Постанова

від 31.07.2013 по справі 5010/1160/2012-14/76

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 5010/1160/2012-14/76

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддівГубенко Н.М., Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 у справі№ 5010/1160/2012-14/76 господарського судуІвано-Франківської області за позовомКоломийської міської ради Івано-Франківської області доОбслуговуючого кооперативу "ЦентроДім" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління економіки Коломийської міської ради Івано-Франківської області прозобов'язання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Коломия за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2012 у справі №5010/1160/2012-14/76 (суддя Булка В.І.) позов задоволено. Зобов'язано Обслуговуючий кооператив "ЦентроДім" укласти з Коломийською міською радою Івано-Франківської області договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Коломиї в редакції запропонованій позивачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Зварич О.В., судді - Хабіб М.І., Якімець Г.Г.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2012 у справі № 5010/1160/2012-14/76 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного господарського суду, Коломийська міська рада Івано-Франківської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 27.02.2008 №1065-25/2008 "Про припинення права користування та надання земельних ділянок у оренду" надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу "ЦентроДім" на укладення договору оренди земельної ділянки терміном оренди 50 років загальною площею 2880,0 м 2 за адресою: бул.Л.Українки, 32-а для житлово-комерційного використання. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля площею 1017,58 м 2 .

На підставі вказаного рішення між Коломийською міською радою Івано-Франківської області (Орендодавець) та Обслуговуючим кооперативом "ЦентроДім" (Орендар) 14.04.2008 укладено договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2880,0 м 2 або 0,2880 га для житлово-комерційного використання, яка знаходиться в м. Коломия по бул. Л. Українки, 32-а.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 21.05.2010 видано Обслуговуючому кооперативу "ЦентроДім" дозвіл № 503 на виконання будівельних робіт з реконструкції незавершеного будівництвом складу під житлово-комерційний комплекс по бул. Л.Українки, 32-а в м. Коломиї, а 01.03.2012 Інспекцією видано відповідачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Коломийська міська рада Івано-Франківської області листами від 20.04.2012 №452/0/01-20/16 та від 20.06.2012 № 818/0/01-18/16 звернулась до Обслуговуючого кооперативу "ЦентроДім" щодо обов'язковості укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Коломиї у відповідності до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення Коломийської міської ради від 06.04.2011 № 285-4/2011 "Про нову редакцію Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Коломиї".

Однак, відповідач листом від 04.07.2012 № 16 відхилив пропозицію позивача щодо укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Коломиї, оскільки зважаючи на норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву житлово-комерційного комплекса на бул. Л.Українки, 32-а, який наданий 21.05.2010, у нього відсутній такий обов'язок.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як встановлено судами попередніх інстанцій зазначив, що відповідач, укладаючи договір оренди землі від 14.04.2008 мав намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у м. Коломия, відтак зобов'язаний був звернутися до Коломийської міської ради Івано-Франківської області для укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Коломиї до моменту видачі дозволу на виконання будівельних робіт (до 21.05.2010). Проте, до Коломийської міської ради звернення відповідача не надходило, в зв'язку з чим відповідач порушив норми діючого на той час законодавства, що призвело до недопоступлення відповідних коштів до місцевого бюджету.

Приймаючи рішення у справі про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень ст. 27 1 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 3 Закону України "Про основи містобудування", ст. 40 і п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та дійшов висновку, що відповідачем порушено норми щодо обов'язковості укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Коломия.

Скасовуючи рішення суду про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд, керуючись положеннями ст. 27 1 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п.8.1, 8.3 Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Коломиї, в редакції від 29.09.2009 (рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 29.09.2009№ 2247-42/2009 "Про внесення змін і доповнень до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста") вказав, що оскільки позивач до прийняття об'єкта в експлуатацію з вимогою про укладення договору про пайову участь до відповідача не звертався, а на момент подання позову спірний комплекс був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується декларацією від 01.03.2012, то в силу положень ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вимога про зобов'язання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Коломиї є безпідставною.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Статтею 187 ГК України визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно зі ст. 27 1 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинний на час здачі вказаного вище об'єкта в експлуатацію), замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п. 8.1 Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Коломиї, в редакції від 29.09.2009 (рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 29.09.2009 № 2247-42/2009 "Про внесення змін і доповнень до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста") договір встановленої форми укладається між Виконавчим комітетом міської ради та замовником будівництва. Договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт (п. 8.3 Положення).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно встановлено попередніми судовими інстанціями, на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Коломия останнім оформлено відповідні документи та об'єкт будівництва прийнятий в експлуатацію.

Зважаючи на встановлені судами обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог обґрунтованим. Як вірно зауважив суд, до прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був, тоді як на момент звернення позивача до відповідача з відповідною вимогою об'єкт вже прийнятий в експлуатацію. Оскільки, в силу обставин, встановлених судом апеляційної інстанції у даній справі передбачений законодавством граничний термін (не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт) для укладення такого виду договору сплив, то вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

Доводи Коломийської міської ради Івано-Франківської області, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 у справі № 5010/1160/2012-14/76 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА