Постанова

від 30.07.2013 по справі 11/1982-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 11/1982-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е., суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача -не з'явились, відповідача -Антощук О.А., Семенов С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу КП "Міськтепловоденергія" на ухвалу та постанову господарського суду Хмельницької області від 07.05.2013 Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 у справі№11/1982-10 за позовомДержавної екологічної інспекції в Хмельницькій області доКП "Міськтепловоденергія" провідшкодування шкоди ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.05.2013 (суддя Гладій С.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 (судді: Маціщук А.В., Гулова А.Г., Петухов М.Г.), відмовлено у задоволенні заяву КП "Міськтепловоденергія" від 10.04.2013 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 у даній справі у зв'язку з відсутністю нововиявлених обставин.

КП "Міськтепловоденергія" в поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме ст.ст.35,112 ГПК України. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що в розумінні п.4 ч.2 ст.112 ГПК України однією з підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 є факти скасування Вищим адміністративним судом України постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2-а-9446/10/2270, на якій ґрунтувалося вказане рішення господарського суду, та подальшого прийняття Хмельницьким окружним адміністративним судом постанови від 05.03.2013 у справі №822/338/13-г (за результатами нового розгляду справи №2-а-9446/10/2270), яким задоволено адміністративний позов КП "Міськтепловоденергія" до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог №5488/03 від 13.09.2010 та №6450/03 від 22.10.2010.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані ухвала та постанова - скасуванню з передачею справи на розгляд господарського суду Хмельницької області зі стадії прийняття до провадження заяви КП "Міськтепловоденергія" від 10.04.2013 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції від 07.05.2013, апеляційний суд виходив з того, що:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 у справі №11/1982-10 задоволено позов державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про стягнення 3061508,54 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу /а.с.138-140/. Вказане рішення набрало законної сили, на виконання рішення 17.05.2012 р. господарським судом Хмельницької області видані накази.

Приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд встановив, що відповідач в період з 01.02.2010р. по 14.02.2010р. здійснив спеціальне водокористування без відповідного дозволу, що породжує обов'язок відшкодувати заподіяну цими неправомірними діями шкоду в розмірі 3061508,54 грн., яка обрахована відповідно до Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009.

10.04.2013р. відповідач звернувся до господарського суду Хмельницької області з заявою про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 у справі №11/1982-10 за нововиявленими обставинами.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду

судових рішень за нововиявленими обставинами.

У п.п.2,8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В обґрунтування своєї заяви про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 за нововиявленими обставинами КП "Міськтепловоденергія" посилалось на скасування судом касаційної інстанції усіх рішень в адміністративній справі, а також на висновок Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/338/13-а про визнання протиправними та скасування вимоги Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області №5488/03 від 13.09.2010 про відшкодування позивачем збитків в розмірі 3061508,54 грн., заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідач доводить, що скасування Вищим адміністративним судом України постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011, відповідно до якої в адміністративній справі встановлено правомірність вимоги державної екологічної інспекції в Хмельницькій області від 13.09.2010 №5488/03 про сплату збитків в сумі 3061508,54 грн., стало тією нововиявленою обставиною, яка не була і не могла бути відомою на час вирішення спору по суті у даній справі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.112 ГПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає перегляду, є однією із підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами. Однак, у даній господарській справі судове рішення в адміністративній справі не було підставою для ухвалення рішення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 у справі №11/1982-10 прийняте відповідно до встановленої підвідомчості справ господарським судам, за результатами досліджених судом доказів, які мають значення у конкретному спорі - про стягнення з господарюючого суб'єкта шкоди внаслідок здійснення спеціального водокористування без відповідного дозволу.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що не надано преюдиціального значення для господарських судів фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК України (в даному випадку - рішенням в адміністративній справі), але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил ст.43 цього Кодексу щодо оцінки доказів.

Разом з тим, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір, про що зазначено у п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Отже, оціночні висновки адміністративного суду не мають значення для господарського суду, оскільки не є фактами, які покладаються в основу судового рішення, враховуючи суть спірних правовідносин, і не можуть впливати на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом у судовому рішенні.

Оцінка адміністративним судом вимоги Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області №5488/03 від 13.09.2010, викладена у постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 у справі №822/338/13-а, також не є нововиявленою обставиною, оскільки є переоцінкою тих доказів, які були відомі на час прийняття рішення і вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду даної справи.

Доводи відповідача стосуються неоднакової правової позиції судів щодо оцінки доказів, що за своєю правовою природою не може вважатися нововиявленою обставиною.

Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.112 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Аналізуючи зміст заяви від 10.04.2013 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012, апеляційний суд спочатку правильно зазначив, що в обґрунтування необхідності перегляду цього рішення за нововиявленими обставинами КП "Міськтепловоденергія" посилається на взаємопов'язані факти скасування Вищим адміністративним судом України постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2-а-9446/10/2270, на якій ґрунтувалося вказане рішення господарського суду, та наступного прийняття Хмельницьким окружним адміністративним судом постанови від 05.03.2013 у справі №822/338/13-г (за результатами нового розгляду справи №2-а-9446/10/2270), яким задоволено адміністративний позов КП "Міськтепловоденергія" до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог №5488/03 від 13.09.2010 та №6450/03 від 22.10.2010.

Проте, подальший висновок апеляційної інстанції про те, що судове рішення в адміністративній справі не було підставою для ухвалення рішення у даній господарській справі, суперечить фактичним обставинам справи.

Адже, приймаючи рішення від 03.05.2012 про задоволення позову у справі №11/1982-10, місцевий господарський суд, посилаючись на ст.35 ГПК України, виходив передусім з того, що Хмельницький окружний адміністративний суд у постанові від 06.10.2011 встановив факт правомірності проведення перевірки дотрмання вимог природоохоронного законодавства КП "Міськтепловоденергія" та її результатів, а також правомірність вимог Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог №5488/03 від 13.09.2010 та №6450/03 від 22.10.2010 про оплату 3061508,54 грн., як розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного водокористування, а тому додатковому його встановленню немає потреби.

Як свідчать матеріали справи, саме у зв'язку з тим, що вирішення Хмельницьким окружним адміністративним судом адміністративної справи №2-а-9446/10/2270 за позовом КП "Міськтепловоденергія" до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог №5488/03 від 13.09.2010 та №6450/03 від 22.10.2010 про стягнення збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, може істотно вплинути на вирішення спору по справі №11/1982-10, провадження у даній справі зупинялося господарським судом ухвалою від 20.01.2011.

Отже, не можна не погодитися з твердженням скаржника про те, в розумінні п.4 ч.2 ст.112 ГПК України підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 є факти скасування Вищим адміністративним судом України постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2-а-9446/10/2270, яку (постанову) покладено в основу вказаного рішення господарського суду, та подальшого прийняття Хмельницьким окружним адміністративним судом постанови від 05.03.2013 у справі №822/338/13-г (за результатами нового розгляду справи №2-а-9446/10/2270), яким задоволено адміністративний позов КП "Міськтепловоденергія" до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог №5488/03 від 13.09.2010 та №6450/03 від 22.10.2010.

Водночас, згідно з ч.ч.1,2 ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється: 1) у випадку, встановленому пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи; 2) у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини 2 статті 112 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили; 3) у випадку, встановленому пунктом 4 частини 2 статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012, якою було скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі №2-а-9446/10/2270, набрала законної сили з моменту її проголошення (ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України), а тому місячний строк для подання відповідачем заяви сплинув ще в січні 2013 року.

В свою чергу, відповідно до п.1 ч.6 ст.113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Наведені обставини переконливо свідчать про те, прийнявши до провадження заяву КП "Міськтепловоденергія" від 10.04.2013 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012 за межами встановленого строку та розглянувши її по суті, місцевий господарський суд грубо порушив норми процесуального права (ч.ч.1,2,6 ст.113 ГПК України), оскільки обставина подання заяви з пропуском місячного процесуального строку зобов'язує суд вирішити питання про поновлення цього строку шляхом надання ретельної правової оцінки відповідному клопотанню заявника на предмет поважності (неповажності) причин його пропуску.

Апеляційний суд на вказані істотні порушення судом першої інстанції норм процесуального права помилково уваги не звернув.

Разом з тим, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити таке.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Колегія визнає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність встановлення нововиявлених обставин постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 у справі №822/338/13-г, з огляду на наступне.

Дійсно, в розумінні ст.35 ГПК України факти, встановлені судовими рішеннями адміністративних судів, не мають преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням правил ст.43 цього Кодексу щодо оцінки доказів.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, як норми Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і Методики №389 оперують поняттям "винної особи", що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Підставою для застосування до КП "Міськтепловоденергія" відповідальності у вигляді відшкодування шкоди судами визначено факт здійснення підприємством спеціального водокористування без спеціального дозволу в період з 01.02.2010р. по 14.02.2010р.

Однак, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 у справі №822/338/13-г достеменно встановлено той факт, що у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго" від 30.09.2004 та його поверненням орендодавцю (Кам'янець-Подільській міській раді) згідно постанови ВГСУ від 08.10.2009 у справі №7/4788, КП "Міськтепловоденергія" за актом приймання-передачі від 31.01.2010р. прийняло від Управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради на відповідальне збереження та для здійснення господарської діяльності основні засоби ЗАТ "Тепловоденергія" (колишнього орендаря), які використовувалися для надання населенню міста послуг з водопостачання, і вже в перший же день діяльності після прийняття основних засобів виробництва (01.02.2010р.), відповідач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування №0002395 був виданий КП "Міськтепловоденергія" 15.02.2010 року, тобто в межах місячного терміну, передбаченого п.4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (затверджений постановою КМ України №321 від 13.03.2002).

Крім того, в період самовільного водокористування (з 01.02.2010р. по 14.02.2010р.) КП "Міськтепловоденергія" здійснювало забір води з підземних джерел в межах ліміту, встановленого для попереднього водокористувача, а будучи єдиним виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м.Кам'янець-Подільському, був зобов'язаний забезпечити безперебійне постачання водою населення міста.

Вказані фактичні обставини мають істотне значення для даної справи, оскільки переконливо вказують на недоведеність вини відповідача у самовільному водокористуванні у період оформлення дозвільним органом спеціального дозволу, тобто спростовують факти, які було покладено в основу первісного судового рішення. Адже, відповідач не зволікав та не ухилявся від вчинення дій, спрямованих на оформлення дозволу на спеціальне водокористування.

Наведене не виключає наявність достатніх підстав вважати, що обставини, які встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 у адміністративній справі №822/338/13-г (за участю тих же сторін) впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні від 03.05.2012, що переглядається за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на те, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які не були усунуті апеляційним судом, призвели до прийняття неправильного судового рішення, колегія вбачає підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування ухвали та постанови і передачі справи на розгляд господарського суду Хмельницької області зі стадії прийняття до провадження заяви КП "Міськтепловоденергія" від 10.04.2013 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.05.2012.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111 5 ,111 7 -111 12 ,112,113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу КП "Міськтепловоденергія" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду господарського суду Хмельницької області від 07.05.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 у справі №11/1982-10 скасувати з передачею справи на розгляд господарського суду Хмельницької області зі стадії прийняття до провадження заяви КП "Міськтепловоденергія" від 10.04.2013 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун