Рішення

від 19.07.2013 по справі 910/11397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11397/13 19.07.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

До Приватного акціонерного товариства «Діадема»

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Бенедюк С.С., довіреність № б/н від 05.07.2013

від відповідача Кедес О.О., довіреність № 7 від 01.02.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Діадема» (далі - відповідач ) про визнання договору укладеним.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач не надає додаткові документи, які необхідні позивачу для здійснення стягнення по виконавчим документам.

Ухвалою суду від 17.06.2013р. порушено провадження у справі № 910/11397/13 та призначено розгляд на 08.07.2013 р.

05.07.3013р. позивач подав через канцелярію суду додаткові документи по справі.

08.07.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 19.07.2013р.

19.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав письмові пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «ДІАДЕМА» привело свою діяльність у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінивши найменування з закритого на приватне акціонерне товариство.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «ДІАДЕМА» (надалі - Відповідач) є повним правонаступником Закритого акціонерного товариства «ДІАДЕМА».

Згідно витягу з ЄДР від 04.02.2013 року ПРАТ «ДІАДЕМА» (04050, м. Київ, вул. Мануїльського (Платона Майбороди), буд. 23; код 24377399) займається роздрібною торгівлею годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах.

Між Позивачем та Відповідачем укладена Рамкова угода №3373 від 29 квітня 2008 року (надалі - Рамкова угода), відповідно до якої Позивач зобов'язувався здійснювати кредитування Відповідача у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми - 500 000,00 Євро; ліміт строку - 240 місяців.

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювались шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії (надалі - Кредитні договори), які є невід'ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

На підставі та в межах Рамкової угоди Позивач та Відповідач уклали: Договір про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008 року зі змінами (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Відповідачу було надано кредит на таких умовах: сума кредиту - 150000 доларів США; процентна ставка -13 % річних; строк - 84 календарних місяців.

Факт видачі кредиту підтверджується Меморіальним валютним ордером N 3076_1 від 29 квітня 2008 року.

У зв'язку з численними порушеннями Кредитного договору, а також простроченням сплати чергових платежів по кредиту, АТ «ПроКредит Банк» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з ЗАТ «ДІАДЕМА».

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року в справі № 64/255- 27/136-2012 (надалі - Рішення від 05.06.2012 року) позовні вимоги відносно ЗАТ «ДІАДЕМА» задоволено частково, стягнуто з ЗАТ «ДІАДЕМА» на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість по процентах за фактичне користування кредитом у сумі 104 753,22 грн., пеню у сумі 122 747,62 грн., а також судові витрати (копія наявна в матеріалах справи).

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.08.2012 року в справі № 5011- 22/1067-2012 стягнуто з ЗАТ «ДІАДЕМА» на користь АТ «ПроКредит Банк» боргу по капіталу в розмірі 914 849,13 грн., прострочених нарахованих відсотків (проценти по графіку) - 9 273,79 грн., нарахованої пені за період з 17.04.2012р. по 27.07.2012р. - 37 868,76 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Крім того, в зазначених рішеннях судом встановлено, що починаючи з 23.03.2011 року ЗАТ «ДІАДЕМА» припинило здійснювати погашення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому направлення Банком ЗАТ «ДІАДЕМА» вимоги № 1094 від 26.05.2011 року про повне дострокове повернення кредиту на підставі п. 8.2.1. Рамкової угоди є обґрунтованим.

Відповідно до Рамкової угоди Відповідач взяв на себе ряд зобов'язань, пов'язаних з отриманням кредиту. Зокрема Рамковою угодою передбачені наступні зобов'язання Відповідача: безперешкодно надавати Кредиторові визначені ним достовірні інформацію і/чи документи у встановлені Кредитором обсязі, формі та строк, а також фізичний доступ до оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення Позичальником діяльності, яка аналізувалась при укладенні Кредитних договорів чи знаходження предметів забезпечення, якщо це потрібно для встановлення, перевірки і аналізу дійсного фінансового стану Позичальника, стану забезпечення, виконання умов Договорів (п.9.2.3. Рамкової угоди).

Пунктом 9.2.7 рамкової угоди передбачено, що обов'язок Позичальника протягом усього часу дії Угоди отримувати перед вчиненням вказаних нижче дій письмовий висновок Кредитора про відсутність ризику їх негативного впливу на виконання умов Договорів:

- отримання позик та/або кредитів у інших осіб;

- забезпечення Позичальником виконання зобов'язань інших осіб;

- припинення Позичальника (підприємця чи юридичної особи), зміну виду діяльності внаслідок чого планується припинення чи значне обмеження діяльності, що аналізувалась Кредитором при визначенні фінансового стану Позичальника;

- вчинення дій, внаслідок яких зобов'язання Позичальника за Договорами можуть

перейти до іншої особи;

- закриття рахунків у Кредитора, з яких здійснюється договірне списання на умовах

Угоди;

- у випадку виникнення заборгованості - зміна місцезнаходження та відчуження майна Позичальника чи вчинення інших дій, внаслідок яких відбувається обтяження майна Позичальника правами інших осіб чи можливе ускладнення погашення заборгованості Позичальника.

Керуючись цими умовами Рамкової угоди, з метою встановлення дійсного фінансового стану Відповідача, а також належного виконання умов кредитних договорів та договорів забезпечення Позивач виставив Відповідачу численні повідомлення №1094 від 26.05.2011р., №1409 від 05.09.2011 року, № 1499 від 15.09.2011 року, № 3377 від 15.12.2011 року , № 794/2011 від 29.12.2011 року з вимогою надати Банку письмову інформацію про фінансове та майнове становище ЗАТ «ДІАДЕМА», зокрема:

-бухгалтерську документацію для проведення економічного аналізу підприємства (фінансову звітність за останній звітний період, оборотно-сальдові відомості, звіт про реалізацію, розшифровку накладних видатків);

-установчі документи (статут, ліцензії, протоколи та накази, реєстраційні документи, ксерокопії паспортів керівника, бухгалтера, учасників);

-додаткові документи (найбільші договори придбання товарів, а також реалізації товару, прайси, довідки з обслуговуючих банків, кредитні договори в інших банках, договори оренди приміщень, обладнання.

Проте, в порушення наведених вище умов договору відповідач вказані документи позивачу не надав, внаслідок чого позивач подав на розгляд чуду позов, в якому просив суд зобов'язати відповідача виконати вимоги позивача, в частині надання письмової інформації про фінансове та майнове становище відповідача та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Як визначено ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин, як різновид юридичних фактів, характеризується, тим, що він є вольовим актом і воля сторін у правочині має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тобто на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутній такий спосіб захисту права як зобов"язання відповідача надати письмову інформацію про фінансове та майнове становище останнього та надання інформації щодо інших кредитних зобов'язань відповідача.

Як вбачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13, господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, позовні вимоги не піддягають задоволенню.

З огляду на відмову у позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

(Повний текст рішення складено: 29.07.2013р.)

Суддя В.І.Мельник