Постанова

від 12.05.2014 по справі 910/11397/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р. Справа№ 910/11397/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кедес О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р.

у справі №910/11397/13 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до Приватного акціонерного товариства «Діадема»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Діадема» та просило суд зобов'язати відповідача виконати вимоги позивача про надання письмової інформації про фінансове та майнове становище відповідача, а саме: бухгалтерську документацію для проведення економічного аналізу підприємства (фінансову звітність за останній звітний період, оборотно-сальдові відомості, звіт про реалізацію, розшифровку накладних видатків; установчі документи (статут, ліцензії, протоколи та накази, реєстраційні документи, ксерокопії паспортів керівника, бухгалтера, учасників); залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних обліку на дату надання інформації; рахунки відповідача у інших банках та залишок коштів на цих рахунках; нерухоме майно, яке належить відповідачеві на право власності на не передано в заставу позивачеві; транспортні засоби, які належать відповідачеві на праві власності на не передані в заставу позивачеві; наявність зобов'язань відповідача перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушень їх виконання; наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання; додаткові документи (найбільші договори придбання товарів, а також реалізації товару, праси, договору оренди приміщень, обладнання; зобов'язати відповідача надати письмову інформацію про те, чи впродовж дії кредитних договорів відповідачем отримувалися кредити в інших банках та чи забезпечував відповідач виконання зобов'язань інших осіб; а також зобов'язати письмово повідомити банк про наявність чи відсутність судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими відповідач виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями; будь-яких обставин, які ставлять під сумнів погашення зобов'язань відповідача перед позивачем. Також позивач просив стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2013р. у справі №910/11397/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2013р. у справі №910/11397/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2013р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі №910/11397/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

При новому розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги та просив господарський суд зобов'язати відповідача надати позивачеві письмову інформацію про фінансове та майнове становище відповідача за період з 29.04.2008р. (дата укладення Рамкової угоди) по дату винесення рішення, а саме: бухгалтерську документацію для проведення економічного аналізу підприємства (фінансову звітність, оборотно-сальдові відомості, звіт про реалізацію, розшифровку накладних видатків); залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних обліку на дату винесення рішення у справі; рахунки відповідача у інших банках та залишок коштів на цих рахунках на дату винесення рішення у справі; нерухоме майно, яке належить та належало відповідачеві на праві власності за період з 29.04.2008р. по дату винесення рішення, і не передано в заставу позивачеві; транспортні засоби, які належать та належали відповідачеві на праві власності за період з 29.04.2008р. по дату винесення рішення, і не передано в заставу позивачеві; наявність зобов'язань відповідача на дату винесення рішення перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушень їх виконання; наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем на дату винесення рішення, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання; додаткові документи (найбільші договори придбання товарів, а також реалізації товару, праси, договори оренди приміщень, обладнання); зобов'язати надати актуальні установчі і реєстраційні документи (статут, ліцензії, протоколи та накази, ксерокопії паспортів керівника, бухгалтера, учасників), а також копії цих документів, що діяли в період з 29.04.2008р. по дату винесення рішення; зобов'язати відповідача надати письмову інформацію позивачеві про те, чи впродовж дії Рамкової угоди відповідачем отримувалися кредити у інших банках та чи забезпечував відповідач виконання зобов'язань інших осіб; зобов'язати відповідача письмово повідомити позивача про наявність чи відсутність за період з 29.04.2008р. по дату винесення рішення судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими відповідача виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями; будь-яких обставин, які ставлять під сумнів погашення зобов'язань відповідача перед позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. у справі №910/11397/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство «Діадема», подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «ПроКредит Банк» у повному обсязі.

Апелянт зазначає про те, що він на даний час вже не отримує кредитів у позивача згідно з Рамковою угодою. Раніше отримані кошти за цією Угодою, а також проценти і штрафні санкції стягнуті з нього у судовому порядку і на сьогоднішній день здійснюється виконавче провадження, а тому всі дії, пов'язані із встановленням фінансового стану ПАТ «Діадема» відбуваються виконавчою службою.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк», надав апеляційному господарському суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. без змін.

Позивач зазначає про те, що керуючись умовами Рамкової угоди, з метою встановлення дійсного фінансового стану відповідача, а також належного виконання умов кредитних договорів та договорів забезпечення, він виставляв відповідачеві численні повідомлення з вимогою надати письмову інформацію про фінансове та майнове становище відповідача. Як вказує позивач, жодна його вимога виконана відповідачем не була, що є порушенням договірних зобов'язань. При цьому ПАТ «ПроКредит Банк» звертає увагу на те, що строк дії Рамкової угоди не закінчився і по ній існує заборгованість відповідача перед позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Діадема» було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 12.05.2014р.

В судове засідання 12.05.2014р. представник позивача не з'явився. У відзиві на апеляційну скаргу він заявив про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

29 квітня 2008р. між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк», як кредитором та Приватним акціонерним товариством «Діадема», як позичальником, була укладена Рамкова угода №3373, за умовами якої кредитор зобов'язався здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язався належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та кредитними договорами.

Пунктом 2.2. Рамкової угоди встановлені наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування - еквівалент 500 000,00 доларів США, ліміт строку кредитування - 240 календарних місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.

На підставі та в межах Рамкової угоди позивач та відповідач уклали Договір про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008р., за яким відповідачеві було надано кредит на таких умовах: 150 000,00 доларів США, процентна ставка - 13% річних, строк - 84 календарних місяців.

У відповідності до п. 11.1. та п. 11. 2 Рамкової угоди Угода набирає чинності з моменту її підписання двома уповноваженими особами кредитора і позичальника. Угода укладена на строк дії ліміту строку кредитування, встановленого п. 2.2. Угоди. Закінчення строку дії Угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитів на підставі Угоди. Усі інші умови Угоди, зобов'язання сторін, що виникли на підставі Угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов'язання щодо відповідальності, а також права та обов'язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов'язань та реалізації прав.

На виконання Рамкової угоди позивач надав відповідачеві кредит на суму 150 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №3076-1 від 29.04.2008р.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Рамкової угоди та Договору про надання траншу, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Діадема» кредитної заборгованості.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2012р. у справі №64/255-27/136-2012 за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до ЗАТ «Діадема», ТОВ «Женева» про стягнення 1 940 253,20 грн. позовні вимоги відносно ЗАТ «Діадема» були задоволені частково, та стягнуто з ЗАТ «Діадема» на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість по процентах за фактичне користування кредитом у сумі 104 753,22 грн., пеню у сумі 122 747,62 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2012р. у справі №5011-22/1067-2012 за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до ЗАТ «Діадема, третя особа ТОВ «Женева» про стягнення боргу позовні вимоги задоволенні та стягнуто з ЗАТ «Діадема» на користь ПАТ «ПроКредит Банк» 114 456,29 доларів США боргу, 1 160,24 доларів США прострочених нарахованих відсотків, 4 737,74 доларів США пені.

Слід зазначити, що крім обов'язку повернути кредит та сплатити відсотки за його користування, відповідач брав на себе й інші зобов'язання згідно Рамкової угоди, пов'язані з отриманням кредиту та його використанням.

Так, зокрема, згідно з підпунктами 9.2.3. та 9.2.4. п. 9.2. Рамкової угоди відповідач, як позичальник, зобов'язався безперешкодно надавати позивачеві, як кредитору, визначені ним достовірну інформацію і/чи документи у встановленому кредитором обсязі, формі та строку, а також фізичний доступ до оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення позичальником діяльності, якщо це потрібно для встановлення, перевірки і аналізу дійсного фінансового стану позичальника, стану забезпечення, виконання умов договорів; у визначений строк самостійно надавати кредитору документи, що засвідчують фінансове становище позичальника.

Згідно з підпунктами 9.2.5. та 9.2.7. п. 9.2. Рамкової угоди відповідач зобов'язався у визначений строк повідомляти кредитора про зміну його найменування та інших даних, а також обставин, що можуть впливати на виконання умов договорів; отримувати письмовий висновок кредитора про відсутність ризику негативного впливу на виконання умов договорів перед отриманням позик та/або кредитів у інших осіб; забезпеченням виконання зобов'язань інших осіб; припиненням відповідача (підприємця чи юридичної особи), зміну виду діяльності внаслідок чого планується припинення чи значне обмеження діяльності, що аналізувалась кредитором при визначенні фінансового стану відповідача; вчиненням дій, внаслідок яких зобов'язання відповідача договорами можуть перейти до іншої особи; закриттям рахунків у кредитора, з яких здійснюється договірне списання на умовах угоди; у випадку виникнення заборгованості - зміні місцезнаходження та відчуження майна відповідача чи вчинення інших дій, внаслідок яких відбувається обтяження майна відповідача правами інших осіб чи можливе ускладнення погашення заборгованості відповідачем.

Відповідно до п. 9.3. Рамкової угоди позивач наділений правом систематично перевіряти фінансовий стан відповідача, стан забезпечення, виконання ним умов договорів, збирати, зберігати та використовувати інформацію щодо відповідача і його дій.

Користуючись правом, наданим п. 9.3. Рамкової угоди, позивач звертався до відповідача з вимогами про виконання зобов'язань, передбачених Рамковою угодою, та надання визначеної інформації, відповідних документів з метою встановлення, перевірки і повного аналізу дійсного фінансово-господарського стану відповідача (вих. №794/2011 від 29.12.2011р., вих. 3377 від 15.12.2011р., вих. 1499 від 15.09.2011р., вих. 1409 від 05.09.2011р.).

Законні вимоги позивача відповідачем не були виконані.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними засобами доказування виконання умов Рамкової угоди щодо надання інформація та документів, передбачених Угодою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Діадема» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. у справі №910/11397/13 залишити без змін.

3. Справу №910/11397/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця