Рішення

від 07.08.2013 по справі 911/343/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

"07" серпня 2013 р. Справа № 911/343/13-г

За позовом Приватного підприємства "Бессарабія-В", с. Холмське

до Селянського (фермерського) господарства "Рибак", с. Чупира

про стягнення 332 500 грн. 00 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

позивач - Дудник О.Є. - дов.

від 27.12.2012 р.

Представники:

відповідач - Щиглов Є.О. - дов.

від 18.04.2013 р.

відповідач - Сидоренко М.М., (директор)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 332 500 грн. 00 коп. заборгованості за не отриманий товар по договору купівлі-продажу від 21.12.2012 р.

Відповідач заперечує посилаючись на те, що товар ним був відвантажений позивачу 21.12.2012 р. згідно накладної № 14, та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.07.2013 р. по 07.08.2013 р. для підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне:

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між сторонами 21.12.2012 р. був укладений договір купівлі-продажу згідно умов якого (п. 1.1 договору) відповідач зобов'язувався поставити у власність позивача сільськогосподарську продукцію, а позивач у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється на підставі даних про залікову вагу та наданих продавцем документів (рахунок, податкова, товарно-транспортні накладні).

21.12.2012 р. відповідач надав позивачу рахунок фактуру №СФ-0000013 від 21.12.2012 р. на суму 399 000 грн.

Згідно наданого рахунку-фактури позивачем було здійснено оплату у розмірі 332 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1900 від 21.12.2012 р.

Оскільки договором сторони не передбачали строк здійснення поставки товару, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач на адресу відповідача 29.12.2012 р. направив лист з вимогою про поставку соняшника, яка останнім була отримана 02.01.2013 р. що підтверджується копією повідомлення про отримання. Враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання не поставив позивачу товар, предоплату не повернув, тому позивач звернувся з позовом про стягнення коштів.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено самими представниками сторін у них відсутній оригінал договору. Відвантаження товару було здійснено відповідачем згідно накладної № 14 від 21.12.2012 р. та товарно-транспортних накладних.

В письмових поясненнях позивача які залучено до матеріалів справи зазначено, що автомобілі на адресу відповідача для відвантаження товару не направлялись, соняшник не поступив та на балансі підприємства не перебуває, про що свідчить довідка за підписом головного бухгалтера. Копія довіреності № 1839 на отримання соняшника, виписана ПП «Бессарабія-В» на ім'я Ільєвої К.Г. була надіслана на адресу відповідача з позовною заявою та завірена директором позивача. У зв'язку з допущеною помилкою у довіреності №1839 від 21.12.2012 р., а саме: довіреність була виписана на отримання соняшника у розмірі 840 тон, особа, зазначена у довіреності ніколи не направлялась за адресою СФГ «Рибак» для отримання соняшнику, оригінал довіреності ніколи не передавався СФГ «Рибак».

Як зазначалось вище оригінал договору відсутній, тому в судовому засіданні представник позивача подав лист вих. №01/24 від 24.12.2012 р. адресований директору СФГ «Рибак» з вимогою повернути сплачені кошти в сумі 332 500 грн. за не отриманий соняшник у розмірі 70 000 кг.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В поданому позивачем вищезазначеному листі відсутня адреса відповідача, та відсутні докази надсилання або отримання нарочно відповідачем листа-вимоги, оскільки в поданих поясненнях позивача які знаходяться в матеріалах справи в додатку не зазначений лист №01/24 від 24.12.2012 р. тому суд вважає що позивачем не надано належних доказів надсилання вищезазначеного листа. Але як зазначено у відзиві відповідачем отримано рекомендований лист, але вказано інший рахунок банку, не той з якого надійшли гроші по рахунку-фактурі, тому суд дійшов висновку що відповідачем отримано лист-вимогу №01/24 від 24.12.2012 р., який залишено без відповіді та задоволення останнім.

Що стосується довіреності №1839 від 21.12.2012 р. виданої на ім'я Ільєвої К.Г. то суд зазначає, що вона була видана позивачем, оскільки в ній зазначено рахунок-фактура № СФ 0000013 від 21.12.2012 р. відповідача на підставі якої і були перераховані кошти позивачем, а щодо кількості товару, то позивач і сам зазначив що помилково вказав не ту кількість товару.

Відповідач на підставі виданої довіреності (оригінал не подано, копія знаходиться в матеріалах справи) відпустив позивачу товар ( соняшник ) в кількості 67 300 кг. на суму 319 675 грн. згідно накладної №14 від 21.12.2012 р. про що свідчить підпис представника позивача в отриманні товару. В товарно-транспортних накладних також є підпис представника позивача в отриманні вантажу згідно доручення №1839 від 21.12.2012 р. Кількість товару зазначено в товарно-транспортних накладних співпадає з накладною № 14 від 21.12.2012 р. тому заперечення позивача щодо неотримання товару не підлягає задоволенню, оскільки позивач був обізнаний та знав про кількість товару, так як в листі-вимозі вих. №01/24 від 24.12.2012 р. зазначено - 70 000 кг.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документи, які подані позивачем спростовуються доказами відвантаження товару СФГ «Рибак» (видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, доручення) які були долучені до матеріалів справи відповідачем, тому позовні вимоги в сумі 319 675 грн. не підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 12 825 грн. (332 500 - 319 675). Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 530 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Рибак» (09185, Київська область, Білоцерківський р-н, с. Чупира, вул. Леніна, 10, код ЄДРПОУ 31835609) на користь Приватного підприємства «Бессарабія-В» (68443, Одеська область, Арцизький р-н, с. Холмське, вул. Радянська, 59, код ЄДРПОУ 35434347) 12 825 грн. основного боргу, 1 720 грн. 50 судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Мальована Л.Я.