Постанова

від 14.11.2013 по справі 910/11397/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 910/11397/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" від позивача: Петрушко Я.Ф. від відповідача: Кедес О.О. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 19.07.2013 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі№ 910/11397/13 за позовомПублічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" доПриватного акціонерного товариства "Діадема" прозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Діадема" (далі відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме:

1.1 надати позивачу письмову інформацію про фінансове та майнове становище відповідача, а саме:

- бухгалтерську документацію для проведення економічного аналізу підприємства (фінансову звітність за останній період, оборотно - сальдові відомості, звіт про реалізацію, розшифровку накладних видатків);

- установчі документи (статут, ліцензії, протоколи та накази, реєстраційні документи, ксерокопії паспортів керівника, бухгалтера, учасників);

- залишок товарно - матеріальних цінностей відповідно до даних обліку, на дату надання інформації;

- рахунки позичальника, у інших банках та залишок коштів на цих рахунках;

- нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності та не передано в заставу банку;

- транспортні засоби, які належать відповідачу на праві власності та не передані в заставу банку;

- наявність зобов'язань відповідача перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушення їх виконання;

- наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання;

- додаткові документи (найбільші договори придбання товарів, а також реалізації товару, прайси, договори оренди приміщень, обладнення)

1.2 Надати письмову інформацію позивачу про те, чи в продовж дій кредитних договорів відповідачем отримувались кредити в інших банках та чи забезпечував відповідач виконання зобов'язань інших осіб.

1.3 Письмово повідомити позивача про наявність чи відсутність судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими відповідач виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями;

- будь - які обставини, які ставлять під сумнів погашення зобов'язання відповідача перед позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права, як зобов'язання відповідача надати письмову інформацію про його фінансове та майнове становище та надання інформації щодо інших кредитних зобов'язань відповідача.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу суду на те, що судами при прийнятті оскажуваних рішень, невірно застосоване діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

29.04.2008 року між позивачем та відповідачем укладена Рамкова угода №3373 (а.с. 19-21, далі Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач зобов'язувався здійснювати кредитування відповідача у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми - 500000 Євро; ліміт строку - 240 місяців (п. 2.2 Договору).

Видача кредитів на підставі Договору та визначення їх умов здійснювались шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредиту, які є невід'ємною частиною Договору та не мають самостійного значення.

На підставі та в межах Договору позивач та відповідач уклали договір про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008 року зі змінами, відповідно до якого відповідачу було надано кредит на таких умовах: сума кредиту - 150 000 доларів США; процентна ставка -13 % річних; строк - 84 календарних місяців (а.с.22-25).

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером № 3076-1 від 29 квітня 2008 року (а.с.26).

Відповідно до Договору, відповідач взяв на себе ряд зобов'язань, пов'язаних з отриманням кредиту.

Зокрема, Договором передбачені наступні зобов'язання відповідача: безперешкодно надавати позивачу визначені ним достовірні інформацію і/чи документи у встановлені кредитором обсязі, формі та строк, а також фізичний доступ до оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення позичальником діяльності, яка аналізувалась при укладенні кредитних договорів чи знаходження предметів забезпечення, якщо це потрібно для встановлення, перевірки і аналізу дійсного фінансового стану відповідача, стану забезпечення, виконання умов Договорів (п.9.2.3 Договору).

Пунктом 9.2.7 Договору передбачений обов'язок відповідача протягом усього часу дії угоди отримувати, перед вчиненням вказаних нижче дій, письмовий висновок позивача про відсутність ризику їх негативного впливу на виконання умов договорів:

- отримання позик та/або кредитів у інших осіб;

- забезпечення відповідачем виконання зобов'язань інших осіб;

- припинення відповідача (підприємця чи юридичної особи), зміну виду діяльності внаслідок чого планується припинення чи значне обмеження діяльності, що аналізувалась кредитором при визначенні фінансового стану відповідача;

- вчинення дій, внаслідок яких зобов'язання відповідача договорами можуть перейти до іншої особи;

- закриття рахунків у кредитора, з яких здійснюється договірне списання на умовах угоди;

- у випадку виникнення заборгованості - зміна місцезнаходження та відчуження майна відповідача чи вчинення інших дій, внаслідок яких відбувається обтяження майна відповідача правами інших осіб чи можливе ускладнення погашення заборгованості відповідачем.

Саме на підставі зазначених пунктів Договору (які не визнані недійсними) і ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Аналіз вказаних пунктів Договору дає підстави вважати, що при його укладанні, відповідачем взяті на себе, фактично, додаткові зобов'язання, які спрямовані на контроль його фінансового стану позивачем.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, предметом даного позову є спонукання відповідача до виконання дій, і позовні вимоги позивач обґрунтовує умовами договору, у судів не було підстав для відмови в задоволені позовних вимог з посиланням на ст. 16 ЦК України та 20 ГК України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі судові рішення скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам необхідно, дати належну оцінку взаємовідносинам сторін, з урахуванням умов укладеного між сторонами Договору та зобов'язаннями які прийняв на себе відповідач при його укладанні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року прийняті у справі № 910/11397/13 скасувати.

3. Справу № 910/11397/13 направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій