Постанова

від 07.08.2013 по справі 18/203-10/7-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 18/203-10/7-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської міської ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 у справі№ 18/203-10/7-12 господарського судуКиївської області за позовомПрокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі 1. Вишгородської міської ради 2. Головного управління Держкомзему у Київській області доГромадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 3 584,00 грн. за участю представників сторін:

позивача 1: Матлушинський Ю. В. - дов. №2-29/381 від 26.03.2012

Черепан С. М. - дов. №2-28/1748 від 14.11.2011

позивача 2: не з'явилися

відповідача: Макаренко Т. В. - дов. №1 від 25.03.2013

прокурора: Томчук М. О. - посв. №000606 від 01.08.2012

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року Прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради та Головного управління Держкомзему у Київській області звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою №5 від 12.10.2010 до Громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 2,0 га на 2 км. Автодороги Вишгород-Лебедівка в м. Вишгороді та стягнення на користь Вишгородської міської ради шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття цієї земельної ділянки у розмірі 3 584,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2012 у справі № 18/203-10 (суддя Кошик А.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 (у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді - Отрюха Б.В., Тищенко А.І.) позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 (у складі: головуючий суддя - Полянський А.Г., судді - Корсак В.А., Яценко О.В.) рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 скасовано, справу № 18/203-10 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2012 справу № 18/203-10 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М.

На адресу Господарського суду Київської області від Прокурора Вишгородського району надійшов лист № 234 від 02.11.2012 (вх. № 18129 від 12.11.2012) (а.с. 15-17, т. 2), у якому зазначено, що в п. 1 прохальної частини позовної заяви прокурора щодо зобов'язання Громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,0 га на 2 км автодороги Вишгород-Лебедівка в м. Вишгороді допущено описку. Текст вказаного пункту слід читати: Зобов'язати Громадську організацію «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,0 га на 7 км. автодороги Вишгород-Лебедівка в м. Вишгороді.

До початку судового засідання 29.11.2012 до Господарського суду Київської області від Вишгородської міської ради надійшли додаткові пояснення б/н та дати (вх. № 19337) (а.с. 79-84, т. 2), в яких позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 02.10.2012, а саме просив суд задовольнити позов Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради, Головного управління Держкомзему у Київській області та зобов'язати Громадську організацію «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» (код ЄДРПОУ 34812982) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,0 га на 7 км автодороги Вишгород-Лебедівка у м. Вишгороді по вул. Парусній, 5 та стягнути 3 584,00 грн.

За наслідками повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2012 у справі № 18/203-10/7-12 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді - Тарасенко К.В., Рєпіна Л.О.) рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2012 у справі № 18/203-10/7-12 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду , Вишгородська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем надано заперечення на касаційну скаргу, в якому він заперечує проти її задоволення та просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 розгляд справи № 18/203-10/7-12 призначено на 17.07.2013.

У зв'язку із нез'явленням судове засідання представника Головного управління Держкомзему у Київській області ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 розгляд даної справи відкладено на 26.07.2013.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 24.07.2013 № 08.03-04/826 справу № 18/203-10/7-12 передано на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з відпусткою судді-доповідача Корсака В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2013 прийнято до провадження та призначено розгляд касаційної скарги на 07.08.2013.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено такі фактичні обставини.

Державним інспектором Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області Філоненком В.П. 20.07.2010 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в результаті якої виявлено порушення земельного законодавства в діяльності громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик»ім. Г.Т. Строкова», про що складено акт № А00097/09 від 20.07.2010 (а.с. 6, т.1). Зазначений акт також підписаний керівником Громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» Баланюком О.І. без заперечень та зауважень.

З вказаного акту вбачається, що Громадською організацією «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» самовільно займає та використовує земельну ділянку площею близько 2.0 га, на якій розміщені господарські споруди для розміщення яхт-клубу. Документи, що посвідчують право власності або право користування в т.ч. на умовах оренди відсутні.

Крім того, 20.07.2010 державним інспектором управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області Філоненком В.П. складено протокол № 00014/09 про вчинення керівником Громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» Баланюком О.І. адміністративного правопорушення (а.с. 8, т.1), внесено припис від 20.07.2012 №П 00051/09 (а.с. 7, т.1) з вимогою в 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства.

Водночас, 20.07.2010 Філоненком В.П. винесено постанову № 00014/09 про притягнення керівника Громадської організації яхт-клуб «Енергетик» Баланюка О.І. за ст. 53-1 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 10, т.1).

Державним інспектором управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області Філоненком В.П. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Громадською організацією «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.Т. Строкова» спірної земельної ділянки (а.с. 9) та визначено розмір заподіяної шкоди, що становить 3 584,00 грн.

В добровільному порядку зазначена земельна ділянка звільнена не була та шкода у вказаній сумі відповідачем не відшкодовані.

Предметом позовних вимог у даній справі, як правильно визначено судами, є вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянка та стягнення 3 584, 00 грн шкоди.

Скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі № 18/203-10, Вищий господарський суду України вказав, що судами не досліджено питання реєстрації права власності на господарські споруди про які йдеться в матеріалах перевірки Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області.

Також, суд касаційної інстанції звернув увагу попередніх судових інстанцій на те, що ними не встановлено розмір та межі самовільно зайнятої земельної ділянки, не з'ясовано юридичну адресу господарських споруд для розміщення яхт-клубу.

Згідно зі ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Приймаючи рішення від 27.03.2012 у справі № 18/203-10, місцевий господарський суд виходив з наявності обставин для задоволення позову, зокрема невиконання відповідачем законних вимог щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та добровільного відшкодування завданих збитків врахувавши при цьому вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2012.

Господарським судом Київської області встановлено, що реєстратором Вишгородського БТІ розглянуто заяву Громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» про реєстрацію права власності на яхт-клуб «Енергетик», за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Парусна, 5 згідно Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 22.05.2008 №140. Як вбачається з копії рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 06.10.2008 б/н (а.с. 115 т. 2), у зв'язку з тим, що заявником не надано документів, які підтверджують належність збудованого у 1968 році об'єкта нерухомого майна заявнику, у державній реєстрації було відмовлено.

В подальшому, Громадська організація «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик»ім. Г.І. Строкова» звернулась до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою до реєстратора Вишгородського БТІ, КП «Вишгородське БТІ» про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності. Однак, ухвалою від 08.07.2009 вказану позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 116 т. 2).

Крім того, заявою вих. № 2226 від 17.12.2012 (вх. №21208 від 25.12.2012) Комунальне підприємство Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 114 т. 2) повідомило суд першої інстанції, що на даний момент право власності на будівлі та споруди яхт-клубу «Енергетик», за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Парусна, 5, не зареєстровано.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що матеріали справи свідчать про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на вказані вище господарські споруди та земельну ділянку за адресою Київська обл., м. Вишгород, вул. Парусна, 5.

Господарським судом Київської області з'ясовано, що акт перевірки № А 00097/09 від 20.07.2010, припис № П 00051/09 від 20.07.2010, протокол № 00014/09 від 20.07.2010 та постанова № 00014/09 від 20.07.2010 є чинними.

Здійснюючи перегляд судового рішення першої інстанції апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність його скасування з прийняттям нового рішення у даній справі про відмову в позові.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент прийняття рішення Господарського суду Київської області жодного документу, який би пов'язував юридичну особу - громадську організацію, та споруди розташовані за адресою Київська обл., м. Вишгород, вул. Парусна, 5. надано не було. У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд відмовив у позові в частині стягнення з відповідача 3584,00 грн., оскільки останні є похідними від основного позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Твердження суду апеляційної інстанції про відсутність документів, що пов'язують юридичну особу - громадську організацію, та споруди розташовані за адресою Київська обл., м. Вишгород, вул. Парусна, 5 спростовуються доводами рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2012 у справі № 18/203-10/7-12 та наявними матеріалами справи.

Під час судового розгляду справи Господарським судом Київської області встановлено факт користування Громадською організацією «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І. Строкова» спірною земельною ділянкою, що підтверджується актом перевірки № А00097/09 від 20.07.2010 (а.с. 6 т. 1), який підписаний керівником громадської організації Баланюком О.І. без заперечень та зауважень.

Відсутність у відповідача будь-яких правовстановлюючих документі на зазначену земельну ділянку та будівлі і споруди розташовані на ній лише підтверджують факт її самовільного зайняття.

У вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в обґрунтування суми, заявленої до стягнення, прокурором надано складений державним інспектором управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області Філоненком В.П. відповідно до вказаної вище Методики розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки в сумі 3 584,00 грн.

Господарським судом Київської області належним чином досліджено порядок та правильність здійснення розрахунку суми завданої шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у сумі 3 584,00 грн в якості відшкодування шкоди за самовільне зайняття спірної земельної ділянки, посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України, з'ясувавши, в чому саме полягає заподіяна позивачеві шкода, наявність причинного зв'язку між цією шкодою та певною протиправною поведінкою відповідача.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі заслуговують на увагу.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вишгородської міської ради задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 у справі №18/203-10/7-12 скасувати.

Рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2012 у справі №18/203-10/7-12 залишити в силі.

Стягнути з Громадської організації «Громадський крейсерський яхт-клуб «Енергетик» ім. Г.І.Строкова» (07354, Київська обл., с. Нові Петрівці, вул. Івана Кудрі, 13, код ЄДРПОУ 34812982) на користь Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1) 1 792 (одна тисяча сімсот дев'яносто дві) грн 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА