Постанова

від 31.07.2013 по справі 27/35-45/56-38/209

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа№ 27/35-45/56-38/209

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від позивача: Демунін С.В. - за довіреністю від 30.03.13

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

від відповідача-3: Мавріна Н.В. - за довіреністю від 15.01.13 №5-15/318

від відповідача-4: не з'явились

від відповідача-5: не з'явились

від відповідача-6: не з'явились

від відповідача-7: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.04.2013р.

у справі №27/35-45/56-38/209 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Акціонерного товариства "Індустріалекспорт"

до відповідача-1: Міністерства юстиції України

до відповідача-2: Міністерства палива та енергетики України

до відповідача-3: Державної казначейської служби України

до відповідача-4: Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

до відповідача-5: Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

до відповідача-6: Міністерства фінансів України

до відповідача-7: Міністерства вугільної промисловості України

про стягнення 6087846,50 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.08.07р. у справі №27/35-45/56-38/209 позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача матеріальну шкоду у сумі 5180264,20 доларів США.

02.10.07р. Господарським судом м. Києва прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача державне мито за подання позовної заяви у сумі 327 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 23 доларів США.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.07р. та постановою Вищого господарського суду України від 06.02.08р.

03.12.07р. видано накази на примусове виконання рішення.

Відповідач-3, Державна казначейська служба України, 05.02.2013 року звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення у справі № 27/35-45/56-38/209, згідно якої просив суд відстрочити виконання наказів господарського суду міста Києва від 03.12.2007 року № 27/35-45/56-38/209 до 31.12.2013 року включно.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у справі №27/35-45/56-38/209 заяву Державної казначейської служби України про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2007р. у справі №27/35-45/56-38/209 до 31.12.2013р. залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державна казначейська служба України звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у справі №27/35-45/56-38/209 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2007р. у справі №27/35-45/56-38/209 до 31.12.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у складі: головуючий суддя Тищенко О.В.; судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Державної казначейської служби України прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.07.2013 року.

Розпорядженням від 03.07.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці здійснено заміну складу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В.; судді Гончаров С.А., Смірнова Л.Г. апеляційну скаргу Державної казначейської служби України прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

Розпорядженням від 17.07.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. на лікарняному та судді Гончарова С.А. у відпустці здійснено заміну складу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В.; судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Державної казначейської служби України прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.07.2013 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. на лікарняному та судді Іоннікової І.А., Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року, для розгляду апеляційної скарги Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та, з урахуванням положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік», враховуючи визначені законодавством строки бюджетного процесу, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про недоведеність відповідачем-3 винятковості випадку та фактичної наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Позивач, Акціонерне товариство "Індустріалекспорт" письмово заперечив проти поданої апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість з огляду на положення Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідачі 1, 2, 4, 5, 6, 7 до судового засідання, що відбулось 31.07.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідачів 1, 2, 4, 5, 6, 7 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності вказаних осіб є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалось, оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у справі №27/35-45/56-38/209 заяву Державної казначейської служби України про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2007р. у справі №27/35-45/56-38/209 до 31.12.2013р. залишено без задоволення.

При прийнятті вказаної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення суду про стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача матеріальної шкоди здійснюється органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, який не передбачає відстрочки виконання рішень суду у разі недостатності коштів, виділених в бюджеті на цю мету, а встановлює, що виконавчі документи продовжують перебувати на виконанні у Відповідача-3 до виділення в бюджеті додаткових коштів.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем-3 не доведено відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та фактичної наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Проте, з огляду на матеріали справи, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстроченні виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній хобі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким спеціальним порядком є на даний час саме Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (надалі за текстом - Порядок), який встановлює відповідний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Порядок безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам передбачений пунктами 35-40 вищезазначеного Порядку. Так. пунктом 38 передбачено, відкриття в ДКСУ в установленому порядку рахунку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету, яке повинно здійснюватись за рахунок і в межах бюджетних призначень.

Законами України «Про Державний бюджет» за минулі роки за бюджетною програмою ВПК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» передбачалося коштів у сумі 30000 тис грн., за рахунок яких повинні були виконуватись зазначені рішення суду.

За змістом ст.ст. 2, 22, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а бюджетне асигнування -повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.41 Порядку, Листами №18-7/10306-16055 від 19.09.2008, №18-07/3265-8117 від 21.05.2009, №18-07/4586-12547 від 5.07.2009, №18-03/102-397 від 13.07.2010, №5-07/860-2684 від 21.02.2011, №5-08/47-509 від 17.08.2011, № 5-08/420-2915 від 13.10.2011, №5-05-2151-9205 від 02.07.2012 та №5- 5/474-2054 від 22.01.2013, у зв'язку з тим, що зазначених вище коштів було недостатньо для виконання вищезазначених судових рішень, Державною казначейською службою України подавалось до Міністерства фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з Резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

Також, Державна казначейська служба України листом від 30.07.2012 №22/1-05/623-10779 при поданні бюджетного запиту просила передбачити за КВПК 3504030 кошти у сумі 75957,40 тис грн., а саме з урахуванням гривневого еквівалентну коштів, необхідних для виконання зазначеного рішення.

Законом України «Про Державний бюджет на 2013» визначена бюджетна програма КВПК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб». Даною програмою передбачені кошти у розмірі 37500 тис. грн., за рахунок яких повинні були виконуватись зазначені рішення суду.

Наведених коштів, за твердженням Державної казначейської служби України, буде недостатньо для виконання вищезазначених судових рішень.

Апеляційний суд зазначає, що виконання рішення Господарського суду м. Києва у даній справі з інших рахунків, за іншими бюджетним програмами, у томі числі за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (п. 47-51 Порядку) суперечить ст. 7 Бюджетного кодексу України, якою встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

До того ж, безспірне списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється за рішеннями суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки джерелом коштів на виконання судових рішень у вказаній справі є Державний бюджет України, з метою встановлення відповідних бюджетних призначень та передбачення відповідних коштів у кошторисі відповідача-3 для виплати коштів позивачу, з урахуванням визначених законодавством строків бюджетного процесу, та враховуючи недостатність грошових ресурсів для негайного належного виконання рішення суду у даній справі, відповідачем-3 доведено відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України винятковість випадку та фактичної наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).

Зважаючи на вищенаведене, апеляційна скарга Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. у справі №27/35-45/56-38/209 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а заява Державної казначейської служби України про відстрочку виконання судового рішення - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. у справі №27/35-45/56-38/209 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. у справі №27/35-45/56-38/209 - скасувати.

3. Заяву Державної казначейської служби України про відстрочку виконання судового рішення - задовольнити.

4. Відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.07р. у справі №27/35-45/56-38/209 до 31.12.2013 року включно.

Повний текст постанови складено та підписано 31.07.2013 року.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.