Рішення

від 29.07.2013 по справі 906/733/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" липня 2013 р. Справа № 906/733/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від Житомирської міської ради: Гриценко Я.А., довіреність №26/77 від 22.01.2013р.,

від ПрАТ "Ліспроммаш":

Кропивницький І.М., довіреність від 17.07.2013 р. (приймав участь в судовому засіданні 23.07.2013 р. та 25.07.2013 р.),

Павленко З.П., керівник (приймала участь в судовому засіданні 23.07.2013р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" (м.Житомир)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

з перервами в судовому засіданні, оголошеними у відповідності ст.77 ГПК України,

з 23.07.2013 р. до 25.07.2013 р. та з 25.07.2013 р. до 29.07.2013 р.,

Житомирська міська рада (м.Житомир) звернулась до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" (м.Житомир) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.05.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/733/13 та призначено розгляд справи на 09.07.2013р.

В судове засідання 09.07.2013р. представник відповідача не з'явився, хоча на адресу суду надійшло повідомлення про вручення кореспонденції, надісланої судом ЗАТ "Ліспроммаш" на адресу: 10014, м.Житомир, вул.Заводська,5.

Представник позивача в засіданні суду 09.07.2013 р. позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, подав клопотання від 09.07.2013р. про заміну відповідача, у зв'язку із зміною найменування ЗАТ "Ліспроммаш" на ПрАТ "Ліспроммаш", у якому зазначив також у прохальній частині позовної заяви дату укладення договору оренди "10.02.2005р.", виправивши допущену у позовній заяві описку (а.с.23-24).

Відповідно, позивач просить внести зміни до п.3 та п.5 договору оренди земельної ділянки від 10.02.2005р., укладеного між Житомирською міською радою та ПрАТ "Ліспроммаш", виклавши їх в наступній редакції:

"п.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2375948грн.50коп."

"п.5 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 81941грн.71 коп. в рік;

Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить "3,449".

Суд відклав розгляд клопотання про заміну відповідача у зв'язку із зміною найменування ЗАТ "Ліспроммаш" на ПрАТ "Ліспроммаш", про що зазначено протоколі судового засідання від 09.07.2013 р. та в ухвалі суду від 09.07.2013 р. про відкладення розгляду справи на 23.07.2013 р.

17.07.2013р. до суду надійшло клопотання представника за довіреністю ПрАТ "Ліспроммаш" про ознайомлення з матеріалами справи №906/733/13 та одержання копій та фотокопій документів матеріалів справи. З матеріалами справи представник ознайомився та зробив їх фотокопії.

23.07.2013р. представником ПрАТ "Ліспроммам" подано до суду заяву про отримання копій матеріалів справи, а також, копії диску з технічним записом судового засідання (вх.№11712, а.с.75); копії документів та копія диску з технічним записом судового засідання 23.07.2013р. були отримані представником ПрАТ "Ліспроммаш" 24.07.2013 р.

23.07.2013р. від ПрАТ "Ліспроммаш" до суду надійшов відзив на позовну заяву про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (вх.№11641 від 23.07.2013р., а.с.34-42).

У відзиві, зокрема, зазначено, що у відповідності до укладеного 10.02.2005р. між Житомирською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Ліспроммаш" (орендар) договору оренди земельної ділянки, орендодавець на підставі рішення 23 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 22.12.2004р. №458 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,8198га для промисловості, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Заводська,13. Відповідно до п.3 даного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 791755,01грн.; згідно п.4 договору, даний договір укладений терміном на 25 років; відповідно до п.5 договору, орендна плата вноситься оренларем у грошовій формі, розмір якої становить 10797,16 грн. в рік.

Відповідно до п.5.3. рішення сесії для орендаря ЗАТ "Ліспроммаш" було встановлено новий розмір нормативно-грошової оцінки в сумі 2375948,50грн.; встановлено новий розмір орендної плати в сумі 81941,71грн. в рік; коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить 3,449.

ПрАТ "Ліспроммаш" зазначає, що Житомирською міською радою не було вчинено дій щодо виконання особистого рішення від 24.04.2012р. та повідомлення землекористувача (орендаря) про прийняте рішення щодо змін орендної плати та необхідності внести зміни до договору оренди від 10.02.2005р.

У відзиві також зазначено, що позивачем не подано суду належних доказів дотримання встановленого законодавством порядку внесення змін до договору, визначеного статтею 188 Господарського кодексу України, що, як стверджує ПрАТ "Ліспроммаш", свідчить про недоведеність орендарем наявності спору між сторонами договору оренди на час звернення до суду з позовом, тобто, про передчасність даного позову.

При цьому, ПрАТ "Ліспроммаш" вважає, що норми закону, якими збільшено мінімальний розмір орендної плати, не мають зворотної дії в часі та не поширюються на договори, укладені до набрання ним чинності; не мають зворотної дії в часі і рішення місцевих рад про затвердження нової (вищої) нормативної грошової оцінки землі та встановлення нових коефіцієнтів для визначення розміру орендної плати. Вказує, що договором оренди землі від 10.02.2005р. не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна нормативної грошової оцінки землі. Зазначає, що станом на 23.07.2013р. ПрАТ "Ліспроммаш" сплачує за договором оренди земельної ділянки від 10.02.2005р., з урахуванням коефіцієнтів індексації, відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м.Житомир, вул.Заводська,13 у сумі 791755,01 грн., яка була проведена на законних підставах та прийнята сторонами до виконання.

ПрАТ "Ліспроммаш" у відзиві посилається також на рішення тридцять першої сесії п'ятого скликання Житомирської міської ради №956 від 08.04.2009р., яким було затверджено "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності". Пунктом 3 вказаного рішення встановлено, що "раніше укладені договори оренди в частині орендної плати переглядатимуться у разі звернення орендарів". Вказує, що орендар ПрАТ "Ліспроммаш" не звертався до Житомирської міської ради з питанням про внесення змін до договору оренди від 10 лютого 2005 року, оскільки не отримував вищезгаданої пропозиції від орендаря.

У відзиві також зазначено про те, що в матеріалах справи наявна ксерокопія витягу рішення дванадцятої сесії Житомирської міської ради шостого скликання від 24.04.2012р. №364, яка відрізняється від оприлюдненого рішення сесії від 23.04.2012р. (а.с.17), що наявне на сайті Житомирської міської ради №956 від 08.04.2009 р.

23.07.2013р. від ПрАТ "Ліспроммаш" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№11643, а.с.61-62), відповідно до якого заявник просив витребувати судовою ухвалою оригінали документів - доказів по справі для їх огляду в судовому засіданні та знаходяться у позивача, згідно наведеного у клопотанні переліку (а.с.62).

23.07.2013р. до суду також подано клопотання ПрАТ "Ліспроммаш" про здійснення технічної фіксації судового процесу (вх.№11642/13 від 23.07.2013р., а.с.60).

У відповідності до зазначеного клопотання, здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності, враховуючи необхідність подання до суду учасниками процесу додаткових доказів по справі як для розгляду справи по суті, так і заявлених учасниками процесу клопотань (в т.ч. клопотань про заміну відповідача, поданих Житомирською міською радою 09.07.2013р. (а.с.23-24) та 25.07.2013р. ПрАТ "Ліспроммаш" (а.с.82) та поданого ПрАТ "Ліспроммаш" 23.07.2013р. клопотання про витребування доказів (а.с.61-62), для чого є необхідним, в свою чергу, надання можливості сторонам подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, який забезпечить як повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи, так і реалізацію процесуальних прав сторін по справі, а тому згідно ст.77 ГПК України судом оголошувались перерви в судовому засіданні з 23.07.2013р. до 25.07.2013р. та з 25.07.2013р. до 29.07.2013р.

25.07.2013р. представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про відвід судді (вх.№11791/13 від 25.07.2013р.).

Ухвалою суду від 25.07.2013р. у задоволенні заяви представника ПрАТ "Ліспроммаш" (вх.№11791 від 25.07.2013р.) про відвід судді Ляхевич А.А. від розгляду справи №906/733/13 відмовлено (а.с.79-80).

25.07.2013 р. до суду від представника ПрАТ "Ліспроммаш" також надійшли:

- клопотання про встановлення особи представника позивача (вх.№11792, а.с.81), за яким представник просить встановити посадове положення представника позивача та законність наданих йому повноважень за ксерокопією довіреності (а.с.20) на представництво в суді від імені Житомирської міської ради. З приводу даного клопотання суд зазначає, що оригінал довіреності представника позивача - Гриценко Ярослава Анатолійовича від 22.01.2013 р. №26/77, про яку зазначає представник ПрАТ "Ліспроммаш" було оглянуто судом 09.07.2013р., про що суддею на довіреності зроблено відмітку (а.с.20). З оригіналом цієї довіреності був ознайомлений суд і особисто представник ПрАТ "Ліспроммаш" в судовому засіданні 23.07.2013р., що зафіксовано звукозаписом судового процесу, таким чином, особу представника позивача та його повноваження з'ясовані як судом, так і представником ПрАТ "Ліспроммаш";

- клопотання про виклик до суду судового експерта (вх.№11794, а.с.83-84), в якому зазначено, що представник позивача посилається на направлення 14.02.2013 р. на адресу відповідача рекомендованого листа м.Житомир, вул.Заводська,5 з вимогами підписувати додатки (відповідно до ст.188 ГК України) до договору. Представник вказує, що враховуючи те, що опис вкладення до цінного листа не відповідає встановленому державному стандарту (підпис відправника не має зазначення прізвища, ім'я та по-батькові посадової особи ЖМР, яка нібито направляла даний лист, не має зазначення дати, коли був складений даний опис невідомим представником ЖМР, а.с.15) та має виправлення в адресі направлення (вул.Заводська,13); в матеріалах справи не існує та не подано до суду оригіналу фіскального чеку про направлення цінного листа від 14.02.2013 р. на адресу ПрАТ "Ліспроммаш", вул.Заводська, а наявна ксерокопія чеку із зазначенням адресата направлення ЗАТ "Ліспроммаш", індекс 10001 (а.с.14), 23.07.2013р. представником надано до суду конверт з зазначенням адреси отримувача: м.Житомир, вул.Заводська,5, індекс 10000 (а.с.69) та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.68), з урахуванням того, що усі документи (а.с.15,68,69) мають зовсім протилежні почерки невідомого відправника від імені ЖМР, керуючись статтею 31 ГПК України, ПрАТ "Ліспроммаш" звертається до суду з клопотанням про залучення до судового процесу судового експерта, який має встановити достовірність наданих до суду доказів представником позивача, які викликають сумнів у відповідача по справі (як сам зазначив представник ПрАТ "Ліспроммаш") та встановити, якою особою від імені ЖМР були написані дані, сфабриковані на думку відповідача (так само зазначив представник ПрАТ "Ліспроммаш"), докази.

Разом з тим, вирішуючи вказане клопотання в судовому засіданні 25.07.2013 р., суд прийняв до уваги, що дослідження протилежних почерків на відправленнях від імені Житомирської міської ради, як і встановлення особи, якою безпосередньо здійснено відправлення кореспонденції позивача, при тому, що не є можливими для дослідження судовим експертом безпосередньо в судовому засіданні (а клопотання про призначення судової експертизи з даного приводу не заявлялось та не обґрунтовувалось), ще і не відносяться до предмету доказування у даній справі. Питання оцінки вказаних документів - опису вкладення до цінного листа від 14.02.2013р. (а.с.15), рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1001483033834 (а.с.68) та поштового конверту (а.с.69) щодо належності та допустимості їх у якості доказів по справі, у даному випадку, не потребує спеціальних знань судового експерта, а має бути вирішено саме судом у порядку ст.43 ГПК України з врахуванням положень ст.32,34,36 ГПК України.

За огляду на викладене, в судовому засіданні 25.07.2013р. судом оголошено про відмову у задоволенні клопотання представника ПрАТ "Ліспроммаш" про виклик до суду судового експерта;

- зауваження до протоколу судового засідання від 23.07.2013р. (вх.№11795, а.с.86), які були розглянуті та відхилені мотивованою ухвалою суду від 29.07.2013 р. (а.с.165-166);

- клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу (вх.№11796, а.с.87), яке фактично було задоволено судом, оскільки починаючи з 23.07.2013р. здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду";

- клопотання про заміну неналежного відповідача (вх.№11793, а.с.82), в якому представник, посилаючись на клопотання позивача від 09.07.2013р. та його згоду (а.с.23,24) та подані позивачем разом з позовною заявою докази (оригінал витягу з ЄДР, а.с.18), отримання судом 23.07.2013р. копію виписки з ЄДР серії ААВ №087532 від 06.04.2012р. про перетворення Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" на Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш", керуючись ст.24 ГПК України, просить суд ухвалою господарського суду змінити неналежного, юридично вже неіснуючого відповідача по справі ЗАТ "Ліспроммаш" на Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш".

З приводу даного клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч.4 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства", повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Частина 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1)внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

При цьому, датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

З урахуванням зазначеного, судом неодноразово витребовувався від ПрАТ "Ліспроммаш" статут товариства для встановлення дати державної реєстрації змін до статуту щодо зміни найменування товариства, проте, вказаний документ так і не був наданий суду для долучення до матеріалів справи.

Також, у вищевказаній нормі Закону визначено, що приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, зміна найменування товариства, пов'язана з приведенням статуту та внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність вимогам чинного законодавства, не є створенням іншої юридичної особи, а тому не має наслідком вважати товариство із зміненим найменуванням із ЗАТ на ПрАТ іншою юридичною особою. Разом з тим, винесення судом процесуального акту щодо зміни найменування сторони по справі потребує належного документального підтвердження, і саме учасники процесу зобов'язані надати докази по справі в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Як роз'яснено господарським судам у пункті 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого господарського суду), господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи, що ПрАТ "Ліспроммаш" не надано до справи статуту товариства, проте, як сам представник товариства, так і позивач по справі стверджують про зміну найменування товариства та необхідність зазначення відповідачем за позовом у даній справі саме Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш", а в матеріалах справи наявні засвідчені ПрАТ "Ліспроммаш" копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААВ №087532, виданої 06.04.2012р. щодо Приватного акціонерного товариства "Ліспроммаш" (а.с.59), довідки АА №550776 з ЄДРПОУ, виданої 18.04.2012р. щодо Приватного акціонерного товариства "Ліспроммаш" (а.с.57) та Витяг з ЄДРПОУ, наданий на запит юридичного департаменту Житомирської міської ради станом на 23.05.2013р. щодо Приватного акціонерного товариства "Ліспроммаш" (а.с.18-19), суд вважає за необхідне у судовому акті, яким закінчується розгляд справи, а саме, даному рішенні по справі, у зв'язку зі зміною найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" (ідентифікаційний код 31599866) на Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш" (ідентифікаційний код 31599866) визначити відповідачем у справі Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш" (10025, Житомирська область, м.Житомир, вул.Заводська, буд.5, ідентифікаційний код 31599866).

При цьому, з вищевикладеного вбачається, що правових підстав для задоволення клопотань як позивача (а.с.23,24), так і ПрАТ "Ліспроммаш" (а.с.82) про заміну неналежного відповідача в порядку ст.24 ГПК України, у даному випадку, не існує.

25.07.2013р. позивачем подано суду письмові пояснення на відзив (вх.№11840/13, а.с.88-90), до яких позивачем додано оригінал фіскального чеку №2428 від 14.02.2013 р. (а.с.91), а також засвідчені позивачем копії рішення Житомирської міської ради від 08.04.2009р. №956 з додатками до нього (а.с.92-100), рішення Житомирської міської ради від 24.04.2012р. №364 з додатками (а.с.101-105); статуту територіальної громади міста Житомира (а.с.107-127), коригування грошової оцінки земель м.Житомира (а.с.128-161).

26.07.2013р. до суду надійшло клопотання представника ПрАТ "Ліспроммаш" (вх.№11872, а.с.167) про ознайомлення з матеріалами справи та отримання фотокопій та копій матеріалів справи. З'явившись до суду 29.07.2013р. представник ПрАТ "Ліспроммаш" ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії матеріалів справи з 1-го по 166-ий а.с. (а.с.167).

29.07.2013р. від представника ПрАТ "Ліспроммаш" надійшла заява про припинення провадження по справі (вх.№11909, а.с.168-181), в якій представник, зокрема, зазначає, що відповідно до рішення №364 від 24.04.2012р. Житомирська міська рада зобов'язана була повідомити орендаря земельної ділянки про необхідність звернення до управління регулювання земельних відносин для внесення змін та укладання додаткової угоди до договору оренди, проте, вказаного рішення на адресу ЗАТ "Ліспроммаш" надіслано не було. Вказує, що державна реєстрація Приватного акціонерного товариства "Ліспроммаш" була проведена та оформлена на законних підставах 06.04.2012р. Починаючи з 06.04.2012р. орендар ПрАТ "Ліспроммаш" сплачував плату за оренду земельної ділянки за адресою м.Житомир, вул.Заводська,13, відповідно до умов договору оренди від 10.02.2005р. у повному обсязі. Жодних письмових матеріальних претензій з боку орендодавця щодо збільшення розміру орендної плати за договором оренди від 10.02.2005р. від Житомирської міської ради, починаючи з 06.04.2012р. на адресу ПрАТ "Ліспроммаш" не надходило, тобто, обидві сторони прийняли до виконання раніше узгоджені умовами договору оренди від 10.02.2005р. встановлені розміри орендної плати. ПрАТ "Ліспромаш", отримавши позовну заяву, з метою досудового врегулювання спору в порядку ст.11 ГПК України та надання відповіді орендодавцю в 20-тиденний термін з дня отримання пропозиції про внесення змін до договору оренди, звернулось з претензією до Житомирської міської ради щодо отриманого цінного рекомендованого листа з позовною заявою з проханням якнайшвидше надіслати на адресу товариства завірені копії документів - додатків до позовної заяви та в т.ч. три оригінали підписаних екземплярів додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Станом на 29.07.2013р. на адресу ПрАТ "Ліспроммаш", що користується земельною ділянкою площею 0,8198 га у м.Житомир, вул.Заводська,13, вищезгаданих документів від орендодавця не надійшло. Посилаючись на викладене, ПрАТ "Ліспроммаш" вважає, що між Житомирською міською радою та ПрАТ "Ліспроммаш" не існує жодних майнових спорів щодо розміру орендної плати за договором оренди від 10.02.2005р., а тому вважає за необхідне припинити провадження у даній справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Вищенаведені доводи, вказані у клопотанні представника ПрАТ "Ліспроммаш" приймаються судом до уваги, проте, враховуючи, що при розгляді справи в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.02.2005р., заявлені у даній справі, посилання ПрАТ "Ліспроммаш" щодо відсутності предмету спору не знайшли свого підтвердження, а тому у клопотанні про припинення провадження у справі суд відмовляє.

29.07.2013р. від представника ПрАТ "Ліспроммаш" надійшло клопотання (вх.№11911, а.с.182), в якому, представник просив, зокрема, розглядати справу без участі Приватного акціонерного товариства в судовому засіданні та без участі його представника за довіреністю від 17.07.2013 р.

Слід зазначити, що вказане клопотання було по суті задоволено судом, оскільки в судовому засіданні 29.07.2013р. при закінченні розгляду справи представник ПрАТ "Ліспроммаш" Кропивницький І.М. не приймав участі як представник товариства, а був лише присутній у судовому засіданні як слухач, що вбачається з протоколу судового засідання від 29.07.2013 р. (а.с.187).

При цьому, суд дійшов висновку про можливість закінчення розгляду справи за відсутності представника ПрАТ "Ліспроммаш" з урахуванням того, що правова позиція товариства була висловлена як усно в судовому засіданні 23.07.2013 р. та 25.07.2013 р., так і письмово у поданих до справи відзиві, заявах та клопотаннях.

Так, як уже зазначалось, представник позивача при розгляді справи повністю підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях на відзив.

Представник ПрАТ "Ліспроммаш" категорично заперечив проти задоволення позову у даній справі, зазначаючи про його безпідставність, порушення позивачем вимог чинного законодавства та відсутність предмету спору за заявленим позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського процесуального кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на 10.02.2005р.), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як стверджується позивачем, підтверджується представником ПрАТ "Ліспроммаш" та не спростовано поданими до справи доказами, 10 лютого 2005 року між Житомирською міською радою (як орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Ліспроммаш" укладено договір оренди земельної ділянки (засвідчена копія даного договору - а.с.9; оригіналу даного договору для огляду суду не пред'явлено), предметом якого є надання орендодавцем на підставі рішення 23 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 22.12.2004 р. №458 та прийняття орендарем у строкове платне користування земельної ділянки для промисловості, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Заводська,13.

Згідно пункту 3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 791755,01 грн.

Пунктом 4 договору від 10.02.2005 р. встановлено, що договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В пункті 5 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 10797,16 грн. в рік.

Відповідно до п.6 договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щомісячно, до п'ятнадцятого числа поточного місяця (п.7 договору).

За змістом пункту 8 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у томі числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану оренднованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.33 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Позивач не заперечує належне виконання орендарем земельної ділянки своїх зобов'язань за договором.

Проте, в подальшому, Житомирська міська рада, рішенням №364 від 24.04.2012р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради", з посиланням на рішення міської ради від 05.09.2007р. №369 "Про затвердження матеріалів коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста", Земельний кодекс України та Податковий кодекс України, затвердила нові розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за використання земельними ділянками на умовах оренди в м.Житомирі, зокрема, згідно пункту 5.3. рішення: землекористувачу ЗАТ "Ліспроммаш" (договір оренди земельної ділянки площею 0,8198га по вул.Заводській,13, від 21.03.05 №040520900081. Нормативна грошова оцінка становить 2375948,50 грн. Орендна плата становить 81941,71 грн. в рік. Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить 3,44. Землекористувачам протягом 20 робочих днів з дня прийняття рішення звернутися до управління регулювання земельних відносин для внесення змін та укладання додаткової угоди до договору (копія витягу з рішення №364, засвідчена позивачем - а.с.17; роздруківка рішення з сайту позивача, надана ПрАТ "Ліспроммаш" - а.с.51-52; засвідчена позивачем копія повного тексту рішення - а.с.101-103, з додатками - а.с.104-105).

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Як уже зазначалось, аналогічні положення містить пункт 33 договору оренди, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди - спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, згідно приписів статті 188 Господарського процесуального кодексу України (ч.1-ч.4), що регулює порядок зміни та розірвання господарських договорів, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, діючим законодавством встановлено порядок внесення змін до договорів, яким передбачено, що особа, на думку якої необхідно змінити попередні домовленості, повинна надіслати власні пропозиції (примірник угоди, яку пропонується укласти для зміни договору) іншій стороні по договору, і лише у разі неповідомлення останнім про результати розгляду цих пропозицій та/або недосягнення сторонами згоди відносно зміни умов договору, у сторони, ініціатора внесення змін до існуючого договору, виникає право звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, чого позивачем зроблено не було.

Так, у даному випадку, позивачем не доведено направлення орендарю - відповідачу по справі рішення Житомирської міської ради дванадцятої сесії шостого скликання №364 від 24.04.2012р., яким в т.ч. числі передбачено, що саме землекористувачі мають звернутися до управління регулювання земельних відносин для внесення змін та укладання додаткової угоди до договору (пункт п'ятий рішення №364).

Крім того, як вбачається з рішення Житомирської міської ради тридцять першої сесії п'ятого скликання від 08.04.2009р. №956 "Про затвердження Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності" (засвідчена позивачем копія рішення з додатками - а.с.92-100), пунктом 3 даного рішення встановлено, що раніше укладені договори оренди землі в частині орендної плати переглядатимуться у разі звернення орендарів. Вказане рішення не скасоване та є чинним.

При цьому, відповідач по справі щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки від 10.02.2005р. в частині орендної плати до Житомирської міської ради не звертався.

Отже, за відсутності підтвердженого факту повідомлення землекористувача, у даному випадку - ПрАТ "Ліспроммаш" про зміну нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановлення нового коефіцієнту співвідношення орендної плати до земельного податку та значного збільшення орендної плати, що у будь-якому випадку, потребувало узгодження сторонами договору оренди для внесення змін до договору та укладення додаткової угоди, у суду немає підстав вважати, що землекористувач безпідставно ухиляється від внесення змін до договору, а незвернення орендаря до міської ради свідчить про виникнення між сторонами спору з даного приводу.

Також, позивачем не доведено дотримання ним встановленого законодавством порядку внесення змін до договору, оскільки подані позивачем докази - опис вкладення до цінного листа від 14.02.2013р. (а.с.15), фіскальний чек №2428 від 14.02.2013р. (а.с.91), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1001483033834 (а.с.68) та поштовий конверт (а.с.69) не лише не підтверджують виконання позивачем вимог ст.188 ГК України, а навпаки - прямо свідчать про неодержання орендарем адресованої йому кореспонденції, а саме, згідно опису цінного листа - з примірниками додаткової угоди до договору оренди землі, витягом з рішення ради від 24.04.2012 р. №364 та листом позивача від 12.12.2012 р. №21/8902. При цьому, суд зауважує на розбіжностях у вищевказаних документах, поданих в якості доказів надсилання такої кореспонденції орендарю, оскільки на поштовому конверті та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.68,69) зазначено адресу одержувача ЗАТ "Ліспроммаш" м.Житомир, вул.Заводська,5, в той час як у описі цінного листа від 14.02.2013р. (а.с.15), адресою ЗАТ "Ліспроммаш" з виправленням вказано м.Житомир, вул.Заводська, 13.

Крім того, у будь-якому разі, скерування поштовим зв'язком орендарю витягу з рішення ради №364 від 24.04.2012р. лише 14.02.2013р. свідчить про недотримання самим позивачем вказаного рішення, оскільки унеможливлювало звернення землекористувача до ради для укладення додаткової угоди щодо внесення змін до договору протягом двох місяців з дня прийняття даного рішення.

Суд зазначає, що публікація рішення ради на офіційному веб-сайті позивача також не є належним та допустимим доказом дотримання встановленого порядку внесення змін до договору та вжиття позивачем заходів для повідомлення землекористувачів, та відповідача зокрема, як це встановлено у самому рішенні.

Оскільки, відповідно до ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при зміні або розірванні договорів, то тільки дотримання сторонами встановленого ст.188 Господарського кодексу України порядку зміни договору і недосягнення, при цьому, згоди може свідчити про наявність між сторонами спору. Якщо ж особою, яка бажає змінити договір, не дотримано вказаного порядку, то у даному випадку немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами, що має наслідком його врегулювання шляхом звернення з відповідним позовом до суду. Зазначене, в свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем наявності спору між сторонами договору оренди та порушеного права позивача, яке потребувало б захисту в судовому порядку, на час звернення до суду з позовом у даній справі, тобто про передчасність даного позову.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та зважаючи на фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати по справі, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У зв'язку із зміною найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" (ідентифікаційний код 31599866) на Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш" (ідентифікаційний код 31599866) визначити відповідачем у справі Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш" (10025, Житомирська область, м.Житомир, вул.Заводська, буд.5, ідентифікаційний код 31599866).

2. У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.08.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам (реком.)