Ухвала

від 19.03.2015 по справі 826/5147/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5147/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000044040 від 14.03.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000044040 від 14.03.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, у задоволенні позову ТОВ "СП "Голографія" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 касаційну скаргу ТОВ "СП "Голографія" задоволено частково, зазначені вище рішення судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішення не звернуто уваги, що порушення порядку заповнення декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року не вплинула на розрахунки з бюджетом. Крім того, у позивача відсутній податковий борг зі сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року позов задоволено частково - скасовано податкове повідомлення-рішення №0000044040 від 14.03.2013р. в частині суми 1740692,40 грн. (за основним платежем - 1450577, за штрафними санкціями -2900115,4 грн.).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №150/40-40/30675977 від 19 лютого 2013 року.

Згідно з висновками вказаного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.6 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" частини V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25 листопада 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 1450577, 00 грн.

Власні доводи відповідач мотивував тим, що оскільки у рядку 20.2 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного податкового періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду" декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року вказано "0", то ТОВ "СП "Голографія" неправомірно задекларовано значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 1450577, 00 грн., що позивачем не заперечувалось, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання за грудень 2012 року, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі акта перевірки Окружною ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення №0000044040 від 14 березня 2013 року яким ТОВ "СП "Голографія" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1813221, 25 грн., у т.ч. 1450577, 00 грн. за основним платежем, 362644, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами підтверджується відсутність у позивача податкового боргу зі сплати грошового зобов'язання та шкідливих фінансових наслідків для державного бюджету країни, водночас вказана обставина не може слугувати підставою для звільнення позивача від податкової відповідальності, у зв'язку з недодержання позивачем вимог податкового законодавства в частині правильності заповнення податкової декларації та їх усуненням.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає такий висновок законним і обґрунтованим, виходячи з такого.

Заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість регулюється Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року за № 1492 (далі по тексту - Порядок № 1492).

Відповідно до пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу V цього Порядку якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

Підпунктом 4.6.2 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 закріплено, що якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Відповідно до пп. 4.6.3 п. 4.6 розділу V Порядку №1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду); у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3, відповідно до пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку №1492, передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач під час заповнення декларації з ПДВ за грудень 2012 року визначив "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3)" в сумі 1450577, 00 грн., в тому числі рядок 21.1 "значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" - 1450577, 00 грн. Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем у рядку 20.2 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного податкового періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду" декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. зазначено суму у розмірі " 0".

Отже позивачем неправомірно задекларовано значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 1 450 577, 00 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за грудень 2012 року, що підлягає сплаті до бюджету, тобто, фактично позивачем вчинено податкове правопорушення в частині неправомірного декларування значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 1450577,00 грн. та як наслідок заниження суми податкового зобов'язання за грудень 2012 року.

Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на ту обставину, що ТОВ «СП «Голографія» було вірно самостійно розраховано та оплачено суму податкового зобов'язання за листопад 2012 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи.

Факт самостійного усунення вчинених позивачем порушень та сплати суми податкового зобов'язання, з урахуванням наявних помилок при декларуванні значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, у зв'язку з зазначенням в рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року нульового значення, свідчить про відсутність податкового боргу зі сплати грошового зобов'язання та шкідливих фінансових наслідків для державного бюджету.

Таким чином, оскільки помилково задекларована суми не вплинула на бюджетні розрахунки позивача, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 1 450 577,00 грн.

Разом з тим недодержання позивачем вимог податкового законодавства в частині правильності заповнення податкової декларації має наслідком застосування штрафних санкцій.

В силу положень ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не подавав уточнюючого розрахунку до податкової декларації за наслідками виявлених помилок.

Відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Таким чином, враховуючи наведені вище порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема частини V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" та не усунено самостійно вказане порушення шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, то сума штрафних санкцій, які мають бути застосовані до ТОВ «СП «Голографія» становить 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання, тобто 72 528,85 грн. (1450577,00*0,05).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог позивача, а саме скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 1450577,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2900115,4 грн., виходячи з того, що у позивача відсутній податковий борг зі сплати грошового зобов'язання і шкідливі фінансові наслідки для державного бюджету не настали, водночас вказана обставина не може слугувати підставою для звільнення позивача від податкової відповідальності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000044040 від 14.03.2013 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б Парінов О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.