Постанова

від 12.08.2013 по справі 38/5005/3557/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 року Справа №38/5005/3557/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від скаржника: Кантерман А.О., представник, довіреність №22205/10/10-30 від 19.07.13;

від ініціюючого кредитора: Палкін А.Ю., представник, довіреність №б/н від 08.06.12;

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, смт.Ювілейне, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. у справі №38/5005/3557/2012

за заявою Приватного підприємства "РИВАЛ", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРММЕТПЛАСТ", 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Фрунзе, буд.4

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. у справі №38/5005/3557/2012 (головуючий суддя: Примак С.А.) відмовлено в задоволенні клопотання Дніпропетровської МДПІ м.Дніпропетровська від 13.06.2013р. про незатвердження звіту ліквідатора. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "ФАРММЕТПЛАСТ". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "ФАРММЕТПЛАСТ". Провадження у справі - припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту, ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпропетровська МДПІ), яка просить дану ухвалу скасувати, як неправомірну.

Зокрема, на думку податкового органу, порушення вимог чинного законодавства України полягає в тому, що прийняття господарським судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 09.07.2013р. про ліквідацію боржника позбавило Дніпропетровську МДПІ можливості реалізувати визначені законом завдання щодо перевірки виконання боржником конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

Враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, зважаючи на те, що апеляційна інстанція обмежена п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду (ст.102 ГПК України), а наявних у справі доказів достатньо для повного та об'єктивного вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті (ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останню слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, з поданного господарському суду першої інстанції на затвердження ліквідаційного балансу вбачається, що в ході ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед кредиторами: 1.Приватне підприємство "РИВАЛ" (49008, м.Дніпропетровськ, вул.Робоча, буд.65, кв.229) - 28 094,80 грн. - 4 черга задоволення; 2.Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області ДПС (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул.Теплична, буд.13) - 4486080,00 грн. - 3 черга задоволення.

Згідно довідок Кіровського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська №345 від 27.02.13р., КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 7331 від 29.05.12р., Комунального підприємства Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" №391/01-04 від 28.05.2012 року, відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області №3214 від 10.05.2012 року, ВРЕР з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району №1 від 03.5.2012 року № 14/1РЕР-2259, Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1165-02-13 від 14.05.2012 року, Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області №05-14/1461 від 22.05.2012р., за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні.

Також, на запити ліквідатора отримані відповіді відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Кіровської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Кіровського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська, Дніпропетровського районного центру зайнятості, Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, про відсутність заборгованості банкрута та виконавчих проваджень на виконанні.

Встановлені вимоги кредиторів залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна боржника.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з думкою господарського суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, зокрема, ухилення від виконання законних вимог контролюючого органу тощо. Натомість, вважає, що останнім було здійснено усі можливі ліквідаційні заходи з пошуку майна банкрута, документів його фінансово-господарської діяльності тощо та виявлення кредиторів.

При цьому, слід зауважити на тому, що оскаржувана ухвала від 09.07.2013р. прийнята господарським судом з урахуванням зауважень апеляційного господарського суду, викладених в постанові від 15.01.2013р., саме якою було скасовано попередню ухвалу місцевого господарського суду про ліквідацію підприємства-боржника.

Натомість, викладені в апеляційній скарзі доводи Дніпропетровської МДПІ в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та спростованими наявними у справі матеріалами.

Так, заперечуючи викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції висновки, скаржник зазначив, що його, у зв'язку із ліквідацією боржника, позбавлено права на податкову перевірку стосовно останнього. Також, МДПІ вказала, що ліквідатором не було вжито достатніх заходів у ліквідаційній процедурі, незаконна ж ліквідація веде до незаконного виключення Боржника, як платника податку з Єдиного державного реєстру.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним застосуванням норм чинного законодавства України.

Так, в якості однієї з підстав заперечення оскаржуваної ухвали та ліквідації Боржника Інспекція зазначає неможливість виконання покладених на неї обов'язків, а саме, проведення щодо Підприємства податкової перевірки та визначення податкового зобов'язання.

Між тим, ці доводи є неналежними з огляду на те, що Інспекцію (скаржника) була належним чином повідомлено про наявність в провадженні господарського суду Дніпропетровської області справи про банкрутство ТОВ «ФАРММЕТПЛАСТ», що підтверджено наданою скаржником заявою про визнання грошових вимог, визнанням останніх ліквідатором в ліквідаційному балансі, наявними у справі численними поштовими повідомленнями, а також, листами й клопотаннями Дніпропетровської МДПІ.

Окрім того, вищезгаданою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р., якою була скасована попередня ухвала господарського суду від 11.10.2012р. про ліквідацію боржника, на Дніпропетровську МДПІ покладено було обов'язок відповідно до п.78.1.11 Податкового Кодексу України, здійснити перевірку фактичних взаємовідносин в сфері фінансово-господарської діяльності боржника з ініціюючим кредитором - ПП «Ривал» за договором купівлі-продажу від 01.09.2011р. №ДГ-0901/03. (а.с.48-51 том 2). Проте, на час прийняття оскаржуваної ухвали від 09.07.2013р., ані доказів здійснення податковим органом такої перевірки, ані доказів наявності відповідного наказу щодо проведення позапланової перевірки боржника матеріали справи не містять.

Окрім того, в доповненні до звіту ліквідатора та складеному ним реєстрі вимог кредиторів, ним були визнані та включені до реєстру кредиторські вимоги Інспекції в сумі 4 486 080 грн. 00 коп., що складають податковий борг згідно заяви ДПІ.

З огляду на викладене вище, твердження податкового органу щодо неможливості здійснення перевірки боржника з приводу виконання ним обов'язку зі сплати податків колегією суддів до уваги не приймаються, як неспроможні та необґрунтовані.

Окрім того, необхідність проведення стосовно Боржника податкової перевірки на підставі заявленого клопотання Інспекції від 13.06.2013р. не є підставою для незатвердження складених та поданих суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що відповідають вимогам Закону про банкрутство та обставинам справи. При цьому, колегія суддів враховує передбачений ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство місячний строк з дня одержання повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом, протягом якого кредитори можуть направити ліквідатору свої вимоги до банкрута, а Інспекція - провести відповідну перевірку.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій врахований факт подання ліквідатором звіту ліквідатора та доданого до нього ліквідаційного балансу лише після спливу вказаного строку - 13.06.2013 року, які і були затверджені оскаржуваною ухвалою місцевого суду.

Отже, підтримуючи висновки місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання МДПІ про незатвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу від 13.06.2013р. (а.с.98 том 2), колегія суддів вважає за необхідне додати, що підстави для задоволення такого клопотання визначені, зокрема нормами ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство, однак наявність цих підстав судом першої та апеляційної інстанції інстанції встановлена не була та матеріалами справи не підтверджується. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд в постанові від 31.07.2013р. у справі №38/5005/9234/2012).

Виходячи із викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із доводами та висновками суду першої інстанції, а також вважає за необхідне додати, що Інспекцією не було наведено заперечень стосовно правомірності порушення та здійснення провадження у даній справі, а також не наведено інших заперечень щодо проведених ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі Боржника, порядку виявлення та визнання кредиторів у справі про банкрутство, а тому і відсутні належні посилання на недотримання або порушення у справі відповідних норм законодавства - ст.ст. 25, 32, 52 Закону про банкрутство.

Наприкінці, слід зазначити, що ч.1 ст.32 Закону України про банкрутство встановлено вичерпний перелік документів, що додаються до звіту ліквідатора, зокрема, показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Натомість, акт перевірки банкрута державним податковим органом у згаданому вище переліку документів - відсутній, у зв'язку з чим жодних перешкод для подання звіту ліквідатора та його розгляду господарським судом за відсутності даних перевірки банкрута податковим органом немає.

Враховуючи наведене, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування вищезгаданої ухвали господарського суду Дніпропетровської області колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. у справі №38/5005/3557/2012 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.08.2013р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов