cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2013 року справа № 919/353/13
За позовом Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері
(вул. Балаклавська, 8, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі
Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м .Севастополь, 99011),
комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради
(вул. Адмірала Октябрьського, 4, м. Севастополь, 99011)
до публічного акціонерного товариства «Мусон»
(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)
про стягнення 1115144,49 грн.
Колегія суддів: Архипенко О.М. - головуючий,
Лотова Ю.В., Харченко І.А.
За участю представників учасників судового процесу:
від прокурора - Джавлах С.М., посвідчення від 12.02.2013 №015173;
від позивача (Севастопольська міська Рада) - не з'явився;
від позивача (Комунальне підприємство «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради) - Велика Т.В., довіреність від 09.04.2013 №1/2-3572;
Шебеда А.В., довіреність від 25.12.2012 №1/2-10134;
Ємельянова О.Г., довіреність від 02.08.2013 №1/2-6069;
від відповідача - Папоротна Н.Ф, довіреність від 09.01.2013 №11074-3.
Севастопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі - позивач 1) та комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради (далі - позивач 2, КП «Севміськводоканал» СМР) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до публічного акціонерного товариства «Мусон» (далі - відповідач, ПАТ «Мусон») про стягнення 1115144,49 грн.
Позовні вимоги (з урахуванням додаткових пояснень прокурора від 22.05.2013 №37-455 вих.-13 /т.3, арк.с.32-35/), з посиланням на статті 38, 44, 110 Водного кодексу України, статтю 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 №403/6691), Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 №402/6690), обґрунтовані перевищенням відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до комунальної системи каналізації, внаслідок чого у останнього виникло зобов'язання сплатити в доход місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища та на користь позивача 2 додаткову плату.
Ухвалою суду від 25.03.2013 позовна заява прокурора прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/353/13.
Ухвалою суду від 11.04.2013 відмовлено у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача.
Ухвалою суду від 05.06.2013 вирішено здійснювати розгляд справи №919/353/13 колегіально, у складі трьох суддів.
Ухвалою суду від 11.06.2013 справа №919/353/13 прийнята до провадження колегією суддів: Архипенко О.М. - головуючий, Лотова Ю.В., Харченко І.А. Цією ж ухвалою суду зобов'язано Державну екологічну інспекцію у місті Севастополі надати роз'яснення з питань, що виникли при вирішенні спору.
Ухвалою суду від 10.07.2013 розгляд справи відкладено на 05.08.2013. Цією ж ухвалою, у зв'язку з наявністю заперечень позивача 2 щодо наданих Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі роз'яснень з питань вимог державних стандартів щодо контролю за якістю стічних вод, суд додатково зобов'язав Державну екологічну інспекцію України надати роз'яснення з питань, що виникли під час розгляду даної справи.
Позивачі у своїх поясненнях по справі та доповненнях до них позовні вимоги прокурора підтримали, просять позов задовольнити у повному обсязі /т.1, арк.с.81-82; т.2, арк.с.1-5, 132-133, 151-153; т.3, арк.с.38-40, 114-118; т.4, арк.с.78-90/.
Відповідач у відзиві на позов та доповненнях до нього позовні вимоги не визнав з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, зокрема, стверджуючи про порушення позивачем 2 вимог національних стандартів під час відібрання проб стічних вод, їх транспортування та аналізу, внаслідок чого висновки проведених досліджень не можна вважати належними доказами /т.2, арк.с.93-94, 157-160; т.3, арк.с.177-179; т.4, арк.с.1-2/.
Позивач 1 явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки явка представника позивача 1 у засідання суду обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача 1, за наявними в ній матеріалами.
Прокурор та представники позивача 2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях (поясненнях) до неї.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих поясненнях по справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 2 та відповідача, суд
В С Т А Н О В И В:
01.01.2009 між державним комунальним підприємством «Севміськводоканал», яке перейменоване на КП «Севміськводоканал» СМР (виробник), та відкритим акціонерним товариством «Мусон», яке перейменоване на ПАТ «Мусон» (споживач), укладений договір №0133 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі -Договір) /т.1, арк.с.14-15/.
Згідно з пунктом 1.1 Договору виробник надає послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виробнику за надані послуги згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4.6 Договору встановлено, що споживач здійснює оплату за підвищеним тарифом за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються ним у систему каналізації виробника, згідно з Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, на підставі акту відбору проб та розрахунку виробника.
Договір укладений на строк з 01.01.2009 по 31.12.2009, і вважається пролонгованим на черговий календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде відмова від однієї зі сторін (пункт 7.1 Договору).
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заперечень позивача 2 та відповідача щодо продовження строку дії Договору після 31.12.2009, а відтак суд визнає, що в силу пункту 7.1 Договору строк його дії продовжувався кожного наступного календарного року, в результаті останньої пролонгації - до 31.12.2013.
Протягом строку дії Договору в період з вересня 2010 року по лютий 2013 року позивачем 2 проводилось відбирання проб стічних вод, які скидалися відповідачем у комунальну каналізаційну систему: 02.09.2010, що підтверджується актом №328 /т.1, арк.с.16/; 20.10.2010, що підтверджується актом №391 /т.1, арк.с.19/; 11.11.2010, що підтверджується актом №432 /т.1, арк.с.22/; 07.12.2010, що підтверджується актом №465 /т.1, арк.с.25/; 27.01.2011, що підтверджується актом №31 /т.1, арк.с.28/; 15.02.2011, що підтверджується актом №53 /т.1, арк.с.31/; 21.03.2011, що підтверджується актом №100 /т.1, арк.с.34/; 28.04.2011, що підтверджується актом №155 /т.1, арк.с.37/; 25.05.2011, що підтверджується актом №190 /т.1, арк.с.40/; 07.06.2011, що підтверджується актом №203 /т.1, арк.с.43/; 27.07.2011, що підтверджується актом №271 /т.1, арк.с.46/; 15.08.2011, що підтверджується актом №295 /т.1, арк.с.49/; 29.09.2011, що підтверджується актом №348 /т.1, арк.с.52/; 27.10.2011, що підтверджується актом №392 /т.1, арк.с.55/; 07.11.2011, що підтверджується актом №407 /т.1, арк.с.58/; 23.12.2011, що підтверджується актом №469 /т.1, арк.с.61/; 18.04.2012, що підтверджується актом №65 /т.1, арк.с.64/; 18.09.2012, що підтверджується актом №220 /т.1, арк.с.67/; 08.11.2012, що підтверджується актом №297 /т.1, арк.с.70/; 07.02.2013, що підтверджується актом №44 /т.1, арк.с.73/.
Вимірювальною хімічною лабораторією контролю водовідведення Південних очисних споруд КП «Севміськводоканал» СМР проведені вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, проби яких були відібрані у відповідача протягом вищезазначеного періоду.
Згідно актів проведених досліджень у стічних водах відповідача було виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, а саме: у пробі, відібраної 02.09.2010, виявлено перевищення БСК5 та цинку /т.1, арк.с.17/; у пробі, відібраної 20.10.2010, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, цинку та заліза /т.1, арк.с.20/; у пробі, відібраної 11.11.2010, виявлено перевищення БСК5 та азоту амонійного /т.1, арк.с.23/; у пробі, відібраної 07.12.2010, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза /т.1, арк.с.26/; у пробі, відібраної 27.01.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза /т.1, арк.с.29/; у пробі, відібраної 15.02.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин /т.1, арк.с.32/; у пробі, відібраної 21.03.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та жирів /т.1, арк.с.35/; у пробі, відібраної 28.04.2011, виявлено перевищення БСК5, завислих речовин, цинку та заліза /т.1, арк.с.38/; у пробі, відібраної 25.05.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза /т.1, арк.с.41/; у пробі, відібраної 07.06.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза /т.1, арк.с.44/; у пробі, відібраної 27.07.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, цинку, завислих речовин та заліза /т.1, арк.с.47/; у пробі, відібраної 15.08.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин /т.1, арк.с.50/; у пробі, відібраної 29.09.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та заліза /т.1, арк.с.53/; у пробі, відібраної 27.10.2011, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин /т.1, арк.с.56/; у пробі, відібраної 07.11.2011, виявлено перевищення БСК5 та азоту амонійного /т.1, арк.с.59/; у пробі, відібраної 23.11.2011, виявлено перевищення БСК5 та завислих речовин /т.1, арк.с.62/; у пробі, відібраної 18.04.2012, виявлено перевищення БСК5 та жирів /т.1, арк.с.65/; у пробі, відібраної 18.09.2012, виявлено перевищення БСК5 /т.1, арк.с.68/; у пробі, відібраної 08.11.2012, виявлено перевищення БСК5 та жирів /т.1, арк.с.71/; у пробі, відібраної 07.02.2013, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин /т.1, арк.с.74/.
Про результати проведених Водоканалом досліджень було повідомлено відповідачеві, що підтверджується телефонограмами: №29 від 20.09.2010 - про результати аналізу проби, відібраної 02.09.2010 /т.1, арк.с.145/; №55 від 04.11.2010 - про результати аналізу проби, відібраної 20.10.2010 /т.1, арк.с.144/; №68 від 23.11.2010 - про результати аналізу проби, відібраної 11.11.2010 /т.1, арк.с.143/; №76 від 22.12.2010 - про результати аналізу проби, відібраної 07.12.2010 /т.1, арк.с.142/; №10 від 08.02.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 27.01.2011 /т.1, арк.с.141/; №15 від 25.02.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 15.02.2011 /т.1, арк.с.140/; №27 від 04.04.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 21.03.2011 /т.1, арк.с.139/; №43 від 06.05.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 28.04.2011 /т.1, арк.с.138/; №51 від 07.06.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 25.05.2011 /т.1, арк.с.137/; №55 від 16.06.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 07.06.2011 /т.1, арк.с.136/; №76 від 02.08.2012 - про результати аналізу проби, відібраної 27.07.2011 /т.1, арк.с.135/; №84 від 15.08.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 15.08.2011 /т.1, арк.с.134/; і факсограмами: №20 від 10.10.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 29.09.2011 /т.1, арк.с.133/; №34 від 07.11.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 27.10.2011 /т.1, арк.с.132/; №41 від 16.11.2011 - про результати аналізу проби, відібраної 07.11.2011 /т.1, арк.с.131/; №78 від 05.01.2012 - про результати аналізу проби, відібраної 23.12.2011 /т.1, арк.с.130/; №104 від 25.04.2012 - про результати аналізу проби, відібраної 18.04.2012 /т.1, арк.с.129/; №149 від 27.09.2012 - про результати аналізу проби, відібраної 18.09.2012 /т.1, арк.с.128/; №163 від 15.11.2012 - про результати аналізу проби, відібраної 08.11.2012 /т.1, арк.с.127/; №8 від 14.02.2013 - про результати аналізу проби, відібраної 07.02.2013 /т.1, арк.с.126/.
На підставі проведених вимірювань показників складу та властивостей стічних вод позивачем був здійснений розрахунок додаткової плати за понаднормативне скидання забруднюючих речовин /т.1, арк.с.165-184/ і виставлені відповідачеві відповідні рахунки на загальну суму 1011522,24 грн: №51э від 11.04.2012 на суму 14575,07 грн за актом відбору проб від 02.09.2010 /т.2, арк.с.145-146/; №53э від 11.04.2012 на суму 93837,53 грн за актом відбору проб від 20.10.2010 /т.2, арк.с.143-144/; №54э від 11.04.2012 на суму 19235,94 грн за актом відбору проб від 11.11.2010 /т.2, арк.с.141-142/; №55э від 11.04.2012 на суму 53814,35 грн за актом відбору проб від 07.12.2010 /т.2, арк.с.139-140/; №56э від 11.04.2012 на суму 108012,79 грн за актом відбору проб від 27.01.2011 /т.2, арк.с.163/; №57э від 11.04.2012 на суму 38486,26 грн за актом відбору проб від 15.02.2011 /т.2, арк.с.164/; №58э від 11.04.2012 на суму 60749,12 грн за актом відбору проб від 21.03.2011 /т.2, арк.с.165/; №52э від 11.04.2012 на суму 113456,82 грн за актом відбору проб від 28.04.2011 /т.2, арк.с.166/; №59э від 11.04.2012 на суму 47708,68 грн за актом відбору проб від 25.05.2011 /т.2, арк.с.167/; №60э від 11.04.2012 на суму 20777,39 грн за актом відбору проб від 07.06.2011 /т.2, арк.с.168/; №61э від 11.04.2012 на суму 180715,91 грн за актом відбору проб від 27.07.2011 /т.2, арк.с.169/; №62э від 12.04.2012 на суму 23814,12 грн за актом відбору проб від 15.08.2011 /т.2, арк.с.170/; №63э від 12.04.2012 на суму 51795,02 грн за актом відбору проб від 29.09.2011 /т.2, арк.с.171/; №70э від 23.05.2012 на суму 69480,85 грн за актом відбору проб від 18.04.2012 /т.2, арк.с.183/; №122э від 11.10.2012 на суму 60906,30 грн за актом відбору проб від 18.09.2012 /т.2, арк.с.182/; №147э від 04.12.2012 на суму 17963,23 грн за актом відбору проб від 08.11.2012 /т.2, арк.с.181/; №10э від 26.02.2013 на суму 36192,86 грн за актом відбору проб від 07.02.2013 /т.2, арк.с.180/. Доказів виставлення позивачем 2 рахунків для сплати відповідачем додаткової плати за понаднормативне скидання забруднюючих речовин, що встановлено в результаті дослідження проб стічних вод від 27.10.2011, від 07.11.2011 та від 23.12.2011 на суму 103622,25 грн, матеріали справи не містять.
Виставлені позивачем 2 рахунки за понаднормативне забруднення стічних вод відповідачем оплачені не були, що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
За приписами статті 35 Водного кодексу України у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються, зокрема, нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Частиною шостою статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі - Правила), які розроблено, зокрема, відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України та згідно з Будівельними нормами і правилами «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди» (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).
Так, пункт 1.2 вказаних Правил встановлює, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).
Пунктом 2.1 Правил передбачено право Водоканалів, зокрема: контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Підприємств; пред'являти Підприємствам рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, у встановленому порядку; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються; пред'являти Підприємствам претензії та позови (в установленому порядку) щодо відшкодування збитків, заподіяних системам комунальної каналізації, а також виставляти рахунки за скид понаднормативних забруднень.
У свою чергу, Підприємства зобов'язані дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства, а також оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників (пункт 2.4 Правил).
З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента (пункт 7.8 Правил).
У якості доказу перевищення відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидалися в період з вересня 2010 року по лютий 2013 року, прокурор надав акти відбору проб стічних вод №328 від 02.09.2010, №391 від 20.10.2010, №432 від 11.11.2010, №465 від 07.12.2010, №31 від 27.01.2011, №53 від 15.02.2011, №100 від 21.03.2011, №155 від 28.04.2011, №190 від 25.05.2011, №203 від 07.06.2011, №271 від 27.07.2011, №295 від 15.08.2011, №348 від 29.09.2011, №392 від 27.10.2011, №407 від 07.11.2011, №469 від 23.12.2011, №65 від 18.04.2012, №220 від 18.09.2012, №297 від 08.11.2012, №44 від 07.02.2013.
З матеріалів справи вбачається, що відбір вказаних проб здійснювався кожного разу з метою дослідження у стічних водах відповідача концентрації наступних забруднюючих речовин: водневого показника (рН), завислих речовин, біохімічного споживання кисню (БСК5), азоту амонійного, міді, хрому (ІІІ), хрому (VІ), нікелю, цинку, заліза загального та жирів /т.3, арк.с.120-142/.
Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.1994 № 125 затверджено Керівний нормативний документ «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» (КНД 211.1.0.009-94) /т.3, арк.с.41-47/.
Згідно з розділом 1 КНД 211.1.0.009-94, вказаний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод. Цей керівний нормативний документ містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки. Положення цього керівного нормативного документу розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю.
За приписами пункту 7.7 КНД 211.1.0.009-94 відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК слід проводити в окремий посуд одноразовим наповненням без переливу.
Пунктом 9.1. КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена наступна інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку (фільтрування, відстоювання, консервування, тощо) і форма; дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
Частиною 10 Національного стандарту України ДСТУ ІЗО 5667-10:2005 «Настанови щодо відбирання проб стічних вод» /т.3, арк.с.48-55/ затверджено форму звіту відбирання проб побутових і промислових стічних вод, якою передбачено, що така форма має містити наступну інформацію: точку відбирання; шифр для позначення точки відбирання; дата початку і закінчення відбирання; час початку і закінчення відбирання; ціль відбирання проби; подробиці методу відбирання проби; подробиці польових тестів. Характерні риси кожного окремого періоду відбирання проб потрібно відзначати в розділі «Коментарі», в якому, зокрема, треба докладно описати умови консервації і зберігання до доставляння проби в лабораторію .
Крім того, Національним стандартом України - «Якість води. Відбирання проб», зокрема, частиною 3 «Настанови щодо зберігання та поводження з пробами» (ДСТУ ІSО 5667-3-2001) /т.3, арк.с.56-74/ передбачено, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа та інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб. Активність цих реакцій залежить від результатів взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби та аналізуванням, умовами в яких він перебував. Особливо варто підкреслити, що ці взаємодії відбуваються досить швидко, що може змінити вміст за декілька годин.
Пункт 3.2.4 ДСТУ ІSО 5667-3-2001 встановлює, що пробу треба зберігати за температури нижчої, ніж температура під час відбирання . Треба мати на увазі, що охолодження або заморожування проби тільки тоді по-справжньому ефективно, коли його проводять негайно після відбирання проби. Це може зумовити необхідність використовування холодильних камер або транспорту з рефрижераторами на місці відбирання проби . Просте охолоджування (у льоді, що розтає, або у холодильнику за температури від 2 до 5 оС) і зберігання проби в темному місці, у більшості випадків, є достатнім для консервування проби на період транспортування у лабораторію і відносно короткий період до початку аналізування. Охолоджування не можна застосовувати для довгих термінів зберігання, особливо у випадку з пробами стічних вод.
Згідно з відомостями, викладеними в актах відбору проб стічних вод №328 від 02.09.2010, №391 від 20.10.2010, №432 від 11.11.2010, №465 від 07.12.2010, №31 від 27.01.2011, №53 від 15.02.2011, №100 від 21.03.2011, №155 від 28.04.2011, №190 від 25.05.2011, №203 від 07.06.2011, №271 від 27.07.2011, №295 від 15.08.2011, №348 від 29.09.2011, №392 від 27.10.2011, №407 від 07.11.2011, №469 від 23.12.2011, №65 від 18.04.2012, №220 від 18.09.2012, позивач 2 відбирав разові проби для визначення якісних показників 11 складників (водневого показника (рН), завислих речовин, біохімічного споживання кисню (БСК5), азоту амонійного, міді, хрому (ІІІ), хрому (VІ), нікелю, цинку, заліза загального та жирів) в один єдиний посуд.
Вказані дії позивача 2 свідчать про порушення ним пункту 7.7 КНД 211.1.0.009-94, відповідно до якого проби БСК та завислих речовин повинні були відбиратися в окремий посуд.
Акти відбору проб стічних вод №328 від 02.09.2010, №391 від 20.10.2010, №432 від 11.11.2010, №465 від 07.12.2010, №31 від 27.01.2011, №53 від 15.02.2011, №100 від 21.03.2011, №155 від 28.04.2011, №190 від 25.05.2011, №203 від 07.06.2011, №271 від 27.07.2011, №295 від 15.08.2011, №348 від 29.09.2011, №392 від 27.10.2011, №407 від 07.11.2011, №469 від 23.12.2011, №65 від 18.04.2012, №220 від 18.09.2012, також не містять і посилання на умови консервації проб стічних вод та їх зберігання до проведення їхнього аналізу (доставляння в лабораторію), зокрема, відсутня інформація щодо охолодження відповідних проб та їх захист від потрапляння світла.
Таким чином, представниками позивача 2 не дотримано вимог і щодо обов'язкового консервування та/або охолодження відібраних проб стічних вод, що є порушенням національних стандартів, які визначають порядок зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ІSО 5667-3-2001).
Зважаючи на те, що відповідач заперечує достовірність проведених лабораторією КП «Севміськводоканал» СМР аналізів проб стічних вод з мотивів недотримання представниками позивача 2 порядку їх відбирання, транспортування та проведення аналізів, судом було вирішено звернутися до Державної екологічної інспекції України для дачі фахівцями в галузі дослідження стічних вод роз'яснень по відповідних питаннях, що виникли в процесі судового розгляду даної справи, зокрема:
- Чи достатньо 0,75-1,0 л проби стічних вод для визначення вмісту забруднюючих речовин по наведених інгредієнтах: водневий показник (рН), завислі речовини, біохімічне споживання кисню (БСК5), азот амонійний, мідь, хром (ІІІ, VІ), нікель, цинк, залізо загальне, жири?
- Чи є порушенням національних стандартів та чи може вплинути на достовірність результатів аналізу разової проби стічних вод відбір проб для визначення вмісту водневого показника (рН), завислих речовини, біохімічного споживання кисню (БСК5), азоту амонійного, міді, хрому (ІІІ, VІ), нікелю, цинку, заліза загального та жирів в один посуд?
- Чи є обов'язковим відповідно до вимог державних стандартів консервування разової проби стічних вод для визначення вмісту водневого показника (рН), завислих речовини, біохімічного споживання кисню (БСК5), азоту амонійного, міді, хрому (ІІІ, VІ), нікелю, цинку, заліза загального та жирів в момент її відібрання? Чи може вплинути на достовірність результатів аналізу цієї проби не дотримання вказаного обов'язку?
У відповідь на вищевказане звернення суду, листом Державної екологічної інспекції України від 24.07.2013 №3-17/820 за підписом в.о. голови цього центрального органу виконавчої влади, було надано, зокрема, наступні роз'яснення.
При відборі проб стічної води для визначення водневого показника (рН), завислих речовин, біохімічного споживання кисню (БСК5), азоту амонійного, міді, хрому (ІІІ, VІ), нікелю, цинку, заліза загального та жирів слід використовувати не менше 4 посудини: перша посудина для подальшого визначення вмісту міді, хрому загального, нікелю, цинку, заліза загального; друга посудина для подальшого визначення азоту амонійного; третя посудина для подальшого визначення водневого показника (рН), завислих речовин, біохімічного споживання кисню (БСК5) та хрому (VІ); четверта посудина для подальшого визначення жирів.
В цьому ж листі Державна екологічна інспекція України зазначила, що недотримання вимог ДСТУ при відборі проб та поводженні з ними (у тому числі недотримання вимог щодо консервування та/або охолодження проби) може спричинити зміни їх складу та властивостей, у тому числі концентрацій забруднюючих речовин, та як наслідок, вплинути на достовірність аналізу.
Таким чином, надані Державною екологічною інспекцією України роз'яснення, підтверджують висновки суду щодо порушення позивачем 2 вимог національних стандартів щодо порядку відбирання, зберігання та поводження з пробами стічних вод відповідача.
За таких обставин, аналізи стічних вод, отримані лабораторією КП «Севміськводоканал» СМР за результатами дослідження проб стічних вод, що відібрані на підставі актів №328 від 02.09.2010, №391 від 20.10.2010, №432 від 11.11.2010, №465 від 07.12.2010, №31 від 27.01.2011, №53 від 15.02.2011, №100 від 21.03.2011, №155 від 28.04.2011, №190 від 25.05.2011, №203 від 07.06.2011, №271 від 27.07.2011, №295 від 15.08.2011, №348 від 29.09.2011, №392 від 27.10.2011, №407 від 07.11.2011, №469 від 23.12.2011, №65 від 18.04.2012, №220 від 18.09.2012, не можуть бути прийняти судом як належний доказ перевищення відповідачем концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до комунальної системи каналізації.
Відносно інших двох актів відбору проб стічних вод відповідача №297 від 08.11.2012 та №44 від 07.02.2013 судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення позивачем 2 порядку відбирання, зберігання та поводження з відповідними пробами.
Зокрема, згідно з цими актами позивачем кожного разу відбиралося 2,5 л стічних вод відповідача у три окремі посудини: 1,0 л - для визначення БСК5; 1,0 л - для визначення завислих речовин; 0,5 л - для визначення тяжких металів. Транспортування проб здійснювалось на автотранспорті в сумці-холодильнику та із забезпеченням захисту від потрапляння світла. Достовірність вказаних відомостей засвідчена підписом представника відповідача, який брав участь при відбиранні проб.
В результаті дослідження лабораторією КП «Севміськводоканал» СМР вказаних проб виявлена наступна концентрація забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, зокрема: у пробі, відібраної 08.11.2012, - БСК5 (229,3 мг/л) та жирів (53,5 мг/л); у пробі від 07.02.2013 - БСК5 (248,0 мг/л), азоту амонійного (40,2 мг/л) та завислих речовин (256,4 мг/л).
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року N 37 затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція).
Пунктом 1.2 вказаної Інструкції закріплено, що нею встановлено єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).
Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 13.05.2010 №10260 /т.2, арк.с.1-2/, яке набрало чинності з дня його опублікування у газеті «Севастопольские известия» - 29.05.2010 /т.3, арк.с.36-37/, затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації міста Севастополя (далі - Місцеві правила) /т.2, арк.с.8-92/.
Додатком 2 до Місцевих правил затверджений Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, установ та організацій, що скидаються у комунальну систему каналізації південних біологічних очисних споруд міста Севастополя, яким встановлені допустимі концентрації у стічних водах, зокрема, таких забруднюючих речовин: завислі речовини - 220 мг/л; БСК5 - 135 мг/л; азот амонійний - 35 мг/л; жири - 50 мг/л.
Таким чином, з урахуванням отриманих лабораторією КП «Севміськводоканал» СМР результатів вимірювання, перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача становить: за актом відбору проб № 297 від 08.11.2012 - БСК5 на 94,0 мг/л (229,3-135) та жирів на 3,5 мг/л (53,5-50); за актом відбору проб №44 від 07.02.2013 - завислі речовини на 36,4 мг/л (256,4-220), азот амонійний на 5,2 мг/л (40,2-35) та БСК5 на 113,0 мг/л (248-135).
При цьому, суд зазначає, що згідно з пунктом 6.1 Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 року N 71 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2005 р. за N 392/10672) Уповноважені (атестовані) організації мають право виконувати метрологічні роботи, зазначені в пункті 1.5 цих Правил, відповідно до галузі уповноваження (атестації).
Вимірювальна хімічна лабораторія контролю водовідведення Південних очисних споруд позивача 2 атестована та має право проводити аналіз стічних вод на підставі атестату (свідоцтва) про атестацію № 57, виданого 21.08.2010 метрологічною службою (ТОВ «Рудмаг») Міністерства з питань житлово-комунального господарства України /т.1, арк.с.121-125/.
Додатком до свідоцтва визначена галузь атестації лабораторії позивача 2 на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, яким встановлені перелік величин та показників, що вимірюються, діапазон вимірювань щодо кожного такого показника та погрішність вимірювань.
Так, зокрема, в діапазоні вимірювань лабораторії КП «Севміськводоканал» СМР відносно жирів у стічних водах підприємств міста (аркуш 3 Додатку) область атестації складає від 0,1 до 50 мг/дм.куб.
Але, як раніш встановлено судом, лабораторією КП «Севміськводоканал» СМР виявлялась ступінь забруднення жирами стічних вод відповідача за актом відбору від 08.11.2012, в діапазоні вимірювання, що перевищує 50 мг/л.
Таким чином, проведення лабораторією позивача 2 аналізу з визначення вмісту жирів в стічних водах відповідача виходило за межі галузі атестації цієї лабораторії та не повинно було враховуватися при розрахунку додаткової плати за понаднормативне забруднення.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами факт перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача лише за актом відбору проб №297 від 08.11.2012, а саме БСК5 на 94,0 мг/л, та за актом відбору проб №44 від 07.02.2013 - завислих речовин на 36,4 мг/л, азоту амонійного на 5,2 мг/л, БСК5 на 113,0 мг/л, а відтак нарахування позивачем 2 додаткової плати за цими показниками є правомірним.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції при виявленні Водоканалом у ході контролю якості стічних вод, що скидаються Підприємством, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (Сф ) над установленою договором або місцевими Правилами приймання допустимою концентрацією (далі - ДК) коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою : Кк=(Сф /ДК)- 1. Коефіцієнт кратності при перевищенні ДК однієї речовини не може перевищувати 5, окрім випадків, передбачених підпунктами 3.2.1 (виявлення залпового скиду забруднюючої речовини) та 3.2.2 (відхилення показника pH від установлених меж на одну і більше одиниць).
Також, за приписами пункту 3.3 Інструкції, якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності Кк визначають за формулою
n
Кк =(?(Сфі -ДКі )/ДКі ),
і=1
де Сфі - фактична концентрація в стічних водах Підприємства і-ї речовини;
ДКі - допустима концентрація і-ї речовини, яку встановлено договором або місцевими Правилами приймання для даного Підприємства. Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. (Якщо за розрахунком Кк вийшло більше ніж 10, то приймають Кк = 10, крім випадків, передбачених підпунктами 3.2.1 та 3.2.2).
Період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта (абзац перший пункту 3.6 Інструкції).
З матеріалів справи вбачається, що в період з вересня 2012 року по лютий 2013 року ПАТ «Мусон» було скинуто у систему каналізації КП «Севміськводоканал» СМР наступні об'єми стічних вод: у вересні 2012 року - 3255 куб.м.; у жовтні 2012 року - 2908 куб.м.; у листопаді 2012 року - 3404 куб.м.; у грудні 2012 року - 3132 куб.м.; у січні 2013 року - 2933 куб.м.; у лютому 2013 року - 3107 куб.м. /т.1, арк.с.158-161/.
Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №183 позивачу 2 встановлені наступні тарифи на послуги з централізованого водовідведення (без ПДВ): для бюджетних установ - 2,29 грн за 1 куб.м.; для інших споживачів - 3,80 грн за 1 куб.м.
З урахуванням вищевказаних вимог Інструкції та фактичних обставин, позивачем 2 був здійснений розрахунок додаткової плати за понаднормативне скидання ПАТ «Мусон» забруднюючих речовин у комунальну систему каналізації, відповідно до якого: за актом відбору проб від 08.11.2012 розмір додаткової плати склав 17963,23 грн; за актом відбору проб від 07.02.2013 - 36192,86 грн. /т.1, арк.с.72, 75/.
Перевіривши вказаний розрахунок КП «Севміськводоканал» СМР, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства.
Водночас, у зв'язку з раніш встановленими обставинами безпідставного нарахування позивачем 2 додаткової плати за перевищення концентрації жирів у пробі стічних вод відповідача, яка відібрана за актом №297 від 08.11.2012, судом здійснений власний розрахунок відповідної додаткової плати в межах заявленого позивачем 2 періоду нарахування (з 19.09.2012 по 08.11.2012):
коефіцієнт кратності рівня небезпеки концентрації БСК5 - 0,7 (229,3/135-1);
плата за 1 куб.м. стічних вод із понаднормативним забрудненням - 3,192 грн (4,56 грн*0,7); об'єм водовідведення відповідача - 5117,73 куб.м. (3404 куб.м./30 днів*8 днів + 2908 куб.м. + 3255/30 днів*12 днів);
розмір додаткової плати - 16335,79 грн (3,192*5117,73 куб.м.).
За приписами пункту 7.10 Місцевих правил при виявленні перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, установлених договором або даними Правилами, КП «Севміськводоканал» СМР після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у строк, не більше 15 днів. Протягом двох місяців Підприємству направляється розрахунок величини підвищеного тарифу за перевищення ДК. Якщо підвищений тариф не сплачений протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК КП «Севміськводоканал» СМР згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).
Судом встановлено, що про результати проведених КП «Севміськводоканал» СМР досліджень за актами відбору проб №297 від 08.11.2012 та №44 від 07.02.2013 було повідомлено відповідачеві телефонограмами №163 від 15.11.2012 та №8 від 14.02.2013 відповідно.
Листами від 08.12.2012 №27/2-9704 та від 04.03.2013 №27/2-1660 позивач 2 направив на адресу відповідача відповідні розрахунки підвищеного тарифу за понаднормативне скидання забруднюючих речовин та пред'явив до оплати рахунки від 04.12.2012 №147э та від 26.02.2013 №10э.
Відповідно до положень пункту 4.3 Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню протягом трьох банківських днів, але не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно акту-рахунку, оформленого позивачем 2, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок КП «Севміськводоканал» СМР або іншими видами оплат, передбачених законодавством України.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, суд визнає, що в порядку вимог чинного законодавства та умов Договору, у відповідача виникло зобов'язання перерахувати на користь позивача 2 суму додаткової плати за скидання стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 52528,65 грн, з яких: 16335,79 грн - за актом відбору проб №297 від 08.11.2012; 36192,86 грн - за актом відбору проб №44 від 07.02.2013.
Відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми боргу, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуюче вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог прокурора в частині стягнення з відповідача підвищеної плати за понаднормативне забруднення стічних вод, проби яких були відібрані за актами №297 від 08.11.2012 та №44 від 07.02.2013, на загальну суму 52528,65 грн, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Інша частина позовних вимог про стягнення 1064805,52 грн, яка ґрунтується на результатах дослідження КП «Севміськводоканал» СМР проб стічних вод відповідача, відібраних актами №328 від 02.09.2010, №391 від 20.10.2010, №432 від 11.11.2010, №465 від 07.12.2010, №31 від 27.01.2011, №53 від 15.02.2011, №100 від 21.03.2011, №155 від 28.04.2011, №190 від 25.05.2011, №203 від 07.06.2011, №271 від 27.07.2011, №295 від 15.08.2011, №348 від 29.09.2011, №392 від 27.10.2011, №407 від 07.11.2011, №469 від 23.12.2011, №65 від 18.04.2012, №220 від 18.09.2012, задоволенню не підлягає з підстав відсутності належних та допустимих доказів перевищення відповідачем допустимої концентрації забруднюючих речовин у вказаних пробах.
За правилами пункту 4.2 Інструкції плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.
Відтак, стягнута з відповідача підвищена плата за понаднормативне забруднення стічних вод у розмірі 52528,65 грн підлягає розподілу між місцевим фондом охорони навколишнього природного середовища та позивачем 2 відповідно у сумах 10505,73 грн та 42022,92 грн.
Відповідно до положень частин другої та третьої статті 49 ГПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради до публічного акціонерного товариства «Мусон» про стягнення 1115144,49 грн, - задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мусон» (ідентифікаційний код 14314707; вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053) в доход місцевого бюджету міста Севастополя (спеціальний фонд охорони навколишнього природного середовища, код одержувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок одержувача - 31514968700001, код платежу - 24061600 «Інші надходження у фонд охорони навколишнього природного середовища») додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 10505,73 грн (десять тисяч п'ятсот п'ять грн 73 коп.).
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мусон» (ідентифікаційний код 14314707; вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053) на користь комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 03358274; вул. Адмірала Октябрьського, 4, м. Севастополь, 99011) додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 42022,92 грн (сорок дві тисячі двадцять дві грн 92 коп.).
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мусон» (ідентифікаційний код 14314707; вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053) в доход державного бюджету України (код одержувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок одержувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.).
Повне рішення складено 12.08.2013.
Головуючий суддя О.М. Архипенко
Суддя Ю.В. Лотова
Суддя І.А. Харченко
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2013 |
Оприлюднено | 16.08.2013 |
Номер документу | 32989267 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула Вікторія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула Вікторія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула Вікторія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула Вікторія Володимирівна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Архипенко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні