Постанова

від 30.07.2013 по справі 822/2057/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2057/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Толмачова Діна Валеріївна

відповідач (апелянт) : Коваль Інна Григорівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000362202, № 0000372202, № 0000382202 від 04.04.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Представник позивача заперечувала проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що Кам`янець-Подільською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод", код ЄДРПОУ 34422333, з питань дослідження правових відносин з ВАТ "Мега-Захід" (код ЄДРПОУ 34217272) та ТОВ "Прикарпатська Фінансова компанія" (код ЄДРПОУ 32605833). Перевірка проводилась з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт № 519/225/34422333 від 21.03.2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000362202 від 04.04.2013 року, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 5811721,00 грн., з них за основним платежем - 4649377,00 грн., за штрафними санкціями - 1162344,00 грн., № 0000372202 від 04.04.2013 року, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 4352941,00 грн., з них за основним платежем - 3482353,00 грн., за штрафними санкціями - 870588,00 грн., № 0000382202 від 04.04.2013 року, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 157515,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів не погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

01 вересня 2009 року між позивачем та ВАТ "Мега-Захід" укладено договір № 01/09/09, згідно якого постачальник - ВАТ "Мега-Захід" зобов`язується передати покупцю - ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" сільськогосподарську продукцію у власність, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в розмірі 213020000,00 грн. На виконання умов договору, ВАТ "Мега-Захід" здійснило поставку сільськогосподарської продукції підприємству на загальну суму 21204247,00 грн., в кількості визначеній та погодженій сторонами договору.

01 вересня 2009 року між позивачем та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" укладено договір № 01/09/09, згідно якого постачальник - ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" зобов`язується передати покупцю - ТОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" сільськогосподарську продукцію у власність, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в розмірі 2100000,00 грн. На виконання умов договору, ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" здійснило поставку сільськогосподарської продукції підприємству на загальну суму 1127760,00 грн., в кількості визначеній та погодженій сторонами договору.

Так, згідно отриманих пояснень працівників TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", задіяних в процесі виробництва комбікормів, що є головним видом діяльності підприємства, вбачається, що підприємство з вересня 2009 року не переробляло зернових та не виготовляло комбікормів, в зв'язку з чим відбувалось постійне звільнення працівників або надання відпусток без збереження заробітної плати.

Згідно пояснення оператора підприємства ОСОБА_4, з 19.09.2009 року TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" припинив виготовлення кормів, на завод почав поступати готовий комбікорм, а з березня 2010 року і в послідуючих місяцях 2010 року взагалі припинилось будь-яке поступлення сільгосппродукції на підприємство.

ОСОБА_5, який працював на комбікормовому заводі вантажником, надав пояснення, що з середини 2009 року підприємство припинило виробничу діяльність, його та інших працівників відправили у відпустку за власний рахунок. На початку березня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до директора підприємства з питанням, коли буде працювати завод, на що отримав відповідь, від керівника, що не відомо коли завод запрацює, тому вимушений був стати на облік до центру зайнятості.

Згідно пояснення ОСОБА_6 - оператора "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", з середини 2009 року завод зупинився. Разом з іншими працівниками ОСОБА_6 з середини 2009 року здійснювати на підприємстві розвантаження вагонів з готовим комбікормом. Останній вагон був розвантажений 31 грудня 2009 року, після чого будь - якої роботи на заводі не було. До березня 2010 року перебував у відпустці за власний рахунок, а з березня 2010 року вимушений був стати на облік до центру зайнятості.

ОСОБА_7 - вагар TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", надала пояснення, що практично весь 2010 рік підприємство не працювало, автомобілі на вагову не заїжджали, вагова взагалі не працювала.

ОСОБА_8 - технолог TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", також пояснила, що з вересня 2009 року завод припинив виробництво комбікормів, на підприємство поступали готові комбікорма залізничним транспортом, які потім розвозились автомобільним транспортом до споживачів. З квітня 2010 року ОСОБА_8 вимушена була перейти на роботу в ПАТ "Агрофірма "Авіс", в зв'язку з тим, що TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" взагалі не працювало.

Головний інженер TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" ОСОБА_9 надав пояснення, що придбання зернових підприємством у 2009 році здійснювалась у незначних обсягах, а в 2010 році завод взагалі не придбавав зернових.

Органом ДПС встановлено неможливість переробки сировини та виготовлення комбікормів та кормосумішей в березні 2010 року, в зв'язку із відсутністю споживання підприємством електричної енергії в необхідних обсягах. Це підтверджується поясненнями ОСОБА_10 - електрика TOB "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", після зупинення виробництва у вересні 2009 року, на підприємство надходив готовий комбікорм залізничним транспортом, який потім розвозився автомобільним транспортом до споживача, і так було до 2010 року. У 2010 році фактично ніякої роботи на підприємстві не було. Як електрик, ОСОБА_10 виходив на роботу по кілька днів на місяць з метою профілактичних робіт на електричному обладнанні, зняття показників лічильників, написання рапортів. Фактично у 2010 році електроенергія споживалась підприємством для освітлення території, опалення приміщення бухгалтерії, охорони, адмінкорпусу.

ОСОБА_11 - начальник Нігинської дільниці з маркетингу та збуту електроенергії Кам'янець-Подільського РЕМ, в обов'язки котрого входить також контроль за споживанням електроенергії ТОВ "Кам'янеіі-Подільський комбікормовий завод", пояснив, що коли підприємство працювало, то споживання електроенергії відбувалось в межах 40,0 тис. кВТ- годин. В кінці 2009 року та весь 2010 рік, ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" споживала електроенергію в незначних кількостях, для обігріву адміністративних приміщень, освітлення, тощо.

Згідно п.п.7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 даного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.5.1 п.п.5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно до п.п.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 288 від 24.05.1995 року, первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує або підтверджує господарську операцію, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до чого, наявність у товариства податкової накладної, за умови встановлення факту нездійснення господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.10 № 1112/11/13-10 суд касаційної інстанції зазначив, що при оцінці доказів, на які слід посилатись при ухваленні рішень, наявність або відсутність належним чином оформлених податкових накладних вважається обов'язковою, але не вичерпною умовою, оскільки предмет доказування у даній категорії справ становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань, а Вінницька ОДШ, приймаючи податкові повідомлення-рішення про скасування яких заявлено позов, виходила із того, що операції між позивачем і контрагентами-постачальниками, що були врегульовані відповідними договорами носили безтоварний характер.

Згідно з практикою Вищого адміністративного суду України відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Колегія суддів вважає, що така господарська діяльність без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову «вигоду» у вигляді зниження податкового навантаження. Обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними.

Фактичне не отримання с/г продукції, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів.

Колегія суддів вважає, що позивач відображав господарські операції документально, тобто без мети реального настання правових наслідків, а тому укладені позивачем правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 ЦКУ порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

Також потрібно відмітити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції для отримання реальних наслідків. Якщо ж, фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Така ж позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Відтак, позивачем за перевіряємий період до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ від вартості товарів які не придбавались та не використовувалися в господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що господарські операції, здійснені на виконання правочинів, є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань, а дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції.

Водночас колегія суддів прийшла до висновку про створення товариством імітації операцій з поставки товарів з метою одержання податкової вигоди у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та визнає незаконним формування позивачем даних податкового обліку за цими операціями.

Норми Закону про ПДВ крім вищезазначених обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Вказана обставина випливає із самої суті поняття податку, як основної функції - формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи яка згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету такого податку.

Колегія суддів також вважає за потрібне відмітити, що на розгляді Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" та товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія" про визнання договору недійсним та стягнення коштів.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року задоволено адміністративний позов Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, а саме визнано недійсним договір №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія", ідентифікаційний код 32605833 на користь Державного бюджету України кошти одержані за недійсним договором №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія".

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року змінено постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року в частині стягнення коштів з контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод".

15 травня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року. Мотивами скасування було те що судами попередніх інстанції не вирішення питання поновлення строку звернення до суду, в той самий час судом касаційної інстанції не спростовано фактів які були встановленні судами попередніх інстанцій стосовно недійсності правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено, а позивачем в судовому засіданні не доведено реальності господарських операцій, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що товариством безпідставно сформований податкових кредит за вказаний період, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду, якою в задоволені позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "05" серпня 2013 р.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.