Постанова

від 24.07.2013 по справі 801/7088/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 р. (17:04) Справа №801/7088/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Жилич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим"

до Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Залізничного відділу Державної виконавчої служби України Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим,

за участю представників:

позивача - Гурепка М.В., довіреність б/н від 03.07.2013 року,

відповідача - не з'явився,

третьої особи- не з'явився,

про визнання протиправними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося Приватне підприємство "Фірма "Виробничо - комерційна організація "Крим" з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби у м. Сімферополі АР Крим з вимогами про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача що пов'язані з відмовою у поверненні підприємству з місцевого бюджету сплаченого державного мита;

- зобов'язання відповідача повернути позивачу з поточного рахунку місцевого бюджету м. Сімферополя державного мита, сплаченого за платіжним дорученням № 1173 від 03 жовтня 2012 року на суму 35236,10 грн.;

- стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не приймаються документи позивача щодо повернення коштів та протиправно не повертається державне мито з місцевого бюджету.

Ухвалами суду 15 липня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 липня 2013 року.

У призначений час в судове засідання відповідач та третя особа не з'явилися, заяв або клопотань суду не надали. Позивач в судовому засідання надав пояснення позову, просив вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24.07.2013 р. частина позовних вимог залишена без розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних документів у справі, по яким суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2013 року Управлінням державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим наданий позивачу лист № 03.0-12/2429, яким розглянута скарга позивача на дії заступника начальника Управління Немтінова Є.В. щодо неповернення сплаченого державного мита, дії якого визнані правомірними, оскільки вони вчинені у межах функцій, покладених на органи Державної казначейської служби України та згідно чинного законодавства.

З тексту цього листа вбачається відмова позивачу у поверненні йому сплаченого державного мита до місцевого бюджету за платіжним дорученням № 1173 від 03.10.2012 року.

Не погодившись з діями відповідача у відмові повернення коштів з місцевого бюджету, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Встановив фактичні обставини та відповідні цим обставинам правовідносини, надав оцінку доказам, суд вважає позов обґрунтованим.

03 жовтня 2012 року Приватне підприємство "Фірма "Виробничо - комерційна організація "Крим" за платіжним дорученням № 1173 сплатило на рахунок місцевого бюджету м. Сімферополя № 31413537700002 код банку 824026 за кодом платежу 22090100 державне мито за оформлення нотаріальних документів 1 Сімф. ДНК 010230, суму в розмірі 35236,10 грн.(а.с. 7)

26 жовтня 2012 року Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора надала позивачу Подання про повернення державного мита (вих. № 2331/01-16), яким, на підставі ст. 8 п.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року за № 7-93 "Про держане мито", просило повернути Приватному підприємству "Фірма Виробничо - комерційна організація "Крим", ОКПО 30689419, місцезнаходження: 95022, АРК, м. Сімферополь, вул. Бородіна, № 14, з поточного рахунку місцевого бюджету м. Сімферополя державне мито сплачене за платіжним дорученням № 1173 від 03.10.2012 р. в сумі 35236,10 грн. - код бюджетної класифікації по доходам 22090100, яке було перераховане за посвідчення договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який не посвідчувався нотаріальною конторою, у зв'язку із заявою підприємства про необхідність уточнення суми орендної плати, з якої має обчислюватися державне мито.(а.с. 8)

30 жовтня 2012 року Департамент бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради листом № 37.02.-16/3925 погодило повернення помилково зарахованого державного мита (код бюджетної класифікації 22090100) в сумі 35236,10 грн.(а.с. 9)

Листом вих. № 35 від 02 листопада 2012 року позивач звернувся до Начальника УДКСУ в м. Сімферополі АР Крим з проханням перерахувати помилково зараховане державне мито в сумі 35236,10 грн. на його рахунок № 260084369401 у Філії КРУ Банк "Фінанси та Кредит" в м. Сімферополі, код банку 384889, код отримувача 30689419.(а.с. 10)

До листа надані оригінали документів:

- Подання державного нотаріусу Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори Ісаєвої Л.Г. № 2331/01-16 від 26.10.2012 р.,

- Погодження Департаменту бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради листом № 37.02.-16/3925 від 30.10.2012 р.,

- Платіжне доручення № 1173 від 03.10.2012 року про сплату державного мита.

Лист позивача з оригіналами документів отриманий відповідачем 05.11.2012 року, що підтверджується його штампом.(а.с. 10)

15 листопада 2012 року листом вих. № 03.0-12/3788 відповідач повернув позивачу без виконання Подання державного нотаріуса, погодження Департаменту бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради, платіжне доручення.

Підставою повернення без виконання вказаних документів відповідач вказав на неможливість повернення коштів, оскільки згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 16.02.2011 року "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" з урахуванням змін та доповнень, контроль за справлянням надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22090100 "Державне мито, що сплачується за місцем розгляду та оформлення документів, у тому числі за оформлення документів на спадщину і дарування", здійснюється Державною виконавчою службою.

На підставі цього, відповідач звернув увагу позивача на необхідність погодження Державної виконавчої служби з Департаментом бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради повернення коштів з місцевого бюджету.

14 січня 2013 року позивач звернувся до Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ в АР Крим із заявою про здійснення певних дій, в якій просив Відділ державної виконавчої служби підготувати Подання про повернення коштів з місцевого бюджету та погодити Подання з Департаментом бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради. У додаток до заяви позивач надав оригінали документів: подання державного нотаріуса, погодження Департаменту бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради, платіжне доручення, а також копію листа відповідача № 03.0-12/3788 від 15.11.2012 р.

Листом від 03.12.12 р. вих. № 10317/03-14 Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим керуючись статтями 1, 17 Закону України "Про виконавче провадження" надало позивачу роз'яснення у неможливості перерахування державного мита. Аналогічний текст викладено виконавчою службою у листі вих. № 424/03-14 від 28.01.2013 р. (а.с. 14,15)

Отримавши відповіді виконавчої служби, позивач звернувся до відповідача зі скаргою на дії та бездіяльність заступника начальника управління Немтінова Є.В. з одночасним проханням розглянути заяву про повернення коштів, яка отримана відповідачем 19 лютого 2013 року. (а.с. 16)

У додаток до скарги позивач надав оригінали документів, які подавалися ним вперше до відповідача з відповідями Відділу державної виконавчої служби.

Управління Державної казначейської служби у м. Сімферополі АР Крим у листі від 07.06.2013 року № 03.0-12/2429 "Про повернення коштів" зазначило, що повернення помилково сплаченого державного мита у сумі 35236,10 грн. може бути здійснено платнику ПП "Фірма "Виробничо - комерційна організація "Крим" у разі надання ним заяви про повернення коштів, оригіналу подання органу, що контролює справляння надходжень Державної виконавчої служби або Державної податкової Служби (за актами перевірок) погоджене з Департаментом бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради (про що було повідомлено листами Управління від 15.11.2012 р. № 03.0-12/3788 та 26.02.2013 р. № 03.0-08/814).

З таким висновком відповідача суд не погоджується, оскільки відповідачем невірно застосовуються норми матеріального права.

Відповідно до ст. 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 Положення Про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 (далі - Положення), Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Відповідно до пункту 3 підпунків 2 та 7 Положення, до основних завдань Казначейства відноситься:

- реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів

- здійснення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно пункту 7 Положення, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Абзацом 2 частини 2 статті 78 Бюджетного Кодексу України передбачено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного Кодексу України передбачено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п. 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року (далі - Декрет), сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

У частині 2 цього Декрету зазначено, що повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Порядок повернення державного мита вказано у розділі IV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 811, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 р. за № 1623/21935 (далі - Інструкція), відповідно до якого, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету.

Повернення державного мита у національній валюті здійснюється органом Казначейства, на рахунок якого зараховано цей платіж, за заявою платника. Повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у валюті платежу з поточних рахунків в іноземній валюті, які відкриті на ім'я Казначейства України в уповноважених банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків, відкритих в органах Казначейства, про що платник зазначає у своїй заяві.

Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Органи Казначейства здійснюють повернення платникам помилково або надміру сплачених сум державного мита за поданням органів, що контролюють справляння надходження державного мита (далі - Подання), згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року N 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 року N 181), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за N 1000/7288.

Подання надається платником до відповідного органу Казначейства разом із заявою про повернення державного мита з бюджету та розрахунковим/касовим документом або копією (у разі повернення державного мита частково та якщо оригінал знаходиться у справі установи, яка справляє державне мито), що підтверджує сплату державного мита до бюджету.

Для повернення державного мита у справах, що залишаються в установах, які справляють державне мито, в Поданні цієї установи зазначається, що оригінал розрахункового/касового документа знаходиться у справі цієї установи.

На виконання статей 43, 45 та 78 Бюджетного кодексу України та відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232 прийнятий Наказ Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. № 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 р. N 181), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за № 1000/7288 "Про порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок).

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

Відповідно до пункту 9 Порядку, операції з повернення платежів з бюджетів здійснюються органами Державного казначейства України з рахунків, на які в поточному бюджетному періоді відповідно до законодавства зараховується вид надходжень, що повертається.

Органи Державного казначейства України здійснюють процедури по забезпеченню виконання документів, зазначених у пунктах 5 та 6 цієї глави (І. Загальні положення), в такому порядку, зокрема, за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів.

У главі 4 пункту 1 Порядку встановлено, що повернення платежів, помилково або надміру зарахованих на рахунки з обліку надходжень, які в поточному бюджетному періоді належать до доходів загального фонду місцевих бюджетів, здійснюється з відповідного аналітичного рахунку 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів" Плану рахунків (далі - рахунок 3141) у межах поточних надходжень за день.

Отже, вказаним Порядком чітко визначена процедура повернення коштів помилково перерахованих до місцевого бюджету, для чого необхідно подати Територіальному управлінню Державної казначейської служби: заяву, Подання та платіжне доручення.

Всі документи, що передбачені чинним Порядком позивачем надані відповідачу, який не повернув кошти позивачу, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 106 від 16.02.2011 р. "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету". (далі - Постанова)

У пункті 2 п.п. 1 Постанови зазначено, Органам, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Цією нормою Кабінет Міністрів України делегував повноваження державним органам контролювати надходження до місцевого бюджету податків і зборів за переліком та вести облік цих платежів з метою повернення коштів помилково зарахованих до бюджету.

Дана Постанова не поширюється на платника, який помилково перерахував кошти до місцевого бюджету, тим більш, не зобов'язує його отримувати подання від Державної виконавчої служби або Державної податкової служби.

Приписами частини 1 статті 2 закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України покладений обов'язок з примусового виконання рішень.

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом про виконавче провадження не передбачений обов'язок Державної виконавчої служби надавати Подання про повернення державного мита, сплаченого у місцевий бюджет.

За таких обставин, вимоги відповідача про отримання позивачем від Державної виконавчої служби Подання, є протиправними.

Відповідно до статті 75 пункту 75.1 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Умови проведення перевірок встановлено у главі 8 ПК України з відносин, що регулюються даним кодексом.

Згідно статті 1 пункту 1.1 ПК України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Державне мито згідно зі ст.9 п. 9.1 п.п. 9.1.16 ПК України відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Порядок справляння державного мита в Україні регулюється Декретом.

Порядок обчислення та сплати державного мита - Інструкцією.

У наказі Державної Податкової Адміністрації України від 14.04.2010 № 248 "Узагальнююче податкове роз'яснення щодо супроводження державного мита" вказано, що державне мито справляють: суди, господарські суди, державні нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, уповноважені на вчинення нотаріальних дій, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних міських рад, де немає нотаріусів, органи МВС України, МЗС України, органи, які займаються реєстрацією паспортів громадян, органи реєстрації актів цивільного стану, органи, які видають дозволи на право полювання та рибальства, та інші органи.

Як зазначено у статті 1 Декрету, державне мито сплачують юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Статтею 10 Декрету встановлені органи, що здійснюють контроль за справлянням державного мита, це: Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

Отже, цією нормою податкову інспекцію зобов'язано проводити ревізії та перевірки правильності справляння державного мита без участі платника такого платежу.

З системного аналізу вищенаведених нормативно - правових актів складається висновок про самостійне здійснення державними органами контролю надходжень державного мита до бюджету, про що ці органи між собою складають відповідні акти перевірок, як вказано у Постанові Кабінету Міністрів України № 106 від 16.02.2011 р., на що посилається відповідач.

В даному випадку, якщо відповідачу не вистачало акту перевірки податкової інспекції, він мав всі законні підстави звернутися до цього контролюючого органу та отримати акт перевірки без покладання цього обов'язку на позивача.

Як наслідок, при невірному застосуванні норм матеріального права відповідачем, сталося порушення прав позивача.

У наказі ДПА України від 14.04.2010 № 248 зазначено, про повернення державного мита органами Державного казначейства України за умови, якщо до заяви платника додано висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках довідку установи, яка справляла мито) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита (пункт 17 Інструкції). Ці положення викладено в Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженому наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 N 226.

З огляду на викладене, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову та зобов'язує відповідача на підставі заяви платника, подання нотаріальної контори, погодженого Департаментом бюджету, фінансів і економіки, платіжного доручення, повернути позивачу помилково сплачене державне мито в сумі 35236,10 грн.

З урахуванням того, що позивачем у пункті першому прохальної частини позову поєднані тотожні поняття щодо визнання протиправними дій та відмови у поверненні державного мита, суд, на підставі частини 2 статті 11 КАС України може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У зв'язку з чим, позовні вимоги розглянуті щодо визнання протиправною відмови відповідача у поверненні державного мита.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засідання проголошені вступна та резолютивна частини Постанови, повний текст Постанови викладений 30 липня 20131 року.

Керуючись ст. 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим викладену у листі № 03.0-12/2429 від 07.06.2013 р. "щодо повернення коштів" до Приватного підприємства "Фірма "Виробничо - комерційна організація "Крим".

3. Зобов'язати відповідача - Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим повернути позивачу - Приватному підприємству "Фірма "Виробничо - комерційна організація "Крим" з місцевого бюджету м. Сімферополя державне мито в сумі 35236,10 грн., яке сплачено за платіжним дорученням № 1173 від 03.10.2012 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 352,36 грн. шляхом його безспірного списання з рахунків Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.