Постанова

від 25.07.2013 по справі 913/118/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.07.2013 р. справа №913/118/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапов О.Л. суддівГеза Т.Д., Мартюхіна Н.О. При секретарі судового засідання Федоріщева І.О. За участю представників сторін: від позивача: Рабчун Р.О. б/н від 08.07.13р.; від відповідача:Наумкіна Д.С. дов. №01-43/20 від 17.07.13р.; від третьої особи:не з"явився; Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 13 червня 2013р. у справі№ 913/118/13-г (головуючий суддя Седляр О.О., судді: Москаленко М.О., Фонова О.С.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" м. Київ до відповідача: Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Колективного підприємства "Журналістський фонд України" м. Київ провизнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2013р. у справі № 913/118/13-г (головуючий суддя Седляр О.О., судді: Москаленко М.О., Фонова О.С.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" м. Київ до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Колективного підприємства "Журналістський фонд України" м. Київ (надалі КП) про визнання недійсним рішення.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином, оскільки висновки відповідача, викладені в рішенні, що позивач є автором та замовником статті є недоведеними.

Відповідач, Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної вимоги заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне дослідження фактичних обставин справи. Вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував лист від 31.08.2012р. № 20, яким КП "Журналістський фонд України" повідомив антимонопольний комітет, що автором та розробником статті "Кулинарное очарование лета" від 02.08.2012р. № 85 (23616) є ТОВ "ЕКО" на підставі договору. Зазначений факт також підтверджений представником КП. Апелянт вказує на те, що господарський суд не надав належної оцінки зазначеним доказам та свідчення представника.

Позивач у відзиві на скаргу вказує на те, що він не був замовником статті. За повідомленням редакції газети «Луганская правда» замовником статті ,був Журналістський фонд України. Реклама надрукована в газеті «Луганская правда» № 85 (23616) від 02.08.12р. на підставі замовлення від 27.07.12р. від Журналістського фонду України, яка отримана електронною поштою.

Відповідно до п.1.2 договору, укладеному ТОВ «ЕКО» та КП «Журналістський фонд України» від 14.02.12р. № 14/02 конкретний вид послуг, їх обсяг, вартість, строки надання та інш. визначаються у додатках до договору.

Згідно пп.3.1-3.5 договору факт надання послуг за договором підтверджується підписаним сторонами актом прийома-передачі надання послуг.

Додаткові угоди з КП не укладались, акт приймання передачі послуг не підписувався.

Крім того, факт «що замовником статті «Кулинарное очарование лета» у виданні «Луганская правда» є колективне підприємство «Журналістський фонд України»,який замовив та оплатив вказану публікацію посилаючись на укладений з позивачем договір від 14.02.12р. № 14/02 про надання послуг», встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 24.05.2013р. у справі № 913/131/13-г по спору між тими ж сторонами і згідно ст.35 ГПК доказуванню не потребує. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Третя особа, Колективне підприємство "Журналістський фонд України" м. Київ, відзиву на апеляційну скаргу не надало, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловило. Його представник у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з'явився.

У судовому засіданні представником відповідача заявлене усне клопотання про відкладення розгляду скарги у зв"язку із неявкою до суду третьої особи, участь якої необхідна для дачі пояснень.

Враховуючи, що в матеріалах справи є письмові пояснення КП щодо спору, клопотання відхилене.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" м. Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/227 від 31.10.2012.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що порушення, зазначене у спірному рішенні, а саме публікація статті "Кулинарное очарование лета" в газеті "Луганская правда ", ним не вчинялося і таку публікацію позивач не замовляв. Висновок антимонопольного комітету про те, що саме позивач розмістив дану статтю є помилковим, прийнятим за недоведеності обставин, які мають значення для справи.

Господарський суд ухвалою від 24.01.2013р. залучив до участі у справі в як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Колективне підприємство "Журналістський фонд України" м. Київ.

При розгляді справи встановлено, що на адресу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД, щодо неправомірних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО".

У зв'язку з тим, що дії ТОВ "ЕКО" у вигляді повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб за допомогою реклами неповних та неточних відомостей, містили ознаки недобросовісної конкуренції, що кваліфікується за статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і які можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання (замовлення) товарів цього суб'єкта господарювання, розпорядженням адміністративної колегії територіального відділення від 18.09.2012р. № 01-23/191 було розпочато розгляд справи № 996.

За результатами розгляду справи 31.10.2012 адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте рішення № 01-24/227 № 996, яким дії товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" з повідомлення невизначеному колу осіб неповних відомостей шляхом розміщення у рекламному блоці видання "Луганська правда " від 02.08.2012 № 85 (23616) реклами щодо цін на продукти харчування: стаття "Кулинарное очарование лета" (мова оригіналу) з порівняльною таблицею, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, є порушенням, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції ", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Також, дії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" з повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей шляхом розміщення у рекламному блоці видання "Луганская правда " від 02.08.2012 № 85 (23616) реклами щодо цін на борошно: стаття "Кулинарное очарование лета" (мова оригіналу) з порівняльною таблицею, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, є порушенням, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції ", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Вказаним рішенням на позивача накладений штраф у розмірі 34000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" м. Київ звернулось до суду з позовом про визнання його недійсним. Позов задоволений.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-ХП передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах різності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 27 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції передбачено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, «що висновки відповідача, викладені в рішенні, що автором та замовником статті є позивач, передчасні, оскільки рахунок-фактура № СФ-0000039 від 14.08.2012р. не містить ані посилань на договір, ані посилань на статтю. Скріншоти поштової скриньки електронної пошти Полісученко Г.Ю. не мають ніяких відносин до представництва ТОВ «ЕКО» у взаємовідношеннях з КП «Журналістський фонд України» за договором від 14.02.2012 № 14/02».

Між тим, на думку колегії апеляційного господарського суду, висновок суду першої інстанції, який він вважав достатнім для відмови у позову, є помилковим виходячи з наступного.

Приймаючи рішення у справі № 913/131/13-г від 24.05.13р. Господарський суд Луганської області по спору за участю тих самих сторін встановив, що «позивач -ТОВ «ЕКО», зареєстроване за адресою : м. Київ, проспект Науки,8,- є власником мережі супермаркетів «ЕКО-Маркет», один з яких розташований у м. Луганську за адресою, м. Луганськ, вул. Совєтськая,77.

02.08.2012р. у блоці «Реклама» друкованого видання - газети «Луганская правда» опубліковано статтю під назвою «Кулинарное очарование лета» (мова оригіналу), у якій, зокрема, наведено таблицю з порівнянням цін серед супермаркетів мереж «Абсолют», «Спар», «Мандарин», «Еко-Маркет» за окремими товарними позиціями продовольчої групи.

Замовником вказаної статті у виданні «Луганская правда» є колективне підприємство «Журналістський фонд України», який замовив та оплатив вказану публікацію, посилаючись на укладений з позивачем у справі договір від 14.02.2012р. № 14/02 про надання послуг».

Відповідно до ст.35 ГПК ці факти не потребують доказування, проте, у спорі, що розглядається, факт того, що безпосереднім замовником статті є КП не оспорюється, оскільки третя особа, за твердженням відповідача, діяла як посередник в межах вищевказаного договору. (вищевказаним рішенням суду визнано недійним рішення відповідача № 01-24/240 від 22.11.12р. про накладення штрафу у сумі 6000 грн. з мотивів того, що санкції застосовані вторинне за одно і теж порушення).

Встановлено, що 14.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (замовник) та Колективним підприємством "Журналістський фонд України" (виконавець -надалі КП) укладений договір предметом якого є зобов'язання виконавця якісно надавати замовнику послуги в галузі зв'язків з громадськістю, а саме написання та редагування текстів публікацій, прес-релізів, інших текстових матеріалів та подальше їх розповсюдження у ЗМІ, розміщення реклами, рекламної інформації та інформаційних матеріалів на телебаченні, радіо, у періодичних виданнях та інших носіях. (п.1.1. договору - а.с.16).

Сторони визначили, що конкретний вид послуг, їх обсяг, вартість, строки надання, порядок розрахунку та інші умови надання послуг визначаються у додатках до договору, що є невід'ємною частиною договору (п.1.2 ).

Однак, пунктом 6.2. зазначеного договору сторони передбачили, що замовник відповідає за зміст інформації, яку використовує виконавець для оприлюднення, коли така інформація повністю відповідає інформації,яка надана замовником за підписом та печаткою чи іншим способом погоджена відповідальною посадовою особою замовника.

Згідно п.2.1.5 КП зобов"язується не використовувати матеріали та інформацію, надані Замовником, у будь-якій формі або в спосіб інший, ніж передбачено домовленістю Сторін, у тому числі відтворення, відчуження, передача третім особам у користування тощо без згоди замовника.

В поясненнях КП "Журналістський фонд України" м. Київ зазначає, що конкретний вид послуг, їх обсяг, вартість, строки надання та порядок розрахунку обумовленні сторонами на інших умовах (відповідно до п.6.2. договору). Сторони обмінювались інформацією за допомогою електронної пошти і у такий же спосіб замовником надавалась інформація Виконавцю, яка підлягала подальшому розміщенню. Вищевказана публікація була направлена менеджером замовника Ганною Полісученко. (а.с.139-140).

Стаття надрукована в газеті «Луганская правда» 02. 08.12р.(а.с.64). У статті, зокрема, вказано, що деякі товари «дешевше всього можна купити в ЕКО-Маркеті"», приведена порівняльна таблиця цін позивача з іншими суб"єктами господарювання.

Стаття містить логотип «Еко-Маркет», який належить позивачу.

Рахунок за публікацію у сумі 2280 грн. редакцією газети направлений КП (рахунок - фактура № СФ- 0000145 від 01.08.12р. -а.с.70, податкова накладна від 02.08.12р. -а.с.71).

В свою чергу КП направило позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000039 від 14.08.12р. на суму 6279,12грн. (а.с.73).

Рахунок направлений за «розміщення реклами у газеті «Луганская правда».

Листом від 31.08.2012 № 20 КП "Журналістський фонд України" повідомив відповідача, що автором та розробником статті "Кулинарное очарование лета" від 02.08.2012 № 85 (23616) є ТОВ "ЕКО" на підставі договору від 14.02.2012 № 14/02, а він є лише посередником-виконавцем. У підтвердження даних тверджень ним було надано копію договору від 14.02.2012 № 14/02, рахунок-фактуру № СФ-0000039 від 14.08.2012 до ТОВ "ЕКО" на суму 6279 грн. 12 коп. та скріншоти поштової скриньки електронної пошти Полісученко Г.Ю.

Пояснення третьої особи щодо замовника статті, підтверджуються наданими копіями електронного листування (а.с.76-79), яким підтверджується замовлення та розміщення статті "Кулинарное очарование лета".

Факт того, що Полісученко Г.Ю. була у трудових відносинах із позивачем у термін підготовки статті до друку та її надрукування підтверджується самим позивачем (а.с.198).

Документи, які б підтверджували інші відносини КП та позивача, крім підготовки матеріалів для публікації у газеті «Луганская правда» статті 02.08.12р., в матеріалах справи відсутні.

Крім того, листом б/н від 31.10.2012р., який направлений відповідачу, ТОВ "ЕКО" само визнало факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зобов'язалось в подальшому при розміщенні своєї рекламної інформації суворо дотримуватись та не порушувати вимог чинного законодавства України. (а.с.101).

Дослідивши обставини справи, судова колегія дійшла до висновку, що саме позивач був замовником послуги, наданої КП «Журналістський фонд України», наслідком якої була публікація статті «Кулинарное очарование лета» в газеті «Луганская правда», а тому і є особою, яка повинна нести відповідальність за порушення конкурентного законодавства.

Виходячи з умов п.6.2 договору, не приймається до уваги довід про відсутність додаткової угоди, оскільки сторони погодились «на інший спосіб» надання інформації КП з виконання послуги. Відсутність акту прийома-передачі послуги, враховуючи описані обставини, теж сама по собі не є підставою для задоволення позову.

Враховуючи вищевказане, а також те, що позов заявлений лише з мотивів того, що позивач не є замовником статті, судова колегія вважає що у господарського суду були відсутні підстави для задоволення заяви про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявлених у позову ТОВ «ЕКО» підстав.

У зв"язку з викладеним, керуючись ст.ст.33,35,43,49,99,101,103,п.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2013р. у справі №913/118/13-г - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2013р. у справі №913/118/13-г - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" м. Київ до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Колективного підприємства "Журналістський фонд України" м. Київ про визнання недійсним рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (м. Київ, проспект Науки, буд. 8, код 32104254) на користь державного бюджету судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у сумі 573 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 7 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу;

1 прим. - відповідачу;

1 прим. - третій особі;

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСЗО;