Рішення

від 25.07.2013 по справі 905/4116/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2013 Справа № 905/4116/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" до 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля" простягнення 318 950,01 грн. за участю представників:

від позивачаФедоренко Д.А. - представник за довіреністю від відповідача-1 від відповідача-2 Бут Г.О. - представник за довіреністю не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" про стягнення в солідарно з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля" суми страхового відшкодування у розмірі 299 037,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 298,44 грн., 3% річних у розмірі 3 268,94 грн., пені у розмірі 16 344,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/0659840/0502/12 від 07.11.2012 відповідач-1 страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати, у тому числі, у зв'язку з викраденням застрахованого автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344МН. У зв'язку з тим, що вказаний автомобіль 26.12.2012 було викрадено, позивач вважає, що у відповідача-1 настав обов'язок відповідно до умов договору здійснити на користь страхувальника виплату першої частини страхового відшкодування. У зв'язку з тим, що відповідачем-1 порушено строки виплати першої частини страхового відшкодування, позивачем також нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Вимоги до відповідача-2 обґрунтовує тим, що на підставі договору поруки №15/11-2012 від 15.11.2012 ТОВ "Доненерговугілля" зобов'язалося у повному обсязі відповідати перед позивачем за виконання ПрАТ "СК "Провідна" обов'язків за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/0659840/0502/12 від 07.11.2012.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, зазначив, що страхувальником (позивачем) було надано неправдиву інформацію стосовно страхового випадку, приховано факти, що мають істотне значення, зокрема, повідомлено страховика про наявність одного ключа від автомобіля під час його придбання, умисно приховано факт замовлення додаткового ключа, тощо. Зауважує, що згідно з п. 26.3.3 договору добровільного страхування страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, а рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято ПрАТ "СК "Провідна" за результатами ретельного вивчення обставин справи, що полягало у направленні відповідних запитів з метою уточнення необхідних відомостей. Також відповідач-1 зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача 19.07.2013 відповідачем-1 було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідач-2 проти позовних вимог також заперечує, посилаючись на те, що договір поруки №15/11-2012 від 15.11.2012, укладений між ТОВ "Трансекспо плас" та ТОВ "Доненерговугілля" було розірвано, а тому на теперішній час ТОВ "Доненерговугілля" не має жодних зобов'язань перед позивачем. Просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ "Доненерговугілля".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором № 06/0659840/0502/12 добровільного страхування наземного транспорту від 07.11.2012 (далі - Договір), укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344МН.

Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У ст. 8 Закону України "Про страхування" зазначено, що страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 25.2.5 Договору страховим ризиком за даним Договором, у тому числі, є незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом з будь-якою метою (викрадення або спроба викрадення транспортного засобу та додаткового обладнання, встановленого на ньому) (ризик "викрадення").

Як свідчать матеріали справи, 26.12.2012 в період часу з 18-40 год. до 19-20 год. невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем марки "Mercedes", державний номер АА 3344 МН.

Відповідно до п. 27.2.3.1, п. 27.2.3.4 Договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний не пізніше 3 робочих днів із дня настання події надати страховикові оригінал письмової заяви за формою, встановленою страховиком, із визначенням всіх обставин події, надати страховику документи з переліку відповідно до п. 28 цього Договору та інші документи на запит страховика.

Пунктом 28.1.9 Договору передбачено, що при настанні події за страховим ризиком "викрадення" страхувальник також зобов'язаний передати страховикові одночасно з поданням письмової заяви про настання події свідоцтво про реєстрацію застрахованого ТЗ, усі повні комплекти оригіналів ключів та повні комплекти пультів керування, брелоків та ключів всіх електронних та механічних систем проти викрадення.

27.12.2012 позивач звернувся до страховика із заявою про настання страхової події та надав документи, передбачені умовами Договору.

29.12.2012 за актом приймання передавання документів та предметів представник страхувальника передав, а представник страховика прийняв комплект ключів у кількості 2 шт. від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 26.4.5 страховик зобов'язаний після підписання страхового акту здійснити виплату страхового відшкодування у строк, встановлений у п. 29 Договору.

Згідно з п. 30.9 Договору виплата страхового відшкодування при незаконному заволодінні (викраденні) застрахованого транспортного засобу здійснюється у такий спосіб:

- перша частина - 30% суми розрахованого страхового відшкодування сплачується протягом 10 робочих днів після отримання страховиком постанови про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ та надання страхувальником страховикові відповідних документів згідно з п. 28 Договору.

- друга частина - 70% суми розрахованого страхового відшкодування сплачується протягом 10 робочих днів після закінчення строку досудового розслідування слідчими органами та винесення обвинувального вироку або тримання страховиком постанови про закриття або призупинення кримінальної справи, але не пізніше, ніж через 6 місяців після порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ.

Відповідно до п. 29.1 Договору страхове відшкодування підлягає виплаті після повного встановлення обставин, причин розмірів заподіяної шкоди та (або) завданих збитків внаслідок настання страхового випадку на підставі письмової заяви страхувальника та страхового акта, складеного страховиком.

З метою прийняття рішення про здійснення виплати або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування, у випадках, якщо на підставі наданих страхувальником або одержувачем страхового відшкодування документів неможливо встановити факт, обставини, причини настання страхового випадку та розмір завданого збитку (шкоди) страховик робить запити до компетентних органів, підприємств, установ та організацій про відомості, пов'язані з настанням цього випадку, та має право призначити незалежну експертизу. Протягом 10 робочих днів з моменту одержання страховиком від одержувача страхового відшкодування останнього з документів, передбачених п. 28 Договору, та відповідей на запити страховика до компетентних органів, підприємств, установ та організацій страховик приймає рішення про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійсненні такої виплати.

Для встановлення обставин та причин настання страхового випадку страховиком направлялись відповідні запити до компетентних органів, до страхувальника. Так, Приватним акціонерним товариством "СК "Провідна" неодноразово направлялися запити до ГУ МВС України у м. Донецьк, до Куйбишевського РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області з метою отримання інформації про хід розслідування кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння автомобілем "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН. Крім того, відповідач звертався із запитами до офіційного дилера "Mercedes-Benz" - ТОВ "Автодім", генерального представництва Даймлер АГ в Україні - ПрАТ "Автокапітал", органів ДАІ УМВС України, позивача тощо (копії запитів та відповідей на вказані запити містяться в матеріалах справи). Також Приватним акціонерним товариством "СК "Провідна" було замовлено у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення трасологічного дослідження ключів від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, за результатами якого було складено експертний висновок від 16.07.2013.

Оскільки страховиком не в повній мірі встановлені всі обставини події, листами №04-10/2645 від 15.02.2013, № 04-10/4874 від 20.03.2013, № 04-10/6692 від 12.04.2013, №04-10/7220 від 19.04.2013, № 04-10/7603 від 25.04.2013, № 04-10/7799 від 30.04.2013 Приватне акціонерне товариство "СК "Провідна" повідомляло страхувальника про відкладення прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у ньому до отримання повної інформації.

19.07.2013 після отримання всієї необхідної запитуваної інформації страховиком було прийнято рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, страховик посилається на п.п. 26.2.1, 31.1.3, 31.1.4 Договору та зазначає, що ТОВ "Трансекспо плас" було приховано істотну інформацію, яка мала істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику та надано неправдиву інформацію про предмет договору та про факт настання страхового випадку, а саме повідомлено про наявність одного ключа від автомобіля при придбанні автомобіля, не повідомлено та умисно приховано про факт замовлення додаткового ключа, не надано страховику третій ключ від автомобіля, надано документ, який має ознаки підробки та надано свідомо неправдиву інформацію щодо передачі страховику оригінального ключа запалювання, вказавши, що цей ключ є дублікатом.

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування визначені статтею 991 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про страхування" та розділом 31 Договору.

Згідно з п. 31.1.3 та п. 31.1.4 Договору підставами для відмови страховика здійснити виплату страхового відшкодування є: надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору або про факт настання страхового випадку, у тому числі про приховування такої інформації; невиконання або неналежне виконання страхувальником своїх зобов'язань, визначених у п. 26.2.7, 26.2.11, 26.2.13, 26.2.17, 27.1.1.2, 27.2.4 Договору.

Відповідно до п. 26.2.1 Договору страхувальник зобов'язаний при укладенні цього Договору надати страховикові письмово інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінення ступеня страхового ризику, і надалі письмово інформувати страховика про будь-які змінення ступеня страхового ризику за 5 робочих днів до моменту настання таких змін, зокрема: змінення власника, змінення умов експлуатації застрахованого ТЗ (передавання ТЗ в оренду, лізинг, прокат, за договором підряду, тощо), його використання як таксі, у випробуваннях, у спортивних або навчальних цілях, тощо. Неповідомлення страховика про змінення ступеня страхового ризику до настання страхового випадку є підставою для відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача-1 на те, що страхувальником не було повідомлено страховика про змінення ступеня страхового ризику судом не приймається, оскільки матеріалами справи не підтверджується настання таких змін, які визначені у п. 26.2.1 Договору.

Щодо твердження відповідача-1 про те, що на момент укладення Договору у позивача були наявні 2 оригінальних ключі від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, обидва ключі, які надані страхувальником після настання події, виготовлені у 2007 році, а також про непередання позивачем третього ключа від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН суд відзначає наступне.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, від 08.11.2012, від попереднього власника (продавця) вказаного автомобіля до ТОВ "Трансекспо плас" (покупця), яким підтверджується, що на момент придбання автомобіля покупцю (ТОВ "Трансекспо плас") було передано 1 ключ від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН.

На замовлення ТОВ "Трансекспо плас" від 15.11.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодім" було виготовлено ключ від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі, листами ТОВ "Автодім", актом виконаних робіт від 25.12.2012, та не заперечується позивачем.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент настання страхового випадку у страхувальника було у наявності 2 ключа від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН (1 ключ, який був переданий позивачу за актом приймання-передачі автомобіля від 08.11.2002 та 1 ключ дублікат, виготовлений 25.12.2012), які на виконання вимог п. 28.1.9 Договору 29.12.2012 було передано страховику відповідно до акту прийняття-передавання.

Наданий відповідачем-1 висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження, складений 16.07.2013 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

У висновку зазначено, що належність наданих на дослідження ключів саме до автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, номер кузова (VIN-код) WDDEJ77X58A016091, встановлено експертом лише із заяви про проведення дослідження. Іншими фактичними даними вказані відомості не підтверджено.

Вказаний висновок не приймається судом, оскільки обставини щодо наявності двох ключів від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН виготовлених у 2007 році, які належать до комплектації продажу автомобіля, свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.

Твердження відповідача-1, що позивачем було свідомо приховано інформацію, яка мала істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику та свідомо надано неправдиву інформацію про предмет договору страхування та про факт настання страхового випадку, надано документ, який має ознаки підробки, судом не приймаються, оскільки є лише припущеннями відповідача-1, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких тверджень відповідачем-1 суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи відповідача-1, якими він обґрунтовує відмову у виплаті страхового відшкодування, спростовуються матеріалами справи, та не можуть бути підставою для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування, а тому страховиком неправомірно було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" визначено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Згідно з п. 30.8 Договору розмір страхового відшкодування за викрадений застрахований транспортний засіб дорівнює розміру страхової суми, встановленої для такого транспортного засобу, з вирахуванням ступеня зносу транспортного засобу за період дії цього договору, розрахованого згідно з п. 30.11 Договору, сум страхового відшкодування, виплачених раніше, та франшизи.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми першої частини страхового відшкодування у розмірі 299 037,95 грн., яку заявлено до стягнення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов Договору, а тому суд погоджується з розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт настання страхового випадку за Договором та факт існування у відповідача-1 обов'язку сплатити першу частину страхового відшкодування у розмірі 299 037,95 грн., суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування у розмірі 299 037,95 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 16 344,68 грн., інфляційних втрат у розмірі 298,44 грн. та 3% річних у розмірі 3 268,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторонами в п. 26.4.5 Договору погоджено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач нараховував пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період з 15.01.2013 по 27.05.2013.

Вище судом встановлено, що умовами Договору (розділ 29) відповідачу-1 надано право відстрочити прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у ньому до встановлення всіх обставин настання страхового випадку.

Відповідними листами відповідач-1 повідомляв позивача про відкладення прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято відповідачем-1 - 19.07.2013, тобто після отримання всіх запитуваних відомостей та експертного висновку від 16.07.2013.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем-1 до моменту прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не було порушено строків здійснення виплати страхового відшкодування.

Оскільки суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, які позивач просить стягнути, нараховані за період з 15.01.2013 по 27.05.2013, тобто до прийняття відповідачем рішення про відмову в здійсненні страхового відшкодування, вимоги про стягнення пені у розмірі 16 344,68 грн., 3% річних у розмірі 3 268,94 грн. та інфляційних втрат у розмірі 298,95 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо вимог до відповідача-2 суд відзначає наступне.

15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" було укладено договір поруки № 15/11-2012, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ПрАТ "СК "Провідна" за договором 06/0659840/0502/12 добровільного страхування наземного транспорту від 07.11.2012 (основний договір).

Пунктом 6.1 договору поруки визначено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання основного договору.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 статті 554 визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2013 між ТОВ "Трансекспо плас" та ТОВ "Доненерговугілля" було укладено додаткову угоду, відповідно до якої договір поруки №15/11-2012 розірвано з 10.06.2013.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, зобов'язання ТОВ "Доненерговугілля" за договором поруки припинені 10.06.2013.

Як встановлено вище, відповідач-1, відкладаючи прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або у відмову у такій виплаті, діяв у відповідності до умов Договору. До прийняття остаточного рішення про виплату відшкодування у ТОВ "Доненерговугілля" як поручителя не виник обов'язок нести відповідальність за зобов'язаннями відповідача-1. Рішення ж про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято 19.07.2013, тобто після розірвання договору поруки.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог по відношенню до відповідача-2 - ТОВ "Доненерговугілля".

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 50 000,00 грн.

Позивачем надано належним чином засвідчену копію договору № 15 від 15.05.2013, укладеного між адвокатом Федоренко Андрієм Альбертовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" (замовник), належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 770, акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 27.05.2013 до Договору № 15 від 27.05.2013, видатковий касовий ордер на суму 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що, вирішуючи питання про розподіл сум судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зі змісту договору № 15 від 15.05.2013 випливає, що надання юридичної допомоги відповідно до його умов безпосередньо пов'язане з веденням даної справи.

При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст. 30 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд відзначає, що в судових засіданнях від імені позивача приймала участь Федоренко Дар'я Андріївна - представник за довіреністю.

Враховуючи викладене, з урахуванням ціни позову, складності справи, тощо, суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" (01135, м. Київ, вул. Пестеля Павла, 11-Б, ідентифікаційний код 37079741) суму страхового відшкодування у розмірі 299 037 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч тридцять сім) грн. 95 коп., витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 5 980 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 95 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 30.07.2013.

Суддя М.В. Сажнева