Рішення

від 13.12.2006 по справі 21/229-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/229-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.06р.

Справа № 21/229-06

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „виробничого підприємства „КТД”, м.Київ

до  відповідача товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення „Агро-Комплект”, с.Олександропіль, Солонянський р-н,  Дніпропетровська обл.

про стягнення 37 928грн. 33коп.

                                                                                                                     Суддя: Алмазова І.В.

Представники:

від позивача     – не з'явився.

від відповідача – Соболева М.І.,- головний бухгалтер, дов.№408 від 07.12.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 36 846,50грн. боргу 539,37грн. річних, 542,46грн. інфляційних, 3684,65грн. витрат на сплату послуг адвоката, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі договору №2-100106 від 10.01.2006р. ним здійснена поставка запасних частин до сільськогосподарської техніки на загальну суму 37 915,86грн. оплата вартості яких виконана частково.

26.09.2006р. позивач надав довідку, про здійснену відповідачем сплату боргу у сумі 36 022,44грн. (за підписом директора та головного бухгалтера підприємства).

07.11.2006р. у письмових поясненнях (а.с.48) позивач доводить, що при поданні позовної заяви та під час судового засідання ним помилково було вказано, що відповідачем за спірним договором було здійснено оплату боргу. 18.04.2006р. у сумі 1893,42грн. та 07.09.2006р. у сумі 36022,44грн., Стверджує, що надходжень від відповідача за договором №2-100106 від 10.01.2006р. не було взагалі. До означених пояснень додані заява (а.с.50) про помилково видану довідку щодо сплати відповідачем коштів у сумі 36022,44грн. та заява (а.с.51) про те, що акт звірки взаєморозрахунків від 31.08.2006р. №0000359 ним підписаний помилково і відображає розрахунки за договором №1-3065 від 30.06.2005р.,  а не спірного договору  та №2-100106 від 10.01.2006р., просить вважати недійсним означений акт. У доповненнях до позовної заяви (вхідний від 07.11.2006р. №22361) заявив до стягнення 37 915,86грн. боргу, 822,72грн. річних, 1340,71грн. інфляційних, 1000,98грн. пені, 3684,65грн. витрат з оплати послуг адвоката. До справи надіслав заяву (вхідний від 20.11.2006р.) про розгляд справи по суті без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву доводить, що у повному обсязі сплатив позивачу заборгованість, посилається на платіжне доручення №1281 від 07.09.2006р. у призначенні платежу за яким зазначено „оплата за запчастини згідно договору №1-3065 від 30.06.2005р.” та акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.09.2006р. Представник відповідача у судовому засіданні доводить, що між сторонами був укладений договір №2-100106 від 10.01.2006р. та попередньо –договір №1-3065 від 30.06.2005р., за яким розрахунки між сторонами було проведено станом на час укладення договору на 2006р., до справи надав лист коригування призначення платежу за платіжними дорученнями №348 від 18.04.2006р. та  №1281 від 07.09.2006р.  

У судовому засіданні, згідно ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 10.10.2006р. і за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

За ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області, строк розгляду спору, згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України, був продовжений  до 07.12.2006р.

Справа, згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами:

Дослідивши матеріали справи, встановлено:

10.01.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю „виробничим підприємством „КТД” та товариством з обмеженою відповідальністю підприємством матеріального забезпечення „Агро-Комплект” був укладений договір поставки №2-100106 відповідно умов якого позивач поставив відповідачу запасні частини до сільськогосподарської техніки на суму 37 915,86грн., що підтверджено накладною від 16.01.2006р. №160101 та довіреністю ЯЛФ №644602 від 16.01.2006р. (а.с.13, 14).

Згідно п.4.1 даного договору сторонами узгоджено, що оплата кожної партії поставленого товару здійснюється Покупцем (відповідачем) на рахунок Постачальника (позивача) на протязі 30 календарних днів з дня отримання продукції.

По ствердженню позивача, розрахунок відповідач не здійснив і на час звернення позивача до суду заборгованість склала 37 915,86грн.

В силу ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Однак, як йдеться з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за даним договором з оплати вартості отриманого товару у повному обсязі вчасно не виконав, на час проведення судового засідання виконав оплату грошових коштів у сумі 1893,42грн. та 36022,44грн. (платіжні доручення від 18.04.2006р. №348 та від 07.09.2006р. №1281).  Ствердження відповідача слід вважати належними, оскільки факт коригування призначення платежу за даними платіжними дорученнями доведений листом від 04.12.2006р. №DNI-7/73 і позивач на запит суду письмові пояснення щодо надання відповідачем доказів сплати означеного боргу, стверджень відповідача про помилкове зазначення у  плітіжних дорученнях   посилань на договір №1-3065 від 30.06.2005р. не надав.  Таким чином, враховуючи, що сплата відповідачем грошових коштів у сумі 1893,42грн. виконана до звернення позивача  до суду, а коштів у сумі 36022,44грн. –після порушення провадження у справі, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу слід відмовити.  

У відповідності п.11.1 договору сторонами узгоджено, що  за несвоєчасну оплату товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожен день такого прострочення і позивач вимагає стягнення пені за період з 16.02.2006р. по 06.11.2006р., що підлягає задоволенню у сумі  1000,98грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом і позивач вимагає стягнення інфляційних, що підлягає задоволенню у сумі 515,95грн., річні підлягають задоволенню у сумі 601,32грн.

Позивач вимагає стягнення витрат на правову допомогу, які здійснені на підставі договору від 01.08.2006р. №б/н на представництво інтересів замовника у господарському суді, який укладений між позивачем та адвокатом, що являється партнером Адвокатського об'єднання „Міжнародна адвокатська компанія „ЕНЕРГО-НАФТО-ГАЗ” (а.с. 17-19), за умовами якого адвокат брав на себе зобов'язання представляти інтереси позивача в суді (п.2.1.6). У якості доказів здійсненої позивачем оплати доданий рахунок-фактура від 11.08.2006р. №1 та платіжне доручення від 19.08.2006р. №2644 (а.с. 20-21). Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу  судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.  

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2  Закону України „Про адвокатуру”, відповідно до якої адвокатом  може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника  адвоката  не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право  на зайняття  адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.  Враховуючи викладене,   витрати на послуги адвоката підлягають задоволенню пропорційно задоволених вимог   у сумі 194грн.86коп.

Витрати по справі, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись  п.11 ст.80, ст.ст.49, 82-85, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

-          позов задовольнити частково;

-          стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення „Агро-Комплект”, с.Олександропіль, Солонянський р-н,  Дніпропетровська обл. на користь товариства з обмеженою відповідальністю „виробничого підприємства „КТД”, м.Київ, 1000грн.98коп. –пені, 601грн.32коп. –річних, 515грн.95коп. –інфляційних, 381грн.40коп. –витрат по сплаті державного мита, 112грн.42коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 194грн.86коп. –витрат на послуги адвоката;

-          в решті позовних вимог відмовити;

-          наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

Суддя                                                                                         І.В.Алмазова

Дата підписання рішення

“___”