ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2013 р. Справа № 820/988/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/988/13-а
за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Промкомплект"
до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання дій незаконними,
ВСТАНОВИЛА:
11.02.2013 року Приватне науково-виробниче підприємство «Промкомплект» звернулось до суду із позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати неправомірними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної перевірки ПНВП «Промкомплект» за грудень 2010 року з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, оформленої актом від 22.03.2011 року №1247/182/31633592; визнати неправомірними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо встановлення в ході перевірки та викладення в акті перевірки від 22.03.2011 року № 1247/182/31633592 порушень ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період грудень 2010 року.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.03.2013 року позовні вимоги задовольнив.
Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом допущено порушення порядку призначення та проведення документальної перевірки платника податку, у зв'язку з чим також є необґрунтованими висновки, що викладені ним у акті, складеному за результатами проведення такої перевірки.
Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи про пропуск НВП «Промкомплект» строків на оскарження дій податкового органу відносно проведення документальної невиїзної перевірки.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, проведена документальна невиїзна перевірка ПНВП «Промкомплект» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період грудень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 22.03.2011 року за № 1247/182/31633592.
Зазначена перевірка проведена на підставі ст.79 Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється в разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України зазначається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України; надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; наявність на момент перевірки у податкового органу звітних, первинних, інших документів та інформації.
Із матеріалів справи вбачається, що у акті перевірки від 22.03.2011 року у якості фактичної підстави для проведення документальної перевірки зазначається виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ.
Правовою підставою для проведення перевірки є п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Положення зазначеної статті передбачають, що перевірка проводиться лише у випадку якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Колегія суддів вказує, що на вимогу суду податковим органом не надано відповідних доказів дотримання вимоги п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Судовим розглядом встановлено, що копія наказу від 21.03.2011 року № 494 Про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки були складені відповідачем, направлені на адресу позивача кур'єрською поштою та повернуто кур'єром відповідно накладної до ДПІ у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцем знаходження.
Слід зазначити, що правила листування з платником податків врегульовані ст. 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 42.2. зазначеної статті документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У спірних правовідносинах відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу: надання пояснень та їх документального підтвердження, копії наказу на перевірку, письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки в розумінні норм Закону України «Про поштовий зв'язок», Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002 р. № 139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення", на адресу позивача не надсилав. Відповідач повідомлення про вручення поштових відправлень за формою № 119 до матеріалів справи не подав.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 2.9, п. 3.1 акту перевірки від 22.03.2011 року в ході перевірки було використано звітні форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; податкові декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки, Податкові декларації з прибутку, додаток №5 за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року; результати перевірок, проведених іншими податковими органами.
До перевірки за перевіряємий період не були надані бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами; журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 361, 631, 311; зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів; податкові накладні та первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, реєстри виданих та отриманих податкових накладних.
Виходячи з призначення документальної невиїзної перевірки та керуючись положеннями п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, відсутність зазначених документів унеможливлює проведення самої документальної перевірки.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а сама перевірка проведена за відсутності обов'язкової документальної бази.
Таким чином, колегія суддів зазначає про наявність підстав для задоволення позову в частині вимоги про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки ПНВП «Промкомплект» за грудень 2010 року з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, оформленої актом від 22.03.2011 року № 1247/182/31633592.
Стосовно позовних вимог ПНВП «Промкомплект» щодо визнання неправомірними дій Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо встановлення в ході перевірки та викладення в акті перевірки від 22.03.2011 року № 1247/182/31633592 порушень ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період грудень 2010 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки зафіксовано факт проведення перевірки та відповідні результати щодо висновків посадової особи податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства.
Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника.
Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Промкомплект» від 22.03.2011 р. № 1247/182/31633592 за грудень 2010 р. з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ», оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки та висновків викладених в акті перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень, а не діями у розумінні КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ПНВП «Промкомплект» та необхідності відмови у задоволенні позову в цій частині.
Стосовно посилань відповідача на пропуск НВП «Промкомплект» строків оскарження дій податкового органу відносно проведення документальної невиїзної перевірки колегія суддів вказує, що про існування акту перевірки від 22.03.2011 року № 1247/182/3І633592 ПНВП «Промкомплект» стало відомо лише 01.02.2013 року від ТОВ «Кайлас», з яким позивач мав взаємовідносини, при цьому, сам акт перевірки позивачем було отримано 07.02.2013 року.
У зв'язку з чим перебіг строку для звернення до суду із даним адміністративним позовом почався 07.02.2013 року, а тому причини пропуску строку звернення до суду є поважними.
Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через часткове порушення ним норм процесуального та матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення в частині вимог про визнання протиправними дій Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо встановлення в ході перевірки та викладення висновків в акті перевірки від 22.03.2011 року №1247/182/31633592 за грудень 2010 р. з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ», підлягає скасуванню з прийняттям нової у зазначеній частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/988/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог ПНВП "Промкомплект" про визнання протиправними дій Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо встановлення в ході перевірки та викладення висновків в акті перевірки від 22.03.2011 року №1247/182/31633592 за грудень 2010 р. з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ».
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ПНВП "Промкомплект" - відмовити.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. по справі № 820/988/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2013 |
Оприлюднено | 01.08.2013 |
Номер документу | 32739561 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Ральченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні