Ухвала

від 23.07.2013 по справі 814/641/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 814/641/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Вербицькій Н.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хаскі» до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Хаскі» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування наступних податкових повідомлень-рішень ОДПІ від 05.02.2013 року:

№0000052301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 365907,00 грн., у тому числі за основним платежем - 290760,00 грн. та за штрафними санкціями - 75147,00 грн.;

№0000072301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 9828,00 грн.;

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 25.01.2013 року №1212/22/20872050 про результати документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками ТОВ «Формула-Петрол» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, ПП «Сигма-Нафта» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, ТОВ «Нафтопромпостач» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року.

За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення з цього податку стали висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач», оскільки, як вважає ДПІ, операції позивача з цими контрагентами є нікчемними, оскільки фактично від цих постачальників товарів позивачу не поставлялось.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаним контрагентом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ОДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту по операціям з ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» як порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України та статей 203, 215, 216, 228, 626, 629 ЦК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, які підлягає сплаті до бюджету за січень, лютий, серпень та листопад 2011 року на суму 290760,00 грн., а також до завищення від'ємного значення цього податку за серпень 2011 року на суму 9828,00 грн..

ДПІ вважає, що позивач не мав права включати до податкового кредиту суми ПДВ по цим постачальникам, оскільки угоди з ними є нікчемними, а реального товару від них позивачу не поставлялось.

Такий висновок податкового органу в акті перевірки обґрунтовується виключно з посланням на інформацію від інших податкових інспекцій, які проводили перевірки цих постачальників, а саме: акт Світловодськоїх ОДПІ Кіровоградської області №226/2200/3737048 від 06.08.2012 року щодо результатів перевірки ТОВ «Нафтопромпостач»; довідка Кіровоградської ОДПІ від 07.04.2011 року №273/1520/23678041 про результати перевірки ТОВ «Формула-Петрол»; акт ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 05.04.2011 року №66/22-40/36465630 та від 22.10.2012 року №1709/22-20/36465630 про неможливість проведення перевірки ПП «Сигма-Нафта».

За змістом цих документів вказані податкові органи визнають нікчемними всі правочини ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» внаслідок відсутності в них основних фондів, складських приміщень, трудових ресурсів, автотранспортних засобів, що на думку податковий органів, унеможливлює здійснення цими підприємствами фінансово-господарської діяльності.

Крім того, ДПІ в акті перевірки посилається на те, що надані позивачем накладні та товарно-транспортні накладні про придбання нафтопродуктів у ТОВ «Нафтопромпостач» та ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» мають недоліки їх складання стосовно наявності підписів водіїв та матеріально-відповідальних осіб за складське зберігання придбаних нафтопродуктів .

Іншого обґрунтування завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» акт перевірки не містить.

Приведені податковим органом в акті перевірки доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.14.1.181. ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

За змістом цих норм податкового законодавства не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням) чи не підтверджені митними деклараціями

В акті перевірки ОДПІ підтверджує, що господарські операції позивача з придбання нафтопродуктів у вказаних контрагентів оформлені договорами поставки продукції від 23.02.11 №18 - із ТОВ «Нафтопромпостач», від 04.01.2011 року №04/01-17 - із ТОВ «Формула-Петрол», від 23.02.2011 року №18 із ПП «Сигма-Нафта», а також накладними, податковими накладними, оплати позивачем придбаних нафтопродуктів підтверджені платіжними дорученнями. Перелік вищевказаних первинних документів наведений ОДПІ в розділі 3.1 акту перевірки.

Посилання ОДПІ в акті перевірки на певні недоліки оформлення накладних та товарно-транспортних накладних колегія суддів вважає помилковими, оскільки ці недоліки жодним чином не впливають на право позивача включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені вказаним постачальникам у складі ціни товарів, і підтверджені належним чином складеними податковими накладними, до яких в акті перевірки жодних претензій не викладено.

Факт того, що ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Стосовно висновків ОДПІ про відсутність реальних господарських операцій позивача з придбання нафтопродуктів ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач», колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів у ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ОДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначені акти та довідки податкових інспекцій щодо результатів перевірочної роботи по ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач», відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання нафтопродуктів у цих постачальників.

Сама по собі інформація з актів перевірок інших податкових інспекцій стосовно контрагентів позивача не може бути належним та достатнім доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» на момент проведення з ними господарських операцій в матеріалах справи відсутні.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно посилань ОДПІ на укладання позивачем в порушення статей 203, 215, 216, 228 ЦК України нікчемних правочинів із ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта» та ТОВ «Нафтопромпостач», колегія суддів зазначає, що по-перше, договори поставки з цими постачальниками за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсним немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ТОВ «Формула-Петрол», ПП «Сигма-Нафта», ТОВ «Нафтопромпостач», та про завищення позивачем податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька