Ухвала

від 16.09.2013 по справі 801/7088/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7088/13-а

16.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим"- Гурепка Микола Васильович, довіреність № б/н від 03.07.13

представник відповідача, Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - Ляхова Лілія Юріївна, довіреність № 4.0-09/3737 від 09.09.13

представник третьої особи, Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 24.07.13 у справі № 801/7088/13-а

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим" (вул. Бородіна, 14 А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Павленко, 48, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

третя особа: Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 81, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

про визнання протиправними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2013 адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим викладену у листі № 03.0-12/2429 від 07.06.2013 "щодо повернення коштів" до Приватного підприємства "Фірми "Виробничо-комерційна організація "Крим", зобов'язано відповідача - Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим повернути позивачу - Приватному підприємству "Фірма "Виробничо-комерційна організація "Крим" з місцевого бюджету міста Сімферополя в сумі 35236,10 грн., яке сплачено за платіжним дорученням №1173 від 03.10.2012, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Фірма "Виробничо - комерційна організація "Крим" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі-відповідач) з вимогами про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача, що пов'язані з відмовою у поверненні позивачу з місцевого бюджету сплаченого державного мита; зобов'язання відповідача повернути позивачу з поточного рахунку місцевого бюджету міста Сімферополя державного мита, сплаченого за платіжним дорученням № 1173 від 03 жовтня 2012 року на суму 35236,10 грн., стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не приймаються документи позивача щодо повернення коштів та протиправно не повертається державне мито з місцевого бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що отримавши документи від позивача, а саме: заяву платника, подання нотаріальної контори, погодженого Департаментом бюджету, фінансів і економіки, платіжне доручення, відповідач безпідставно не здійснив повернення позивачу помилково сплаченого державного мита в сумі 35236,10 грн.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 03 жовтня 2012 року позивачем за платіжним дорученням № 1173 сплачено на рахунок місцевого бюджету міста Сімферополя державне мито за оформлення нотаріальних документів суму в розмірі 35236,10 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що 26 жовтня 2012 року Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора надала позивачу Подання про повернення державного мита, яким, на підставі статті 8 пункту 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 за № 7-93 "Про держане мито", просило повернути позивачу з поточного рахунку місцевого бюджету міста Сімферополя державне мито сплачене за платіжним дорученням № 1173 від 03.10.2012 в сумі 35236,10 грн., яке було перераховане за посвідчення договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який не посвідчувався нотаріальною конторою, у зв'язку із заявою підприємства про необхідність уточнення суми орендної плати, з якої має обчислюватися державне мито. 30 жовтня 2012 року Департамент бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради листом № 37.02.-16/3925 погодило повернення помилково зарахованого державного мита в сумі 35236,10 грн.

Абзацом 2 частини другої статті 78 Бюджетного Кодексу України передбачено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Частиною другою статті 45 Бюджетного Кодексу України передбачено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання статей 43, 45 та 78 Бюджетного кодексу України та відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232 прийнятий Наказ Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 "Про порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".

Порядок повернення державного мита вказано у розділі IV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 811, відповідно до якого, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 за № 7-93 "Про держане мито".

Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Органи Казначейства здійснюють повернення платникам помилково або надміру сплачених сум державного мита за поданням органів, що контролюють справляння надходження державного мита, згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року N 226, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за N 1000/7288.

Як безперечно встановлено судом першої інстанції, позивач, дотримуючись вимог наказу Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 "Про порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", положень Бюджетного Кодексу України, листом за вих. № 35 від 02 листопада 2012 року звернувся до відповідача з проханням перерахувати помилково зараховане державне мито в сумі 35236,10 грн. на його рахунок, додавши до свого звернення наступні документи: подання державного нотаріусу Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори Ісаєвої Л.Г. № 2331/01-16 від 26.10.2012, погодження Департаменту бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради листом № 37.02.-16/3925 від 30.10.2012, платіжне доручення № 1173 від 03.10.2012 про сплату державного мита.

Проте, відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, 15 листопада 2012 року листом за вих. № 03.0-12/3788 повернув позивачу без виконання лист № 35 від 02.11.2012 із доданими до нього документами, мотивуючи таке повернення неможливістю повернення коштів, посилаючись на додаток до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 16.02.2011 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету", відповідно до якого контроль за справлянням надходжень, у тому числі за оформлення документів на спадщину і дарування", здійснюється Державною виконавчою службою.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що приписами частини другою статті 2 закону України "Про виконавче провадження", на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, покладений обов'язок з примусового виконання рішень, тобто цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачений обов'язок Державної виконавчої служби надавати Подання про повернення державного мита, сплаченого у місцевий бюджет .

Через викладене колегія суддів визнає неспроможними доводи апеляційної скарги стосовно того, що, взагалі, позивач повинен був звертатись з позовними вимогами до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, оскільки це є протиправним та суперечить вимогам діючого законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2013 у справі № 801/7088/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко