Постанова

від 02.08.2013 по справі 2а-1916/10/0370

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2013 року    Справа № 2а-1916/10/0370 Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до Госпрозрахункової організації будинкоуправління зони відпочинку урочища “Гряда” про стягнення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, ВСТАНОВИВ: Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до  Шацького виробничого управління житлово-комунального господарства  (далі – Шацьке ВУЖКГ) про стягнення необгрунтовано одержаної виручки та штрафу в сумі 82855,59 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області проведено перевірку з питань додержання вимог чинного законодавства при формуванні та затвердженні тарифів на житлово-комунальні послуги Шацькою селищною радою та правомірності проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги Шацьким ВУЖКГ. За результатами перевірки складено акт, яким встановлено, що відповідачем при розрахунку зі споживачами   включено у вартість послуг, ціни і тарифи на які регулюються, фактично не виконані роботи, а саме, при визначенні вартості послуг з водовідведення безпідставно включено підвищуючі коригуючі коефіцієнти при визначенні об'ємів стічних вод. На підставі акта перевірки позивач прийняв рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про  застосування економічних санкцій: вилучення необґрунтовано одержаної виручки у сумі 27618,53 грн. та стягнення штрафу у подвійному розмірі – 55327,06 грн., всього на загальну суму 82855,59 грн. Оскільки вказана сума економічних санкцій відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, то позивач просив стягнути її в примусовому порядку. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року замінено позивача - Державну інспекцію з контролю за цінами у Волинській області її правонаступником - Державною інспекцією України з контролю за цінами та відповідача - Шацьке ВУЖКГ на правонаступника - Госпрозрахункову організацію будинкоуправління зони відпочинку урочища “Гряда” (а.с.114). В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, проте, подали до суду письмові клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників (а.с.163-164,167). Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно із частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, при цьому від них надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами. Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав. Судом встановлено, що в період з 21 по 25 травня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області  проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства при формуванні та затвердженні тарифів на житлово-комунальні послуги Шацькою селищною радою та правомірність проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги Шацьким ВУЖКГ. Актом перевірки від 22 травня 2010 року № 000750 встановлено, що Шацьке ВУЖКГ при розрахунку зі споживачами  включало у вартість послуг, ціни і тарифи на які регулюються, фактично не виконані роботи, а саме, при визначенні вартості послуг з водовідведення безпідставно включало підвищуючі коригуючі коефіцієнти при визначенні об'ємів стічних вод (а.с.5-8). На підставі акта перевірки відповідач прийняв рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про  застосування економічних санкцій: вилучення необґрунтовано одержаної виручки у сумі 27618,53 грн. та стягнення штрафу у подвійному розмірі – 55327,06 грн. (а.с.12). Згідно із частиною першою статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03 грудня 1990 року №  507-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент прийняття рішення від 01 червня 2010 року № 34-А) вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Частиною другою статті 14 цього ж Закону передбачено, що підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідачем оскаржено у судовому порядку рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі №  2а-2057/10/0370 в задоволенні адміністративного позову Шацького ВУЖКГ до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області  про визнання протиправним і скасування рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відмовлено повністю (а.с.56-60). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року апеляційну скаргу Шацького ВУЖКГ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі №  2а-2057/10/0370 – без змін (а.с. 61-65). Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-2057/10/0370, яка набрала законної сили, підтверджено правомірність винесення  рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 01 червня 2010 року № 34-А , тому при розгляді цієї справи в силу вимог частини першої статті 72 КАС України дані обставини доказуванню не підлягають. Відповідачем необґрунтовано одержана виручка в сумі 27618, 53 грн. та штраф у сумі 55237,06 грн. сплачені не були.  Рішення від 01 червня 2010 року № 34-А  не скасоване  є чинним та підлягає виконанню. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 82855,59 грн. підлягають задоволенню. Посилання відповідача на те, що зазначена заборгованість не вказана у передавальному акті підриємства від 11 квітня 2012 року  висновків суду не спротовують. Керуючись статтями 41, 72, 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про ціни і ціноутворення”, суд   ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Госпрозрахункової організації будинкоуправління зони відпочинку урочища “Гряда” (44000, Волинська область, смт. Шацьк, вул. Центральна (ур. Гряда), будинок 47, ідентифікаційний код 30046568) в дохід державного бюджету (УК у Шацькому районі, код 21081100, банк утримувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача 803014, код ЄДРПОУ 37682912, номер рахунку 31112106700420) необґрунтовано одержану виручку в сумі 27618, 53 грн. та штраф у сумі 55237,06 грн., всього 82855,59 грн.(вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 59 коп.). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                             Ж.В. Каленюк