у зв'язку з тим, що товар є малогабаритним, необхідності у вантажному перевезенні не було.

При цьому, перевізна документація є первинним документом, який фіксує безпосередньо факт здійснення господарської операції з перевезення, але вона не є первинним документом для складання видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.

Податкові накладні, які видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», також ТОВ «Веткомсервіс», на час вчинення правочинів було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Придбаний товар (камери дугогасильні вакуумні) використані ТОВ «Компанія Високих Технологій» у своїй діяльності в подальшому, зокрема придбаний товар за договором поставки №31-08 від 01.09.2011 та договором поставки №01-11 від 01.11.2011 укладеного позивачем з ТОВ «Веткомсервіс» реалізований наступним контрагентам: ПАТ «Електрозавод», ТОВ «Об'єднання Комунар», ТОВ «Оптікомс», ТОВ «Кард-Сістемс», ТОВ «Інтеос», ТОВ «Сенсор Технолоджи», що підтверджується рахунком №361, №6811 за листопад 2011 р.; договором №180 від 14.01.2011 р., податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспорними накладними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Посилання відповідача на відсутність ТОВ «Веткомсервіс» за його місцезнаходженням, не надання до перевірки первинної документації не стосується належного виконання господарських зобов'язань позивачем за укладеними договорами.

Крім того, факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Веткомсервіс» є необгрунтованим, оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагенту, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Веткомсервіс», тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 17.07.2012 №0000292301 є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.