Ухвала

від 23.07.2013 по справі 826/5147/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5147/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І. М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «СП «Голографія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «СП «Голографія» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000044040 від 14.03.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Голографія» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000044040 від 14.03.2013 р. - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні судом обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких вважає рішення суду вмотивованим та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року (вх. № 9085470416 від 21.01.2013 року). В якій позивачем задекларовано значення рядка 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3)» в сумі 1450577, 00 грн., в тому числі рядок 21.1 «значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» зазначено в сумі 1450577, 00 грн.

Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатом вище вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 19.02.2013 року за № 150/40-40/30675977 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовані порушення позивачем

ст. 200 ПК України та п. 4.6 розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» частини V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 1450577, 00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 14.03.2013 року № 0000044040 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1813221, 25 грн. (1450577, 00 грн. - основний платіж, 362644, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються ст. 200 ПК України.

Так, відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Слід зауважити, що заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість регулюється Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року за № 1492 (далі - Порядок № 1492).

Пунктом 4.6 розділу V Порядку №1492 визначено алгоритм заповнення Розділу ІІІ декларації з податку на додану вартість «Розрахунки за звітний період».

Так, відповідно до пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу V Порядку №1492, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

Підпунктом 4.6.2 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 передбачено, що якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Згідно із пп. 4.6.3 п. 4.6 розділу V Порядку №1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума:

- у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

- у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3, відповідно до пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку №1492, передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Як вже було зазначено вище, позивач, в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. визначив «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3)» в сумі 1450577, 00 грн., в тому числі рядок 21.1 «значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - 1450577, 00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у рядку 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного податкового періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду» декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. зазначено суму у розмірі « 0».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було неправомірно задекларовано значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 1 450 577, 00 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за грудень 2012 року, що підлягає сплаті до бюджету.

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, з яким в свою чергу погоджується і колегія суддів, що результати перевірки щодо правомірності заявленого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2012 року не впливають на правомірність заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення №0000044040 від 14.03.2013 р.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «СП «Голографія»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.