Постанова

від 01.08.2013 по справі 908/719/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2013 р. справа №908/719/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників від позивача:Бітяков Д.М. за довіреністю №83 від 10.07.2013р. від відповідача:Касьяненко Г.О. за довіреністю б/н від 25.03.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «КС-Пром», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013р. (повний текст підписано 07.05.2013р.) у справі№908/719/13-г (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд», м. Львів доПриватного підприємства «КС-Пром», м. Запоріжжя простягнення 39622,80грн. попередньої оплати, 673,59грн. пені, 491,76грн. 3% річних В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд», м. Львів, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Приватного підприємства «КС-Пром», м. Запоріжжя, про стягнення 39622,80грн. попередньої оплати, 1166,24грн. пені, 348,52грн. 3% річних.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а саме змінив періоди нарахування пені та 3% річних, у зв'язку з чим розмір пені став меншим, а розмір трьох відсотків збільшився. Так, позивач просив стягнути з відповідача 39622,80грн. попередньої оплати, 673,59грн. пені, 491,76 грн. 3% річних, всього загальну суму 40788,15грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.04.2013р. (повний текст підписано 07.05.2013р.) у справі №908/719/13-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПП «КС-Пром» на користь ТОВ «Ера Трейд» суму 39622,80грн. попередньої оплати, 594,59грн. пені, 361,47грн. - 3% річних, 1711,67 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Вказане рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у сумі 39622,80грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013р. у справі №908/719/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що позивач в односторонньому порядку відступив від умов договору щодо 100% передплати вартості товару згідно виставленого рахунку та здійснив оплату рахунку-фактури на суму 97900грн. частково в сумі 58740грн. Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару не настав, оскільки він не отримав всієї оплати.

Також в апеляційній скарзі заявник зазначає, що 31.10.2012р. відповідно до умов п.4.5 договору відповідач отримав з електронної адреси позивача повідомлення, в якому було вказано інформацію, необхідну для відвантаження та вивозу товару: номер автотранспорту, прізвище водія та засоби зв'язку (номер мобільного телефону). 01.11.2012р. на підставі товарно-транспортної накладної №178, вказаній у повідомленні особі було відвантажено товар на суму 20363,20грн. Практика поставок із позивачем склалася таким чином, що водії при отриманні товару ставили на товарно-транспортних накладних лише свій підпис, а печатка проставлялася після фактичного отримання позивачем товару у пункті призначення. Стосовно залишку грошових коштів в розмірі 19259,60грн. скаржник зазначив, що оскільки позивач згідно з умовами договору не надав автотранспорт, відповідач не мав змоги відвантажити товар на вказану суму.

На думку заявника апеляційної скарги, матеріалами справи доведено прострочення кредитора, що виключає вину відповідача та унеможливлює стягнення заявлених коштів.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. у справі №908/719/13-г прийнято апеляційну скаргу до провадження, судовий розгляд призначено на 17.07.2013р., явка представників сторін обов'язковою не визнавалась. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 03.06.2013р., 05.06.2013р. та 02.07.2013. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Представник скаржника у судовому засіданні пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2012р. між ПП «КС-Пром» (продавець) та ТОВ «Ера Трейд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №КСП-2012/015, за умови якого продавець зобов'язався передати у власність покупця паливні гранули (пєллєти) пресовані із біомаси рослинного походження (лушпиння соняшника), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар у порядку, передбаченому цим договором. Якість, упаковка, кількість та вартість товару, що передається у власність покупця, вказується у специфікації до цього договору, яка є його невід'ємною частиною (п.п.1.1.,1.2. договору).

Ціна одиниці товару встановлюється не нижче 850грн. за метричну тонну, на умовах поставки EXW м. Запоріжжя та обумовлюється в специфікації. Загальна вартість договору встановлюється згідно специфікацій (п.п.2.1, 2.3. договору).

Згідно з п.3.1 договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок постачальника, в розмірі 100% від вартості товару, згідно з виставленим рахункам (рахункам-фактурам). Рахунки виставляються (висилаються) шляхом електронного обороту, факсимільного зв'язку чи будь-яким іншим способом. Датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.п.4.1-4.7. договору, поставка покупцю здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW зі складу продавця: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, партіями відповідно з вантажопідйомністю автотранспорту та правилам перевезень («Інкотермс-2010»). Завантаження транспорту здійснює продавець. Перша партія відпускається через п'ять календарних днів, після отримання перерахованої суми. Усі наступні поставки товару відпускаються протягом трьох календарних днів. Продавець зобов'язаний повідомити покупцю дату відвантаження, що планується, не менш ніж за три календарні дні до її початку. Після отримання повідомлення від продавця покупець зобов'язаний надати протягом двох календарних днів автотранспорт для вивезення товару з виробничої території продавця та направити продавцю інформацію про автотранспорт (держ.номер, ПІБ водія, контактний телефон). Датою поставки товару та перехід права власності на товар є дата фактичного відвантаження товару на автотранспорт покупця. Продавець направляє з кожною партією товару супровідні документи: видаткову накладну, ТТН (на кожний транспортний засіб), сертифікат якості .

Згідно з п.5.3. договору товар відпускається за умови, що уповноважений покупцем на отримання партії товару представник покупця або перевізника буде мати при собі довіреність на отримання партії товару, паспорт (посвідчення водія), а також свідоцтво про реєстрацію автомобіля. У випадку ненадання уповноваженим покупцем представником покупця чи перевізника документів, продавець має право відмовити покупцю в поставці партії товару. У цьому випадку, відмова продавця від поставки партії товару не вважається порушенням відповідних зобов'язань продавця та не тягне за собою відповідальність останнього.

Відповідно до п.9.2 договору, у випадку невиконання продавцем вимог п.4.3 договору, він сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від отриманої суми згідно відповідної специфікації, за кожен день прострочки відвантаження товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р. включно. За взаємною згодою сторін договір може бути пролонгований шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди до цього договору (п.11.1. договору).

28 червня 2012 року сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №СКП-2012/015 від 20.06.2012р., відповідно до якої покупець подає в даному документі зразки печатки (штампа) та підписів матеріально уповноважених осіб, що мають право на отримання матеріальних цінностей, а продавець відпускає матеріальні цінності без довіреності за умови, що матеріально відповідальна особа покупця засвідчує свій підпис на документі печаткою (штампом) наданого зразка. В угоді містяться зразки підписів матеріально відповідальних осіб та печатки, завірені директором та головним бухгалтером підприємства.

У специфікації від 24.10.2012р. (додаток №4 до договору) сторони узгодили поставку товару в кількості 110 т, ціна 890грн./т, в т.ч. ПДВ, загальна вартість 97900грн. з ПДВ; строк поставки: жовтень-листопад 2012 року. Умови оплати: 100% оплата шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Згідно специфікації допускається поставка продукції з відхиленням +/- 10% від кількості і суми, різниця у вартості враховується у кінцевому платежі за продукцію.

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000049 від 24.10.2012р. на суму 97900грн. позивач здійснив дві часткові оплати, а саме: платіжним дорученням №824 від 25.10.2012р. перерахував суму 19580грн. та платіжним дорученням №850 від 30.10.2012р. - суму 39 160грн. Позивач, в свою чергу, здійснив часткову поставку обумовленого у специфікації товару шляхом передачі партії товару згідно з видатковою накладною №РН-00175 від 27.10.2012р. на загальну суму 19117,20грн.

21 листопада 2012 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №147 від 20.11.2012р., згідно з яким у зв'язку з тим, що станом на 20.11.2012р. поставка товару, оплаченого платіжним дорученням №850 від 30.10.2012р., не відбулася, просив повернути йому суму 39160грн. попередньої оплати за цим дорученням та залишок попередньої оплати за іншим, а всього 39622,80грн. У зв'язку з неотриманням відповіді, 18.12.2012р. позивач повторно направив лист-вимогу №164 від 12.12.2012р. про повернення непогашеної виконанням попередньої оплати в розмірі 39622,80грн. у семиденний строк з дня отримання вимоги. Вказаний лист був отриманий відповідачем 22.12.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідь на останній лист-вимогу відповідач листом вих.№13/12 від 13.12.2012р. повідомив позивача, що на виконання умов договору №КСП-2012/015 від 20.06.2012р. ним було здійснено відвантаження товару в розмірі 22,880 т на суму 20363,20грн., який був прийнято водієм Зацерковним М.П. згідно з товарно-транспортною накладною №178 від 01.11.2012р. Також відповідач зазначив, що наявну станом на 13.12.2012р. заборгованість у сумі 19259,60грн. повернути неможливо у зв'язку з витратою на закупівлю сировини і пакування та повідомив, що відвантаження товару призупинено до урегулювання розбіжностей. В направленому відповідачу листі вих.№176 від 25.12.2012р. позивач вказав, що ним довіреності на отримання товару громадянину Зацерковному М.М. не видавалось і дана особа не є його працівником, товар на суму 20363,20 грн. позивач не отримував.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами ТОВ «Ера Трейд» звернулося до господарського суду Запорізької області із даним позовом, в якому просить стягнути з ПП «КС-Пром» суму 39 622,80грн. основного боргу, з яких: 39160грн. - сума попередньої плати за платіжним дорученням №850 від 30.10.2012р., 462,80грн. - залишок коштів за недопоставлений товар, оплачений згідно з платіжним дорученням №824 від 25.10.2012р.

В підтвердження своїх заперечень відповідач надав видаткову накладну №РН-00178 від 01.11.2012р. та товарно-транспортну накладну від 01.11.2012р., згідно з якими, як вказує останній, ним на виконання договору було передано ТОВ «Ера-Трейд» в особі водія Зацерковного М.П. товар у кількості 22,880 т на суму 20363,20грн. Також відповідач надав текст електронного листа, в якому було вказано державний номер автотранспорту під завантаження, прізвище водія та контактний телефон. Даним листом, як стверджує відповідач, позивач повідомив інформацію, необхідну для відвантаження товару, як то обумовлено у договорі. Позивач факт направлення даного електронного листа, а також уповноваження Зацерковного М.П. та отримання товару, заперечує.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в додатковій угоді №1 від 28.06.2012р. до договору сторони визначили, що право на отримання матеріальних цінностей без довіреності згідно з вказаним договором мають лише конкретні матеріально відповідальні особи: Вареница А.В. та Дебера В.В. за умови, що останні засвідчують свій підпис на документі, за яким відпускається товар, печаткою встановленого зразка. Відповідно, отримання товару будь-якими іншими особами можливе тільки з обов'язковою наявністю довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Із пояснень відповідача вбачається, що у графі «Отримав (ла)», «Прийняв водій-експедитор» наданих ним видаткової та товарно-транспортних накладних наявний підпис водія Зацерковного В.М.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, прізвища, ім'я, по-батькові особи, яка підписала спірні видаткову та товарно-транспортну накладну, не вказані, відбитку печатки ТОВ «Ера Трейд» на цих документах не міститься. Належним чином оформлена довіреність на отримання вказаною особою від імені ТОВ «Ера Трейд» товарно-матеріальних цінностей на вимогу суду сторонами до матеріалів справи не надана. Отже, надані відповідачем в підтвердження отримання позивачем товару на суму 20363,20грн. видаткова накладна №РН-00178 від 01.11.2012р. та товарно-транспортна накладна від 01.11.2012р. не є належними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 34 ГПК України.

Не засвідчені копії договору перевезення вантажу №3007-2 від 30.07.2012р., товарно-транспортних накладних №20 від 28.06.2012р., №24 від 02.07.2012р., №29 від 06.07.2012р., №33 від 12.07.2012р., №37 від 20.07.2012р., №44 від 17.08.2012р., акту приймання товару за кількістю від 23.07.2012р., від 26.07.2012р. також обґрунтовано не прийнято місцевим господарським судом у якості доказів в підтвердження доведеності заперечень відповідача по даному предмету позову, оскільки факт поставок і оплати товару за цими накладними не оспорюється. При цьому, у представлених відповідачем копіях товарно-транспортних накладних №39 від 23.07.2012р., №48 від 21.08.2012р., №175 від 27.10.2012р. згідно з договором наявні відбитки печатки ТОВ «Ера Трейд», підписи матеріально-відповідальних осіб.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання позивачем товару на суму 20363,20грн., а видача товару з порушенням умов, встановлених договором чи актами цивільного законодавства, є ризиком підприємницької діяльності відповідача.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні норми щодо поняття господарського зобов'язання та підстав його виникнення встановлені ст.ст.173,174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст. 193 ГК України.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Із змісту договору купівлі-продажу №КСП-2012/015 від 20.06.2012р. вбачається, що перша партія товару відпускається через п'ять календарних днів, після отримання перерахованої суми. Всі інші поставки товару відпускаються протягом трьох календарних днів з моменту повідомлення покупцем про дату поставки. Згідно з п.3.1 договору оплата здійснюється покупцем в розмірі 100% вартості товару згідно виставлених рахунків. У специфікації (додаток №4) на поставку товару вартістю 97900грн. також встановлено умову 100% оплати товару.

Згідно з приписами ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 цього Кодексу, тобто положення про виконання зустрічних зобов'язань.

Таким чином, наслідком невиконання покупцем в даному випадку своїх зобов'язань по попередній оплаті товару можуть бути дії постачальника, які стосуються збереження частково своїх договірних зобов'язань (в межах часткової оплати) або відмови від виконання зобов'язань з поверненням отриманих коштів.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи законодавства, відповідач у даному випадку мав право здійснити поставку товару в межах здійсненої часткової оплати або відмовитись від виконання зобов'язання згідно з специфікації (додаток №4) у зв'язку з неотриманням усієї суми попередньої плати та повернути ці кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши суму часткової попередньої оплати згідно платіжного доручення №824 від 25.10.2012р. на суму 19580грн. та платіжного доручення №850 від 30.10.2012р. на суму 39160грн., всього на загальну суму 58740грн., позивач здійснив часткову поставку товару на суму 19117,20грн. згідно з видатковою накладною №РН-00175 від 27.10.2012р.

Інших належних доказів передачі покупцю товару згідно здійсненої передплати суду не представлено. За таких обставин, сума оплаченого, однак не поставленого з боку відповідача товару, становить 39622,80грн.

Так, згідно з ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Як встановлено вище, зобов'язання відповідача передати товар позивачу вважається виконаним в момент передачі товару повноважному представнику позивача на складі відповідача. Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 ГПК України відповідачем не доведено факту передачі товару на суму 20363,20грн. повноважному представнику позивача на складі відповідача.

Як вказує відповідач, товар за видатковою накладною №РН-00178 від 01.11.2012р. та товарно-транспортною накладною від 01.11.2012р. був вручений ним перевізникові.

Згідно із ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Таким чином, за твердженням відповідача, з урахуванням норм ст.334 ЦК України він виконав свої зобов'язання по поставці товару з моменту вручення товару водію-експедитору, який своїм підписом на вказаних документах засвідчив факт отримання товару, а відповідач з цього моменту отримав право власності на товар.

Проте, враховуючи положення договору та відсутність у матеріалах справи доказів передачі товару за видатковою накладною №РН-00178 від 01.11.2012р. повноважному представнику позивача, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не можна вважати виконаним обов'язок відповідача з передачі товару позивачу.

Разом з тим, судова колегія не вбачає порушення правил ст.27 ГПК України у діях суду першої інстанції щодо незалучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Європа-транс ЛТД» або ТОВ «Девік», тобто автоперевізників, з якими сторони перебували у договірних відносинах на час поставки спірного товару. Так, в копії товарно-транспортної накладної №178 від 01.11.2012р., наданої відповідачем, зазначено автоперевізником «Європа Транс», замовником та вантажоодержувачем ТОВ «Ера Трейд», вантажовідправником ПП «КС-Пром». В свою чергу, в копії товарно-транспортної накладної №178 від 01.11.2012р., наданої позивачем, зазначено автоперевізником «Європа Транс», замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем ПП «КС-Пром». В обох накладних ідентичні відомості про автомобіль, водія та вантаж, в той же час з копії накладної, наданої позивачем, вбачається, що ПП «КС-Пром» відвантажило у м. Запоріжжя та отримало у м. Львів 22,88 тонни гранул паливних з лушпиння соняшника.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з тим, що поставка не відбулася, позивач направив відповідачу вимогу про повернення перерахованих коштів у сумі 39622,80грн., яка складається з 39160грн., оплачених платіжним дорученням №850 від 30.10.2012р., та залишок суми 462,80грн. згідно з платіжним дорученням №824 від 25.10.2012р.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення суми 39622,80грн. попередньої оплати за непоставлений товар є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Посилаючи на порушення відповідачем строку поставки товару, позивач також просить стягнути з відповідача 673,59грн. пені за період з 03.11.2012р. по 20.11.2012р.

Оскільки умовою поставки є повна оплата товару згідно специфікації, а позивачем здійснювалися часткові передплати, і згідно з п.4.3 перша партія товару відпускається через п'ять календарних днів після отримання перерахованої суми, то в даному випадку строком поставки партії товару є 04.11.2012р.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення пені частково у розмірі 594,34грн. за період з 05.11.2012р. по 20.11.2012р.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних у сумі 491,76грн. за період з 20.11.2012р. по 19.04.2013р.

Господарський суд обґрунтовано враховував, що нарахування позивачем розміру процентів за користування чужими коштами проведене за правилами нарахування 3% річних, що відповідає положенням ст.ст.536, 625, 693 ЦК України.

Зважаючи на приписи ст.530 ЦК України, зобов'язання щодо повернення суми передплати виникло у відповідача згідно з отриманим листом-вимогою №164 від 12.12.2012р., в якому позивач встановив для виконання семиденний строк з моменту його отримання. Дана вимога отримана відповідачем 22.12.2012р. згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення, отже грошове зобов'язання повинно було виконано до 29.12.2012р. Тобто, позивач мав право нарахувати плату за порушення грошового зобов'язання з 30.12.2012р.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги про стягнення 3% річних в частині 361,47грн. за період з 30.12.2012р. по 19.04.2013р.

З огляду на вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013р. (повний текст підписано 07.05.2013р.) у справі №908/719/13-г колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «КС-Пром», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013р. (повний текст підписано 07.05.2013р.) у справі №908/719/13-г - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013р. (повний текст підписано 07.05.2013р.) у справі №908/719/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу (79040, м. Львів, вул. Курмановича, 9); 1 - відповідачу (69118, м. Запоріжжя, вул. 40 років Перемоги, 23/10); 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС