Ухвала

від 24.07.2015 по справі 820/988/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 року м. Київ К/800/29669/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі 820/988/13-а за позовомПриватного науково-виробничого підприємства «Промкомплект» доОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби провизнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Приватне науково-виробниче підприємство «Промкомплект» (далі по тексту - позивач, ПНВП «Промкомплект») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Основ'янської МДПІ м. Харкова), в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати неправомірними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова по проведенню документальної невиїзної перевірки ПНВП «Промкомплетк» за грудень 2010 року з питань виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, оформленої актом від 22 березня 2011 року №1247/182/31633592;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо встановлення в ході перевірки та викладення в акті перевірки від 22 березня 2011 року №1247/182/31633592 порушень частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період грудень 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ПНВП «Прокомплект» про визнання протиправними дій Основ'янської МДПІ м. Харкова щодо встановлення в ході перевірки та викладення висновків в акті перевірки від 22 березня 2011 року №1247/182/31633592 за грудень 2010 року з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі рішення, оформленого наказом від 21 березня 2011 року за №494 «Про проведення документальної невиїзної перевірки», була проведена документальна невиїзна перевірка ПНВП «Промкомплект» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період грудень 2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 22 березня 2011 року №1247/182/31633592.

Відповідно до вступної частини зазначеного акту перевірка проведена згідна зі статтею 79 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів дотримання вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні документальної невиїзної перевірки, реалізація владної управлінської функції у спірних правовідносинах була організована податковим органом без дотримання положень Податкового кодексу України, що порушує матеріально-правовий інтерес позивача як платника податків на належне та безумовне додержання суб'єктом владних повноважень визначених законом процедур і дослідження обставин справляння податків та зборів у визначений законом спосіб. Крім того, у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а сама перевірка проведена за відсутності обов'язкової документальної бази.

Також суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ПНВП «Промкомплект» про визнання неправомірними дій відповідача щодо встановлення в ході перевірки та викладення в акті перевірки від 22 березня 2011 року №1247/182/31633592 порушень частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за грудень 2010 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо встановлення в ході перевірки та викладення в акті перевірки від 22 березня 2011 року №1247/182/31633592 порушень частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період грудень 2010 року, Харківський апеляційний адміністративний суд зауважив, що дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника.

Переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірки взагалі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для перевірки правомірності дій відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо здійснення позапланової перевірки позивача в розрізі дотримання порядку, визначеного приписами Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений положеннями статті 78 ПК України, а особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані положеннями статті 79 ПК України.

Так, у пункту 78.4 статті 78 ПК України закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 ПК України деталізує наведену вище норму та закріплює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Правила листування з платником податків врегульовані статтею 42 ПК України.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Крім того, пунктом 79.1 статті 79 ПК України також закріплено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій у акті перевірки від 22 березня 2011 року як підставу для проведення документальної перевірки зазначено виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ.

Отже правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Правовою нормою, закріпленою у названому пункті, передбачено, що перевірка проводиться лише у випадку якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, відповідачем під час розгляду справи судами не надано доказів дотримання наведених вище правових норм Податкового кодексу України, а саме:

- направлення у порядку, визначеному ПК України, запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження щодо виявлених недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- направлення у порядку, визначеному ПК України, рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки;

- проведення відповідної перевірки саме на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про вчинення суб'єктом владних повноважень протиправних дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №820/988/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна