Постанова

від 22.10.2013 по справі 919/353/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 919/353/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Черткової І.В.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

прокурора: прокурор відділу прокуратури міста Севастополя - Махиня Вікторія Валеріївна, посвідчення № 015753 від 21 березня 2013 року,

позивача: Севастопольська міська рада - не з'явився,

позивача: комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради - Долетова Оксана Віталіївна, дов. № 1/2.10133 від 25 грудня 2012 року,

відповідача: публічне акціонерне товариств "Мусон" - Папоротна Наталія Федорівна, дов. № 11074-3 від 09 січня 2013 року.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мусон" на рішення господарського суду міста Севастополя (головуючого судді Архипенко О.М., суддів: Лотової Ю.В., Харченко І.А.) від 06 серпня 2013 року у справі № 919/353/13

за позовом Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вул. Балаклавська, 8,Севастополь,99011) в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради (вул Адм. Октябрьського, 4,Севастополь,99011)

до публічного акціонерного товариства "Мусон" (вул. Вакуленчука, буд.29, Севастополь, 99053)

про стягнення 1115144,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2013 року Севастопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради з посиланням на статті 38, 44, 110 Водного кодексу України, статтю 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства «Мусон» про стягнення 1115144,49 грн.

Позовні вимоги (з урахуванням додаткових пояснень прокурора від 22 травня 2013 року №37-455 вих.-13, т.3 а.с.32-35) обґрунтовані перевищенням відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до комунальної системи каналізації, внаслідок чого у останнього виникло зобов'язання сплатити в доход місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища та на користь КП «Севміськводоканал» додаткову плату.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 серпня 2013 року у справі № 901/353/13 позов Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради до публічного акціонерного товариства "Мусон" про стягнення 1115144,49 грн, - задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Мусон" в доход місцевого бюджету міста Севастополя додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 10505,73 грн.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Мусон" на користь комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 42022,92 грн.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення 1064805,52 грн. у позові відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Мусон" 30 серпня 2013 року звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати у повному об'ємі, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, а саме суд не врахував, що:

- акти відбору проб стічних вод не містять посилань на матеріал судини в який відбиралися проби;

- в протоколах відбору проб відсутня адресу лабораторії, яка проводила аналіз проб стічних вод, і назва Методики, яка застосовувалася при проведенні дослідження проб;

- проведені дослідження перевищили область атестації лабораторії комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради.

У судовому засіданні 22 жовтня 2013 року представник публічного акціонерного товариства "Мусон" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, представники комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради та прокуратури проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник Севастопольської міської ради не з'явився в судове засідання, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін обов'язковою визнано не було, колегія визнала за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившегося представника Севастопольської міської ради.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01 січня 2009 року між державним комунальним підприємством «Севміськводоканал», яке перейменоване на КП «Севміськводоканал» (виробник), та відкритим акціонерним товариством «Мусон», яке перейменоване на ПАТ «Мусон» (споживач), укладений договір № 0133 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (т.1 а.с.14-15).

Згідно з пунктом 1.1 договору виробник надає послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виробнику за надані послуги згідно з умовами цього договору.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що споживач здійснює оплату за підвищеним тарифом за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються ним у систему каналізації виробника, згідно з Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, на підставі акту відбору проб та розрахунку виробника.

Договір укладений на строк з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, і вважається пролонгованим на черговий календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде відмова від однієї зі сторін (пункт 7.1 договору).

Протягом строку дії договору в період з вересня 2010 року по лютий 2013 року позивачем 2 проводилось відбирання проб стічних вод, які скидалися відповідачем у комунальну каналізаційну систему: 02 вересня 2010 року, що підтверджується актом №328 (т.1 а.с.16); 20 жовтня 2010 року, що підтверджується актом № 391 (т.1 а.с.19); 11 листопада 2010 року, що підтверджується актом №432 (т.1 а.с.22); 07 грудня 2010 року, що підтверджується актом № 465 (т.1 а.с.25); 27 січня 2011 року, що підтверджується актом № 31 (т.1 а.с.28); 15 лютого 2011 року , що підтверджується актом № 53 (т.1 а.с.31); 21 березня 2011 року, що підтверджується актом № 100 (т.1 а.с.34); 28 квітня 2011 року, що підтверджується актом № 155 (т.1 а.с.37); 25 травня 2011 року, що підтверджується актом № 190 (т.1 а.с.40); 07 червня 2011 року, що підтверджується актом № 203 (т.1 а.с.43); 27 липня 2011 року, що підтверджується актом № 271 (т.1 а.с.46); 15 серпня 2011 року, що підтверджується актом № 295 (т.1 а.с.49); 29 вересня 2011 року, що підтверджується актом № 348 (т.1 а.с.52); 27 жовтня 2011 року, що підтверджується актом № 392 (т.1 а.с.55); 07 листопада 2011 року, що підтверджується актом № 407 (т.1 а.с.58); 23 грудня 2011 року, що підтверджується актом № 469 (т.1 а.с.61); 18 квітня 2012 року, що підтверджується актом № 65 (т.1 а.с.64); 18 вересня 2012 року, що підтверджується актом № 220 (т.1 а.с.67); 08 листопада 2012 року, що підтверджується актом № 297 (т.1 а.с.70); 07 лютого 2013 року, що підтверджується актом № 44 (т.1 а.с.73).

Вимірювальною хімічною лабораторією контролю водовідведення Південних очисних споруд КП «Севміськводоканал» проведені вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, проби яких були відібрані у відповідача протягом вищезазначеного періоду.

Згідно актів проведених досліджень у стічних водах відповідача було виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, а саме: у пробі, відібраної 02 вересня 2010 року, виявлено перевищення БСК5 та цинку (т.1 а.с.17); у пробі, відібраної 20 жовтня 2010 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, цинку та заліза (т.1 а.с.20); у пробі, відібраної 11 листопада 2010 року, виявлено перевищення БСК5 та азоту амонійного (т.1 а.с.23); у пробі, відібраної 07 грудня 2010 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза (т.1 а.с.26); у пробі, відібраної 27 січня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза (т.1 а.с.29); у пробі, відібраної 15 лютого 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин (т.1 а.с.32); у пробі, відібраної 21 березня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та жирів (т.1 а.с.35); у пробі, відібраної 28 квітня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, завислих речовин, цинку та заліза (т.1 а.с.38); у пробі, відібраної 25 травня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза (т.1 а.с.41); у пробі, відібраної 07 червня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, завислих речовин та заліза (т.1 а.с.44); у пробі, відібраної 27 липня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного, цинку, завислих речовин та заліза (т.1, а.с.47); у пробі, відібраної 15 серпня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин (т.1, а.с.50); у пробі, відібраної 29 вересня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та заліза (т.1 а.с.53); у пробі, відібраної 27 жовтня 2011 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин (т.1 а.с.56); у пробі, відібраної 07 листопада 2011 року, виявлено перевищення БСК5 та азоту амонійного (т.1 а.с.59); у пробі, відібраної 23 листопада 2011 року, виявлено перевищення БСК5 та завислих речовин (т.1 а.с.62); у пробі, відібраної 18 квітня 2012 року, виявлено перевищення БСК5 та жирів (т.1 а.с.65); у пробі, відібраної 18 вересня 2012 року, виявлено перевищення БСК5 (т.1 а.с.68); у пробі, відібраної 08 листопада 2012 року, виявлено перевищення БСК5 та жирів (т.1 а.с.71); у пробі, відібраної 07 лютого 2013 року, виявлено перевищення БСК5, азоту амонійного та завислих речовин (т.1 а.с.74).

На підставі проведених вимірювань показників складу та властивостей стічних вод позивачем був здійснений розрахунок додаткової плати за понаднормативне скидання забруднюючих речовин (т.1 а.с. 165-184) і виставлені відповідачеві відповідні рахунки на загальну суму 1011522,24 грн.

Оскільки акти відбору проб стічних вод № 328 від 02 вересня 2010 року, № 391 від 20 жовтня 2010 року, № 432 від 11 листопада 2010 року, № 465 від 07 грудня 2010 року, № 31 від 27 січня 2011 року, № 53 від 15 лютого 2011 року, № 100 від 21 березня 2011 року, № 155 від 28 квітня 2011 року, № 190 від 25 травня 2011 року, № 203 від 07 червня 2011 року, № 271 від 27 липня 2011 року, № 295 від 15 серпня 2011 року, № 348 від 29 вересня 2011 року, № 392 від 27 жовтня 2011 року, № 407 від 07 листопада 2011 року, № 469 від 23 грудня 2011 року, № 65 від 18 квітня 2012 року, № 220 від 18 вересня 2012 року, не містять посилання на умови консервації проб стічних вод та їх зберігання до проведення їхнього аналізу (доставляння в лабораторію), зокрема, відсутня інформація щодо охолодження відповідних проб та їх захист від потрапляння світла, судом першої інстанції зроблений висновок, що комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради не дотримані вимоги щодо обов'язкового консервування та/або охолодження відібраних проб стічних вод, що є порушенням національних стандартів, які визначають порядок зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ІSО 5667-3-2001).

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції не прийняв вказані акти як належні докази перевищення відповідачем концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до комунальної системи каналізації.

Відносно інших двох актів відбору проб стічних вод відповідача № 297 від 08 листопада 2012 року та № 44 від 07 лютого 2013 року судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради порядку відбирання, зберігання та поводження з відповідними пробами.

В результаті дослідження лабораторією комунального підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради проб, обраних на підставі вказаних актів, виявлена наступна концентрація забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, зокрема: у пробі, відібраної 08 листопада 2012 року, - БСК5 (229,3 мг/л) та жирів (53,5 мг/л); у пробі від 07 лютого 2013 року - БСК5 (248,0 мг/л), азоту амонійного (40,2 мг/л) та завислих речовин (256,4 мг/л).

Додатком 2 до Місцевих правил приймання стічних вод у комунальні системи каналізації міста Севастополя затверджений Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, установ та організацій, що скидаються у комунальну систему каналізації південних біологічних очисних споруд міста Севастополя, яким встановлені допустимі концентрації у стічних водах, зокрема, таких забруднюючих речовин: завислі речовини - 220 мг/л; БСК5 - 135 мг/л; азот амонійний - 35 мг/л; жири - 50 мг/л.

Таким чином, з урахуванням отриманих лабораторією комунального підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради результатів вимірювання, перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача становить: за актом відбору проб № 297 від 08 листопада 2012 року - БСК5 на 94,0 мг/л (229,3-135) та жирів на 3,5 мг/л (53,5-50); за актом відбору проб № 44 від 07 лютого 2013 року- завислі речовини на 36,4 мг/л (256,4-220), азот амонійний на 5,2 мг/л (40,2-35) та БСК5 на 113,0 мг/л (248-135).

Вимірювальна хімічна лабораторія контролю водовідведення Південних очисних споруд комунального підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради атестована та має право проводити аналіз стічних вод на підставі атестату (свідоцтва) про атестацію № 57, виданого 21 серпня 2010 року метрологічною службою (ТОВ «Рудмаг») Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (т.1 а.с.121-125), а додатком до свідоцтва визначена галузь атестації лабораторії комунального підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, яким встановлені перелік величин та показників, що вимірюються, діапазон вимірювань щодо кожного такого показника та погрішність вимірювань.

Це означає, що в діапазоні вимірювань лабораторії комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради відносно жирів у стічних водах підприємств міста (аркуш 3 Додатку) область атестації складає від 0,1 до 50 мг/дм.куб.

Але, лабораторією комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради виявилась ступінь забруднення жирами стічних вод відповідача за актом відбору № 297 від 08 листопада 2012 року, в діапазоні вимірювання, що перевищує 50 мг/л.

Виходячи з того, що проведення аналізу з визначення вмісту жирів в стічних водах відповідача виходило за межі галузі атестації цієї лабораторії суд першої інстанції прийшов до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджується факт перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача за актом відбору проб № 297 від 08 листопада 2012 року, а саме БСК5 на 94,0 мг/л, та за актом відбору проб № 44 від 07 лютого 2013 року - завислих речовин на 36,4 мг/л, азоту амонійного на 5,2 мг/л, БСК5 на 113,0 мг/л.

У зв'язку з цим, судом здійснений власний розрахунок відповідної додаткової плати в межах заявленого комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради періоду нарахування з 19 вересня 2012 року по 08 листопада 2012 року та визнано, що в порядку вимог чинного законодавства та умов договору, у відповідача виникло зобов'язання перерахувати на користь комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради суму додаткової плати за скидання стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 52528,65 грн, з яких: 16335,79 грн - за актом відбору проб №297 від 08 листопада 2012 року; 36192,86 грн - за актом відбору проб №44 від 07 лютого 2013 року.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам у справі, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

За приписами статті 35 Водного кодексу України у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються, зокрема, нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі - Правила), які розроблено, зокрема, відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України та згідно з Будівельними нормами і правилами «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди» (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).

На підставі вказаних нормативних актів рішенням Севастопольської міської Ради від 13 травня 2010 року №10260 (т.2 а.с.6-7), яке набрало чинності з дня його опублікування у газеті «Севастопольские известия» - 29 травня 2010 року (т.3 а.с.36-37), затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації міста Севастополя (т.2 а.с.8-32).

Пунктом 1.1. вказаних Правил встановлено, що вони встановлюють вимоги до прийому виробничих стічних вод у системи каналізації м. Севастополя , експлуатація яких здійснюється комунальним підприємством «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради і спрямовані на:

- запобігання забруднення навколишнього природного середовища

- забезпечення сприятливої екологічної ситуації в місті;

- забезпечення безаварійної та безпечної роботи мереж і споруд каналізації , захисту їх від шкідливого впливу забруднюючих речовин, що містяться в стічних водах (відкладення мулу, жирів, агресивного впливу на матеріали труб, колодязів, очисних споруд і т.д.);

- охорону життя і здоров'я населення , а також обслуговуючого персоналу систем і споруд каналізації;

- планомірну реалізацію заходів щодо скорочення скидання стічних вод і забруднюючих речовин у системи каналізації.

Відповідно пункту 1.3 Правил приймання стічних вод вони регламентують взаємовідносини між КП «Севміськводоканал» СМР та підприємствами, що скидають стічні води в системи каналізації м. Севастополя.

Додатком 2 до Місцевих правил затверджений Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, установ та організацій, що скидаються у комунальну систему каналізації південних біологічних очисних споруд міста Севастополя, яким встановлені допустимі концентрації у стічних водах, зокрема, таких забруднюючих речовин: завислі речовини - 220 мг/л; БСК5 - 135 мг/л; азот амонійний - 35 мг/л; жири - 50 мг/л.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджується факт перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача за актом відбору проб № 297 від 08 листопада 2012 року, а саме БСК5 на 94,0 мг/л, та за актом відбору проб № 44 від 07 лютого 2013 року - завислих речовин на 36,4 мг/л, азоту амонійного на 5,2 мг/л, БСК5 на 113,0 мг/л.

Розрахунок додаткової плати за понаднормативне скидання забруднюючих речовин, виконаний судом за актами № 297 від 08 листопада 2012 року та № 44 від 07 лютого 2013 року, відповідає вимогам чинного законодавства та ґрунтується на фактичних обставинах справи, а тому визнається судовою колегією правильним.

Стосовно правильності цього розрахунку апеляційна скарга доводів не містить.

Відповідач посилався тільки на дефекти актів, що, на думку заявника апеляційної скарги, не дозволяє прийняти їх як належні докази перевищення ним концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до комунальних систем каналізації.

Однак, судова колегія вважає ці доводи апеляційної скарги неспроможними.

Так, пунктом 8.9. Правил встановлений перелік інформації, яку повинен містити акт відбору проб стічних вод.

Вимог відносно вказівки на тип посуду для відбору проб положення пункту 8.9 Правил не містять, а тому спірні акти № 297 від 08 листопада 2012 року та № 44 від 07 лютого 2013 року повністю відповідають вищенаведеним вимогам.

Крім того, розділ 4 частини 3 ДСТУ ISO 5667-3-2001 „Відбирання проб", на яку послався відповідач в апеляційній скарзі, не містить вимог до посуду. При цьому, як слідує з таблиці № 1 к вказаному стандарту, допускається застосування типу посуду як з пластику, так із скла.

Як встановлено судовою колегією, відбір проб стічних вод комунальним підприємством «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради здійснювався тільки в скляний посуд, оскільки пластиковий посуд в лабораторії не використовується.

Посилання заявника апеляційної скарги на недотримання комунальним підприємством «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради вимог ДСТУ ISO/TEC 17025-2001 також не можуть бути враховані судовою колегією, оскільки цей стандарт встановлює загальні вимоги до компетентності у випробувальних та (або) калібрувальних лабораторій.

Згідно свідоцтва про атестацію № 57 від 21 серпня 2010 року (т.1 а.с. 121) хімічна лабораторія контролю водовідведення Південних очисних споруд комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради є вимірювальною лабораторією, а тому вимоги вищевказаного стандарту на неї не поширюються.

Доводи заявника скарги відносно того, що лабораторією комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради було проведено дослідження, яке перевищує область атестації, встановленої для цієї лабораторії, є помилковими.

Вимірювальна хімічна лабораторія контролю водовідведення Південних очисних споруд комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради атестована згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність" і вимог Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Як слідує з листа Метрологічної служби Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 47 від 13 вересня 2013 року (т.5 а.с. 154) у випадках, коли концентрація показника виходить за межі діапазону, визначеною Методикою виконання вимірювань, застосовується загальноприйнятий метод розбавлення проб з подальшим обчисленням результатів виконання вимірювань та контролю відтворювальності і похибки результатів вимірювань.

Вимірювання показника «жири» проводиться гравіметричним (ваговим) методом. Діапазон і похибка вимірювань аналітичних вагів дозволяють виконувати вимірювання концентрацій показника в значно ширшому діапазоні.

При виконанні вимірювань фотоколориметричним методом („азот амонійний", „мідь", „цинк", „залізо загальне", „СПАВ" та ін.) застосування загальновизнаного методу розбавлення проб є правомірним.

Отже, при наявності чинного свідоцтва про атестацію, що засвідчу відповідність лабораторії критеріям атестації та надає право на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, а збільшення діапазону вимірювань дозволяється і вимірювання проведені у розширеному діапазоні є дійсними.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає помилковими твердження відповідача, що результати досліджень стічних вод, оформлені актами відбору проб № 297 від 08 листопада 2012 року та № 44 від 07 лютого 2013 року, не є належними доказами підтверджуючими факт скидання публічним акціонерним товариством "Мусон" забруднюючих речовин з перевищенням гранично допустимих концентрацій.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення з відповідача підвищеної плати за понаднормативне забруднення стічних вод на загальну суму 52528,65 грн., проби яких були відібрані за вказаними актами, є законним та обгрунтованним.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мусон" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 06 серпня 2013 року у справі № 919/353/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді

І.В. Черткова

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Севастопольському міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вул. Балаклавська, 8,Севастополь,99011)

2. Севастопольській міській раді (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

3. Комунальному підприємству "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради (вул Адм. Октябрьського, 4,Севастополь,99011)

4. публічному акціонерному товариству "Мусон" (вул. Вакуленчука, буд.29, Севастополь, 99053)