Ухвала

від 16.07.2013 по справі 17/209

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 липня 2013 року Справа № 17/209

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Бакуліної С.В., суддів:Данилової Т.Б., Малетича М.М., Панової І.Ю., Першикова Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмежено відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РЕЛЕ" про перегляд постановиВищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі№ 17/209 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віталюкс" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцька" 2. Товариства з обмежено відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РЕЛЕ" 3. Публічного акціонерного товариства "Київенерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київська міська державна адміністрація провідшкодування шкоди в сумі 315 556,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ Фірми "Троїцька" та ТОВ "НВФ "РЕЛЕ" солідарно 221646,23 грн. прямих збитків, 15000,00 грн. витрат на відновлення порушеного права, 2366,46 грн. витрат по сплаті державного мита, 176,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 17 000,00 грн. витрат за проведення експертизи; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено; в задоволенні позовних вимог до ПАТ "Київенерго" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано; в позові відмовлено повністю; стягнуто з ТОВ "Віталюкс" на користь ТОВ Фірми "Троїцька" та ТОВ "НВФ "РЕЛЕ" по 3155,56 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі № 17/209 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РЕЛЕ" подало заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі № 17/209, в якій просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 25.04.2013 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 1166, 1190, 319, 322 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 20.03.2012 у справі № 18/140-45/273, від 25.09.2012 у справі №24/5005/977/2012, від 06.10.2011 у справі №5005-22/6200-2010, від 22.08.2011 у справі №31/83, від 28.02.2013 у справі №5023/2669/12.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не знайшла підстав для допуску справи № 17/209 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 25.04.2013 у справі №17/209, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову про стягнення прямих збитків та суми витрат на відновлення порушеного права. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом першої інстанції обставин того, що:

- з доданого до матеріалів справи висновку судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що мала місце недбалість замовника будівництва - відповідача-2 та власника об'єкта будівництва - ГОЦ "Олімпійський";

- на відповідачі-1 та відповідачі - 2 (управитель об'єкта ГОЦ "Олімпійський") лежить обов'язок щодо утримання майна та забезпечення його належної експлуатації у відповідності з нормами, правилами, стандартами;

- відповідальними особами за завдані позивачу збитки внаслідок залиття приміщення аптеки є відповідач-1 та відповідач-2;

- матеріалами справи доведено наявність в діях відповідача-1 та відповідача-2 складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення реальних збитків у вигляді знищення та пошкодження майна позивача та збитків у вигляді витрат, понесених для відновлення порушеного праву у вигляді оплати послуг експерта;

- відмовляючи в частині позову до ПАТ "Київенерго" судом враховано недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення в його діях;

- відмовляючи в частині задоволення позову щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, пов'язаної з простоєм аптеки, судом зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завданих збитків за час вимушеного простою аптеки.

Приймаючи постанову від 20.03.2012 у справі №18/140-45/273, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову щодо стягнення збитків, понесених позивачем внаслідок залиття його майна під час аварії. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин того, що надані позивачем і наявні у справі докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку для визначення особи, винної за заподіяння шкоди, наявності протиправної поведінки відповідачів, причинного зв'язку між їх протиправною поведінкою і заподіянням шкоди (залиттям підвального приміщення).

У постанові від 25.09.2012 у справі №24/5005/977/2012 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанції, якими відмовлено у задоволенні позову про стягнення суми коштів заподіяної шкоди внаслідок псування сировини (жита), упущеної вигоди. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що позивачем не доведено наявності усіх чотирьох складових необхідних для застосування до боржника такої міри відповідальності як стягнення збитків; псування жита внаслідок припинення подачі природного газу та недопуск відповідачами представників газового господарства на свою територію для ліквідації наслідків аварії не є тією обставиною, на підставі якої позивачу заподіяно шкоду, оскільки на момент виникнення цього припинення, жито було передано ним на переробку контрагенту за договором; обставини зіпсування жита не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку відносно позивача; між неотриманням солоду та діями відповідачів по недопуску також відсутній причинний зв'язок, оскільки таке неотримання не є наслідком дій відповідачів, а є наслідком невиконання контрагентом зобов'язання за договором.

У постанові від 06.10.2011 у справі №5002-22/6200-2010 суд касаційної інстанції залишив без змін судове рішення апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення суми збитків в зв'язку з залиттям орендованого приміщення внаслідок прориву внутрішніх мереж водогону. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо того, що звертаючись з позовом про стягнення збитків позивач не вказав та не довів наявність причинно-наслідкового зв'язку у відносинах, що склалися між сторонами (оренда, суборенда), діями (бездіяльністю) відповідачів, залиттям приміщення, заподіяння та розміром збитків, наявністю та ступенем вини кожного з учасників цих відносин, а також сукупність цих обставин.

У постанові від 22.08.2011 у справі №31/83 суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в задоволенні позову про стягнення збитків внаслідок залиття нежитлового приміщення через аварію на тепломережі, оскільки позивачем не надано належних доказів, наявності в діях відповідач складу цивільного правопорушення, позаяк позивач не перевірив герметичність системи центрального теплопостачання при відновленні її роботи; обов'язок проведення дій та підготовчих робіт до пуску системи та проведення зазначеної перевірки покладались на обох сторін, що свідчить про наявність у виникненні збитків також вини позивача.

Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судом касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано норми права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Не є подібними правовідносини у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №17/209 у порівнянні з постановою від 28.02.2013 у справі №5023/2669/12, про перегляд якої заявлено, оскільки предметом спору у справі № 17/209 є вимога про відшкодування шкоди, натомість у справі №5023/2669/12 предметом спору є визнання права власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю.

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норми матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а тому відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РЕЛЕ"" у допуску справи № 17/209 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Бакуліна Судді Т.Данилова М.Малетич І.Панова Є.Першиков