Постанова

від 30.07.2013 по справі 5011-64/18945-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 5011-64/18945-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Анісімова М.О.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Титикало Р.С. дов. № 15/1 від 20.03.13р.,

від відповідача за первісним позовом: Захаров П.С. дов. № 4 від 12.07.13р.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп»,

на рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року,

у справі № 5011-64/18945-2012 (суддя Зеленіна Н.І.),

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Фінанс», м. Київ,

до товариства обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп», м. Київ,

про стягнення коштів,

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп»

до товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Фінанс»,

про визнання договору неукладеним,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «К.І.Фінанс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Інвесткомплекс Груп» про стягнення 50 000 грн. (а.с. 3-5).

27 лютого 2013 року ТОВ «К.І.Фінанс» подало до господарського суду міста Києва заяву про збільшення позовних вимог де просить стягнути з ТОВ «Інвесткомплекс Груп» 140 983,61 грн. (а.с. 44-45).

01 квітня 2013 року ТОВ «Інвесткомплекс Груп» звернусь із зустрічним позовом до ТОВ «К.І.Фінанс» в якому просив господарський суд міста Києва визнати договір № 24 від 20 вересня 2012 року неукладеним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року по справі № 5011-64/18945-2012 первісні позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Інвесткомплекс Груп» на користь ТОВ «К.І.Фінанс» 50 000 грн. - авансу, 50 000 грн. - штрафу та 2 049,18 грн. - пені. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (а.с. 131-138).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду первісний відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року по справі № 5011-64/18945-2012 та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «К.І.Фінанс» задовольнити частково стягнувши з ТОВ «Інвесткомплекс Груп» 50 000 грн. (а.с.143-146).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що договір розірвано з ініціативи генпідрядника до закінчення терміну виконання договору, а тому відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за прострочення таких термінів.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Інвесткомплекс Груп» по справі № 5011-64/18945-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 20 червня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-64/18945-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 02 липня 2013 року.

Ухвалою від 02 липня 2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 23 липня 2013 року у зв'язку з неявкою представника апелянта.

В судовому засіданні 23 липня 2013 року оголошено перерву до 30 липня 2013 року.

В судовому засіданні 30 липня 2013 року представник ТОВ «Інвесткомплекс Груп» надав суду пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «К.І.Фінанс» задовольнити частково стягнувши з ТОВ «Інвесткомплекс Груп» 50 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року по справі № 5011-64/18945-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

20 вересня 2012 року між ТОВ «К.І.Фінанс» (генпідрядник) та ТОВ «Інвесткомплекс Груп» (субпідрядник) було укладено договір Підряду № 24 (далі - договір), (а.с. 9-16).

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що субпідрядник зобов'язується виконати за завдання генпідрядника на свій ризик роботи відповідно до проектної документації та державних будівельних норм, правил і інших нормативів та здати їх генпідряднику в установлений даним договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати проектну документацію, прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість цього договору, що визначена в кошторисі, який є невід'ємною частиною даного договору, орієнтовно становить 1 000 000,00 грн. та уточнюється в Актах приймання-передачі виконаних робіт.

В пункті 7.2. договору сторони досягли згоди, що генпідрядник, в залежності від наявності бюджетного фінансування, має право перерахувати аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій субпідрядником необхідних для виконання робіт в розмірі не більше 30% від вартості робіт, які відповідно до календарного графіку (Додаток № 1) повинні бути виконані субпідрядником. Субпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу.

Згідно з п. 11.1. договору, роботи повинні бути виконані в строки. Початок: субпідрядник починає роботи протягом 5 (п'ять) робочих днів з моменту підписання даного договору та отримання авансу. Закінчення: 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання даного договору. Термін виконання робіт уточнюється в календарному графіку (додаток № 1).

20 вересня 2012 року на виконання п. 7.2. договору генпідрядником було перераховано на рахунок субпідрядника авансовий платіж в розмірі 50 000 грн., на підтвердження чого позивач надав суду виписку банку з особового рахунку (а.с. 30).

Однак, як зазначає ТОВ «К.І.Фінанс» (позивач за первісним позовом), ТОВ «Інвесткомплекс Груп» (відповідач за первісним позовом) свої зобов'язання щодо початку виконання комплексу будівельних робіт на протязі 5 робочих днів з моменту підписання договору та отримання авансу, як передбачено п. 11.1 договору, - не виконав.

Позивач за первісним позовом листом від 16 жовтня 2012 року № 149 надіслав відповідачу за первісним позовом претензію про розірвання договору підряду № 24 від 20.09.2012 року повідомивши, що «договір є розірваний на десятий день з моменту відправлення даної вимоги», та повернення авансового платежу в розмірі 50 000 грн. (а.с. 17).

Згідно ст. 651 ЦК України: «У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.»

26 жовтня 2012 року листом №152 була повторно надіслана претензія про повернення авансового платежу в розмірі 50 000 грн. за договором підряду № 24 від 20.09.2012 року. В листі зазначалось, що договір станом на 26.10.2012 року є розірваний (а.с. 21).

Листом № 01/11 від 01 листопада 2012 року ТОВ «Інвесткомплекс Груп» відповіло на претензії ТОВ «К.І.Фінанс» та зазначило, що отриманий аванс витрачений на закупівлю матеріалів для виконання робіт тому його повернення неможливе. Також ТОВ «Інвесткомплекс Груп» запропонувало поставку на об'єкт партію радіаторів опалення (а.с. 29).

Листом № 172 від 13 листопада 2012 року ТОВ «К.І.Фінанс» відповіло на лист ТОВ «Інвесткомплекс Груп» де повторно просило повернути аванс в сумі 50 000 грн., та відмовилось від пропозиції поставки на об'єкт партію радіаторів опалення (а.с. 24).

Проте, ТОВ «Інвесткомплекс Груп» аванс ТОВ «К.І.Фінанс» не повернуло у зв'язку з чим виник спір.

За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором будівельного підряду.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України: «За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.»

Відповідно до ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Частина 2 статті 877 Цивільного кодексу України зобов'язує сторони договору визначити в договорі склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України виконання роботи підрядником відбувається за завданням замовника.

Частиною 1 ст 323 ГК України, передбачено, що "Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.»

1 серпня 2005 року Постановою Кабінету Міністрів України № 668 затверджені Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, (надалі - Умови № 668).

Згідно п.17 Умов № 668 передбачено, що «Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду».

Здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією. Завдання замовника може формуватися як у складній (проектно-технічна документація, що додається до договору), так і простій формах (у вигляді опису безпосередньо в договорі, ескізу моделі, схемі, дефектної відомості). В усякому випадку воно повинно дозволяти чітко встановити майбутні характеристики результату, як кожним сторонам договору, так і будь-якій третій неупередженій особі.

Згідно пункту 48 Умов № 668: «Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду.»

Також слід зауважити, що згідно з п. 69 - 71 Умов № 668: «Будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.»

Відповідно до положень ч. 3 ст. 320 ГК України підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.

В матеріалах справи відсутні документальні докази (акти приймання передачі) факту передачі позивачем відповідачу проектної документації та будівельного майданчика.

За таких умов неможна стверджувати, що позивачем виконані обов'язки, щодо передачі проектно-кошторисної документації та будівельного майданчика відповідачу. Отже у відповідача за таких умов не виникло обов'язку приступати до виконання будівельних робіт.

Пунктом 15.1. договору сторони погодили, що генпідрядник може розірвати чи призупинити дію цього договору в односторонньому порядку, про що повинен повідомити субпідрядника письмово за два тижні, у випадку відставання з вини субпідрядника у виконанні графіків виконання робіт та неналежним виконанням умов даного договору.

Відповідно до п. 15.3 договору, одностороннє рішення про призупинення робіт або розірвання цього договору оформлюється у формі письмового повідомлення про припинення дії даного договору, яке направляється на адресу іншої сторони вказану в даному договорі. Договір є розірваним на десятий робочий день з моменту відправлення повідомлення.

Частина 2 та 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що « У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.»

Сторонами в договорі погоджено підстави та процедуру розірвання договору. Листом від 16 жовтня 2012 року № 149 ТОВ «К.І.Фінанс» надіслало ТОВ «Інвесткомплекс Груп» претензію про розірвання договору підряду № 24 від 20.09.2012 року.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні тощо (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК).

Отже після розірвання договору позивач згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України має право вимагати повернення виконаного у зобов'язанні, а саме безпідставно набутих відповідачем грошових коштів в сумі 50 000 грн.

Виходячи з викладеного колегія суддів Київського апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог за первісним позовом в частині стягнення авансу в сумі 50 000 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення первісного позову в частині стягнення штрафних санкцій та пені, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 14.5. договору, у випадку порушення субпідрядником строків виконання робіт, він повинен сплатити генпідряднику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості невиконаних робіт за кожен день такої прострочки.

Позивач за первісним позовом не надав суду доказів на підтвердження порушення відповідачем строків виконання робіт, які б могли стати підставою для стягнення пені. В пункті 11.1 договору погоджені строки: початок робіт 5 робочих днів з моменту підписання даного договору та отримання авансу. Закінчення: 60 календарних днів з моменту підписання даного договору. Термін виконання робіт уточнюється в календарному графіку (додаток № 1).

Проте, відповідач за первісним позовом зазначає, що генпідрядник не надав субпідряднику фронту робіт та доступ на площадку для виконання робіт, як передбачено п. 9.1 та 9.2 договору.

В пунктах 9.1 та 9.2 договору сторонами погоджено, що генпідрядник передає субпідряднику фронт робіт. Генпідрядник зобов'язаний забезпечити субпідряднику можливість вільного доступу на площадку для виконання робіт за договором.

Позивач за первісним позовом не спростував вказані доводи та не надав суду доказів передачі субпідряднику фронту робіт та доступ на площадку для виконання робіт, а відтак останній не міг приступити до виконання робіт.

Колегія суддів звертає увагу, що договір підряду № 24 від 20 вересня 2012 року розірваний з ініціативи первісного позивача до закінчення строку виконання договору. Погоджений в договорі строк виконання робіт 60 календарних днів закінчується 20 листопада 2012 року, а договір розірвано 30 жовтня 2012 року (10 робочий день з моменту відправлення повідомлення про розірвання (п. 15.3 договору)), отже відсутні підстави для стягнення пені за порушення субпідрядником строків виконання робіт.

Також, безпідставною є вимога про стягнення штрафу в розмірі 50 000 грн.

Відповідно до п. 14.6. Договору в разі прострочення з вини субпідрядника терміну виконання робіт згідно Додатку № 1 понад 10 (десять) календарних днів субпідрядник сплачує генпідряднику штраф в розмірі 5 % (п'ять відсотків) від загальної вартості робіт по договору.

Вказаний пункт договору, на який посилається первісний позивач передбачає сплату штрафу у разі порушення первісним відповідачем терміну виконання робіт згідно Додатку № 1, проте, сторонами Додаток № 1 не підписано, що не заперечується сторонами, а тому відсутні підстави для задоволення такої вимоги.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком першої інстанції, про необхідність відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати договір підряду № 24 від 20 вересня 2012 року неукладеним мотивуючи свої вимоги тим, що сторонами за спірним договором не було досягнуто згоди за всіма істотними умовами, що застосовуються до даного типу договорів.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що визнання договору неукладеним законом не віднесено до способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до абзацу 8 п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними": «позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено; в такому разі можуть заявлятися вимоги, передбачені главою 83 ЦК України.»

Крім того, судом встановлено, що під час укладення спірного договору сторонами був дотриманий загальний порядок укладання господарських договорів, передбачений ст. 181 ГК України, а саме: викладено договір у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками та погоджено предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи наведене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що місцевий господарський суд при винесення оскаржуваного рішення дійшов вірного висновку про необхідності відмовити з задоволенні зустрічного позову та в необхідності стягнення з відповідача за первісним позовом суму перерахованого авансу в розмірі 50 000 грн., проте, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача за первісним позовом пеню та штрафні санкції.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року, по справі № 5011-64/18945-2012 необхідно змінити.

Апеляційна скарга ТОВ «Інвесткомплекс Груп» на рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року, підлягає частковому задоволенню.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволено на 33,5 %, а апеляційна скарга на 100% то судовий збір повинен бути стягнутий пропорційно задоволених вимог.

Скаржником сплачено судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1 409,84 грн., апеляційна скарга задоволена в частині відмови стягнення 52 040,97 грн. Оскільки, в частині майнових вимог скаржником оскаржувалась тільки вказана сума, то судовий збір за розгляд апеляційної скарги повинен бути стягнутий, який підлягає сплаті за вимоги майнового характеру при зверненні до апеляційних господарський суддів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч. І ст. 103, ст. 104 та ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» на рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року по справі № 5011-64/18945-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22 травня 2013 року по справі № 5011-64/18945-2012 змінити.

3. Викласти рішення в наступній редакції:

«І. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

ІІ. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» (04080, м. Київ, вул. Хвойки, 18/14, оф. 922, код ЄДРПОУ 33885756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Фінанс» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 35649480) попередню оплату (аванс) за договором підряду в сумі 50 000 грн. 00 коп.

ІІІ. В решті вимог за первісним позовом - відмовити.

ІV. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

V. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» (04080, м. Київ, вул. Хвойки, 18/14, оф. 922, код ЄДРПОУ 33885756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Фінанс» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 35649480) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 999 грн. 55 коп., за розгляд справи місцевим господарським судом.»

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Фінанс» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 35649480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» (04080, м. Київ, вул. Хвойки, 18/14, оф. 922, код ЄДРПОУ 33885756) судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді в сумі 860 грн. 25 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Справу № 5011-64/18945-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.