Постанова

від 07.08.2013 по справі 910/3904/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 910/3904/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Полянського А.Г., Яценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у справі господарського суду№ 910/3904/13 м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд" до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" простягнення 548 334,31 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Струк А.І., дов. № 1-3/13 від 20.03.2013 р.; Деймут Т.Б., дов. № 2 від 28.03.2013 р.; відповідача: Пущик В.М., дов. № 4652/0/2-12 від 21.06.2012 р.; Біба М.Д., дов. № б/н від 20.02.2013 р.;

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Полібуд" (далі - Товариство "Полібуд") звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - Товариство "Київміськбуд") 548 334,31 грн. заборгованості.

Позовні вимоги Товариство "Полібуд", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що на підставі Контракту № 17 на будівництво "VI мікрорайон Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь" ним виконувались роботи з будівництва об'єкту з інженерним забезпеченням у м. Севастополі по вул. Маринеско. Додатковою угодою № 2 про розірвання контракту № 17/70 на будівництво "VI Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь від 07.08.2007 р." сторони дійшли згоди розірвати Контракт № 17 та Додатком 1 Додаткової угоди № 2 встановили існування за відповідачем заборгованості у розмірі 548 334,31 грн., яка підлягає стягненню з Товариства "Київміськбуд" у судовому порядку.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. (суддя Куркотова Є.Б.) позовні вимоги Товариства "Полібуд" задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. (колегія суддів: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством "Полібуд" у позовній заяві.

Товариство "Київміськбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. і рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Київміськбуд" обґрунтовує посиланням на положення, укладеної між сторонами Додаткової угоди № 2, ст.ст. 251, 252, 530, 610, 626, 627, 628, 837, 879 ЦК України, ст.ст. 181, 188 ГК України та норми процесуального права, зокрема ст.ст. 32, 33, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство "Полібуд" не скористалось правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Київміськбуд" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Київміськбуд" підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Полібуд" (генпідрядник) та Товариством "Київміськбуд" (замовник) 07.08.2007 р. укладено контракт №17 на будівництво "VI мікрорайон Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь (далі - Контракт), за яким сторони домовились здійснити будівництво об'єкта: - комплексу житлових будинків у м. Севастополі по вул. Маринеско;

- 10.04.2012 р. сторони підписали додаткову угоду № 2 про розірвання контракту №17/70 на будівництво "VI Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул.Маринеско, м.Севастополь від 07.08.2007р.";

- пунктом 1 додаткової угоди № 2 сторони, керуючись вимогами ст. 651 Цивільного кодексу України, дійшли згоди та вирішили розірвати Контракт №17/70 на будівництво "VI Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь від 07.08.2007 р.";

- згідно п. 2 додаткової угоди № 2 сторони підтверджують, що на момент укладання цієї додаткової угоди вартість виконаних генпідрядником, але неоплачених замовником будівельно-монтажних робіт за контактом становить 374 631,92 грн., у тому числі ПДВ 20% - 62 438,65 грн.;

- положеннями п. 3 додаткової угоди № 2 сторони визначили, що замовник, крім суми, вказаної в п. 2 цієї додаткової угоди, компенсує генпідряднику: витрати за охорону об'єкту - 130 530,34 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 21 755,06 грн., на підставі акту компенсації витрат № 1 від 09.04.2012 р.; витрати за електроенергію об'єкту - 39 464,29 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 6 577,38 грн. на підставі акту компенсації витрат № 2 від 09.04.2012 р.; витрати водопостачання об'єкту - 3 707,76 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 617,96 грн., на підставі акту компенсації витрат № 3 від 09.04.2012 р.;

- відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 одночасно з підписанням цієї додаткової угоди сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди;

- положеннями п. 5 додаткової угоди № 2 сторони погодили, що остаточний розрахунок буде здійснено замовником після відновлення робіт з будівництва об'єкту;

- сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2008 р. по 10.04.2012 р., яким визначили, що станом на 10.04.2012 р. заборгованість замовника перед генпідрядником складає 548 334,31 грн., а саме: будівельно-монтажні роботи 374 631,92 грн., охорона об'єкту будівництва - 130 530,34 грн., електроенергія - 39 464,29 грн., водопостачання - 3 707,76 грн.;

- 15.01.2013 р. Товариство "Полібуд" звернулось до Товариства "Київміськбуд" із вимогою № 4 про виконання боржником грошового зобов'язання у розмірі 548 334,31 грн. у семиденний строк, яку останнім було отримано 17.01.2012 р. але залишено без відповіді.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства "Полібуд", місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відновлення робіт з будівництва об'єкту не може вважатись подією, яка неминуче має настати, оскільки ця подія може не настати взагалі, або можлива лише за умови укладення Товариством "Київміськбуд" договору підряду на будівельні роботи з іншим підрядником, який також може бути не укладеним, оскільки імовірні строки його укладення відповідачем не наведені, а тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк виконання грошового зобов'язання Товариства "Київміськбуд" по сплаті вартості будівельних робіт та відшкодування інших витрат настав 24.01.2012 р.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вказані висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають в повній мірі обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального права. Зокрема при прийнятті оскаржуваних актів господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано наступного.

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Як зазначалося вище, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що пунктом 1 додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди щодо припинення зобов'язань за основним договором та у пункті 5, вільно на власний розсуд погодили порядок остаточних розрахунків між сторонами, за яким, остаточний розрахунок буде здійснено замовником після відновлення робіт з будівництва об'єкту.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина перша ст. 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи не вбачається, що додаткова угода № 2 від 10.04.2012 р., повністю або в частині визначення порядку розрахунків між сторонами, визнавалася недійсною з підстав її невідповідності положенням ч. 2 ст. 530 ЦК України, в установленому законом порядку, а тому є діючою, при цьому, пунктом 5 цієї додаткової угоди момент здійснення остаточного розрахунку визначено вказівкою на подію - відновлення робіт з будівництва об'єкту.

Доказів того, що роботи з будівництва об'єкту по вул. Маринеско в м. Севастополі відновлено, як встановлено судами, не надано.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними Товариством "Київміськбуд" у касаційній скарзі, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства "Полібуд" з огляду на те, що умови здійснення остаточних розрахунків, визначених сторонами в п. 5 додаткової угоди № 2 від 10.04.2012 р. не настали.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства "Полібуд" про стягнення на його користь зі Товариства "Київміськбуд" 548 334,31 грн. заборгованості суперечать положенням укладеної між сторонами додаткової угоди № 2 від 10.04.2012 р., є необґрунтованими, у зв'язку із чим безпідставно задоволені господарськими судами попередніх інстанцій.

Частиною першою ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. та рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України, зважаючи на повноту встановлення обставин справи, вважає за можливе прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства "Полібуд" з наведених вище підстав.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України на користь Товариства "Київміськбуд" підлягає стягненню сума судового збору за перегляд справи в апеляційному та касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. та рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. у справі № 910/3904/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Полібуд" у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд" (м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-А, 04205, код ЄДРПОУ - 30554646) на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (м. Київ, вул. Суворова, 4/6, 01010 код ЄДРПОУ - 23527052) 10 966 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору за перегляд справи у апеляційному та касаційному порядку.

Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя А.Г. Полянський

Суддя О.В. Яценко