Рішення

від 29.07.2013 по справі 925/730/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 925/730/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Тимчишиній О.В., за участю представників сторін:

від позивача - Попельнюх А.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - Вєсєньов Є.В. - представники за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача приватного підприємства "Автолайф"

до відповідача фізичної особи - підприємця Тітаренка Дмитра Анатолійовича

про стягнення 64 356,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автолайф" звернулося до суду із позовом до фізичної особи - підприємця Тітаренка Дмитра Анатолійовича про стягнення 64 356,32 грн., у тому числі: 58 796,88 грн. основного боргу, 1 872,42 грн. інфляційних втрат, 3 687,02 грн. 3 % річних на підставі договору оренди нежитлового приміщення №2 від 26.05.2009 та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов договору оренди №2 від 26.05.2009, укладеного між позивачем та відповідачем, останньому було надано у строкове платне користування нежитлове приміщення. Протягом дії договору з 2008 по 2011 відповідач орендні платежі сплачував з порушенням встановлених строків та не у повному обсязі, внаслідок чого у нього виник борг, який відповідач добровільно не сплачує.

Через канцелярію суду представник позивача подав клопотання від 10.06.2013 про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 у справі №2а/2370/3102/2012 задоволено позов державної податкової інспекції у м. Черкаси про припинення підприємницької діяльності ФОП Тітаренка Д.А., на підставі вказаного судового акту, державним реєстратором виконкому Черкаської міської ради 07.06.2013 було внесено запис №20260100004004714 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Тітаренка Д.А., тому останній не є суб'єктом підприємницької діяльності та не може бути стороною у господарському процесі.

Суд, дослідивши вказане клопотання, надані відповідачем докази, заслухавши думку представників, прийшов до висновку, що вказане клопотання до задоволення не підлягає з огляду на таке:

Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, згідно якої це підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Питання набуття та припинення громадянами статусу суб'єкта підприємницької діяльності урегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відповідно до статті 47 якого дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на Тітаренка Дмитра Анатолійовича, датою внесення такого запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем стосовно відповідача є дата - 07.06.2013, в той час, як датою звернення позивача з позовом до відповідача та датою реєстрації позовних матеріалів в суді є 14.05.2013.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач мав відповідний статус суб'єкта підприємницької діяльності, відтак вказаний спір, згідно ст.1, 12 ГПК України, підсудний господарському суду і підстав для припинення провадження у справі у суду немає.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов, доповненні до нього та у поясненнях представника відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав того, що ФОП Тітаренка Д.А. повністю розрахувався за вказаним договором оренди, тому у нього відсутня будь-яка заборгованість, строк дії договору не відповідає зазначеному позивачем у позові, оскільки за взаємною згодою сторін він був припинений з 01.07.2010, що підтверджується також тим, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси, знаходилась справа, предметом спору у якій є визнання недійсним договору оренди від 15.09.2010 того ж нежитлового приміщення, що є предметом договору і за оспорюваним договором у цій справі. З договору, інвентаризаційної справи та витягу з висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість нерухомості від 18.04.2012 вбачається, єдиним приміщенням, яке можна було здати в оренду, є приміщення Е, Е' площею 438,5 кв. м., частина ж будівель Л-1, Л' є об'єктами незавершеного будівництва та їх не можна використовувати за прямим призначенням.

У судовому засіданні 10.06.2013 судом було оголошено перерву до 13.06.2013, в засіданні 23.07.2013 до 29.07.2013.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

26 травня 2009 року між приватним підприємством "Автолайф" (надалі - орендодавець, позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем Тітаренком Дмитром Анатолійовичем (надалі - орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №2 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 438,5 кв.м, що розташоване по вул. Сурікова, 14а в м. Черкаси з 01 червня 2009 року.

Згідно пункту 3.1 договору орендна плата з 01 червня 2009 року за 1 кв.м становить 10,10 грн., що складає 4 428,85 грн. орендної плати за місяць.

Відповідно до пункту 8.2 договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на наступні півроку і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

30.09.2009 між сторонами договору було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої сторонами були погоджені та внесені зміни до вказаного договору, а саме: встановлено, що з 01.10.2009 орендна плата за 1 кв.м становить 12 грн., що складає 5 200,61 грн. орендної плати за місяць.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору, на його адресу була направлена претензія №04/13 про сплату заборгованості по орендній платі.

Відповідач листом повідомив, що договір між ними достроково розірваний та складений акт прийому-передачі приміщень від 01.07.2010, заборгованість за період користування майном у нього відсутня.

На повторний лист з проханням надати копію вказаного акту відповідач не відреагував, акт звірки взаєморозрахунків підписувати відмовився.

За доводами позивача акт прийому-передачі приміщень від 01.07.2010 за участю ПП "Автолайф" не складався та не підписувався, договір достроково не розривався, а припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який укладався, а оскільки свої зобов'язання за договором оренди відповідач належним чином не виконав за ним рахується заборгованість у сумі 58 796,88 грн., крім того, у зв'язку із прострочення внесення орендних платежів, позивач нарахував відповідачеві 1 872,42 грн. інфляційних втрат, 3 687,02 грн. 3 % річних, за стягненням яких він і звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір оренди нежитлового приміщення №2 від 26.05.2009.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором оренди та відповідає вимогам ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем згідно поданого орендодавцем рахунку на протязі 2-х банківських днів після отримання рахунку, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Розмір орендної плати встановлений пунктом 3.1 договору, відповідно до якого з 01.06.2009 орендна плата складає 4 428,85 грн. за місяць, а згідно додаткової угоди до договору з 01.10.2009 - 5 200,61 грн. за місяць.

За розрахунками позивача за період з 2008 по 30.06.2011 заборгованість відповідача складає 58 796,88 грн. (з 2008 по 2010 роки 27 593,22 грн. (нараховано 80 141,02 грн., сплачено 52 547,80 грн.), за 6 місяців 2011 - 31 203,66 грн.)

Разом з тим, суд не може погодитися з визначеним позивачем порядком та строком нарахування заборгованості за орендну приміщення відповідачем з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні відносини виникли згідно договору оренди з 01.06.2009, тобто право на користування і відповідно обов'язок оплати цього користування виник у відповідача саме з цього часу, а не 2008 року, як зазначає позивач.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 15.09.2010 між позивачем (орендодавець) та громадянином Сахно І.П. (орендар), був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 438,5 кв.м, що розташоване по вул. Сурікова, 14а в м. Черкаси.

Таким чином, об'єкт оренди цього договору є ідентичним об'єкту оренди договору №2 від 26.05.2009, який укладеного між позивачем та відповідачем та є підставою для обґрунтування своїх позовних вимог у справі.

Суд не приймає заперечення позивача щодо наявності у власності позивача інших об'єктів нерухомості, які могли бути передані в оренду гр. Сахно І.П., оскільки відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість нерухомості та інвентаризаційної справи на будинок №14а на вулиці Сурікова, м. Черкаси, вбачається, що єдиним приміщенням належним позивачу за вказаною адресою, яке можна було здати в оренду, є приміщення Е, Е' площею 438,5 кв.м, оскільки частина будівель Л-1, Л' площею 578,4 кв.м є об'єктами незавершеного будівництва. З цього слідує, що їх не можна використовувати за прямим призначенням, а тому відповідач не міг використовувати нежитлове приміщення після 15.09.2010 у зв'язку з укладенням нового договору про оренду того ж майна.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що строком за який необхідно обчислювати розмір орендної плати має бути період з 01.06.2009 по 15.09.2010, загальна сума якої за вказаний період становить 77 349,06 грн., на виконання договору відповідачем сплачено 52 547,80 грн. (вказана сума підтверджена представником позивачем).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до здійсненого судом перерахунку, встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 24 801,26 грн. за період з 01.06.2009 по 15.09.2010, яка і підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаних вимог законодавства, та після перевірки розрахунку позивача, суд прийшов до висновку, що до задоволення підлягає вимога позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 130,24 грн. та 3% річних у сумі 1 555,34 грн. відповідно за період визначений позивачем з 01.07.2001 по 01.02.2013.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає до стягнення судовий збір у сумі 734,83 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Тітаренка Дмитра Анатолійовича (вул. Ільїна, 451, кв. 80, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний номер 20006845018) на користь приватного підприємства "Автолайф" (вул. Енгельса, 120, корп. 3, кв. 5, м. Черкаси, 18003, код ЄДРПОУ 34661198) - 24 801,26 - основної заборгованості, 1 130,24 грн. інфляційних, 1 555,34 грн. 3% річних та 734,83 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення підписано 02.08.2013

Суддя О.І. Кучеренко