Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-7450/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 липня 2013 року м. Київ В/800/2947/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Острович С.Е., Рибченко А.О., Усенко Є.А., Федоров М.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013

у справі № 2а-7450/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо Дизайн» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 № 0002112220.

Постановою названого суду від 25.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013 зазначені судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013 з даної справи, в якій заявник просить скасувати рішення усіх попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства.

Заяву з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.05.2013 у справі № 2а-16449/11/2670 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 09.04.2013 у справі № 2а-7450/12/2670, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених судами обставин справи щодо реальності спірних господарських операцій з поставки товару позивачеві, визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність включення платником до податкового кредиту суми ПДВ, пред'явленої до сплати постачальником у ціні поставленого товару.

Водночас в ухвалі від 13.05.2013 у справі № 2а-16449/11/2670, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення попередніх судових інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, виходячи з установлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що господарські операції, за якими позивач сформував податковий кредит, мали фіктивний характер, не супроводжувалися дійсним рухом товарів, а опосередковувалися формальним складенням пакету документів виключно з метою отримання податкової вигоди.

Таким чином, наведені рішення Вищого адміністративного суду України не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, а є свідченням існування різних обставин у розглядуваних справах, за наслідками оцінки яких касаційний суд дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби у допуску справи № 2а-7450/12/2670 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:С.Е. Острович А.О. Рибченко Є.А. Усенко М.О. Федоров