Постанова

від 06.08.2013 по справі 5026/1927/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 5026/1927/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року у справі№ 5026/1927/2012 господарського суду Черкаської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" доПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" простягнення 350000 грн. за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

19.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 350000 грн. як частини боргу за надані послуги відповідно до умов укладеного договору (з додатковими договорами) та приписів статей 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач у суді першої інстанції не виклав власну позицію щодо позовних вимог, у зв'язку з чим спір вирішувався відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року (суддя Анісімов І.А.) позов задоволено повністю; з відповідача стягнуто на користь позивача 350000 грн. боргу, 7000 грн. судового збору, 536,50 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: висновок господарських судів про укладення додаткових угод до основного договору уповноваженою особою відповідача суперечить матеріалам справи та статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за змістом якої зазначені додаткові договори є нікчемними; відповідач звернувся до правоохоронних органів зі заявою про проведення перевірки та порушення кримінальної справи з огляду на підробку зазначених додаткових договорів.

Позивач відзив на касаційну скаргу не подав; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 року позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) укладений договір № 19 про надання юридичних послуг, предметом якого визначено поточне обслуговування Виконавцем Замовника по наданню юридичних послуг з питань, які виникають у фінансово-господарській діяльності Замовника.

Згідно з підпунктами 1.1.1.-1.1.8. договору Замовник доручає та подає у письмовому вигляді чи усно перелік завдань, а Виконавець зобов'язується на протязі терміну дії договору прийняти і узгодити завдання та надавати такі види юридичних послуг: застосування чинного законодавства України та інших держав; проведення правової експертизи комерційних, кредитних та інших документів замовника; спільна діяльність з юридичною службою замовника по створенню бази зразків юридичних та інших документів; розв'язання спорів, претензійно-позовна діяльність в інтересах замовника; правова експертиза та юридичне оформлення документів; представництво замовника у судових установах України, в тому числі представництво замовника в господарських судах України, судах загальної юрисдикції згідно замовлень по стягненню заборгованості по кредитних відносинах; представництво замовника в органах державної виконавчої служби в якості представника стягувача.

За умовами пунктів 2.1., 2.5. договору замовник виплачує виконавцю плату за надання юридичних послуг, яка складає 10% (десять відсотків) від суми грошових коштів, що надійшли на рахунок замовника за результатом претензійно-позовної діяльності; замовник зобов'язаний сплатити кошти на протязі двох днів від дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Додатковими угодами від 05.02.2009 року та від 07.08.2009 року до договору про надання юридичних послуг доповнено пункт 2.1. договору, узгоджено порядок виконання пунктів 1.1.7. і 1.1.8 договору.

Додатковим договором від 10.08.2009 року і Додатковим договором №2 від 24.08.2009 року до договору про надання юридичних послуг:

- внесено зміни до пункту 2.5. договору наступного змісту: "Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги по кожному замовленню на протязі двох банківських днів від дати надходження грошових коштів Замовнику від боржника, поручителів чи третіх осіб в розмірі 10 відсотків від суми одержаних грошових коштів чи вартості переданого у власність майна в рахунок розрахунку за борговими зобов'язаннями;

- доповнено статтю 3 договору, зокрема, пунктами 3.3., 3.4., 3.5, 3.6., 3.7., 3.8., 3.9., за змістом яких: у випадку відмови Виконавця від виконання взятих на себе обов'язків, останній позбавлений права вимагати оплати послуг за фактично виконану роботу по конкретному замовленню (пункт 3.3.); у випадку односторонньої відмови Замовника від виконання взятих на себе прав та обов'язків за цим Договором чи припинення договірних відносин за його ініціативою після того, як виконавець одержав замовлення на виконання послуг і до остаточного розрахунку за виконану роботу і надані послуги, вважається, що виконавець повністю виконав власні зобов'язання за договором і має право на оплату послуг в обумовленій сумі незалежно від надходження грошових коштів Замовнику від боржників чи третіх осіб (пункт 3.4.); у випадках, передбачених пунктом 3.4., 3.5. Договору, Виконавець має право припинити виконувати обов'язки за договором, а Замовник зобов'язаний сплатити останньому штраф в розмірі 10 відсотків від суми замовленого стягнення з боржника та третіх осіб протягом двох банківських днів від дати припинення договірних відносин. Вказана сума визначається як 10 відсотків від суми основного боргу, нарахованих на дату подання замовлення процентів, пені та штрафу, які випливають з укладених з боржником договорів і є оплатою наданих послуг (пункт 3.6.); сума штрафу згідно з пунктом 3.6. Договору визначається як 10 відсотків від суми, що визначена в протоколі про узгодження сум позову та судових витрат (пункт 3.7.); за односторонню відмову від виконання взятих на себе обов'язків за замовленням Виконавець сплачує Замовнику штраф в розмірі 10 відсотків від суми узгодженого протоколом замовлення. Зокрема, односторонньою відмовою від виконання замовлення вважається повторне нез'явлення в судове засідання призначеного представника без поважних причин (пункт 3.8.); виконавець звільняється від відповідальності за невиконання, неналежне виконання обов'язків за цим договором у випадку несплати Замовником узгодженого державного мита (судового збору) та послуг ІТЗСП, неповідомлення про час та дату слухання справи згідно з пунктом 1.7. договору та несвоєчасну передачу підтверджуючих борг документів (пункт 3.9.).

За змістом пункту 3.5 припиненням договору з вини (ініціативи) Замовника вважається : заява з проханням припинити надання послуг з дати підписання такої заяви; відкликання конкретного замовлення з дати підписання такого документу; припинення повноважень Виконавця чи уповноваженої на ведення справи особи з дати припинення повноважень; відмова надати чи поновити повноваження Виконавця чи уповноваженої на ведення справи особи, якщо така відмова триває більше п'ятнадцяти календарних днів; укладання договору (контракту) з іншою особою на предмет надання юридичних послуг по тому самому предмету чи по тому самому замовленню після підписання договору з Виконавцем; відмова надати Виконавцю на його вимогу необхідні для досягнення мети договору документи чи сплатити платежі третім особам, якщо такі дії тривають більше п'ятнадцяти календарних днів.

Також судами встановлено, що відповідачем на виконання Додаткової угоди № 2 від 07.08.2009 року адвокату ОСОБА_4 для ведення справ були видані довіреності № 29 від 17.06.2009 року, від 10.08.2009 року строком дії до 26.02.2011 року з переліком наданих йому процесуальних прав; подані такі замовлення: 22.04.2009 року - замовлення № 1 про стягнення з громадянки ОСОБА_5 простроченої заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на заставне майно на суму 480281,78 грн.; 11.06.2009 року - замовлення № 3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно ТОВ "Черкаська паперова фабрика 2008", поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7 на суму 3468877,01 грн.; 24.08.2009 року - замовлення № 4 про стягнення заборгованості за кредитним договором з громадянина ОСОБА_8 на суму 6900187,26 грн., а також про порушення провадження про визнання недійсними договорів щодо відчуження заставного майна; 01.09.2009 року - замовлення № 8 про стягнення заборгованості з боржника ТОВ "МАКОТ", поручителів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та звернення стягнення на заставне майно майнового поручителя ЗАТ "Стеблівський завод продтоварів" на суму 2880484,44 грн.; 02.09.2009 року - замовлення № 9 про стягнення боргу з ПП "ОСОБА_12", СПД ОСОБА_12, ФО ОСОБА_13 та звернення стягнення на заставне майно на суми 225104,24 грн., 562873 грн., 5431615,02 грн., 871472,21 грн., 796631,58 грн.; 02.09.2009 року - замовлення № 10 про стягнення заборгованості з ТОВ "Берег" на 388649,40 грн.; 03.09.2009 року - замовлення № 11 про стягнення заборгованості з ПП "Агротехоіл" на 435906,15 грн.

Позивач приступив до виконання взятих на себе обов'язків, склав позовні заяви і узгодив з відповідачем їх зміст, розмір позовних вимог, суми належного до сплати державного мита, про що сторони склали та підписали протоколи про узгодження позовних вимог, сум позову та оплати судових витрат: по замовленню № 1 від 27.04.2009 року, по замовленню № 3 від 11.06.2009 року, по замовленню № 4 від 24.08.2009 року і по замовленням №№ 8, 9, 10, 11 від 03.09.2009 року, тобто, позивач повністю виконав умови договору, надав послуги згідно з договором № 19 про надання юридичних послуг від 04.02.2009 року.

Натомість відповідач 19.11.2009 року скасував видану адвокату ОСОБА_4 довіреність від 10.08.2009 року для ведення справ і припинив в односторонньому порядку правовідносини по Договору № 19 від 04.02.2009 року про надання юридичних послуг.

Вказані факти встановлені також рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 року у справі № 11/1047 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" про визнання недійсним договору № 19 від 04.02.2009 року та додаткових угод до нього, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року і постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 року.

26.11.2009 року позивач надіслав відповідачу лист № 71 від 24.11.2009 року із доданими до нього рахунками №№ 10, 11, 12 на оплату послуг, які залишились не оплачені відповідачем; за розрахунком позивача недоплата становить 350000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

За змістом статті 901 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою Договір №19 від 04.02.2009 року є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу частини другої статті 903 Цивільного кодексу України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, а скаржником не спростовано, що відповідачем вчинено дії, які відповідають визначеним за правилами пункту 3.5 договору діям з припинення договору з вини (ініціативи) Замовника, з огляду на що неможливість подальшого виконання зобов'язань по Договору № 19 виникла з вини відповідача.

У випадку односторонньої відмови Замовника від виконання взятих на себе прав та обов'язків за цим Договором чи припинення договірних відносин за його ініціативою після того, як виконавець одержав замовлення на виконання послуг і до остаточного розрахунку за виконану роботу і надані послуги, вважається, що виконавець повністю виконав власні зобов'язання за договором і має право на оплату послуг в обумовленій сумі незалежно від надходження грошових коштів Замовнику від боржників чи третіх осіб (пункт 3.4. Договору).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню у заявленій сумі 350000 грн. 00 коп.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, з'ясували всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини сторін та прийняли законні та обґрунтовані судові рішення у даній справі.

Доводи касаційної скарги щодо нікчемності додаткових угод до договору № 19 про надання юридичної допомоги за приписами статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у відповідній редакції) суперечать наявним доказам і матеріалам справи, а, відтак, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності визначених законодавством підстав для виникнення та зміни зобов'язальних правовідносин сторін за укладеними уповноваженою особою правочинами; доводи про підробку спірних додаткових угод не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року у справі № 5026/1927/2012 Господарського суду Черкаської області та рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач