Рішення

від 02.08.2013 по справі 910/11324/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11324/13 02.08.13 р.

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Державної служби інтелектуальної власності України, 2) Адоніної Марії Юріївни проприпинення незаконного використання знака для товарів та послуг, припинення незаконного використання складеного твору та стягнення 287 000, 00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: Від позивача:Оліфіренко Г.О. Від відповідачів:Трофименко М.М., Трофименко М.М. Від третьої особи 1:не з'явився Від третьої особи 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012», Товариства з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» про припинення незаконного використання знака для товарів та послуг, припинення незаконного використання складеного товару та стягнення 287 000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були виявлені факти незаконного використання належних йому майнових прав інтелектуальної власності з боку відповідачів, оскільки відповідачами відкрито заклади громадського харчування «Вареничная «Катюша» і при цьому, логотип, що використовується для даних закладів харчування є схожим настільки, що його можна сплутати з належним позивачу торговим знаком «Вареничная «Победа». Також, за твердженням позивача, відповідачі використовують дизайн екстер'єру і інтер'єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гаму аналогічно встановленим у складеному творі «Фирменный стиль ресторана «Вареничная «Победа», в той час як дозволу на таке використання позивач не надавав.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь компенсації за порушення авторських прав: з відповідача 1 - у розмірі 105 000,00 грн., з відповідача 2 - у розмірі 98 000,00 грн., з відповідача 3 - у розмірі 84 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11324/13 та призначено розгляд справи на 01.07.2013 р.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Оскільки обґрунтованих доводів необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивачем не наведено, заява про забезпечення позову залишається судом без задоволення.

01.07.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 15.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. залучено до участі у справі Державну службу інтелектуальної власності України та Адоніну Марію Юріївну в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та відкладено розгляд справи на 01.08.2013 р.

30.07.2013 р. від позивача надійшло клопотання про признання у справі судової експертизи.

Клопотання обґрунтоване необхідністю встановлення обставин використання (відтворення) складених творів «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА», за Свідоцтвом прав автора на твір від 22.12.2009 р. № 31478 та Свідоцтвом прав автора на твір від 09.11.2012 р. № 46302, або їх окремих частин, у творах «Сеть уютных ресторанов. Ключевые элементы декора» за Свідоцтвом прав автора на твір від 08.10.2012р. № 45920 та «Сеть уютных ресторанов. Ключевые элементы декора входной группы» за Свідоцтвом прав автора на твір від 08.10.2012р. № 45921, а також у внутрішньому та/або зовнішньому оформленні закладів громадського харчування «Вареничная «КАТЮША».

Судом відмовлено в задоволені клопотання ТОВ «Стародавній Херсонес» про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, з огляду на те, що матеріали справи вже містять висновки експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012р., № 409/2 від 16.12.2012р., № 409/4 від 17.12.2012 р., № 409/5 від 01.04.2013 р., № 409/6 від 03.04.2013 р. та № 409/9 від 09.04.2013 р.

В судовому засіданні 01.08.2013 р. оголошено перерву до 02.08.2013 р.

02.08.2013 р. до господарського суду міста Києва від ТОВ «Стародавній Херсонес» надійшли пояснення згідно яких позивач, зокрема, зменшив позовні вимоги, а саме, просив стягнути компенсацію за неправомірне використання об'єктів інтелектуальної власності з товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012» в розмірі 45 671,00 грн.; з товариства з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті» в розмірі 65 868, 83 грн.; з товариства з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» в розмірі 16 198, 60 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява ТОВ «Стародавній Херсонес» про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засідання 02.08.2013 р. представник відповідачів подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю ознайомлення з документами, поданими позивачем 01.08.2013 р.

Оскільки в судовому засіданні 01.08.2013 р. судом надано можливість представнику відповідача ознайомитись з відповідними документами, клопотання про відкладення розгляду справи залишається судом без задоволення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2006 р. громадянином Гакало Вадимом Володимировичем було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про реєстрацію знаку для товарів і послуг «Вареничная «ПОБЕДА».

10.12.2008 р. Державним департаментом інтелектуальної власності було зареєстровано Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 100265 за класами товарів і послуг 30; 35; 41 та 43.

05.01.2009 р. між Гакало Вадимом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» укладено договір № 1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» (правонаступник) виявив бажання придбати всі права, які випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг № 100265 від 10.12.2008 р. за заявою № m 200620200 від 21.12.2006 р.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору власник свідоцтва передає правонаступнику за сплачувану правонаступником власнику свідоцтва винагороду право власності на Знак повністю, а саме всі права, які випливають із свідоцтва відносно всього переліку товарів і послуг, зазначених у свідоцтві.

18.05.2009 р. Державним департаментом інтелектуальної власності прийнято рішення про передачу права власності на знак «Вареничная «ПОБЕДА» Товариству з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» (дата публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» - 10.06.2009 р.).

19.10.2009 р. Гакало Вадимом Володимировичем було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про реєстрацію авторського права на твір «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА», який включає в себе посібник з фірмового стилю ресторану, елементи фірмового стилю «Уніформа», елементи фірмового стилю «Посуд», оформлення інтер'єру, що включає трафарети для фарбування стін, меблі-дивани, столи, барна стійка, а 22.12.2009 р. Гакалу Вадиму Володимировичу було видано свідоцтво № 31478 про реєстрацію авторського права на складений твір «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА».

В подальшому, 07.09.2012 р. Гакало Вадим Володимирович звернувся до Державного департаменту інтелектуальної власності із заявою щодо реєстрації нових елементів інтер'єру до складеного твору «Фирменный стиль ресторану «Вареничная ПОБЕДА», що зареєстровано за свідоцтвом № 31478.

Складений твір стосується оформлення інтер'єру та використання фірмового стилю, що включає: елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру «Люстра»; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру «Мебель. Барная стойка»; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру «Мебель. Диваны в клетку вариант 1»; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру «Мебель. Диваны в клетку вариант 2»; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру «Трафарет».

09.11.2012 р. Державною службою інтелектуальної власності України було видано Гакало Вадиму Володимировичу свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір «Фирменный стиль ресторану «Вареничная ПОБЕДА» № 46302.

07.09.2012 р. між позивачем та Гакало Вадимом Володимировичем було укладено авторський договір № 1 про передачу (відчуження) майнових прав на складений твір повністю.

12.11.2012 р. Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про реєстрацію авторського договору №1 від 07.09.2012 р., відповідно до якого майнові права на твір (складений твір «Фирменный стиль ресторану «Вареничная ПОБЕДА») відчужуються Гакало Вадимом Володимировичем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес».

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012», Товариством з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» в місті Києві були відкриті заклади громадського харчування, що здійснюють свою діяльність під позначенням «Вареничная «КАТЮША», а саме: відповідачем 1 в квітні 2012 року відкрито заклад за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 24; відповідачем 2 в червні 2012 року відкрито заклад за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 60; відповідачем 3 в липні 2012 року відкрито заклад за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 38.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, логотип (вивіска) «Вареничная «КАТЮША», який використовується для закладів громадського харчування, відкритих відповідачами, є схожим із належним позивачу торговим знаком «Вареничная «ПОБЕДА» настільки, що їх можна сплутати, що в свою чергу свідчить про порушення прав позивача, які випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг. Крім того, за твердженням позивача, з боку відповідачів має місце порушення його авторських прав при здійсненні ними підприємницької діяльності, оскільки відповідачі використовують дизайн екстер'єру і інтер'єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гамму, аналогічно встановленим у складеному творі «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА».

Правовідносини, що склались між сторонами, підпадають під правове регулювання Глав 36, 44 Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право власності на знак засвідчується свідоцтвом, а обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг.

Матеріалами справи підтверджується набуття позивачем у встановленому законодавством порядку права власності на знак для товарів і послуг «Вареничная «ПОБЕДА».

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, серед іншого, позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака, серед іншого, є нанесення його на вивіску, застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи висновків експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012 р., № 409/2 від 16.12.2012 р., № 409/4 від 17.12.2012 р., проведених Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України на підставі листів заступника начальника УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві А.А. Гмиріна в межах досудового розслідування, позначення «Вареничная» (вивіска кафе «Вареничная»), яке використовують відповідачі при зовнішньому оформленні ресторанів «Вареничная» по бул. Лесі Українки, 24, вул. Червоноармійській, 60 та вул. Червоноармійській, 38 відповідно, є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг «Вареничная «ПОБЕДА» за свідоцтвом України № 100625 від 10.12.2008 р.

Таким чином, позивачем належним чином підтверджено той факт, що позначення «Вареничная», яке використовувалось відповідачами, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг «Вареничная «ПОБЕДА», право власності на яке належить позивачу, який є власником відповідного свідоцтва.

Статтею 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені ст. 16 цього Закону вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позначення «Вареничная», яке застосовувалась відповідачами при зовнішньому оформленні відкритих ними закладів громадського харчування, є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг «Вареничная «ПОБЕДА», а за змістом ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва на знак для товарів і послуг (яким в даному випадку являється позивач) має виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди таке позначення, вимоги позивача про зобов'язання відповідачів припинити незаконне використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом № 100265 від 10.12.2008 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач вказує на порушення відповідачами його авторських прав при здійсненні ними підприємницької діяльності, оскільки відповідачі використовують дизайн екстер'єру і інтер'єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гамму, аналогічно встановленим у складеному творі «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); твори образотворчого мистецтва; твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; твори ужиткового мистецтва, ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права» частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського прав і суміжних прав» вказано, що назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними.

За змістом ст. 441 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» використанням твору є, серед іншого, його опублікування (випуск у світ) та відтворення будь-яким способом у будь-якій формі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» внаслідок укладення договору №1 від 07.09.2012 р. було набуто майнових прав на складений твір «Фирменный стиль ресторану «Вареничная ПОБЕДА».

Отже, з огляду на положення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» виключне право на використання даного твору та на дозвіл або заборону його використання належить позивачу.

Однак, висновками експертних досліджень, що були проведені під час перевірки Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві за заявою громадянина Гакало В. В. з приводу незаконного використання об'єкту авторського права - складеного твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА» за свідоцтвом № 31478 від 22.12.2009 р. (№ 409/5, складеним 01.04.2013 р., № 409/6, складеним 03.04.2013 р., та № 409/9, складеним 09.04.2013 р.) підтверджено, що при внутрішньому та зовнішньому оформленні кафе «Вареничная», що знаходяться за адресами: бульвар Лесі Українки, 24 м. Київ, вул. Червоноармійська, 38 м. Київ, вул. Червоноармійська, 60 м. Київ, використано, як окремо так і в сукупності, оригінальні частини твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА» за свідоцтвом № 31478 від 22.12.2009 р., автор Гакало В.В.

При цьому, доказів отримання у встановленому законодавством порядку дозволу на використання відповідного твору відповідачами не подано, а отже, з боку відповідачів має місце використання твору без відповідних на те правових підстав.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачі вказують на те, що внутрішнє та зовнішнє оформлене закладів відповідачів виконане із використанням інтелектуальної власності не позивача, а іншої особи, а саме - творів Адоніної М.Ю., яка в жовтні 2012 р. здійснила реєстрацію авторських прав на належні їй твори та отримала Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 45920 від 08.10.2012 р. та Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 45921 від 08.10.2012 р.

Дійсно в матеріалах справи наявні Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №45920 від 08.10.2012 р. збірка творів «Сеть уютных ресторанов. Ключевые элементы декора» та Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 45921 від 08.10.2012 р. збірка творів «Сеть уютных ресторанов. Ключевые элементы декора входной группы».

Однак, як пояснив в судовому засіданні представник Державної служби інтелектуальної власності України, при реєстрації авторського права на твір та видачі відповідного свідоцтва, Державною службою інтелектуальної власності України здійснюється перевірка повноти наданих заявником для такої реєстрації документів та відповідність їх вимогам законодавства (наприклад, дотримання вимог щодо сплати державного мита тощо). При цьому, питання ідентичності чи схожості змісту твору з творами, авторські права на які було зареєстровано раніше, при реєстрації авторських прав не досліджується. Встановлення зазначених обставин належить до компетенції суду у разі виникнення відповідного твору.

Відтак, сам факт наявності Свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір № 45920 від 08.10.2012 р. та № 45921 від 08.10.2012 р. не може свідчити про правомірність використання творів або їх елементів та про відсутність при їх використанні авторських прав інших осіб.

Більш того, з поданого відповідачами зображення твору «Сеть уютных ресторанов. Ключевые элементы декора входной группы» (фризу) при його огляді вбачається використання позначення «Победа» (а.с.141, т. 2), тобто знаку, який охороняється згідно свідоцтва № 100265 від 10.12.2008 р. Таким чином, з урахуванням положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України судом не можуть застосовуватись Свідоцтво № 45920 від 08.10.2012 р. та Свідоцтво № 45921 від 08.10.2012 р., як такі, що видані з порушенням авторських прав Гакало Вадима Володимировича.

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є зокрема вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст. 15 цього Закону, з урахуванням положень статей 21 - 25, 42 і 43 цього Закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Отже, враховуючи, що при внутрішньому та зовнішньому оформленні кафе «Вареничная» відповідачами було використано, як окремо так і в сукупності, оригінальні частини твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная ПОБЕДА» за свідоцтвом № 31478 від 22.12.2009 р. та № 46302 від 09.11.2012 р., а дозвіл на таке використання позивачем, як власником майнових авторських прав на вказаний твір, не надавався, суд вважає вимоги позивача щодо припинення дій, що порушують авторське право, а саме використання елементів складеного твору, права на який належать позивачу, такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів компенсації за порушення авторських прав (з відповідача 1 - у розмірі 45 671,00 грн., з відповідача 2 - у розмірі 65 868,83 грн., з відповідача 3 - у розмірі 16 198,60 грн.), суд відзначає наступне.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Як зазначено в п.п. 51.2, 52.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд приходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем належними засобами доказування доведено факт наявності у нього виключних майнових авторських прав на складений твір «Фирменный стиль ресторана «Вареничная «Победа», зокрема, виключного права дозволяти його використання.

Суд також дійшов висновку, що позивачем був доведений факт порушення відповідачами виключних майнових авторських прав позивача неправомірним використанням об'єктів авторського права, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, що дає позивачу права на звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації з відповідача як порушника авторського права.

Відповідач належних доказів на спростування наведених позивачем обставин не надав.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав щодо відповідачів 1, 2, 3 у розмірі 45 671,00 грн., 65868,83 грн., 16 198,60 грн. відповідно.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, з 1 січня 2013 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 грн. на місяць.

Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачами майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання кожного з відповідачів сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, які діяли на момент подання позову, що становить 11 470,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів в рівних частинах пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» задовольнити частково.

2. Припинити незаконне використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом № 100265 від 10.12.2008 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: припинити використання позначення «Вареничная КАТЮША» у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв.

3. Припинити незаконне використання складеного твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная «Победа» та/або його частин, майнові права на який посвідчено Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 22.12.2009 р. № 31478 та Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 09.11.2012 р. № 46302, Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: шляхом відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів дизайну інтер'єру закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) з використанням певних кольорових рішень та елементів декору складеного твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная «Победа»; демонстрації та публічного показу складеного твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная «Победа»; відтворення дизайну окремих елементів і деталей, відповідних креслень, схем та ескізів складеного твору «Фирменный стиль ресторана «Вареничная «Победа».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис 2012» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 1 1470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 74 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Токіо сіті» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 1 1470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 74 коп.

6. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепі Енд» (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стародавній Херсонес» (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 1 1470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 74 коп.

7. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 02.08.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко