Рішення

від 08.08.2013 по справі 24/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.2013 Справа № 24/261

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля", м. Селідово

про: стягнення 1 583 494,47 грн.

за участю представників :

від позивача: Калитвянська С.О. - за дов. № 355-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: Козловська О.А. - за дов. № 1/735 від 31.05.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Селидіввугілля" про стягнення нарахованих за невиконання грошових зобов'язань, стягнутих рішеннями суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р. - 3 % річних в загальному розмірі - 337 353,79 грн. та інфляційних в загальному розмірі 1 246 140,68 грн.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 258, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження вимог надано суду у копіях: договір на постачання електричної енергії № 91 від 01.03.2005р. з додатками, рішення господарського суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р., розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України кредитор має право пред'явити боржникові вимогу про сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки і 3% річних від простроченої суми, а оскільки позивач не звертався до відповідача з відповідною вимогою, то Державне підприємство „Селидіввугілля" вважає, що на момент звернення до суду з цим позовом був відсутній факт порушення прав позивача. На цих підставах відповідач просив у задоволенні позову відмовити. (т.1 а.с.45)

Враховуючи великий обсяг документів, наданих сторонами, з метою перевірки правильності розрахунку позивача суд ухвалами від 12.12.2011р. за власною ініціативою призначив по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні, у зв'язку з чим зупинив провадження у цій справі до отримання висновку судового експерта. (т.1 а.с.49-51)

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/44 від 05.06.2013р. (т.1 а.с.69-74) борг Державного підприємства «Селидіввугілля», стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р. збільшився: за рахунок інфляційних нарахувань на суму боргу за спожиту електричну енергію - на 334 525,75 грн., за рахунок інфляційних нарахувань на суму боргу за всіма видами стягнень - на 393 470,24 грн., за рахунок нарахувань 3% річних на суму боргу за спожиту електричну енергію - на 76 256,28 грн., за рахунок нарахувань 3% річних на суму боргу за всіма видами стягнення - на 103 344,91 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2013р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Цією ж ухвалою судом замінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (т.2 а.с.148)

Позивач у своїх поясненнях від 23.07.2013р. № 51юр-6491/13 (т.2 а.с.248) з висновком судового експерта погодився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.07.2013р. № 06-784 (т.2 а.с.153) та додаткових запереченнях від 19.07.2013р. № 06-824 (т.2 а.с.235) зазначав, що позивач безпідставно здійснив розрахунок інфляційних та 3% річних виходячи не з суми основного боргу, стягнутої за вищепереліченими судовими рішеннями, а на загальну суму стягнення за цими судовими рішеннями.

З висновком судового експерта відповідач також не погодився та зауважив на тому, що при розрахунку інфляційних та 3% річних судовий експерт не врахував здійснені відповідачем у період з 19.08.2009р. по 12.10.2011р. оплати суми основного боргу. За розрахунком відповідача з урахуванням здійснених у цей період оплат сума інфляційних втрат позивача склала 1 246 140,68 грн., а 3% річних - 337 353,79 грн., які відповідач визнає.

На підтвердження заперечень Державним підприємством „Селидіввугілля" надано суду у копіях платіжні доручення на 73 арк. (т.2 а.с.157-230)

Розгляд справи відкладався та оголошувались перерви згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, що відбулось 08.08.2013р., позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач підтримав свої заперечення.

На вимогу суду, викладену в ухвалі 25.07.2013р., відповідачем не надано доказів надання судовому експерту платіжних доручень про здійснення оплат за спожиту активну та реактивну електроенергію у період з 19.08.2009р. по 12.10.2011р.

Сторони відмовились від проведення повторної економічної експертизи, тому справа розглядається за наявними у справі доказами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №91 від 01.03.2005р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідач) з приєднаною потужністю 5300кВт, споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору (т.1 а.с.10).

Відповідно до п. 9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.08.2006р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Пунктом 2 додаткової угоди № 4 від 13.07.2009р. до договору № 91 від 01.03.2005р. сторонни змінили номер договору з № 91 на № 538 (т.1 а.с.11).

Згідно п.п. 2.2.2, 2.3.3, 2.3.4 цього договору, постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, що визначені у Розділі 5 Договору, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 „Порядок розрахунків" та №5 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та плата за послуги за перетікання реактивної електроенергії сплачуються споживачем на підставі отриманих рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду по справі №25/83 від 26.04.2007р. стягнуто за договором № 91 від 01.03.2005р. з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію у сумі 644 325,74 грн., за реактивну електроенергію у сумі 78 594,88 грн., 3% річних у сумі 27 409,30 грн., інфляційні у сумі 6113,31 грн., державне мито в розмірі 7 564,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 118,00 грн. - всього 764 125,66 грн. (т.1 а.с.14)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 68 771,31 грн. за період з 01.11.2008р. по 31.10.2011р., інфляційні у сумі 263623,35 грн. за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р., нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 764 125,66 грн.

Рішенням господарського суду по справі №12/240 від 04.09.2007р. стягнуто за договором № 91 від 01.03.2005р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за активну та реактивну електроенергію за травень 2005р. - червень 2007р. у сумі 1 110 620,96 грн., 3% річних у сумі 22 628,56 грн., інфляційні у сумі 74 326,62 грн., пеню у сумі 43 666,28 грн., державне мито в розмірі 12 517,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 118,00 грн. Всього 1 263 878,42 грн. (т.1 а.с.17)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 113 749,06 грн. за період з 01.11.2008р. по 31.10.2011р., інфляційні у сумі 436 038,05 грн. за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р., нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 1 268 878,42 грн.

Рішенням господарського суду по справі №37/87 від 04.09.2007р. стягнуто за договором № 91 від 01.03.2005р. з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію за липень 2007р. - лютий 2008р у розмірі 543009,52 грн., заборгованість за реактивну електроенергію за липень 2007р. - лютий 2008р. у сумі 51643,18 грн., 3% річних у сумі 3335,31 грн., інфляційних нарахувань у сумі 26069,59 грн., пеню у сумі 20315,47 грн., а також державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу 118, 00 грн. - всього 644 593,07 грн. (т.1 а.с.19)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 113 749,06 грн. за період з 01.11.2008р. по 31.10.2011р., інфляційні у сумі 436 038,05 грн. за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р., нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 644 593,07 грн.

Рішенням господарського суду по справі №10/111 від 12.08.2008р. стягнуто за договором № 91 від 01.03.2005р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за активну електроенергію за березень-травень 2008р. у сумі 214 622,17 грн., реактивну електроенергію за березень-травень 2008р. у сумі 27 582,82 грн., 3% річних у сумі 1 148,08 грн., інфляційних нарахувань у сумі 7204,48 грн., пеню у сумі 1206,52 грн., а також суму державного мита в розмірі 2545,79 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 118, 00 грн. - всього 254 427,86 грн. (т.1 а.с.22)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 22898,51 грн. за період з 01.11.2008р. по 31.10.2011р., інфляційні у сумі 89049,75 грн. за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р. нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 254 427,86 грн.

Рішенням господарського суду по справі №25/171 від 30.10.2008р. стягнуто за договором № 91 від 01.03.2005р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за активну електроенергію за липень-серпень 2008р. у сумі 51 826,95 грн., реактивну електроенергію за липень-серпень 2008р. у сумі 39 725,77 грн., 3 %річних у сумі 124,15 грн., пеню у сумі 496,60 грн., а також суму державного мита в розмірі 926,70 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 118, 00 грн. - всього 93 218,17 грн. (т.1 а.с.25)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 8305,40 грн. за період з 31.10.2008р. по 19.10.2011р., інфляційні у сумі 32160,27 грн. за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р. нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 93 218,17грн.

Рішенням господарського суду по справі №10/212 від 18.11.2008р. стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за перевищення договірних величин електроенергії у серпні 2008р. у сумі 72 131,32грн., а також суму державного мита в розмірі 721,31 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 118, 00 грн. - всього 72 970, 63 грн. (т.1 а.с.28)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 6387,43 грн. за період з 19.11.2008р. по 15.10.2011р., інфляційні у сумі 23715,45 грн. за період з 01.12.2008р. по 01.07.2011р. нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 72 970,63 грн.

Рішенням господарського суду по справі №7/280 від 13.01.2009р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за перевищення договірних величин електроенергії за вересень 2008р. у сумі 89 196,14 а також суму державного мита в розмірі 891,97 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 118,00 грн. - всього 90 206,11 грн. (т.1 а.с.31)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7480,93 грн. за період з 14.01.2009р. по 19.10.2011р., інфляційні у сумі 26881,42 грн. за період з 01.02.2009р. по 01.07.2011р. нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 90 206,11 грн.

Рішенням господарського суду по справі №20/179 від 28.07.2009р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за активну електроенергію у сумі 511 408,52 грн., реактивну електроенергію у сумі 161331,54 грн., 3 % річних у сумі 3670,06 грн., пеню у сумі 29360,55 грн., інфляції у сумі 11747,90грн., а також суму державного мита в розмірі 7176,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 312,50 грн. - всього 725 143,57 грн. (т.1 а.с.33)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 48455,48 грн. за період з 29.07.2009р. по 19.10.2011р., інфляційні у сумі 142 853,28 грн. за період з 01.08.2009р. по 01.07.2011р., нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 725 143,57 грн.

Рішенням господарського суду по справі №7/210 від 05.11.2009р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за реактивну електроенергію за червень-липень 2009р. у сумі 28941,31 грн., 3 % річних у сумі 145,14 грн., пеню у сумі 913,37 грн., а також суму державного мита в розмірі 302,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 236,00 грн. - всього 30 537,82 грн. (т.1 а.с.35)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1789,60 грн. за період з 06.11.2009р. по 19.10.2011р., інфляційні у сумі 5466,27 грн. за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р., нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 30 537,82 грн.

Рішенням господарського суду по справі №10/229 від 04.02.2010р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість за реактивну електроенергію за серпень-вересень 2009р. у сумі 27 407,29 грн., 3 % річних у сумі 209,26 грн., інфляції - 106,18 грн., пеню у сумі 1143,93 грн., а також суму державного мита в розмірі 291,53 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 236,00 грн. - всього 29 394,19 грн. (т.1 а.с.38)

Рішення набуло законної сили. За невиконання грошового зобов'язання за цим рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1502,73 грн. за період з 05.02.2010р. по 15.10.2011р., інфляційні у сумі 3968,22 грн. за період з 01.02.2010р. по 01.07.2011р., нараховані виходячи з суми боргу у розмірі 29 394,19 грн.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти встановлені вище переліченими судовими рішеннями мають преюдиціальне значення при вирішенні спору у справі № 24/261.

Згідно з приписами частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд враховує, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач на момент звернення до суду з цим позовом не сплатив у повному обсязі основний борг за договором № 91 від 01.03.2005р., стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р., то позивач має право на отримання від відповідача компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, у вигляді інфляційних та 3 % річних як плати за користування грошовими коштами.

При цьому суд зазначає, що з положень ст. 625 Цивільного кодексу України вбачається, що індекс інфляції та 3% річних нараховуються виключно на суму основного боргу та не можуть бути нараховані на будь-які інші суми, стягнуті за судовими рішеннями, включаючи судові витрати. Про що також обґрунтовано зазначав відповідач.

З метою перевірки правильності розрахунку позивача суд ухвалами від 12.12.2011р. призначав по справі судову економічну експертизу.

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/44 від 05.06.2013р. (т.1 а.с.69-74) борг Державного підприємства «Селидіввугілля», стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р. збільшився: за рахунок інфляційних нарахувань на суму боргу за спожиту електричну енергію - на 334 525,75 грн., за рахунок інфляційних нарахувань на суму боргу за всіма видами стягнень - на 393 470,24 грн., за рахунок нарахувань 3% річних на суму боргу за спожиту електричну енергію - на 76 256,28 грн., за рахунок нарахувань 3% річних на суму боргу за всіма видами стягнення - на 103 344,91 грн.

Суд враховує, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Як вбачається, експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, а також з урахуванням стягнутих рішеннями суду 3% річних та судових витрат, що є порушенням ст. 625 ЦК України. Три відсотки річних та інфляційні є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань за договором, але не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України. Судові витрати також не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України, а є передбачені процесуальним законом витрати сторони, пов'язані з розглядом конкретних спорів в судовому порядку. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України). У той же час, чинне законодавство не містить норм, які б передбачали відповідальність за невиконання рішень господарського суду у вигляді нарахування інфляційних та річних на судові витрати.

Отже, судом не приймається до уваги в цій частині висновок судового експерта № 2/11/44 від 05.06.2013р.

Доводи відповідача стосовно не врахування експертом при визначенні суми основного боргу за рішеннями суду, на яку нараховуються 3% річних та інфляційні, здійснених Державним підприємством «Селидіввугілля» оплат за період з 19.08.2009р. по 12.10.2011р., також судом не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів надання таких платіжних доручень судовому експерту. Крім того, з наданих відповідачем платіжних доручень за період з 19.08.2009р. по 12.10.2011р. на 73 арк. (т.2 а.с.157-230) вбачається, що оплати проводились за договором № 3/36 від 01.06.2005р., за договором № 538 від 13.07.2009р., за договором № 7 від 01.02.2005р., які не відносяться до цього спору. При цьому відповідачем не надано доказів зміни призначення платежу за цими платіжними дорученнями у разі наявності. Також суд враховує, що сторони відмовились від проведення повторної економічної експертизи.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог з урахуванням норм чинного законодавства та визначеного судовим експертом періоду виникнення заборгованості та його розміру, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р., 3 % річних у загальній сумі 76 256,28 грн. та інфляційні у загальній сумі 279 699,12 грн. Протилежного сторонами не доведено.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Державного підприємства „Селидіввугілля" про стягнення 1 583 494,47 грн., з яких суми нарахованих за невиконання грошових зобов'язань, стягнутих рішеннями суду Донецької області по справі №25/83 від 26.04.2007р., по справі №12/240 від 04.09.2007р., по справі №37/87 від 15.04.2008р., по справі №10/111 від 12.08.2008р., по справі №25/171 від 30.10.2008р., по справі №10/212 від 18.11.2008р., по справі №7/280 від 13.01.2009р., по справі №20/179 від 28.07.2009р., по справі №7/210 від 05.11.2009р., по справі №10/229 від 04.02.2010р. 3 % річних в загальному розмірі - 337 353,79 грн., інфляційних в загальному розмірі 1 246 140,68 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля" (85400, Донецька область, м. Селідово, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) 3% річних - 76 256,28 грн . , інфляційні - 279 699,12 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальній сумі 3 612,61 грн., 2 510,29 грн. - витрати на проведення судової експертизи.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання ) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2013р.

Суддя Н.В. Величко