Постанова

від 15.08.2013 по справі 5002-17/171-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 5002-17/171-2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Ходаківської І.П., Костенко Т.Ф., розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сайтек" (далі - Товариство) на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 03.06.13 у справі№ 5002-17/171-2012 господарського судуАвтономної Республіки Крим за позовомТовариства дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець), публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (далі - Банк), третя особа: Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - Виконавча служба), провиключення майна з акту опису й арешту.

В засіданні взяли участь представники :

позивача:Трофименко Ю.В. (за дов. від 17.01.12); Бутко О.О. (за дов. від 17.01.12); Коржов С.В. (за дов. від 30.01.12); відповідачів:Підприємця : не з'явились; Банку : не з'явились; третьої особи:не з'явились.

Ухвалою від 22.07.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Дроботової Т.Б., Яценко О.В. касаційна скарга Товариства прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 15.08.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 15.08.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 15.08.13 представники Підприємця, Банку та Виконавчої служби не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 15.08.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представників Товариства.

У зв'язку з зайнятістю суддів Дроботової Т.Б., Яценко О.В. розпорядженням від 13.08.13 для розгляджу даної справи сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді - Ходаківська І.П., Костенко Т.Ф.

Про вказані обставини присутніх представників Товариства повідомлено на початку судового засідання 15.08.13. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.08.13 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 29.01.13 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя - Гайворонський В.І.) суд вийшов за межі позовних вимог.

Позов задоволено частково.

Визнано за Товариством право власності на наступне майно: профіль 1019 (173 шт.); профіль 1004 (220 шт.); профіль 1031 (101 шт.); профіль 1045 (79 шт.); профіль 1003 (468 шт.); профіль 1009 (36 шт.); профіль 1032 (47 шт.); профіль 100644 (108 шт.); профіль 1041 (208 шт.); профіль 1044 (136 шт.); профіль 1011 (112 шт.); профіль 2004 (952 шт.); МДФ панель 8 мм 2800х730 мм (218 шт.); профіль 1029 (240 шт.); профіль 1005К (41 шт.); профіль 1035 (121 шт.); профіль 1037 (307 шт.); профіль 1038 (18 шт.); профіль 121 (66 шт.); профіль 1003А (40 шт.); профіль 1018 (253 шт.); профіль 1022 (133 шт.); профіль 102 (203 шт.); столешниці (851 шт.); профіль 1052 (210 шт.); профіль 1010 (28 шт.); профіль 121 (42 шт.); профіль 1111 (120 шт.); профіль 1117 (9 шт.); профіль 1020 (16 шт.); профіль 1015 (14 шт.); профіль НВ-10 (106 шт.); профіль УВ-11 (8 шт.); профіль KS 01 (14 шт.); профіль KS 02 (17 шт.); профіль KS 03 (160 шт.); профіль KS 04 (1 шт.); профіль 2009 (61 шт.); ДСП 8мм 2440х2100 мм (61 шт.); просформінг (147 шт.); МДФ плита 18 мм 800х2800 мм (4 шт.); уплотнювач силіконовий для МДФ-8 (1200 м); профіль 1031 10мм (280 шт.); профіль 1037 10мм (160 шт.); профіль 1018 10мм (183 шт.); ДСП ультра глянець 2440.1220.18 мм (98 шт.); К01;К02;К03 (728 шт.); ДСП (32 шт.); МДФ Раттан плита (142 шт.).

Відмовлено у позові в частині визнання за Товариством права власності на наступне майно: шурупи (1000 шт.); тремпель 300 (20 шт.); тремпель 450 (20 шт.); тремпель 250 (250 шт.); полиця видвиж. (2 шт.); держатель (-); профіль гнучк. (750 м.); з'єднувач для скла (17 шт.); полиця для клавіатури (2 шт.); стяжка для метабоксів (50 шт.); метабокси (137 шт.); ПВХ кромка (3500 м.); матрац Лотос (1 шт.); бабочки (90000 шт.); полиця для СД-1 (64 шт.); полиця для СД-2 (55 шт.); кут вишня крем.тем.кор (5500 шт.); взуттєвий мех. подвійний (31 шт.); взуттєвий мех. потрійний (9 шт.); уплотнювач цоколя 18 мм (28 шт.); амортизатор врєзн. (900 шт.); накладка на столєш. 28 мм (37 шт.); стиковка кутова (1 шт.); кільце для опори D-60 мм (1500 шт.); відро для сміття з кришкою (1 шт.); вішак для краваток (5 шт.); лоток для канцтоварів (18 шт.); стяжка для столєшн. (160 шт.); магніт меблевий (210 шт.); вішак для краваток (16 шт.); вішак для ременів (30 шт.); краваткодержач (18 шт.).

Виключено з опису та звільнено з-під арешту майно, яке належить на праві власності Товариству: профіль 1019 (173 шт.); профіль 1004 (220 шт.); профіль 1031 (101 шт.); профіль 1045 (79 шт.); профіль 1003 (468 шт.); профіль 1009 (36 шт.); профіль 1032 (47 шт.); профіль 100644 (108 шт.); профіль 1041 (208 шт.); профіль 1044 (136 шт.); профіль 1011 (112 шт.); профіль 2004 (952 шт.); МДФ панель 8 мм 2800х730 мм (218 шт.); профіль 1029 (240 шт.); профіль 1005К (41 шт.); профіль 1035 (121 шт.); профіль 1037 (307 шт.); профіль 1038 (18 шт.); профіль 121 (66 шт.); профіль 1003А (40 шт.); профіль 1018 (253 шт.); профіль 1022 (133 шт.); профіль 102 (203 шт.); столешниці (851 шт.); профіль 1052 (210 шт.); профіль 1010 (28 шт.); профіль 121 (42 шт.); профіль 1111 (120 шт.); профіль 1117 (9 шт.); профіль 1020 (16 шт.); профіль 1015 (14 шт.); профіль НВ-10 (106 шт.); профіль УВ-11 (8 шт.); профіль KS 01 (14 шт.); профіль KS 02 (17 шт.); профіль KS 03 (160 шт.); профіль KS 04 (1 шт.); профіль 2009 (61 шт.); ДСП 8мм 2440х2100 мм (61 шт.); просформінг (147 шт.); МДФ плита 18 мм 800х2800 мм (4 шт.); уплотнювач силіконовий для МДФ-8 (1200 м); профіль 1031 10мм (280 шт.); профіль 1037 10мм (160 шт.); профіль 1018 10мм (183 шт.); ДСП ультра глянець 2440.1220.18 мм (98 шт.); К01;К02;К03 (728 шт.); ДСП (32 шт.); МДФ Раттан плита (142 шт.).

Відмовлено у позові в частині виключення з опису та звільнення з-під арешту наступного майна: шурупи (1000 шт.); тремпель 300 (20 шт.); тремпель 450 (20 шт.); тремпель 250 (250 шт.); полиця видвижна (2 шт.); держатель (-); профіль гнучк. (750 м.); з'єднувач для скла (17 шт.); полиця для клавіатури (2 шт.); стяжка для метабоксів (50 шт.); метабокси (137 шт.); ПВХ кромка (3500 м.); Матрац Лотос (1 шт.); бабочки (90000 шт.); полиця для СД-1 (64 шт.); полиця для СД-2 (55 шт.); кут вишня крем.тем.кор (5500 шт.); взуттєвий мех. подвійний (31 шт.); взуттєвий мех. потрійний (9 шт.); уплотнювач цоколя 18 мм (28 шт.); амортізатор врєзн. (900 шт.); накладка на столєш. 28 мм (37 шт.); стиковка кутова (1 шт.); кільце для опори D-60 мм (1500 шт.); відро для сміття з кришкою (1 шт.); вішак для краваток (5 шт.); лоток для канцтоварів (18 шт.); стяжка для столєшн. (160 шт.); магніт меблевий (210 шт.); вішак для краваток (16 шт.); вішак для ременів (30 шт.); краваткодержач (18 шт.).

З Товариства в дохід Державного бюджету України стягнуто 1 609,50 грн. судового збору.

З Підприємства на користь Товариства стягнуто 670,63 грн. судового збору та 21,90 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 81-28/02 від 21.05.12).

З Банку на користь Товариства стягнуто 670,63 грн. судового збору та 21,90 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 81-28/02 від 21.05.2012).

З Підприємця на користь Товариства стягнуто 3 472,20 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 81-28/02 від 21.05.12).

З Банку на користь Товариства стягнуто 3 472,20 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 81-28/02 від 21.05.12).

З Товариства на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АРК стягнуто 7 614,00 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 53 від 07.12.12).

З Підприємця на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АРК стягнуто 3 807,00 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 53 від 07.12.12).

З Банку на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АРК стягнуто 3 807,00 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 53 від 07.12.2012).

Приймаючи рішення про виключення визначеного майна із опису та арешту та визнаючи на нього право власності за Товариством суд першої інстанції виходив з того, що Підприємцю право власності на таке майно не належить, та інша особа на це майно (окрім Банку), прав не заявляє, а наявність відповідного майна у Товариства підтверджено, зокрема, висновком експерта № 53 від 07.12.12.

Постановою від 03.06.13 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий - Фенько Т.П., судді - Заплава Л.М., Проценко О.І.) апеляційну скаргу Банку задоволено частково.

Рішення від 29.01.13 господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано.

Прийнято нове рішення:

У задоволенні позову Товариства про виключення майна з акту опису й арешту відмовлено.

З Товариства у дохід Державного бюджету України стягнуто судовий збір у розмірі 536,50 грн. за подання позовної заяви.

З Товариства на користь Банку стягнуто витрати зі сплати судового збору у розмірі 804,75 грн.

З Товариства на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Судова Експертна Палата" стягнуто 6 944,40 грн. за проведення судової експертизи.

Постанову мотивовано тим, що Товариством не доведено а експертизами не встановлено факту приналежності йому на праві власності майна описаного саме за актом від 24.11.12, оскільки акт опису і арешту від 24.11.12 та інші надані сторонами документи не містять жодних вказівок на ідентифікуючі ознаки зазначених у них речей, за допомогою яких конкретні речі, стосовно яких заявлено позов, можна відокремити з-поміж інших однорідних речей.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 03.06.13 Севастопольського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 29.01.13 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст.ст. 32, 43, 69, 85, 99 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Підприємець доводи та вимоги Товариства підтримує.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представників Товариства, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 08.08.07 між Акціонерним банком "Кліринговий Дім", правонаступником якого є Банк та ФОП ОСОБА_9 (позичальник) укладено кредитний договір № 42/2007-К (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 90 000,00 доларів США для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується здійснювати погашення отриманого за рахунок кредитної лінії кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в строки і в сумах, згідно з умовами Кредитного договору (п. 2.1 Кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_9 за Кредитним договором, між Банком та Підприємцем були укладені договори застави № 42/2007-01К, № 42/2007-02К, № 42/2007-03К та № 42/2007-04К.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.06.10 між ФОП ОСОБА_9, Підприємцем та Банком укладено договір про переведення боргу.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору про переведення боргу, Підприємець (новий боржник) за згодою Банку замінив ФОП ОСОБА_9 (первісного боржника) в зобов'язаннях та правах, що виникли з Кредитного договору та додаткових угод до нього.

Як встановлено судами, Підприємцем порушено умови Кредитного договору в частині своєчасної та повної оплати платежів, в результаті чого, Банк звернувся до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням від 15.11.10 господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-3/4354-2010, залишеним без змін постановою від 07.06.11 Вищого господарського суду України, з Підприємця на користь Банку стягнуто 90 000,00 доларів США заборгованості за Кредитним договором, 11 602,50 доларів США заборгованості по процентам, 395,07 доларів США - пені за прострочення сплати процентів, 2 360,96 доларів США - пені за прострочення сплати основного зобов'язання, 8 233,88 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що Підприємцем добровільно зазначене судове рішення виконано не було.

Місцевим та апеляційним судам враховано, що 05.08.11 Банком складено акт перевірки майна, наданого у заставу, шляхом виїзду за місцезнаходженням майна, яким встановлено, що заставне майно знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул.Кримської правди, 8. На складі знаходяться товари на суму 286 604,20 грн., згідно наданого переліку станом на 05.08.11. На складі-магазині знаходиться меблева фурнітура на суму 273 892,75 грн., згідно наданого переліку станом на 01.08.11.

При примусовому виконанні наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-3/4354-2010 про стягнення з Підприємця на користь Банку боргу в сумі 834 989,43 грн., 24.11.11 Виконавчою службою проведено опис і арешт майна, що належить боржнику, про що складено Акт опису й арешту майна б/н від 24.11.11.

Під час розгляду справи Товариством було заявлено клопотання про вихід суду за межі позовних вимог для захисту прав та законних інтересів позивача у справі, згідно з яким просило суд вийти за межі позовних вимог, та визнати за Товариством право власності на визначене майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції було проведено 2 судових експертизи за наслідками яких складено висновки експертів від 21.05.12 № 81-28/02 та від 07.12.12 № 53.

Згідно висновку № 81-28/02 судово-економічної експертизи від 21.05.12 Судовою експертною палатою надані наступні відповіді на поставлені питання:

1. Арештований та описаний Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим товар згідно Акту опису та арешту майна від 24.11.11, згідно документів бухгалтерського обліку ТОВ "Сайтек" є товаром Товариства.

2. Арештований та описаний Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим товар, згідно наданих документів Підприємця, не є товаром Підприємця.

3. Вартість описаного та арештованого товару, який описаний та арештований згідно Акту опису та арешту майна від 24.11.11 Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим згідно документів бухгалтерського обліку Товариства складає 1 007 826,86 грн.

Зведений результат дослідження бухгалтерських документів надано в таблиці № 1 висновку.

4. Описаний та арештований товар по Акту опису та арешту майна від 24.11.11 Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим, який не є заставним товаром Підприємця перед Банком згідно договору застави товарів в обороті від 16.06.10 № 42/2007-04К.

Згідно висновку Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим № 53 від 07.12.12 при проведенні повторної комісійної експертизи зроблені наступні висновки:

1. Визначити "Чи є арештований та описаний Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим товар згідно Акту опису та арешту майна від 24.11.11, товаром Товариства згідно документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності позивача?" на підставі наданих документів Товариства не надається можливим.

2. Згідно документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності Підприємця товарно-матеріальні цінності, не є товаром Підприємця. По даним обліку Підприємця залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 24.11.11 відсутні.

Визначити, чи є товарно-матеріальні цінності, арештовані та описані Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим в акті від 24.11.11, товаром Підприємця на підставі наданих документів не є можливим.

3. Питання 3 "Яка вартість описаного та арештованого товару, який описаний та арештований згідно Акту опису та арешту майна від 24.11.11 Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим?" експертами не вирішувався, оскільки виходить за межі компетенції експерта-економіста.

4. Визначити "Чи описаний та арештований товар, який не є заставним товаром перед Банком, та якщо описаний та арештований такий товар - яка його вартість?" на підставі наданих документів бухгалтерського обліку Товариства та Підприємця" не є можливим.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції при ухваленні рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з висновків першої експертизи, згідно якого арештований та описаний Виконавчою службою товар згідно Акту опису та арешту майна від 24.11.11 та документів бухгалтерського обліку Товариства є товаром Товариства.

З даними твердженнями, які викладенні в рішенні суду першої інстанції, апеляційний суд не погодився вказавши, що висновок експерта базується на співставленні даних Акту опису і арешту майна від 24.11.11 та даних звіту комірника, журналів-ордерів по рахункам 28 "Товари" та 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Тобто висновок зроблений шляхом співставлення найменування товарів.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що Товариством не доведено та обома експертизами не встановлено факту приналежності Товариству на праві власності саме описаного за актом від 24.11.11 майна, оскільки як акт опису і арешту від 24.11.12, так і інші надані сторонами документи не містять жодних вказівок на ідентифікуючі ознаки зазначених у них речей, за допомогою яких конкретні речі, стосовно яких заявлено позов, можна відокремити з-поміж інших однорідних речей.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 57 Закону № 606-XIV визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав. При цьому порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 60 Закону № 606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. копія постанови про знаття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону № 606-XIV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27.08.76 № 6, за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Подібна правова позиція викладена в абз. 3 п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14, в якому зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ЦПК, ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що згідно абз. 3 п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 № 9, вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що відповідно ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності .

Щодо суті заявлених позовних вимог колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що згідно із статтею ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Річчю визначається предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та підтверджується матеріалами справи, у даному випадку, як предметом застави, так і предметом оспорювання права на майно є сукупність речей, що визначені родовими ознаками.

Слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 42, 43 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-XII при заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави відповідно до правил цього розділу. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Таким чином, законодавством передбачено, що у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості, тобто необхідна лише наявність товару на відповідну суму, а не однакового найменування.

Отже, є підставним висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки Товариством не доведено, а проведеними судовими експертизами у справі достеменно не встановлено факту приналежності Товариству на праві власності саме майна описаного за актом від 24.11.12, оскільки як акт опису і арешту від 24.11.12, так і інші надані сторонами документи не містять жодних вказівок на ідентифікуючі ознаки зазначених у них речей, за допомогою яких конкретні речі, стосовно яких заявлено позов, можна відокремити з-поміж інших однорідних речей, то позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Щодо доводів скаржника про неточності, допущені в протоколі судового засідання від 03.06.13, то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що він мав право в порядку, визначеному ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України подати письмові зауваження з приводу допущених неправильностей або неповноти протоколу. Однак, як свідчать матеріали справи, відповідні зауваження на протокол від 03.06.13 учасниками спору на подавались.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідні недоліки можуть бути вирішені в процесуальному порядку та в даному випадку не впливають на правильність застосування апеляційним судом норм права та вирішення ним спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питань, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм чинного законодавства, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сайтек" залишити без задоволення.

Постанову від 03.06.13 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-17/171-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:І.Ходаківська Т.Костенко