Постанова
від 31.07.2013 по справі 812/5464/13-а
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2013 року Справа № 812/5464/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

за участі секретаря - Стройній О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Рогожкіної І.О., Дунець О.В., Гончаренко Н.В.

відповідача - Меркулової О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 року - №00000142201, №0000122201, №0000132201; від 29.04.2013 року - №0000252201, №0000262201, №0000272201,-

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 року - №00000142201, №0000122201, №0000132201, від 29.04.2013 року - №0000252201, №0000262201, №0000272201 Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби та визнання протиправними та скасування рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 року №4813/10-400/08 про результати розгляду первинної скарги, рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 27.05.2013 року №3572/6/99-99-10-01-15.

В обґрунтування уточненого адміністративного позову позивачем зазначено, що Первомайською ОДПІ Луганської області ДПІ в період з 17.12.2012 року по 22.01.2013 року проведено планову виїзну перевірку КП «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року та складено акт від 29 січня 2013 року №17/22/32082151.

КП «Первомайськтеплокомуненерго» з висновками, викладеними в акті не погодилося, акт перевірки підписано з запереченнями, які 04.02.2013р. були направлені відповідачу.

Відповідач, розглянувши заперечення, направив позивачу 11.02.2013 року відповідь, відповідно до якої Акт перевірки від 29.01.2013року №17/22/32082152 залишився без змін. Відповідач вважає, що висновок по акту перевірки від 29.01.2013 року №17/22/32082152 висвітлений з посиланням на нормативно-правові та законодавчі акти.

В результаті КП «Первомайськтеплокомуненерго», 14 лютого 2013 року отримало складені на підставі акту перевірки податкові повідомлення - рішення, зокрема: №0000132201 від 14.02.2013 року щодо донарахування частини чистого прибутку на суму 266540,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 265350,00 грн., штрафні санкції - 1190,00 грн.; №0000122201 від 14.02.2013 року щодо донарахування податку на додану вартість на суму 409050,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 331646,00грн. та штрафні санкції - 77404,25 грн.; №00000142201 від 14.02.2013 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 34385,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 31571,00 грн., штрафних санкцій -2814,75 грн.

Не погоджуючись із неправомірними податковими повідомленнями-рішеннями Первомайської ОДПІ від 14.02.2013 року КП «Первомайськтеплокомуненерго» у відповідності до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого МФУ від 19.11.2012 року №1203 направило первинну скаргу Державній податковій службі у Луганській області від 21.02.2013 року №603, про що листом від 21.02.2013 року №602 повідомлено Первомайську ОДПІ Луганської області ДПС.

Рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 15.03.2013 року №3070/10-400/08 було продовжено строк розгляду скарги до 26.04.2013 року (включно).

29.04.2013 року КП «Первомайськтеплокомуненерго» отримало поштою рішення Державної податкової служби у Луганській області від 24.04.2013 р. №4813/10-400/08 про результати розгляду первинної скарги.

Рішенням ДПС у Луганській області від 24.04.2013 року №4813/10-400/08 про результати розгляду первинної скарги КП «Первомайськтеплокомуненерго» залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013р №00000142201 про сплату 31571 грн. податку на прибуток і 2814,75 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013р №0000122201 у частині 21663,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, №0000132201 у частині 340,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишені без змін, збільшено на 40063,00 грн. суму податку на додану вартість визначену в податковому повідомленні-рішенні від 14.02.2013р №0000122201.

Відповідно до рішення ДПС у Луганській області Первомайською ОДПІ Луганської області 29.04.2013 року направлені податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0000252201 про сплату 265350,00 грн. частини чистого прибутку(доходу) та 850,00 грн. -застосованої штрафної (фінансової) санкції, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0000262201 про сплату 40063,00 грн. податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0000272201 про сплату 331646,00 грн. податку на додану вартість та 55740,75 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

07 травня 2013 року КП «Первомайськтеплокомуненерго» отримало складені на підставі Рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 року №4813/10-400/08 три податкових повідомлення - рішення.

Відповідно до п.5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 року №2135/22447 податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000132201 про сплату 265350,00 грн. частини чистого прибутку(доходу) та 1190,00 гри застосованої штрафної (фінансової) санкції, №0000122201 про сплату 331646,00 грн. податку на додану вартість та 77404,25 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, тобто з 07.05.2013 року.

Не погодившись з рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 24.04.2013 року №4813/10-400/08, прийнятим за розглядом первинної скарги, КП «Первомайськтеплокомуненерго» у відповідності до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого МФУ від 19.11.2012 року №1203, направило до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення та рішення ДПС у Луганській області про результат розгляду первинної скарги (вих. №1363 від 08.05.2013р.)., про що листами від 08.05.2013р №1371, 1372 було повідомлено Первомайську ОДПІ Луганської області ДПС та Державну податкову службу в Луганській області.

Міністерством доходів і зборів України повторна скарга була отримана 13.05.2013р.

03.06.2013р (вх. №1094) КП «Первомайськтеплокомуненерго» отримало поштою рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 27.05.2013р №3572/6/99-99-10-01-15, відповідно до якого залишено без змін повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС від 14.02.2013р №00000142201, №0000122201, №0000132201 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Луганській області, прийнятого за розглядом первинної скарги (повідомлення-рішення від 29.04.201 Зр №0000252201, №0000262201, №0000272201), а скарга - без задоволення.

Згідно пункту 56.10, підпункту 56.17.3 пункту 56.17 та пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення Міністерства доходів і зборів України, прийняте за розглядом скарги, та податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС від 14.02.2013р №00000142201, №0000132201, №0000122201 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Луганській області, прийнятого за розглядом первинної скарги (повідомлення-рішення від 29.04.2013р №0000252201, №0000262201, №0000272201) не підлягають адміністративному оскарженню, але з врахуванням строків давності можуть бути оскаржені у суді.

Податкові повідомлення - рішення Первомайської ОДПІ Луганської області від 14.02.2013 року №00000142201, №0000132201, №0000122201, від 29.04.2013р №0000262201, №0000252201, №0000272201, рішення Державної податкової служби у Луганській області, прийняте за розглядом первинної скарги, рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги є безпідставними, не обґрунтованими та протиправними, суперечать чинному законодавству і підлягають скасуванню в повному обсязі з наступних підстав:

Повідомлення-рішення №0000132201 від 14.02.2013 р. з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 р. №4813/10-400/08 (повідомлення-рішення №0000252201 від 29.04.2013року, за яким визначено грошові зобов'язання за основним платежем 265350,00 грн. та 850,00 грн. штрафних санкцій через порушення п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року а також п.46 ст. 46, п.49.18, п. 49.19 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 ПКУ.

Підставою для донарахування інспекторами Первомайської ОДПІ частини чистого прибутку та штрафних санкцій стало посилання на порушення п. 153.3 ст. 153 ПКУ, статей 29, 64 та 69 БКУ, п.п. 1, 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою КМУ №138, п.46.1 ст. 46, п.49.18, п. 49.19 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 ПКУ.

Рішенням шостої сесії Первомайської міської ради шостого скликання від 09.02.2011 року № 6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету», норматив відрахувань частки прибутку за результатами щорічної фінансово-господарської діяльності у 2011 році, яка підлягає зарахуванню до загального фонду місцевого бюджету м. Первомайська у розмірі 50%.

Рішенням дев'ятої сесії Первомайської міської ради шостого скликання, від 25.05.2011 року № 9/30 «Про внесення змін та доповнень до рішення Первомайської міської ради від 09.02.2011р. № 6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету» внесено зміни щодо терміну сплати та нормативу відрахування частки чистого прибутку за результатами щорічної фінансово-господарської діяльності у 2011 році.

На підставі рішення тринадцятої сесії Первомайської міської ради шостого скликання від 06.09.2011 року №13/2 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету» рішення Первомайської міської ради шостої сесії шостого скликання від 09.02.2011р. № 6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету» було скасовано і воно втратило чинність.

Посилання Міністерства доходів і зборів України на пункт 1 статті 111 Закону України від 21.09.2006р №185-У «Про управління об'єктами державної власності» є безпідставним, оскільки цей Закон визначає правові основи управління об'єктами державної власності та не визначає правові основи управління об'єктами комунальної власності, оскільки комунальна власність в Україні не є різновидом державної.

КП «Первомайськтеплокомуненерго» звертало увагу інспекторів Первомайської ОДПІ на те, що стаття 29 Бюджетного кодексу України регламентує лише «Склад доходів Державного бюджету України», тому її використання як підстави зі спірного платежу є крайнє некоректним і не має відношення до комунального підприємства.

Посилання на пункт 1 статті 7 Бюджетного кодексу України є також безпідставним, оскільки ця стаття не зобов'язує комунальні підприємства застосувати Порядок №138 у разі відсутності порядку відрахування частини чистого прибутку комунальними унітарними підприємствами, затвердженого відповідними органами місцевого самоврядування.

Вказана стаття встановлює принципи бюджетної системи України, при цьому місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Підпунктом 9 п.1 статті 69 БКУ однозначно встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до загального фонду місцевого бюджету визначається у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами. Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженим постановою Кабміну від 23.02.2011 р. № 138, передбачено, що частина чистого прибутку сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Зазначеним Порядком передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Форма такого розрахунку затверджена наказом Державної податкової адміністрації України 16.05.2011 № 285.

На думку позивача, зазначений Порядок та форма Розрахунку стосується підприємств державної власності і не поширюється на комунальні підприємства, організації, установи.

Підприємством було направлено до Міністерства юстиції України, Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики, Державної податкової служби України запити щодо роз'яснення чи є правильним прирівнювання державних унітарних підприємств до комунальних унітарних підприємств, чи є правильною аргументація, наведена у листі ДПА від 19.04.2012р №11360/7/15-1217 «Щодо сплати до бюджету частини чистого прибутку комунальними унітарними підприємствами» та чи має лист силу нормативно-правового акту.

Листом від 18.03.2013 року №3551-0 33-10/82 Міністерство юстиції України зазначило, що відповідно до статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом в Україні можуть діяти, зокрема: комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Надіслана відповідь Міністерства доходів та зборів України свідчить про остаточну не визначеність щодо питання сплати частини чистого прибутку комунальними підприємствами у разі не встановлення органами місцевого самоврядування порядку та нормативу сплати частини чистого прибутку та не узгодженість позиції Міністерства доходів і зборів України з Міністерством фінансів України по цьому питанню.

Відтак, повідомлення-рішення №0000132201 від 14.02.2013 р. з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 р. №4813/10-400/08 (повідомлення-рішення №0000252201 від 29.04.2013 р.). за яким визначено грошові зобов'язання за основним платежем 265350,00 грн. та 850,00 грн. штрафних санкцій є не обґрунтованим і незаконним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення - рішення №00000142201 від 14.02.2013 року, яким визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 31571,00 грн. та 2814,75 грн. штрафних санкцій через порушення п.138.1 ст. 138, пп. 139.1.9, п.139.1, ст.139 розд. 3 та підр. 4. розд. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010p №2755-VI, у зв'язку з укладанням підприємством з TOB «Транс Агентство Сервіс» та TOB «Клімт» нікчемних угод, позивачем зазначено наступне.

Ревізорами-інспекторами Первомайської ОДПІ зроблено висновок про нікчемність угоди з TOB «Транс Агентство Сервіс», посилаючись на акт Алчевської ОДПІ від 06.06.2012р. №493/22-3/36713483 «Про результати документальної позапланової перевірки TOB «Транс агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011р. по 29.02.2012р.», яка встановила відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчать про відсутність у TOB «Транс Агентство Сервіс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та сутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Операції купівлі - продажу TOB «Транс Агентство Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», у тому числі КП «Первомайськтеплокомуненерго», та нікчемність операцій з постачання товарів з TOB «Клімт» за висновками акту від 25.01.2012р. №13/23-37315306 Стахановської ОДПІ документальної невиїзної перевірив з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків TOB «ФІХ ВІОЙЛ», ПП «ОБПРОМІНСТРУМЕНТ» у квітні - вересні 2011 року.

При розгляді первинної скарги ДПС у Луганській області та повторної скарги, Міністерством доходів і зборів України відповідно до рішень взято до уваги інформацію, викладену у акті перевірки ревізорами-інспекторами Первомайської ОДПІ.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені.

На думку позивача, вказані в Акті висновки є суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, до того ж акт перевірки не містить у собі жодного належним чином обґрунтованого твердження про те, в чому полягає порушення публічного порядку саме з боку КП «Первомайськтеплокомуненерго», яке, діючи як платник податків, здійснило реальні господарські операції та провело розрахунки зі своїми контрагентами.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 06.11.2009 року, було звернено увагу на те, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги, у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача.

Посилаючись на норми статей 215 і 216 ЦК України, позивач зазначає, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Позивач вважає, що ревізорами-інспекторами Первомайської ОДПІ при перевірці не враховано те, що витрати по цих цивільно-правових правочинах були понесені підприємством,, у зв'язку із придбанням товарів для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, яка спрямована на отримання доходу.

Між «ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та КП «Первомайськтеплокомуненерго» було укладено договори поставки №ТРА-1000017 від 04.10.2011р та №ТРА-1000018 від 01.11.2011 року, предметом яких є поставка металопродукції у відповідності до специфікацій, що є додатками до договорів.

Відповідно до видаткових накладних, металопродукція отримана за довіреностями №97 від 09.11.2011 року, №124 від 15.12.2011 року, видача яких підтверджена книгою обліку довіреностей на 2008-2011рр.

Оприбуткування отриманої металопродукції на склад підприємства підтверджено прибутковими ордерами №1259 від 24.11.2011 року та №1276 від 14.12.2011 року.

Факт оплати вартості придбаних товарів підтверджено платіжними дорученнями №9153 від 08.11.2011р, № 9481 від 22.11.2011р, №9716 від 05.12.2011р, №9868 від 12.12.2011, №9928 від 13.12.2011, №9944 від 14.12.2011.

Між TOB «Клімт» та КП «Первомайськтеплокомуненерго» було укладено договір купівлі - продажу №105/08 від 01.08.2011р., предметом якого є поставка товару у відповідності до специфікації.

Оприбуткування отриманої продукції на склад підприємства підтверджено прибутковими ордерами №1030 від 15.08.2011р.

Продукція отримана за довіреністю №63 від 15.08.2011р, видача якої підтверджена книгою обліку довіреностей на 2008-2011рр.

Факт оплати вартості придбаних товарів підтверджено платіжним дорученнями №9351, №9353, №9354 від 12.08.2011р, №9475 від 22.08.2011р.

Використання придбаних матеріалів підтверджено матеріальними звітами начальників дільниць. Станом на 01.10.2012р., згідно даних матеріальних звітів обліковуються залишки ТМЦ, отриманих від TOB «Клімт» на загальну суму 5406,67грн. Дані підтверджені актом перевірки.

Ствердження відповідача про те, що за місцем реєстрації юридичних осіб відсутні техніка та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності, на думку позивача, жодним чином не свідчать про фіктивність угод, укладених такими юридичними особами із КП «Первомайськтеплокомуненерго».

Відповідно до додатку №1.27 до акту перевірки «Опис №1/22/32082152 від 22.01.2013р копій документів, що отримані КП «Первомайськтеплокомуненерго» надало первинні бухгалтерські документи на підтвердження правовідносин з TOB «Транс Агентство Сервіс» та TOB «Клімт».

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000122201 від 14.02.2013 р. з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 р. №4813/10-400/08, яким визначено грошові зобов'язання за основним платежем 331646,00 грн. та 55740,75 грн. штрафних санкцій та №0000262201 від 29.04.2013 року, за яким донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 40063,00 грн. через порушення п.198.1,п.198.2, п 198.6 ст. 198, п.199.2, п.199.4, п.199.5, ст..199, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ представник позивача зазначив слідуюче.

Між «TOB «Транс Агентство Сервіс» та КП «Первомайськтеплокомуненерго» було укладено договори поставки №ТРА-1000017 від 04.10.2011р. та №ТРА-1000018 від 01.11.2011р., предметом яких є поставка металопродукції у відповідності до специфікацій, що є додатками до договорів.

Відповідно до видаткових накладних, металопродукція отримана за довіреностями №97 від 09.11.2011р. №124 від 15.12.2011р. видача яких підтверджена книгою обліку довіреностей на 2008-2011рр.

Факт оплати вартості придбаних товарів підтверджено платіжними дорученнями №9153 від 08.11.2011року, № 9481 від 22.11.2011року, №9716 від 05.12.2011року, №9868 від 12.12.2011 року, №9928 від 13.12.2011 року, №9944 від 14.12.2011 року.

Використання придбаних матеріалів підтверджено матеріальними звітами начальників дільниць, формами КБ 2в, КБЗ за листопад, грудень 2011р.

Між TOB «Клімт» та КП «Первомайськтеплокомуненерго» було укладено договір купівлі-продажу №105/08 від 01.08.2011р., предметом якого є поставка товару у відповідності до специфікації.

Використання придбаних матеріалів підтверджено матеріальними звітами начальників дільниць. Станом на 01.10.2012р згідно даних матеріальних звітів обліковуються залишки ТМЦ, отриманих від ТОВ «Клімт» на загальну суму 5406,67грн.

Відповідно до додатку №1.27 до акту перевірки «Опис №1/22/32082152 від 22.01.2013р копій документів, що отримані» КП «Первомайськтеплокомуненерго» надало первинні бухгалтерські документи на підтвердження правовідносин з ТОВ «Транс Агент Сервіс».

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №00000142201, №0000122201, №0000132201, від 29.04.2013 року №0000252201, №0000262201, №0000272201.

Представники позивача під час судового засідання позов підтримали в повній мірі, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що документальною перевіркою встановлено, що в порушення статті 29, статті 64 та статті 69 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456- VI (із змінами та доповненнями), пп..1, 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138, за перевіряємий період з 01.01.2011 року по 30.09.2012року, КП «Первомайськтеплокомуненерго» не здійснювало нарахування та сплату частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за результатами щоквартальної фінансово - господарської діяльності у 2011 році та за 9 місяців 2012 року.

Загальна сума не нарахованої та не сплаченої частини чистого прибутку за перевіряємий період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року склала 265350,00 грн., у т. ч. по періодах: за перший квартал 2011 року у розмірі (+) 63600,00 грн.; за півріччя 2011 року у розмірі 0 грн.; за три квартали 2011 року у розмірі (+) 287400,00 грн.; за 2011 рік у розмірі (+) 265350,00 грн.

КП «Первомайськтеплокомуненерго» є комунальним унітарним підприємством, яке зареєстровано рішенням Первомайської міської ради від 04.09.2002 року реєстраційний №04051968ю0010147, форма власності комунальна (32), підпорядковано виконкому Первомайської міської ради, безпосередньо спеціальному органу управління - відділу комунального господарства міськвиконкому.

Первомайською міською радою на протязі 2011 року приймались наступні Рішення щодо нарахування та сплати частки прибутку:

1). Рішенням Первомайської міської ради шостого скликання, шостої сесії від 09.02.2011 року №6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету», було вирішено встановити для сімох комунальних підприємств Первомайської міської ради, у т. ч. для КП «Первомайськтеплокомуненерго», норматив відрахувань частки прибутку за результатами щорічної фінансово - господарської діяльності у 2011 році, яка підлягає зарахуванню до загального фонду міського бюджету м.Первомайська, у розмірі 50%.

2) Рішенням Первомайської міської ради шостого скликання, дев'ятої сесії від 25.05.2011 року № 9/30 «Про внесення змін та доповнень до рішення Первомайської міської роди від 09.02.2011р №6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету», було вирішено встановити для комунальних підприємств Первомайської міської ради, а саме для КП «Первомайськтеплокомуненерго», норматив відрахувань частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до загального фонду міського бюджету м. Первомайська, у розмірі 10%.

3) Рішенням Первомайської міської ради шостого скликання, тринадцятої сесії від 16.09.2011 року № 13/2 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету», було вирішено встановлення нормативу для комунальних підприємств Первомайської міської ради, за винятком КП «Первомайськтеплокомуненерго». Пунктом 3 вказаного рішення визначено про втрату чинності рішення Первомайської міської ради шостого скликання , шостої сесії від 09.02.2011 року № 6/7 « Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету».

Посилаючись на отримані від Алчевської ОДПІ матеріали, а саме акту від 06.06.2012 року № 493/22-3/36713483 «Про результати документальної позапланової перевірки TOB «Транс агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 року по 29.02.2012 року, відповідач вказав, що цим актом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; неможливість фактичного здійснення TOB «Транс Агентство Сервіс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу; ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) документів, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.11 по 29.02.12.

Враховуючи вищенаведене, відповідач прийшов до висновку, що операції купівлі-продажу TOB «Транс Агентство Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодо набувача».

Згідно отриманих від Стахановської ОДПІ матеріалів перевірки, а саме акту документальної невиїзної перевірки TOB «Клімт» м.Стаханів з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків TOB «ФІХ «ВІОЙЛ» код 37247619, ПП «ОБПРОМІНСТРУМЕНТ» код 22294692 у квітні, травні, червні, липні, вересні 2011 року складено акт про результати перевірки.

На думку відповідача, TOB «Клімт» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників.

Відповідач вважає, що всі операції з постачання товарів, надання послуг, отримання та продаж ТМЦ, TOB «Клімт» з його постачальниками та покупцями за період: квітень - вересень 2011 року, не спричиняють реального настання правових наслідків та, відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, мають ознаки «нікчемності» та є «нікчемними» - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Також, Первомайською ОДПІ отримано лист начальника ГВПМ Алчевської ОДПІ від 11.05.2012 року № 1756/7/07-3211 та копію Постанови прокурора м. Стаханова «Про порушення кримінальної справи № 0359/12» від 15.03.2012 року за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності TOB « Клімт» код ЄДРПОУ 37315306, з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Станом на 26.05.2011р. було складено «Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення, що надані населенню комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009 року та 2010 рік.

Станом на 26.05.2012 року на ім'я заступника голови облдержадміністрації, голови територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств області паливно-енергетичного комплексу Репицькому A.B., був наданий повний пакет документів на погодження бюджетної заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення за 2010 рік у сумі 228614,00грн. та Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги централізованого опалення, що надана населенню за період 2005 рік - 1 квартал 2012 року, затверджений міським головою м. Первомайська.

Відповідно до протоколу №13 від 04.07.2012р., засіданням територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Луганської області, Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги централізованого опалення, що надана населенню за період 2005 рік - 1 квартал 2012 року по КП «Первомайськтеплокомуненрго» було погоджено. (а.с.9-12 т.3).

На підставі викладеного, відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити в повній мірі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - КП «Первомайськтеплокомуненерго» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 04.09.2002 року (а.с.39-40 т.1).

Під час розгляду справи, за клопотання позивача, ухвалою суду від 31.07.2013 року, судом допущено процесуальне правонаступництво позивача у справі № 812/5464/13-а - Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, яка є її правонаступником.(а.с.47 т.3).

На підставі направлення від 14.12.2012 року № 67/22/32082152, № 68/22/32082152, № 69/22/32082152, № 70/22/32082152, № 71/22/32082152 та №72/22/32082152, виданих Первомайською ОДПІ Луганської області ДПС було здійснено планову виїзну перевірку КП «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої було складено акт від 29 січня 2013 року № 17/22/32082152 (а.с.41-128 т.1).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Перевіркою було встановлено слідуючі порушення: п.138.1., 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого було завищено суму витрат та занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 31571,00грн.; п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ та Наказу Державної податкової адміністрації України, в ході заповнення декларації з податку на прибуток було встановлено заниження грошових зобов'язань по податку на прибуток підприємства; п.153.3, ст..153 ПКУ ст..29, ст..64 та 69 Бюджетного кодексу України, пп.1,2,3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 року №138, в частині нарахування та несплати частини чистого прибутку за перевіряємий період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, що складає 265350,00грн.; п.46.1 ст.46, п.49.18, п.49.19 ст.49, п.152.9 ст.152 ПКУ, ненадання розрахунку частини чистого (доходу), що підлягає сплаті до бюджету: за 1 квартал 2011 року; за півріччя 2012 року; за три квартали 2012 року; п.198.1, п.198.2, п.198.6, ст..198, п.199.1, п.199,2, п.199.4, п.199.5 ст.199, п.201.1 ст.201 ПКУ в результаті чого за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року занижено податку на додану вартість всього у сумі 331646,00грн; п.57.1 ст.57, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ст.171 ПКУ, щодо несвоєчасного перерахування податків у джерела виплати до бюджету за перевіряє мий період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року у сумі 86470,01 грн., згідно з пп.127.1, ст..127 ПКУ, застосовується штрафна санкція; п.п. 129.1.1 п.129.1, п.129.4 ст.129 ПКУ, щодо несвоєчасного погашення узгодженого грошового зобов'язання, нарахована пеня за перевіряємий період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року у сумі 7485,72 грн.(а.с.128 т.1)

Не погодившись з висновками акту перевірки КП «Первомайськтеплокомуненерго» направило на адресу відповідача заперечення проти ату (а.с.129-140 т.1).

Відповідач, розглянувши заперечення, направив 11.02.2013р. позивачу відповідь за вих. №515/22-019/125, відповідно до якої акт перевірки від 29.01.2013р. №17/22/32082152 залишено без змін. (а.с.141-148 т.1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року: №0000132201 від 14.02.2013 р. щодо донарахування частини чистого прибутку на суму 266540,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 265350,00 грн., штрафні санкції - 1190,00 грн. (а.с.212 т.1); №0000122201 від 14.02.2013 р. щодо донарахування податку на додану вартість на суму 409050,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 331646,00грн. та штрафні санкції - 77404,25 грн. (а.с.211 т.1); №00000142201 від 14.02.2013 р. щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 34385,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 31571,00 грн., штрафних санкцій -2814,75 грн. (а.с.210 т.1).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Первомайської ОДПІ від 14.02.2013 р., КП «Первомайськтеплокомуненерго» 21.02.2013 р. направили первинну скаргу Державній податковій службі у Луганській області за вих. №603 (а.с.149-166т.1).

Рішенням ДПС у Луганській області від 24.04.2013 р. №4813/10-400/08 про результати розгляду первинної скарги КП «Первомайськтеплокомуненерго» залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013р №00000142201, скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013р №0000122201 у частині 21663,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, №0000132201 у частині 340 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишені без змін, збільшено на 40063,00 грн. суму податку на додану вартість визначену в податковому повідомленні-рішенні від 14.02.2013р №0000122201 (а.с.167-178 т.1).

На підставі рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 року КП «Первомайськтеплокомуненерго» отримало складені податкові повідомлення рішення від 29.04.2013 року: № 0000252201 про сплату 265350,00 гар. Частити чистого прибутку (доходу) та 850,00грн. - штрафні санкції (а.с.213 т.1); № 0000262201 про сплату 40063,00грн. податку на додану вартість (а.с.214 т.1); № 0000272201 про сплату 331646,00грн. податку на додану вартість та 55740,75 грн. - штрафні санкції (а.с.215 т.1).

Не погодившись з рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 24.04.2013р. №4813/10-400/08, прийнятим за розглядом первинної скарги, КП «Первомайськтеплокомуненерго» до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення та рішення ДПС у Луганській області про результат розгляду первинної скарги (вих. №1363 від 08.05.2013року (а.с.179-200 т.1).

На вказану скаргу, 03.06.2013р (вх. №1094) КП «Первомайськтеплокомуненерго» отримало рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 27.05.2013р №3572/6/99-99-10-01-15, відповідно до якого залишено без змін повідомлення-рішення Первомайської ОДШ Луганської області ДПС від 14.02.2013р №00000142201, №0000122201, №0000132201 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Луганській області, прийнятого за розглядом первинної скарги (повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0000252201, №0000262201, №0000272201), а скарга - без задоволення. (а.с.202-209 т.1).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушені статті 29,64,69 Бюджетного кодексу України, п.п.1,2,3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, в частині не нарахування та несплати частини чистого прибутку за перевіряє мий період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 рік, з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів.

Згідно з пп.29.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету, вирішується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

П.153.3.2 п.153.3 ст.153 ПК України встановлено, що комунальні підприємства зараховують суми дивідендів до місцевого бюджету у розмірі, встановленому місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства.

Згідно ст.73,78 ГК України: унітарне підприємство створюється компетентними органами державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління, а комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Згідно п.9 ст.75 Господарського кодексу України, розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану.

Рішенням шостої сесії Первомайської міської ради шостого скликання від 09.02.2011року № 6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету», норматив відрахувань частки прибутку за результатами щорічної фінансово-господарської діяльності у 2011 році, яка підлягає зарахуванню до загального фонду місцевого бюджету м. Первомайська у розмірі 50% (а.с.216 т.1).

Рішенням дев'ятої сесії Первомайської міської ради шостого скликання, від 25.05.2011року № 9/30 «Про внесення змін та доповнень до рішення Первомайської міської ради від 09.02.2011року № 6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету» внесено зміни щодо терміну сплати та нормативу відрахування частки чистого прибутку за результатами щорічної фінансово-господарської діяльності у 2011 році (а.с.219 т.1).

На підставі рішення тринадцятої сесії Первомайської міської ради шостого скликання від 6.09.2011 року №13/2 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету» рішення Первомайської міської ради шостої сесії шостого скликання від 09.02.2011року № 6/7 «Про встановлення нормативів та затвердження Порядку відрахування комунальними підприємствами Первомайської міської ради частки прибутку до загального фонду місцевого бюджету» було скасовано і воно втратило чинність (а.с.220 т.1).

Отже, у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про виплату частини чистого прибутку, порядок розподілу та використання прибутку визнається фінансовим планом підприємства, який затверджується органом місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку.

Посилання відповідача на пункт 1 статті 7 Бюджетного кодексу України є також безпідставним, оскільки ця стаття не зобов'язує комунальні підприємства застосувати Порядок №138, у разі відсутності порядку відрахування частини чистого прибутку комунальними унітарними підприємствами, затвердженого відповідними органами місцевого самоврядування.

Форма такого розрахунку затверджена наказом Державної податкової адміністрації України 16.05.2011 № 285.

Зазначений Порядок та форма Розрахунку стосується підприємств державної власності і не поширюється на комунальні підприємства, організації, установи.

Згідно зі ст. 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Відповідно ж до ст. 327 ЦК України, в комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Таким чином, коли органами місцевого самоврядування не встановлено порядку та нормативів сплати комунальними підприємствами частини частого прибутку (доходу), розрахунки такими підприємствами не подаються.

Враховуючи вищевикладене, порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 року №138, не поширюється на комунальне унітарне підприємство.

Відповідно до п.56.21 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного, податкові повідомлення - рішення від 14.02.2013 року №0000132201 та від 29.04.2013 року №0000252201, за якими визначено грошові зобов'язання за основним платежем 265350,00 грн. та 850,00грн. - штрафні санкції є не обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000142201 від 14.02.2013 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 31571,00грн. та 814,75 грн. - штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено п.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого завищено суму витрат та занижено податок на прибуток на суму 31571,00грн. та п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту 33245,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ТОВ «Клімат».

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені, в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частиною 2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що первині та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особливий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України, слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є: рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції; встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести: договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них; документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг); документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару); фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

В матеріалах справи наявні наступні первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснених правочинів, у період, зазначений в акті перевірки, а саме:

- договір поставки № ТРА-1000017 від 04.10.2011 року між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та КП «Первомайськтеплокомкненерго», специфікація №1 від 04.10.2011 року (том.1 а.с.242-244);

- договір поставки №ТРА-1000018 від 01.11.2011 року між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та КП «Первомайськтеплокомкненерго», специфікація №1 від 01.11.2011 року (том 1 а.с.249-251);

- рахунок-фактура № ТРА-108416 (том 1 а.с.245, том 2 а.с.1);

- видаткові накладні №ТРА-102354 (том1 а.с.246, том 2 а.с.7-8);

- податкові накладні (том 1 а.с. 247, том 2 а.с.2-6);

- банківські виписки (том 1 а.с.248, том 2 а.с.9-13).

- акти про виконання робіт.

Також в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу №105/08 від 01.08.2011 року між ТОВ «Клімт» та КП «Первомайськтеплокомуненерго» (том 2 а.с.176).

На виконання умов договору, позивачем суду надано податкову накладну (том 2 а.с.177,181), банківські виписки (том 2 а.с.178-181)

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Представником відповідача не було надано доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем первинні документи були оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та сум витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

Наведені в податкових накладних дані, повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах.

Представником відповідача не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Придбання (використання) певного виду товару суб'єктом господарської діяльності повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку, що є однією з ознак підтвердження реальності вчинення господарських операцій, підтвердження використання в господарській діяльності відповідних товарів; наявність відповідної господарської мети при придбанні певного виду товару.

В акті вказано, що операції з придбання товарів від вищезазначених контрагентів в серпні та в грудні 2011 року, відображені у податкових звітах не мають реального характеру та правочин з придбання товарів не спричинили реального настання правових наслідків та відповідно до вимог ст..203, 215, 216, 228 ЦК України є нікчемними.

Стосовного цього суд зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст.228 ЦКУ передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При цьому правочин вважається таким, що порушує публічний порядок лише у тому випадку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади незаконне заволодіння ним.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Право на податковий кредит та право на декларування понесених витрат особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку «не знав і не міг знати».

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на декларування понесених витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Позивач при проведенні господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 року у справі №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року у справі №К-19705/10, від 25.04.2012 року у справі №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року у справі №К-14542/08, від 22.08.2012 року у справі №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року у справі №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 року у справі № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 року у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, виходячи з вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення №00000142201 від 14.02.2013, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 31571,00грн. та 814,75 грн. - штрафні санкції, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відносно податкового повідомлення рішення №0000122201 від 14.02.2013 року з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 року, податкові повідомлення-рішення № 0000272201 від 29.04.2013 року, яким визначено грошові зобов'язання за основним платежем 331646,00грн. та 55740,75 грн. - штрафні санкції та № 0000262201 від 29.04.2013 року за яким донараховані податкові зобов'язання з ПДВ за основним платежем 40063,00грн. через порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.196, п.199.2, п.199.4, п.199.5, ст.199, п.201.1 ст.201 ПКУ, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують у грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обозязковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документами, що підтверджують вартість послуг за регульованими тарифами для населення в бухгалтерському обліку є оборотні відомості за рахунком 377.

Постачання теплової енергії для населення здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування розраховується виходячи з їх договірної вартості, виходячи з таких цін. У базі оподаткування враховується вартість теплової енергії для населення, яка постачається за грошові кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету відповідно до пп.197.1.28 п.197.1 ст. 197 Податкового кодексу України).

Згідно пп.14.1.16 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України виробнича дотація з бюджету-фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Статтею 34 Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що у 2011 році перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення Заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 503

Цей Порядок визначає механізм перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень, визначених пунктом 40 статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 жовтня 2009 р. по 31 грудня 2010 р. і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2011 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.

Обсяг заборгованості з різниці в тарифах обчислюється учасниками розрахунків на підставі таких підтвердних документів: 1)розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків та скріплений печаткою; 2)копія рішення органу виконавчої влади, НКРЕ або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію; 3)звіт про витрати з надання послуг з теплопостачання і фінансові показники діяльності підприємства за формою N 1С, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків та скріплений печаткою; 4)звіт про постачання теплової енергії (за формою N 1-теп), звітний кошторис витрат на виробництво теплоенергії (за формою N 23-енерго), довідка про корисний відпуск теплової енергії і розрахунки за неї (за формою N 32-енерго).

Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою, згідно з додатком 2, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, який прийняв рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190 «Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу» для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах.

Територіальні комісії протягом двох місяців з дати набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, узгоджують обсяг заборгованості з різниці в тарифах та подають Мінрегіону узагальнену інформацію про суми заборгованості з різниці в тарифах.

Фактичні витрати на послуги з постачання теплової енергії, що надаються населенню, визначаються, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги 3 централізованого опалення і постачання гарячої води».

В акті перевірки не встановлено, що підприємство отримало та задекларувало суми дотації з різниці в тарифах з бюджету, які згідно ПКУ не визнаються доходом від поставки, а є іншим доходом, а значить не є об'єктом нарахування податкових зобов'язань з ПДВ і визнаються за принципом касових надходжень, в т.ч. дотації з різниці в тарифах як кошти цільового фінансування з бюджету.

Відповідно до діючого законодавства, держава може надавати дотації суб'єктам господарювання: на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 23 Закону України від 22.12.2011р. «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. N 517 із змінами.

Порядок та умови визначають механізм перерахування і надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування .

Представник позивача суду пояснив, що територіальна комісія протоколом №13 від 04.07.2012р. узгодила обсяг дебіторської заборгованості з різниці в тарифах на суму 7527509 грн. Саме цей протокол є документом, яким підтверджено розмір виробничої дотації з бюджету на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами), та суму компенсації яка звільнена від оподаткування згідно з підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Податкового Кодексу у разі її отримання.

Протокол може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку розрахованої суму бюджетної дотації в разі здійснення даної операції з отримання бюджетних коштів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказам Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. N290, згідно якого «цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування», ст.19 «Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу».

Виходячи з вищевикладеного, позивач не повинен був зменшувати податковий кредит у разі проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу.

Отже, відповідачем було помилково зроблено висновок щодо завищення податкового кредиту на суму 298399,84 грн.

Відносно висновків відповідача щодо завищення податкового кредиту на суму 33245,00 грн. на нарахованими санкціями, суд зазначає.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного період вибачається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України .

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України),ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснене митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, що були чинними протягом періоду, що перевірявся, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі, документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова служба не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства є безпідставними, оскільки укладені договори поставки, шляхом виконання своїх договірних господарським операціям, що відбулися між підприємствами в установленому законодавством порядку, є чинними і в сукупності з іншими первинними документами дають підстави для підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість в повному обсязі.

Відтак, повідомлення-рішення №0000122201 від 14.02.2013 р. з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.04.2013 р. №4813/10-400/08 (податкові повідомлення - рішення №0000272201 від 29.04.2013р) , яким визначено грошові зобов'язання за основним платежем 331646,00 грн. та 55740,75 грн. штрафних санкцій та №0000262201 від 29.04.2013р за яким донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 40063,00 грн. є не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік у перевіряємі періоди відповідно до вимог чинного законодавств, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 року - №00000142201, №0000122201, №0000132201, від 29.04.2013 року - №0000252201, №0000262201, №0000272201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року - №00000142201, №0000122201, №0000132201; від 29.04.2013 року - №0000252201, №0000262201, №0000272201 Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, 93200, Луганська обл. м. Первомайськ, вул. Куйбишева,28, (ЄДРПОУ 32082152) судовий збір в сумі 2328,41 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складений та підписаний 05 серпня 2013 року.

Суддя Н.В. Мирончук


Суд	Луганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	31.07.2013
Оприлюднено	07.08.2013
Номер документу	32819702
Судочинство	Адміністративне

Н.В. Мирончук

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 31.07.2013 по справі 812/5464/13-аЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —812/5464/13-а

Постанова від 31.07.2013

Постанова
від 31.07.2013 по справі 812/5464/13-а
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД