Ухвала

від 13.08.2013 по справі 20/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

13.08.2013р. Справа № 20/275

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув

скаргу: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка

про:

визнання незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області:

1) з не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області №20/275 від 29.06.2010р. в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені в рамках виконавчого провадження №36232286;

2) з не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження;

3) з не звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації;

зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області:

1) здійснити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області №20/275 від 29.06.2010р. в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені в рамках виконавчого провадження №36232286;

2) накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України«Про виконавче провадження»;

3) звернути стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації

у справі №20/275

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка

до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк

про стягнення 6960877,14грн.

за участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): Єрьоміна Д.В. - за дов. №345-13 «Д» від 22.01.2013р.,

від боржника: не з'явився,

від ВДВС: не з'явився.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.06.2010р. у справі №20/275 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" задоволені частково: стягнуто з КП "Компанія "Вода Донбасу" 6559521,02грн. заборгованості за активну електроенергію, 470711,67грн. індексу інфляції, 124382,58грн. - 3% річних, 477533,12грн. пені, 24871,14грн. держмита, 230,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 13.07.2010р. видані накази.

07.05.2013р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка надійшла скарга №52юр-3222/13 від 29.04.2013р. про: визнання незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області) та зобов'язання державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області вчинити певні дії.

Ухвалою від 13.05.2013р. за клопотанням скаржника здійснено заміну найменування позивача (стягувача) у справі №20/275 з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (т.3, а.с.1-2).

У судовому засіданні 02.07.2013р. оголошувалась перерва до 13.08.2013р. для повного виконання сторонами вимог ухвали суду від 06.06.2013р. та надання ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області - письмових пояснень про проведені виконавчі дії за період до подання даної скарги, а також копій матеріалів зведеного виконавчого провадження на підтвердження викладеного в поясненнях; доказів на підтвердження дотримання строку здійснення зведеного виконавчого провадження №37557751; скаржником - доказів надіслання пояснень б/н від 06.06.2013р. на адресу ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області та боржника (т.3, а.с.155-156).

Скаржник (стягувач) у судове засідання з'явився, доказів надіслання пояснень б/н від 06.06.2013р. на адресу ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області та боржника не надав.

Боржник (відповідач) у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник Державної виконавчої служби України у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, письмових пояснень про проведені виконавчі дії за період до подання даної скарги, а також копій матеріалів зведеного виконавчого провадження на підтвердження викладеного в поясненнях; доказів на підтвердження дотримання строку здійснення зведеного виконавчого провадження №37557751 суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника та представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

В судовому засіданні 13.08.2013р., керуючись вимогами статті 43 ГПК України, суд

В С Т А Н О В И В :

В поданій скарзі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» посилається на те, що станом на 07.05.2013р. рішення Господарського суду Донецької області від 29.06.2010р. у справі №20/275 в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені залишається невиконаним, а державним виконавцем не вжито жодного заходу з примусового виконання наказу №20/275 13.07.2010р.

В задоволенні заявлених у скарзі вимог слід відмовити з огляду на таке.

Щодо вимоги, викладеної у п.2 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області №20/275 від 29.06.2010р. в рамках виконавчого провадження №36232286.

Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Скаржником до пояснень б/н від 06.06.2013р. доданий витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 05.06.2013р. (т.3, а.с.27), з якого вбачається, що датою приєднання виконавчого провадження №36232286 до зведеного виконавчого провадження №37557751 є 10.02.2013р.

Представник скаржника у судовому засіданні 13.08.2013р. підтвердив, що датою приєднання виконавчого провадження за наказом №20/275 13.07.2010р. до зведеного виконавчого провадження є 10.02.2013р. (протокол с/з від 13.08.2013р., т.3, а.с.157).

Скаргу на бездіяльність державного виконавця подано 07.05.2013р. , а отже, на момент звернення зі скаргою до суду шестимісячний строк для виконання наказу господарського суду №20/275 від 13.07.2010р. не сплинув і висновок скаржника про бездіяльність державного виконавця є передчасним.

Щодо вимоги, викладеної у п.3 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст.19 Закону - тобто під час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №20/275 від 13.07.2010р.

Частинами першою та другою ст.25 Закону встановлені наступні обов'язки державного виконавця під час прийняття виконавчого документа до виконання:

- прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби;

- протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказати про необхідність боржнику у семиденний строк самостійно виконати рішення та зазначити, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

При цьому згідно з абз.2 ч.2 ст.25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може (тобто має право) накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З наведених приписів вбачається, що під час відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний Законом одночасно накладати арешт на майно та кошти боржника і оголошувати заборону на їх відчуження - а отже, з цього питання державний виконавець може діяти на власний розсуд в залежності від конкретних обставин.

Законом та Господарським процесуальним кодексом України не надано визначення терміну «бездіяльність органу виконавчої служби».

Зазначений термін можна тлумачити як форму поведінки державного виконавця, яка полягає у невиконанні ним дій, які він водночас і повинен був, і міг вчинити в силу покладених на нього Законом обов'язків.

Тому не накладення державним виконавцем арешту на майно та кошти боржника і не оголошення заборони на їх відчуження саме під час відкриття виконавчого провадження не можна вважати бездіяльністю.

Щодо вимоги, викладеної у п.4 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації.

Згідно з приписами частин другої та п'ятої ст.52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. І лише в разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно.

З наведених приписів вбачається, що існує певна послідовність виконання рішення суду, дотримання якої є обов'язковим для державного виконавця, оскільки таку послідовність встановлено Законом.

Отже, звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації не може бути вчинене державним виконавцем до встановлення ним факту відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Скаржником не доведено, що державним виконавцем під час виконання наказу Господарського суду Донецької області №20/275 від 13.07.2010р. було встановлено відсутність у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

З огляду на викладене не звернення державним виконавцем стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації не є незаконною, оскільки не суперечить приписам Закону.

Щодо вимоги, викладеної у п.5 прохальної частини скарги.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області здійснити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 29.06.2010р. у справі №20/275 в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені - не посилаючись при цьому на приписи конкретної норми (норм) Закону та не зазначаючи чітко і недвозначно перелік дій, які суд має зобов'язати державного виконавця здійснити з метою виконання наказу Господарського суду Донецької області №20/275 від 13.07.2010р.

Перелік повноважень державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, який міститься в частині третій ст.11 Закону, не є вичерпним. Стаття 32 Закону «Заходи примусового виконання рішень» також не містить вичерпного переліку відповідних заходів. Закон не містить переліку дій, передбачених саме «для примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 29.06.2010р. у справі №20/275 в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені».

Зазначене виключає задоволення даної вимоги.

Щодо вимоги, викладеної у п.6 прохальної частини скарги.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця Державної виконавчої служби України накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України«Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що стаття 19 Закону «Підстави для відкриття виконавчого провадження» містить лише перелік відповідних підстав та не зобов'язує державного виконавця накладати арешт на майно та кошти боржника та/або оголошувати заборону на їх відчуження; частина третя зазначеної статті лише передбачає, що в заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно з п.5, п.6 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право : накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

З наведеного припису вбачається, що накладення арешту на майно, кошти боржника та оголошення заборони на його відчуження є правом державного виконавця, а не його обов'язком - а отже, з цього питання державний виконавець може діяти на власний розсуд в залежності від конкретних обставин. Тому у суду відсутні підстави для зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на їх відчуження.

Суд також зазначає, що 21.05.2013р. Постановами державного виконавця ЗВП №37557751 на кошти КП «Компанія «Вода Донбасу», що знаходяться на 61-му рахунку боржника, накладений арешт (т.3, а.с.42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58), відповідні постанови направлені на адресу стягувача, боржника та банківських установ (т.3, а.с.41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 67-69). 31.05.2013р. державним виконавцем складено Акти опису та арешту майна боржника (т.3, а.с.59-66).

Щодо вимоги, викладеної у п.7 прохальної частини скарги.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця Державної виконавчої служби України звернути стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації.

Як вже зазначалось вище, відповідно до приписів частин другої та п'ятої ст.52 Закону звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації не може бути вчинене державним виконавцем до встановлення ним факту відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Скаржником не доведено, що державним виконавцем під час виконання наказу Господарського суду Донецької області №20/275 від 13.07.2010р. було встановлено відсутність у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Звернення стягнення на майно боржника до звернення стягнення на грошові кошти та інші цінності є порушенням встановленого Законом порядку звернення стягнення на майно боржника.

Зазначене виключає задоволення даної вимоги.

Керуючись ст.ст.11, 19, 25, 30, 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); ст.ст.22, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на бездіяльність державного виконавця Державної виконавчої служби України - відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - ВДВС

вик. Табачніков В.Г., тел.: 311-94-80