Рішення

від 08.08.2013 по справі 10/746-07/7-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р. Справа № 10/746-07/7-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Дерево-металообробний завод» до третя особаСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 Забірська сільська рада про розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача:Гішко В.С. (довіреність б/н від 06.06.2013 року); від відповідача: від третьої особи: не з'явились; не з'явились; секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

17.12.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Дерево-металообробний завод», що в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Дерево-металообробний завод» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 14.12.2007 року (вх. №13210) до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про розірвання договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року, використовує орендоване майно не за призначенням та без дотримання заходів пожежної безпеки; не допускає представників позивача до здійснення контролю порядку використання орендарем орендованого майна.

З огляду на викладене, позивач просить суд розірвати договір оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року та зобов'язати відповідача звільнити будівлю зварювально-збирального цеху, загальною площею 2300 кв.м. та прибудову до будівлі зварювально-збирального цеху, загальною площею 200 кв.м.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.02.2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю у справі №10/746-07 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дерево-металообробний завод» до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Забірської сільської ради про розірвання договору оренди.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року вищевказане рішення залишено без змін, справу №10/746-07 повернуто до господарського суду Київської області.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Відкрите акціонерне товариство «Дерево-металообробний завод» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року, справу № 10/746-07 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2009 року касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Київської області від 04.02.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року скасовано. Справа №10/746-07 направлена на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 04.02.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року, Вищий господарський суду України, зокрема зазначив, що судами обох інстанцій не дано оцінки доводам третьої особи, яка підтвердила факт недопущення комісії позивача до перевірки орендованого цеху; не прийнято до уваги даних акту від 12.10.2007 року в частині фіксування відсутності на території цеху жодних засобів пожежогасіння, з посиланням на те, що доказ не є належним і допустимим.

Відповідно до резолюції Голови господарського суду Київської області справу №10/746-07 передано на розгляд судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2009 року суддею Антоновою В.М. прийнято справу до свого провадження, присвоєно їй номер №10/746-07/7-09 та призначено до розгляду на 19.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2009 року відповідно до ст. 41 ГПК України у вищезазначеній справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи. Ухвалою зобов'язано відповідача надати експертам доступ до об'єкта експертизи.

23.04.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №10/746-07/7-09 із повідомленням №07/10138/10139 (вх. № 4666 від 23.04.2010 року) про неможливість надання висновку, у зв'язку з нездійсненням попередньої оплати за проведення експертизи.

Супровідним листом господарського суду Київської області від 30.04.2010 року, у зв'язку з надходженням від відповідача заяви б/н від 28.04.2010 року (вх. №4987 від 29.04.2010 року) з копією платіжного доручення №53 від 27.04.2010 року про оплату експертизи, було повторно направлено матеріали справи № 10/746-07/7-09 до Київського НДІ судових експертиз.

27.07.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №4049/4050/10-15 від 25.06.2011 року (вх. №10314 від 27.07.06.2011 року), в якому експерт зазначає про неможливість дачі висновку комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, у зв'язку з тим, що Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 не були забезпечені належні умови праці та безперешкодний доступ до об'єктів дослідження.

Відтак, комплексна судова будівельно-технічна та пожежно-технічна експертиза, призначена ухвалою господарського суду від 08.10.2009 року та оплачена відповідачем, проведена не була.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2011 року поновлено провадження у справі № 10/746-07/7-09, призначено її розгляд на 18.08.2011 року та в порядку ст. 31 ГПК України викликано в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Шостака Романа Миколайовича для дачі документально підтверджених пояснень щодо незабезпечення з боку відповідача по справі належних умов праці та безперешкодного доступу до об'єкту дослідження та щодо його повідомлення про дату та час проведення обстеження.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2011 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та експерта Шостака Романа Миколайовича, розгляд справи відкладено на 08.09.2011 року.

У судовому засіданні 08.09.2011 року експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Шостак Роман Миколайович повідомив, що для надання мотивованого висновку щодо поставлених йому питань, крім проведення натурного обстеження об'єкту, необхідним є також дослідження документів, зазначених у клопотанні експерта про проведення натурного обстеження об'єкту. Однак, відповідачем жодних додаткових документів для проведення комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи надано не було.

В судовому засіданні 08.09.2011 року представник відповідача подав заяву б/н від 08.09.2011 року, в якій викладено клопотання про направлення справи для проведення призначеної експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2011 року відповідно до ст. 41 ГПК України у вищезазначеній справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача.

13.05.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області із супровідним листом № 8059/8060/12-46 від 30.04.2013 року (вх. № 143/12) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 10/746-07/7-09 та висновок комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 8059/8060/12-46 від 30.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2013 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 06.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2013 року розгляд справи відкладено на 25.07.2013 року відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України.

25.07.2013 року в судове засідання представники відповідача та третьої особи, які у відповідності до ч.1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про вихід за межі позовних вимог, в якому просить суд зобов'язати відповідача протягом десяти днів після розірвання Договору оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року вивезти пожежно-небезпечні сировину та відходи господарської діяльності по виготовленню товару - полівінілхлориду (ПВХ) вторинного дробленого кольорового з будівлі зварювального-збирального цеху, загальною площею 2300 кв.м., з прибудови до будівлі зварювального-збирального цеху, загальною площею 200 кв.м., та з прилеглої до будівлі зварювального-збирального цеху території ПрАТ «Дерево-металообробний завод». Подане клопотання прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2013 року розгляд справи на підставі п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України відкладено на 08.08.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2013 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 08.08.2013 року представники відповідача та третьої особи, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення, не з'явилися. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.07.2013 року не виконав, відзиву на позов з документальним запереченням не надав.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 08.08.2013 року господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

5 червня 2003 року між ВАТ «Дерево-металообробний завод» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди об'єктів незавершеного будівництва (надалі - договір).

Згідно п.1.1. договору орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об'єкти незавершеного будівництва: 1) будівлю зварювально-збирального цеху, незавершеного будівництвом, загальною площею 2 300,0 кв.м; 2)прибудову до будівлі зварювально-збирального цеху, незавершеного будівництвом, загальною площею 200,0 кв.м. загальною площею: 2 500,0 (дві тисячі п'ятсот) кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, територія ВАТ «Дерево-металообробний завод», власником якого є ВАТ «Дерево-металообробний завод», вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку майна, складеного ПП «Експерт-аналітик» від 01.04.03 р. і становить за (експертною оцінкою) 625 150,00 грн. (шістсот двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят гривень 00 коп.) без ПДВ, зокрема:

1) будівля зварювально-збирального цеху, незавершеного будівництвом, загальною площею 2 300,0 кв.м. - 578 608,00 грн., без ПДВ;

2)прибудова до будівлі зварювально-збирального цеху, незавершеного будівництвом, загальною площею 200,0 кв.м - 46 542,00 грн., без ПДВ. Майно передається в оренду з метою виробничого використання.

Згідно пункту 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Пунктом 3.1 договору визначено, що розмір орендної плати за весь орендований об'єкт в цілому складає 15000 грн. за календарний рік в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 2.7. договору ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкту оренди несе орендодавець

Згідно ст.4 договору відповідач серед іншого зобов'язався використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього договору (п.4.1.); забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п.4.3.).

Пунктом 7.1 Договору оренди об'єктів незавершеного будівництва визначено, що орендодавець має право не частіше одного разу на місяць контролювати порядок використання орендарем орендованого майна.

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 2 червня 2003 року до 31 грудня 2013 року включно (п. 10.1 договору).

12 червня 2003 року на виконання вказаного договору було складено акт здачі-приймання об'єкту оренди (арк. справи 67, т. 1), згідно якого ФОП ОСОБА_1 вступає в права строкового платного користування об'єктом оренди - будівлею зварювально-заготівельного цеху (площа - 2300 м.кв.) та прибудовою до вищезазначеної будівлі (площа - 200 м.кв.) з 2 червня 2003 року.

Термін оренди закінчується 31 грудня 2013 року. Стан орендованого майна на момент передачі його в оренду - задовільний. Відсутні рами та скло віконне, підлога забетонована на 25%, внутрішні оздоблювальні роботи не виконані (п.п.2,3 акту).

Позивач звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити орендоване майно з підстав порушення відповідачем зобов'язань за договором, оскільки останній використовує орендоване майно не за призначенням та без дотримання заходів пожежної безпеки; не допускає його представників до здійснення контролю порядку використання орендарем орендованого майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що відносини сторін у зв'язку із укладенням спірного договору виникли до прийняття ЦК України та ГК України, але права і обов'язки продовжують існувати після 01.01.2004 року, суд, з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГК України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вважає за необхідне застосовувати до взаємовідносин сторін норми зазначених кодексів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму (оренди), згідно якого відповідно до ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 773 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Наполягаючи на розірванні договору позивач, зокрема, посилався на те, що відповідач використовує орендоване майно не за призначенням, а саме, для утилізації (переробки) відходів пластмас та хімічних речовин, оскільки територія цеху та прилегла до нього територія засмічена відходами пластмас.

Так, на підтвердження вказаного суду надана копія постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №39 від 30.05.2006 року, згідно якої ФОП ОСОБА_1 розмістив без будь-яких погоджень цех по переробці полімерних відходів.

Однак, вищевказане не може бути підставою для розірвання договору оренди, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору майно передається в оренду з метою виробничого використання.

Згідно Довідки №1529/07 Головного управління статистики у Київській області від 25.10.2007 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює такі види діяльності, зокрема: виробництво машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших угруповань, оброблення неметалевих відходів та брухту , ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів, виробництво виробів з бетону для будівництва тощо.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в орендованому приміщенні здійснює діяльність по виготовленню товару - полівінілхлориду (ПВХ) вторинного дробленого кольорового, що підтверджується Сертифікатом походження товару №С-11494/1 від 21.12.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на порушення відповідачем умов договору через нездійснення ним заходів протипожежної безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на рішення Забірської сільської ради п'ятого скликання від 11.10.2007 року, яким позивачу запропоновано вжити заходів до припинення порушень вимог екологічного законодавства з боку приватного підприємця, який є орендарем позивача, останнім 12.10.2007 року на підставі положень договору щодо права не частіше одного разу на місяць контролювати порядок використання орендарем орендованого майна відповідно до умов договору (п.7.1) сформовано комісію для перевірки виконання орендарем умов договору.

Проте, комісія за вказівкою орендаря не була допущена до детального огляду всіх приміщень орендованого майна. За результатами загального огляду основної площі комісією складено акт поточної перевірки виконання умов договору від 12.10.2007 року, яким встановлено, що орендарем майно використовується не за призначенням, а для утилізації (переробки) відходів пластмас та хімічних речовин, територія цеху та прилегла до нього територія засмічені відходами пластмас.

Комісією також встановлено, що приміщення виробничого цеху на 90 відсотків заставлене тюками з відходами пластмас та іншими вогненебезпечними матеріалами, відсутні будь-які засоби пожежогасіння, що є прямим порушенням вимог п.4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126, та створює реальну загрозу виникнення у приміщенні цеху пожежі, а, відтак, загрозу майну орендаря.

На повторну перевірку, про яку відповідач був завчасно повідомлений, представники позивача також не були допущені, про що свідчить акт поточної перевірки виконання умов Договору від 24.10.2007 року та письмові пояснення б/н від 25.12.2007 року (вх. №20169 від 26.12.2007 року), що підписані головою Забірської сільської ради (т.1 а.с.24-25).

Слід зазначити, що при виявленні порушень договору оренди, орендодавець має право скласти відповідний акт обстеження орендованого приміщення, який може бути використаний як один з доказів порушення орендних зобов'язань.

При цьому, законодавством України не передбачено типової форми такого акту, тому він може складатись у вільній формі, але бажано з залученням незацікавлених в цьому питанні осіб.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Вказані вище акти було підписано представниками Забірської сільської ради та ВАТ «ДМЗ». З огляду на те, що договір не містить умов щодо здійснення перевірки у визначеному договором або окремо визначеному сторонами договору порядку, вказані акти приймаються судом як належні та допустимі докази по справі.

На підтвердження своїх позовних вимог щодо правомірності розірвання спірного договору оренди, позивач також надав до суду постанову Державної санітарно-епідеміологічної служби Києво-Святошинського району №39 від 30.05.2006 року.

Відповідно до даних вказаної постанови внаслідок обстеження встановлено факт утримання цеху у вкрай незадовільному санітарно-технічному стані, захаращення, невпорядкованість зберігання отриманих для переробки полімерних відходів, зазначає, що наведене в цілому створює реальну загрозу майну позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що допустимими доказами порушення правил пожежної безпеки можуть бути лише постанови органів пожежного нагляду про застосування заходів впливу за порушення пожежного законодавства та притягнення до відповідальності за порушення протипожежних правил. Але до відповідача не застосовувались заходи впливу органів протипожежної безпеки, а також не встановлювалось жодних фактів порушення ним правил пожежної безпеки.

Проте, в матеріалах справи наявні листи-відповіді Управління нормативно-технічної роботи та ліцензування ГУ МНС України в Київській області від 14.03.2008 року №616/1665 та від 30.05.2008 року №916/3368.

В листі від 14.03.2008 року №616/1665 зазначено, що в результаті перевірки орендованих ФОП ОСОБА_1 приміщень встановлено, що вони експлуатуються з грубим порушенням протипожежних вимог будівельних норм та правил, зокрема, приміщення необладнані автоматичною системою протипожежного захисту, відсутній протипожежний запас води та ін.

За результатами проведеного обстеження було складено та вручено припис на усунення порушень вимог правил пожежної безпеки. Головним державним інспектором з пожежного нагляду Київської області винесено постанову «Про застосування запобіжних заходів» №14 від 13.03.2008 року на при зупинку експлуатації приміщень підприємства по переробці пластмас ФОП ОСОБА_1

У листі від 30.05.2008 року №916/3368 зазначено, що громадянином ОСОБА_1 систематично порушується Закон України «Про пожежну безпеку», КУпАП, у зв'язку з чим Києво-Святошинським районним управлінням ГУ МНС України в Київській області було проінформовано прокуратуру Києво-Святошинського району про факти порушення чинного законодавства.

Крім того, як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2011 року відповідно до ст. 41 ГПК України у вищезазначеній справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, за результатами проведення якої експертами складено Висновок №8059/8060/12-46 від 30.04.2013 року.

Так, згідно вказаного висновку експертами встановлено невідповідність орендованої будівлі зварювально-збирального цеху та прибудови до неї вимогам діючих в Україні нормативно-законодавчих актів в частині забезпечення надійної та безпечної експлуатації будівель, споруд, інженерних мереж та технологічного обладнання, а також забезпечення вимог промислової санітарії, охорони праці, техногенної та пожежної безпеки.

В таблиці №4 висновку (т.4, а.с.36-37) наведені чисельні порушення правил протипожежної безпеки, з огляду на які експертом зроблено висновок, що наведені невідповідності мають організаційний (встановлення режиму експлуатації, організація технологічного процесу, забезпечення пожежної та техногенної безпеки, виробничої санітарії тощо) та технічний характер (вимоги до влаштування вузлів, агрегатів, мереж тощо). У такому стані за своєю сукупністю вказані недоліки (не відповідності) перешкоджають безпечній експлуатації будівель, а також технологічних процесів, та створюють понаднормований рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж чи впливу небезпечних чинників на співробітників та мешканців суміжних ділянок.

Крім того, факт невиконання відповідачем умов договору в частині здійснення заходів протипожежної безпеки, підтверджуються дозволом територіального органу державного пожежного нагляду Київської області №194-12 від 27 грудня 2007 року (т.2 а.с.29) на початок роботи виробничого та складського приміщення ФОП ОСОБА_1, оскільки дозвіл виданий компетентним органом (через чотири з половиною роки після складання акта здачі-приймання об'єкту оренди і вже після звернення позивача з позовом до суду) під умову виконання нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки , зазначених у експертному висновку приватного експерта та подальшим укладенням угод договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період до усунення порушень правил пожежної безпеки .

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України регламентовано, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 01.11.2007 року направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 лист-пропозицію від 30.10.2007 року про розірвання договору оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року, яка була отримана особисто відповідачем 15.11.2007 року. Докази направлення вказаного листа та отримання його відповідачем наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 16, 75)

Проте, відповіді на пропозицію розірвати спірний договір позивачем не отримано.

Згідно ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 773 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Тобто, правовою підставою для розірвання договору в судовому порядку є встановлення факту порушення стороною своїх зобов'язань, обов'язкове дотримання яких вимагається договором або законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку» обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Пунктом 4.3. укладеного між сторонами договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати заходи протипожежної безпеки .

Проте, як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, взяті зобов'язання відповідачем не виконані.

Крім того, стаття 783 Цивільного кодексу України визначає перелік випадків одностороннього розірвання договору найму на вимогу наймодавця, згідно якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

В даному випадку, порушенням вимог щодо пожежної безпеки відповідач створює загрозу заподіяння шкоди орендованому майну, що є однією з підстав для розірвання договору.

Пунктом 10.4. укладеного між сторонами договору оренди визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи вищевикладене та оскільки предметом спору є розірвання договору найму через створення відповідачем загрози пошкодження речі та користування ним річчю з порушенням умов договору найму, за яким (п.4.3. договору) відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати заходи протипожежної безпеки, господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення такого зобов'язання даними власного акту зовнішнього огляду, а також висновком судової комплексної будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи.

При цьому, у процесі розгляду справи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у відповідності до ст. 33 ГПК України, не було надано суду жодних доказів, що свідчили б про належне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо здійснення будь-яких заходів протипожежної безпеки, а також доказів, що спростовували б здійсненні судовими експертами висновки.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене, враховуючи користування відповідачем орендованим майном з порушенням умов договору найму та створення ним загрози пошкодження орендованого майна, позовна вимога про розірвання договору оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Дерево-металообробний завод» та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд зобов'язати відповідача звільнити будівлю зварювально-збирального цеху, загальною площею 2300 кв.м. та прибудову до будівлі зварювально-збирального цеху, загальною площею 200 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Беручи до уваги наведене, враховуючи те, що у зв`язку із розірванням договору оренди відповідач втратив статус орендаря, суд вважає заявлену вимогу про зобов'язання відповідача звільнити будівлю зварювально-збирального цеху, загальною площею 2300 кв.м. та прибудову до будівлі зварювально-збирального цеху, загальною площею 200 кв.м., правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про вихід за межі позовних вимог б/н від 25.07.2013 року (вх. №16002), в якому просить суд зобов'язати відповідача протягом десяти днів після розірвання договору оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року вивезти пожежно-небезпечні сировину та відходи господарської діяльності по виготовленню товару - полівінілхлориду (ПВХ) вторинного дробленого кольорового з будівлі зварювального-збирального цеху, загальною площею 2300 кв.м., з прибудови до будівлі зварювального-збирального цеху, загальною площею 200 кв.м., та з прилеглої до будівлі зварювального-збирального цеху території ПрАТ «Дерево-металообробний завод».

Розглянувши подане клопотання, господарський суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Однак, господарський суд не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача рішенням суду протягом десяти днів після розірвання договору оренди вивезти пожежно-небезпечні сировину та відходи господарської діяльності, задля захисту інтересів позивача, оскільки даний обов'язок покладається на відповідача, як умовами договору, так і вимогами законодавства.

Так, відповідно до п. 4.5. договору у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язується повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані , не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втарти (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог б/н від 25.07.2013 року (вх. №16002) господарським судом відхиляється.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи, відповідно до ст. 44, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди об'єктів незавершеного будівництва від 05.06.2003 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Дерево-металообробний завод» та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити будівлю зварювально-збирального цеху, загальною площею 2300 кв.м. та прибудову до будівлі зварювально-збирального цеху, загальною площею 200 кв.м., що знаходяться з адресою: АДРЕСА_1, територія ПрАТ «Дерево-металообробний завод».

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Дерево-металообробний завод» (08145, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Забір'я, вул. Перемоги, будинок 1, ідентифікаційний код 05430538) 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 13.08.2013 року