cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2013 року м. Київ К/9991/29838/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Усенко Є.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступника державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, далі - ДПІ)
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012
у справі № 2а-6109/11/2670
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвінг плюс" (далі - Товариство)
до ДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року Товариство звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 30.03.2011 № 0001072311/0.
Постановою названого суду від 13.07.2011 у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що спірні операції з купівлі та подальшого продажу позивачем акцій відкритого акціонерного товариства «Східні енергопостачальні мережі» (далі - ВАТ «Східні енергопостачальні мережі») не мали ознак товарності, а відтак не породжують податкові наслідки, передбачені пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюване податкове повідомлення-рішення скасовано. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що операції з купівлі та продажу спірних акцій були здійснені позивачем до прийняття судового рішення про визнання недійсними реєстрації ВАТ «Східні енергопостачальні мережі», реєстрації випуску акцій цього емітента та свідоцтва про реєстрацію такого випуску, у зв'язку з чим відсутні підстави для виключення з окремого податкового обліку Товариства сформованих витрат та доходу за розглядуваними операціями.
Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду нормам матеріального права та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулося до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення окружного адміністративного суду міста Києва зі спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-майнових операцій з акціями, емітованими ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» за період з 01.12.2008 по 30.04.2009. За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 14.03.2011 № 7/35-40/36158570 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 283 037,50 грн. (у тому числі 226 430 грн. за основним платежем та 56607,50 грн. за штрафними санкціями).
Підставою для оспорюваного донарахування став висновок податкового органу про: незаконне відображення позивачем в окремому податковому обліку фінансових результатів від операцій з купівлі та продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»; невключення до складу валового доходу Товариства вартості безоплатно отриманих об'єктів нерухомості, а також про безпідставне нарахування позивачем амортизації на вартість основних фондів та нематеріальних активів, по яких у позивача відсутні витрати на придбання.
Під час податкової перевірки ДПІ встановлено, що за договором купівлі-продажу цінних паперів від 08.01.2009 № Б-1/2/2009 позивач (покупець) придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькон М» (продавець) прості іменні акції ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» у кількості 600 000 шт.; оплату за придбані акції було здійснено позивачем шляхом перерахування коштів у сумі 405 000 грн. на рахунок названого продавця.
За договором купівлі-продажу цінних паперів від 12.01.2009 № Б-7/1/2009 позивач (продавець) відчужив зазначені акції науково-виробничому підприємству «Катран» (покупець); ціна договору склала 639 000 грн. Оплату за цим договором було проведено заліком однорідних вимог шляхом погашення зустрічного грошового зобов'язання Товариства перед НПВ «Катран» у загальній сумі 639 000 грн., що виникло на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 23.01.2009 № 116, а також договорів купівлі-продажу майна.
В подальшому рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2010 у справі № 2906/10 було визнано недійсною реєстрацію випуску зазначених акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску цих акцій з моменту його видачі. Наведений факт був покладений ДПІ в основу висновку про безтоварність розглядуваних операцій з купівлі-продажу акцій, позаяк зазначене судове рішення встановило факт відсутності у спірних акцій ознак цінного паперу, що виключає їх товарність. У зв'язку з цим, як стверджує відповідача, витрати Товариства на придбання цих акцій не відповідають сутності витрат у розумінні підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а об'єкти основних фондів, отримані позивачем в обмін на ці акції, є безоплатно одержаними.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції підтримав зазначену правову позицію податкового органу по справі.
У той же час суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно не погодився з такою правовою оцінкою обставин даного спору.
За змістом підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.
У підпункті 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 цього Закону під терміном "витрати" розуміється сума коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
У підпункті 7.6.4 пункту 7.6 цієї ж статті Закону міститься визначення терміну «доходи» як суми коштів або вартості майна, отриманого (нарахованого) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшеного на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Статтею 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Статтею 177 Цивільного кодексу України цінні папери віднесено до об'єктів цивільних прав. Відповідно до статті 178 цього Кодексу об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
За змістом вказаних норм акція є об`єктом цивільних прав та перебуває у цивільному обороті за наявності значення цінного паперу, тобто якщо посвідчує майнові та немайнові права його власника. У випадку припинення акціонерного товариства акція втрачає значення цінного паперу, оскільки не може посвідчувати майнові або немайнові права її власника, тобто вона не є об`єктом цивільного обороту.
У розглядуваному випадку зупинення обігу спірних акцій, втрата ними властивостей цінного паперу та, відповідно, неможливість виступати об'єктом цивільних прав є правовим наслідком припинення юридичної особи-емітента (ВАТ «Східні енергопостачальні компанії») в судовому порядку, визнання недійсною реєстрації випуску його акцій та свідоцтва про таку реєстрацію.
Однак, як вірно зазначив апеляційний суд, відповідне рішення було прийнято судом та набрало законної сили після виконання позивачем спірних операцій з акціями названого емітента.
Підстави для надання судовому рішенню про скасування реєстрації випуску акцій ретроспективної дії шляхом ревізії правовідносин, що мали місце до набрання таким рішенням законної сили, відсутні.
А відтак слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для виключення з окремого податкового обліку позивача фінансового результату від операцій з купівлі-продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» та, відповідно, про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги засновані на іншому розумінні та тлумаченні наведених законодавчих положень, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Оскільки висновки апеляційного суду відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-6109/11/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько Є.А. Усенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2013 |
Оприлюднено | 06.08.2013 |
Номер документу | 32804328 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Костенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні