Постанова

від 12.08.2013 по справі 901/1443/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Справа № 901/1443/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: Василец В.О., довіреність від 09.08.2013 №20/11-3265 (Керченська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі № 126);

відповідача: не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріве");

прокурор: Махиня В.В., посвідчення від 21.03.2013 №015753;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріве" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 30.05.2013 у справі № 901/1443/13

за позовом Заступника прокурора міста Керч (вул. Радянська, 12,Керч,98300)

в інтересах держави в особі Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі № 126 (вул. Індустріальне шосе, 17, Керч, 98300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріве" (вул. Індустріальне шосе, 11, Керч, 98300)

про стягнення 22449,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2013 (суддя І.А.Іщенко) у справі № 901/1443/13 задоволено позов заступника прокурора міста Керчі в інтересах держави в особі Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АРК та м. Севастополі №126 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріве" про стягнення 22449,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріве" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до уваги в якості підтвердження виконання робіт на суму 8400,00 грн. табель обліку робочого часу за червень 2012 року, що, на думку заявника, є порушенням норм ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, заявник посилається на те, що позивач є державною установою та не має права займатися господарською діяльністю, а отже, не має права на отримання доходу від такої діяльності.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12 серпня 2013 року.

У судове засідання представник відповідача (скаржника) не з'явився, про дату, час і місце судового засідання були повідомлений своєчасно та належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.08.2013 (вх.№15406 від 09.08.2013).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності представника відповідача, який не з'явився.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

25 квітня 2012 року між Керченською виправною колонією Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі № 126 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аріве" (Замовник) було укладено Договір № Г-56 на використання праці спецконтингенту для виконання робіт і послуг на виробничих об'єктах організацій та підприємств усіх форм власності (а.с. 11-12 далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець надає в розпорядження Замовнику, згідно з його розрахунком, робочу силу з числа спецконтингенту в кількості 5 осіб для проведення таких робіт: демонтаж будівель, очищення цеглі від будівельного розчину. Код згідно Класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, Затвердженого Наказом Держстандарта України від 30.12.1997 р. № 822-45.21.1 - Знесення будівель, звільнення будівельних ділянок.

Оплата праці спецконтингенту проводиться з використанням годинної ставки 7,00 грн./год., яка буде змінюватися разом з розміром мінімальної заробітної плати в Україні, з оформленням додаткової згоди.

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник забезпечує зайнятість роботою наданою Виконавцем робочої сили із числа спецконтингенту на території виробничих площ Замовника - м. Керч, вул. Індустріальне шосе, 11 - ТОВ "АРІВЕ", протягом всього строку дії договору, із забезпеченням умов охорони та ізоляції спецконтингенту у відповідності з чинним законодавством.

Розділом 3 договору передбачені зобов'язання замовника: Замовник складає і надсилає Виконавцю розрахунок потреби в робочій силі на квартал, з урахуванням встановленої законодавством тривалості щоденної роботи та робочого тижня для робітників із числа спецконтингенту, забезпечує повну трудову зайнятість робітників із числа спецконтингенту, виділених Виконавцем згідно із зазначеним розрахунком (п.3.1 договору); Разом з Виконавцем встановлює розряди на види робіт, що виконуються працюючими із числа спецконтингенту (пункт 3.6 Договору); виписує перед початком робіт наряд-завдання. Щоденно підводить підсумки виконання змінних завдань та подає Виконавцю оперативні відомості про виконаний спецконтингентом фактичний обсяг робіт, його вартість і процент виконання норм виробітку; щомісячно, до 2 числа, провадить закриття наряду-завдання за попередній місяць (п.3.7 договору).

Відповідно пункту 3.8 договору Замовник веде табель на робітників із числа спецконтингенту по фактичній їх наявності відпрацьованому часу на виробничому об'єкті із зазначенням прізвищ працюючих табельних номерів, професій і встановлених розрядів.

Виконані роботи оформлюються між Замовником та Виконавцем шляхом підписання актів виконаннях робіт (пп. 3 п.5.2 договору)..

Ці документи не підлягають подальшим змінам, за винятком випадків арифметичних помилок і явного завищення або заниження виконаних обсягів робіт, встановлених в результаті спільної перевірки керівником робіт Замовника і начальником Виконавця. Одностороння зміна наряду-завдання і табеля не допускається (пп. 4 п. 5.2 договору).

Відповідно пункту 5.3 договору на заробітну плату за виконання спецконтингентом роботи Замовник провадить нарахування у розмірі 50,99 % від нарахованої зарплати. З них 50 % - доходи від трудовикористання (Згідно Постанови КМУ № 11 від 22.04.99 р. "Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань").

Відповідно до пункту 5.5 Договору оплата виконаних спецконтингентом робіт провадиться не пізніше 5 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця або іншим способом за домовленістю сторін.

Відповідно пункту 7.1 договору строк дії Договору встановлюється з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору, у період з квітня по серпень 2012 року, Керченською виправною колонією №126, на виконання умов договору, здійснено роботи по знесенню будівель та звільненню будівельних ділянок, про що свідчать табелі обліку робочого часу, вартістю 32529,00 грн., підписані як ТОВ "Аріве" (Замовником) так і Керченською виправною колонією №126 (Виконавцем) (а.с. 26-30).

Відповідач згідно до рахунків № 34,35,36,37 від 03.07.2012 здійснив оплату за надані послуги у сумі 10080,00 грн. (а.с. 25), у зв'язку з чим залишок заборгованості склав 22449,00 грн., що підтверджує бухгалтерська довідка позивача (а.с. 19).

31.10.2012 за вих. № 20/11-5494, позивачем на адресу відповідача була спрямована претензія № 3 про відшкодування заборгованості, відповідно якої позивач вимагав у 10 денний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 22449,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі № 126 (а.с. 13-14).

У відповідь, 07.11.2012 відповідач повідомив, що при укладанні договору між сторонами було допущено ряд порушень, у зв'язку з чим претензія буде розглянута після їх усунення (а.с. 16).

29.11.2012 позивачем на адресу відповідача повторно був спрямований лист вих. № 20/11-6063 з проханням виконати зобов'язання Договором, а саме: сплатити заборгованість у розмірі 22449,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі № 126 (а.с. 17).

Відповідачем лист був отриманий 03.12.2012 (а.с. 18), однак заходів до сплати заборгованості вжито не було.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.5 Договору оплата виконаних спецконтингентом робіт провадиться не пізніше 5 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок „Виконавця" або іншим способом за домовленістю сторін.

В якості доказів виконаних робіт позивачем надано суду відповідні акти виконаних робіт:

від 31.06.2012 на суму 8400,00 грн. (а.с. 20),

від 31.07.2012 на суму 8967,00 грн. (а.с. 21),

від 31.08.2012 на суму 5082,00 грн. (а.с. 22).

Акти підписані з боку Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі №126 а також з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріве". Шляхом підписання актів виконаних робіт сторони узгодили, що виконавець виконав роботи з демонтажу будівель, очищенню цегли від будівельного розчину, згідно договору, замовник прийняв відповідні роботи на вказану суму.

Зауважень щодо якості, термінів і обсягу виконаних робіт у Замовника немає. Сторони взаємних претензій і зауважень за вказаний період не мають. Доказів протилежного суду не надано.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 14049,00 грн. за актами виконаних робіт від 31.07.2012 на суму 8967,00 грн. (а.с. 21), та від 31.08.2012 на суму 5082,00 грн. (а.с. 22) є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами і підлягають задоволенню.

Стосовно відхилення судом першої інстанції в якості доказу акта виконаних робіт від 31.06.2012 (а.с. 20) через те, що такої дати як 31 червня не існує, судова колегія вважає наступне.

Зазначення у спірному акті дати 31 червня є технічною помилкою, яка не впливає на достовірність вказаної в акті інформації.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив факт технічної помилки в зазначенні дати у спірному акті виконаних робіт.

Акт виконаних робіт фіксує фактичне виконання робіт, містить в собі дані про виконання робіт з боку Виконавця і дані про прийняття робіт з боку Замовника, а також дані про суму, яка належить до сплати. Акти виконаних робіт складаються з метою встановлення відповідності виконання робіт будівельним нормам і технічним умовам.

Пункт 4 статті 882 Цивільного кодексу передбачає, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 853 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відхилень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядчикові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відхилення від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Спірний акт виконаних робіт відповідає вимогам первинного документу, наведеному у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищезазначений дефект акту не спростовує достовірність інформації, яка в ньому міститься.

Отже, підстав для неприйняття до уваги в якості доказу по справі акту виконаних робіт від 31.06.2012, з урахуванням зробленої в ньому технічної помилки, немає.

Крім того, в матеріалах справи міститься табель обліку робочого часу за червень 2012 року (а.с. 28), що підписаний обома сторонами договору, який підтверджує виконання робіт в червні 2012 року.

Відповідно до п. 3.1 договору до зобов'язань Замовника відноситься ведення табелю на робітників із числа спецконтингенту по фактичній їх наявності і відпрацьованого часу. Згідно з п.5.2 договору, табель, підписаний представником Замовника (на той час керівник Дерека В.В.) та завізований представником Виконавця, що контролює правильність заповнення табелю, є обов'язковим документом для розрахунку між Замовником і Виконавцем за роботу, виконану спецконтингентом відповідно до умов договору.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення повноважного на час вчинення спірних правовідносин директора ТОВ „Аріве" Дерекі В.В., надані прокурору міста Керчі, зі змісту яких вбачається погодження з боку відповідача суми заборгованості за договором №Г-56 та намір погасити її (а.с. 72).

Отже, судова колегія приймає до уваги акт виконаних робіт від 31.06.2012 (а.с. 20) в якості доказу виконання робіт в червні 2012 року, що є підставою для нарахування суми до сплати за виконану роботу/надання послуг.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що Керченська виправна колонія №126 не має права укладати договори про надання послуг, як і здійснювати виконання таких послуг, в тому числі займатися господарською діяльністю.

З наведеним доводом судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.4 п.4 Положення про Керченську виправну колонію Управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі № 126 - виправна колонія створює необхідні умови для забезпечення прав та законних інтересів засуджених, у тому числі права на труд. Пункт 13 Положення передбачає, що виправна колонія утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законом.

Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 №653 „Про заходи щодо забезпечення діяльності державної пенітенціарної служби" - джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевлаштування засуджених. Доходи від працевлаштування засуджених складаються з нарахувань на їх заробітну плату у розмірі 50 %, вказані нарахування передбачені в Договорі на виконання праці спецконтингенту для виконання робіт та послуг на виробничих об'єктах організацій та підприємствах усіх форм власності. Укладеному між сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1017 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби" встановлено, що платні послуги, перелік яких затверджений цією постановою, надаються у випадках, передбачених законодавством, виключно на добровільних засадах за зверненням юридичних і фізичних осіб. Пунктом 15 переліку платних послуг є: послуги, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних, сантехнічних та земляних робіт. В договорі №Г-56 вказаний такий вид робіт, як демонтаж будівель, очищення цеглі від будівельного розчину, згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого Наказом Держстандарту України від 30.12.1997 (що діяв на час укладання договору) відноситься до категорії - Знесення будівель, звільнення будівельних ділянок, яка в свою чергу входить до розділу - 45 Класифікатора „Будівельно-монтажні роботи та будівельна продукція".

Таким чином, Керченська виправна колонія №126 має право укладати договори на використання праці спецконтингенту для виконання таких робіт, як демонтаж будівель, очищення цеглі від будівельного розчину (відповідно до п.1.1 договору).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що договір №Г-56 не оскаржувався та недійсним у судовому порядку не визнавався.

Отже, доводи скаржника про неправомірність укладання позивачем господарського договору безпідставні.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що позов заявлений заступником прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі № 126 обґрунтований, підтверджений належними по справі доказами і підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, в той час, як відповідно до статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи; інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріве" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року у справі № 901/1443/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді Ю.М. Гоголь

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Заступник прокурора міста Керч (вул. Індустріальне шосе, 17,Керч,98300)

2. Керченська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі № 126 (вул. Радянська, 12,Керч,98300)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріве" (вул.Індустріальне шосе, 11, Керч, 98300)