Постанова

від 05.08.2013 по справі 901/719/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Справа № 901/719/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Кримський республіканський вищий навчальний заклад "Феодосійський політехнічний технікум";

відповідача: Калинчук Д.А., довіреність №20-3/6378/17 від 27.12.2012 орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго;

розглянувши апеляційну скаргу Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії ОП „Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 09.04.2013 у справі №901/719

за позовом Кримського республіканського вищого навчального закладу "Феодосійський політехнічний технікум" (вул. Сімферопольське шосе, 26,Феодосія,98100)

до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гарнаєва, 67-А, Феодосія,95000)

про стягнення 13256,15 грн.

ВСТАНОВИВ :

25 лютого 2013 року Кримський республіканський вищий навчальний заклад "Феодосійський політехнічний технікум" звернувся до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" із позовною заявою, у якій просив стягнути з останнього 13256,15 грн надлишково сплачених комунальних послуг, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 4, 6, 67, 127 Житлового кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, при виставленні позивачу рахунків за опалення гуртожитку неправильно застосував тарифи, визначивши їх як для категорії споживачів "бюджетна установа", у той час як до гуртожитків повинні бути застосовані тарифи для категорії споживачів "населення", внаслідок чого позивачем було зайво сплачено комунальні послуги на суму 13256,15 грн, які у добровільному порядку відповідачем повернуті не були.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2013 року позов Кримського республіканського вищого навчального закладу "Феодосійський політехнічний технікум" задоволено. Стягнуто з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Кримського республіканського вищого навчального закладу "Феодосійський політехнічний технікум" зайво оплачені комунальні послуги на загальну суму 13256,15 грн та 1720,50 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано те, що сторони на час укладення договору купівлі - продажу теплової енергії №650/11 від 01.06.2011 були погоджені з його умовами. До того ж відомості щодо об'екту, на який постачалася теплоенергія, були зазначені самим позивачем.

Також заявник апеляційної скарги вказав, що судом не був прийнятий до уваги акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.12.2012 якій свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 липня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді: Гонтар В.І., Волков К.В., розгляд справи призначений на 05 серпня 2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05.08.2013 року у зв'язку з відпусткою суддю Волкова К.В. замінено у складі судової колегії на суддю Черткову І.В.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05 серпня 2012 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на скасуванні судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. До початку судового засідання позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за відсутністю свого представника (вх. №15014 від 05.08.2013).

Розглянувши клопотання позивача та вислухавши думку представника відповідача, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі доказами.

Переглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

01 червня 2011 року орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (за Договором продавець) та Кримський республіканський вищий учбовий заклад "Феодосійський політехнічний технікум" (за Договором покупець) уклали договір купівлі-продажу теплової енергії №650/11, відповідно до пункту 1.1 якого продавець прийняв на себе зобов'язання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення у кількості, передбаченій даним договором, з врахуванням температурного графіку, а покупець зобов'язався прийняти від продавця теплову енергію за адресою: місто Феодосія, вул. Курортна, 34 та оплатити її за встановленими тарифами в передбачені договором строки. У взаємовідносинах за цим договором сторони зобов'язалися керуватися Законами України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, «Про теплопостачання» №2633- IV від 02 червня 2005 року та іншими чинними нормативно-правовими актами України та Автономної Республіки Крим.

Згідно з пунктом 6.1 договору сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, затверджених Рішенням органу місцевого самоврядування згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-IV (ст. 35 п. 5).

Встановлено, що 01 жовтня 2009 року по 01 квітня 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Автономній Республіці Крим проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Феодосійського політехнічного технікуму, за результатами якої складено акт №03-21/39 від 07 червня 2012 року. В ході ревізії встановлено, що у виставлених рахунках орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" за споживче теплопостачання відображено застосування тарифів для гуртожитку з розподілом на тарифи для категорії споживачів «бюджетна установа» та для категорії споживачів «населення». Так, загальна площа гуртожитку становить 1471,5 кв.м., з якої 1327,8 кв.м. сплачується за тарифами категорії споживачів «населення» та 142,7 кв.м (кухня, кімната для чергових, кабінет коменданта, склад м'якого інвентарю та інше) сплачується за тарифами категорії споживачів «бюджетна установа». Втім, в порушення статті 127 Житлового кодексу України, який введено в дію постановою Верховної Ради Української РСР від 30 червня 1983 року за №5465-Х (з наступними змінами), при нарахуванні плати за послуги з теплопостачання орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго" за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року застосовувались тарифи для категорії споживачів «бюджетна установа», а не для категорії споживачів «населення», внаслідок чого протягом вказаного періоду відповідач безпідставно отримав 13 256,15 грн. зайво сплачених комунальних послуг.

Отже, зазначені обставини і стали підставою для звернення Кримського республіканського вищого учбового закладу "Феодосійський політехнічний технікум" до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 13256,15 грн. переплачених коштів за послуги з теплопостачання.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 грудня 2012 року №605 «Про затвердження форм, необхідних для розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за N2136/22448 та згідно вихідних даних, необхідних для розрахунку двоставкових тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджених вказаним вище наказом, передбачено три категорії споживачів: населення, бюджетні установи та інші споживачі, формування тарифу для яких здійснюється окремо.

За змістом норм статей 4, 6, 67 та 127 Житлового кодексу України державний фонд складається з житлових будинків і житлових приміщень в інших будівлях, що належать державі, які призначені для постійного проживання громадян, а також для використання в установленому порядку, як службових житлових приміщень і гуртожитків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем таких послуг є фізична та юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, що являє собою результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно пункту 22 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року №208, адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває гуртожиток, зобов'язана утримувати гуртожиток відповідно до встановлених санітарних правил, єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду, а керівники цих підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за правильну експлуатацію та утримання гуртожитків.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, споживачами житлово-комунальних послуг, в тому числі і послуг з теплопостачання, є мешканці гуртожитків, оскільки обов'язок з проведення господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у цих приміщеннях відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил покладено на адміністрацію позивача, як виконавця таких послуг.

Пунктом 38 вказаного Положення передбачено, що плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Встановлено, що проживання у гуртожитку не є обов'язковим для всіх студентів навчального закладу, які навчаються у ньому, та з врахуванням можливості поселення у гуртожиток інших осіб у випадках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», проживання у гуртожитку не є складовою освітніх послуг.

Відсутність укладених договорів між мешканцями гуртожитку та адміністрацією навчального закладу, на балансі якого знаходиться цей гуртожиток, не спростовує тієї обставини, що між ними існують правовідносини із чіткими правами та обов'язками як щодо умов та порядку проживання у гуртожитку, так і щодо оплати такого проживання.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції стосовно того, що громадяни, які проживають в гуртожитках, прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках. Відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання цих будинків забезпечується підприємствами комунальної теплоенергетики.

Також судді апеляційної інстанції погоджуються із тим, що відпуск теплової енергії юридичним особам, на балансі яких знаходяться гуртожитки, з врахуванням їх загальної площі, має відбуватися за тарифами, встановленими для категорії споживачів «населення». При цьому всі приміщення для експлуатації будівлі гуртожитку (підвали, дахи, сходові прольоти, колясочні, котельня тощо), за переконанням суду апеляційної інстанції, не можуть опалюватись та оплачуватись за іншими тарифами, оскільки цільове призначення для єксплуатації будівля має єдине.

Таким чином, посилання відповідача на факт укладення договору про постачання теплової енергії №650/11 від 01 червня 2011 року між позивачем та відповідачем, як юридичними особами, не свідчить, що постачання теплової енергії на об'єкт позивача має здійснюватися за двома тарифами без урахування дійсної категорії кінцевих споживачів, якими в даному випадку є мешканці спірного гуртожитку, що вірно враховано судом першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності застосування відповідачем при розрахунку вартості теплової енергії, поставленої позивачу за тарифом «бюджетні установи» в період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року, що призвело до безпідставного отримання відповідачем протягом вказаного періоду грошових коштів внаслідок завищення тарифу на послуги з теплопостачання.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної статті зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Факт сплати позивачем на рахунок відповідача в період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року за поставлену спірному гуртожитку теплову енергію у вказаний період коштів в сумі 13256,15 грн, який встановлений актом ревізії Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим №03-21/39 від 07 червня 2012 року, підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Стосовно доводу заявника апеляційної скарги щодо погодження позивача з порядком розрахунків та відсутності будь якої заборгованості у зв'язку із підписанням актів звірення взаємних розрахунків від 01.12.2012 та 01.01.2013 (арк. с. 86-87) судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу статей 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, а не первиним документом бухгалтерської звітності, тобто чинним законодавством не надано актам звірки взаєморозрахунків юридичної сили доказу наявності або відсутності обов'язку сплати грошових коштів, або ж виникнення будь-яких прав та обов'язків.

З врахуванням наведеного, акти звірки взаємних розрахунків від 01.01.2012, 01.01.2013, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, ніяким чином не підтверджують погодження позивача на застосування відповідачем при розрахунку вартості теплової енергії, яка поставлена позивачеві, тарифу - «бюджетні установи», а навпаки, підтверджують здійснення позивачем оплати по виставлених відповідачем рахунках у повному обсязі.

Щодо доводів про зазначення у договорі характеристик будівлі, вказаних позивачем самостійно, судова колегія зазначає, що ці обставини не змінюють виниклих правовідносин і не можуть бути підставою для ігнорування вимог законодавства при встановленні тарифів для розрахунків за послуги з теплопостачання.

Таким чином, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження. Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, при цьому, суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, правомірно поклав на відповідача.

Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 09.04.2013 року у справі №901/719 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.І. Гонтар

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Кримський републіканський вищий навчальний заклад "Феодосійський політехнічний технікум" (вул. Сімферопольське шосе, 28,Феодосія,98100)

2. Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)

Феодосійська філія орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гарнаєва,

67-а,Феодосія,98100)