Постанова

від 24.07.2013 по справі 9/82/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 9/82/09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМирошниченка С.В., Суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. у справі№ 9/82/09 господарського суду Миколаївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" доВідкритого акціонерного товариства "Агроекспорт"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Основа"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Крат-296"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН-2007"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікольська"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "Діксі"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Плюс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників: позивача:Федорова Т.В.; Верхацький І.В.; відповідача-1:Не з'явилися; відповідача-2:Не з'явилися; відповідача-3:Не з'явилися; відповідача-4:Не з'явилися; відповідача-5:Не з'явилися; відповідача-6:Не з'явилися; відповідача-7:Не з'явилися; відповідача-8:Матвєєва О.І.; ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ „Агроекспорт", ТОВ „Юридична фірма „Основа", ТОВ „Крат - 296", ТОВ „ВВН-2007", ТОВ „Нікольська", ТОВ „Юридична агенція правових експертиз „Діксі", ТОВ „Консалтинг-Плюс", ТОВ „Юкреін Бізнес Солюшнз" та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2012 р. просило господарський суд звернути стягнення на свою користь, в рахунок погашення заборгованості ВАТ "Агроекспорт" за кредитними зобов'язаннями у розмірі 28 376 030,99 грн., на заставне/іпотечне майно, що перейшло у власність ТОВ „Юкреін Бізнес Солюшнз".

Позовні вимоги обґрунтовувалися набуттям Банком права звернення стягнення на передане йому в іпотеку майно внаслідок невиконання з боку ВАТ „Агроекспорт" своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.01.2013 р. (суддя Давченко Т.М.) у справі № 9/82/09 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. (судді: Бєляновський В.В., Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 18.09.2002 р. між акціонерним поштово - пенсійним банком "Аваль" (Банк), правонаступником якого є позивач - ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", та ВАТ "Агроекспорт" (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/08-11/259, за умовами якого Банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію у розмірі, що не перевищує суму еквівалентну 1 500 000 дол. США, строком до 18.09.2005 р.

В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між Банком та ВАТ "Агроекспорт" були укладені договір застави від 23.09.2003 р., предметом якого є 8899/10000 частини нежитлового об'єкту, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шостакове, вул. Елеваторна, 1 та обладнання відповідно до додатку № 1 до договору застави, договір застави від 07.12.2002 р., предметом якого є комплекс перевалки зернових культур.

27.07.2004 р. між Банком та ВАТ "Агроекспорт" (позичальник) було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/08-11/137CR з загальним розміром позичкової заборгованості (ліміт активних операцій), еквівалентним 13 000 000 дол. США.

В забезпечення виконання зазначеної угоди між Банком та ВАТ "Агроекспорт" було укладено наступні договори іпотеки.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2006 р. у справі № 10/171/06, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р., ВАТ "Агроекспорт" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2006 р. у справі № 10/171/06 ТОВ "Юридична фірма "Основа" визнана кредитором ВАТ "Агроекспорт" з кредиторськими вимогами у розмірі 52 738 270 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.12.2006 р. у справі № 10/171/06 затверджена мирова угода, укладена між ТОВ "Юридична фірма "Основа" (кредитор) та ВАТ "Агроекспорт" (боржник). Право власності на активи ВАТ "Агроекспорт", у тому числі й спірне майно, визнано за ТОВ "Юридична фірма "Основа".

Як встановлено судами попередніх інстанції, у наступному ТОВ "Юридична фірма "Основа" за актом приймання - передачі майна від 17.01.2007 р. передало вказане майно до статутного капіталу ТОВ "Крат-296".

Зазначене майно було відчужене ТОВ "Крат-296" за договорами купівлі-продажу, укладеними 20.01.2007 р. з ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Нікольська" та ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ", предметом яких є нерухоме майно.

Рішеннями Постійнодіючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. у справах № 10/28, № 10/29, № 10/31 визнано дійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна від 20.01.2007 р., укладені між ТОВ "КРАТ-296" та ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ", ТОВ "Нікольська", ТОВ "ВВН-2007", покупців визнано добросовісними набувачами нерухомого майна за вказаними договорами та визнано за ними право власності на це майно.

09.02.2007 р. між ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ" та ТОВ "Консалтинг-Плюс", між ТОВ "Нікольська" та ТОВ "Консалтинг-Плюс" та між ТОВ "ВВН-2007" та ТОВ "Консалтинг-Плюс" в простій письмовій формі було укладено договори ренти, за якими у власність ТОВ "Консалтинг-Плюс" передано нерухоме майно, яке було предметом договорів купівлі-продажу від 20.01.2007 р.

Рішеннями Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 13.05.2008 р. у справах № 61/10, № 61/12, № 60/6 визнано дійсними договори ренти від 09.02.2007 р., укладені між ТОВ "Консалтинг-Плюс" та ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ", ТОВ "Нікольська", визнано ТОВ "Консалтинг-Плюс" власником майна за вказаними договорами, а також визнано ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ" та ТОВ "Нікольська" іпотекодержателями цього майна відповідно до договорів ренти від 09.02.2007 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2007 р. скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.12.2006р. у справі № 10/171/06 про затвердження мирової угоди, укладеної між ТОВ "Юридична фірма "Основа" та ВАТ "Агроекспорт".

Разом з тим, з наявних у справі матеріалів вбачається, що договори купівлі-продажу від 20.01.2007 р. є чинними, не визнавались недійсними та укладені в період чинності ухвали господарського суду Миколаївської області від 25.12.2006 р. у справі № 10/171/06 про затвердження мирової угоди.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.08.2008 р. у справі № Б-39/69-08 ТОВ "Консалтинг-Плюс" було визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припинена, всі арешти накладені на майно ТОВ "Консалтинг-Плюс" та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника знято.

За результатами проведених відкритих торгів ліквідатор ТОВ "Консалтинг Плюс" та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" уклали договори купівлі-продажу майна ТОВ "Консалтинг Плюс" від 21.08.2009 р. та від 01.09.2009 р., за якими спірне майно було відчужено на користь ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз".

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. у справі № 34/676-54/255, що набрало законної сили, встановлено наступні факти: при укладенні вказаних договорів ліквідатором дотримано порядок продажу майна банкрута, передбачений законодавством, в матеріалах справи відсутні докази оскарження ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", включеним до числа кредиторів, дій ліквідатора в справі про банкрутство ТОВ "Консалтинг-Плюс".

У наступному, рішеннями господарського суду Харківської області від 20.10.2009 р. у справах № 58/208-09 та № 58/209-09, що набрали законної сили 03.03.2010 р., та рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2010 р. у справі № 15/146-10, що набрало законної сили 13.09.2010 р., були скасовані рішення Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 13.05.2008 р. у справах № 61/12, № 61/10 та № 60/6 відповідно, тобто після укладення договорів купівлі-продажу від 21.08.2009 р. та від 01.09.2009 р. між ліквідатором ТОВ "Консалтинг Плюс" та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р. у справі № 34/160, що набрала законної сили, встановлено наступні факти: ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" набуло право власності на майно без обтяжень та обмежень, оскільки придбало його в процесі ліквідації ТОВ "Консалтинг-Плюс". Зазначене майно ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" набуло на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, право власності на яке було зареєстроване у встановленому порядку. Під час продажу майна банкрута при виконанні постанови про визнання боржника банкрутом знімаються всі обтяження, обмеження та арешти накладені на майно банкрута.

Також, постановою Вищого господарського суду від 30.11.2011р. у справі № 18/191/10 було залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.06.2011 р., яким відмовлено у задоволенні позову ВАТ "Агроекспорт" до "Юкреін Бізнес Солюшнз" про витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено зустрічний позов ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" до ВАТ "Агроекспорт" та визнано ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" добросовісним набувачем спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищевказані факти встановлені рішеннями суду, які набрали законної сили, у справах, де брали участь ті самі сторони, а тому вони не повинні доводитися знову в даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 вказаного Закону, у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як кредитор, вимоги якого забезпечені заставою (іпотекою) нерухомого майна, скористалося правом передбаченим ч. 2 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та звернулося до ліквідатора ТОВ "Консалтинг Плюс", як власника спірного майна та іпотекодавця, з кредиторськими вимогами, які ґрунтувалися на кредитних договорах та договорах застави (іпотеки), укладеними між Банком та ВАТ "Агроекспорт" та були визнані ліквідатором в розмірі 60 658 477,91 грн., у тому числі 41 728 846,27 грн. - основний борг, 18 929 631,64 грн. - відсотки, як вимоги забезпечені заставою майна боржника, і віднесені до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, суди вірно зазначили, що з моменту звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із заявою про визнання його кредиторських вимог до банкрута на підставі договорів застави (іпотеки) нерухомого майна та визнання таких вимог, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки - спірне нерухоме майно на підставі ст. 33 Закону України "Про іпотеку".

Судами встановлено, що в наступному звернення стягнення на спірне майно відбулося в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом реалізації цього майна і задоволення (погашення) вимог кредиторів, зокрема ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

При цьому, на момент укладення договорів купівлі - продажу від 21.08.2009 р. та від 01.09.2009 р. обтяження спірного майна заставою (іпотекою) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не існувало, натомість Банк мав право на одержання коштів від реалізації майна в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна банкрута.

Частиною 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги, незадоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2012 р. у справі № Б-39/69-08, що набрала законної сили, було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Консалтинг Плюс", визнано вимоги кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", незадоволені за недостатністю майна банкрута - ТОВ "Консалтинг Плюс", в сумі 60 658 477,91 грн., погашеними, а саме: - вимоги, що випливають з договору застави від 07.12.2002 р., з договору застави від 23.09.2003 р., з договору іпотеки від 30.07.2004 р., з іпотечного договору від 08.11.2004 р., з іпотечного договору від 09.12.2004 р., укладених між АППБ "Аваль" та ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Консалтинг Плюс" ліквідовано, провадження у справі припинено.

Таким чином, судами вірно встановлено, що вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як іпотекодержателя спірного майна, у тому числі щодо звернення стягнення на спірне майно, були погашені в процедурі банкрутства ТОВ "Консалтинг Плюс" з моменту припинення провадження у справі про банкрутство та ліквідації банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону "Про іпотеку" особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судами встановлено, що до набуття ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" права власності на спірне майно, як і зараз, обтяження цього майна іпотекою (заставою) не існувало, а чинне законодавство України не передбачає повторного звернення стягнення на предмет іпотеки, як і не передбачає подвійного задоволення вимог кредитора за рахунок одного й того ж предмета іпотеки. Наведене свідчить про безпідставність посилань позивача на те, що він має право отримати задоволення своїх погашених вимог від нинішнього власника спірного майна - ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз".

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. у справі № 9/82/09 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере