Постанова

від 12.08.2013 по справі 901/1248/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Справа № 901/1248/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Черткової І.В.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбор";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор"

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лагутіна Н.М.) від 25 червня 2013 року у справі №901/1248/13.

за позовом Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ"

(вул. Шаляпіна, 1, смт. Новий Світ, м. Судак, АР Крим, 98032, Україна)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (вул. Умільців, 2, смт. Масандра, м. Ялта, АР Крим, 98650, Україна)

про стягнення 600220,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" суми заборгованості у розмірі 600220,78 грн, у тому числі пеня у розмірі 192825,34 грн, 10% річних за користування коштами у розмірі 130395,44 грн та моральна шкода у розмірі 277000,00 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №375 від 16.12.2012 з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 192825,34 грн та 10% річних за користування коштами у розмірі 130395,44 грн. Також позивач вважає, що відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, відповідач неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2012 принизив ділову репутацію Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ", у зв'язку з чим повинен відшкодувати моральну шкоду у розмірі 277000,00 грн.

Представником позивача було надано суду заяву про зменшення позовних вимог на 68,49 грн у зв'язку з помилкою в розрахунках, з яких 27,40 грн - 10% річних, 41,10 грн - пеня.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року у справі №901/1248/13 позовну заяву Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбор" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Автономної Республіки Крим скасувати частково, в частині стягнення 210 604, 00 грн., у т.ч.: - 85 320, 65 грн. - 10 річних відсотків від простроченої суми, 125 282, 83 грн. - пені, прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення 487 603, 48 грн., у т.ч.: 85 320, 65 грн. - 10 річних відсотків від простроченої суми, 125 282, 83 грн. - пені, 277 000, 00 грн. - моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" судовий збір у розмірі 3 231 52 грн.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення винесено з порушенням норм процессуального та матеріального права, та підлягає скасуванню, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає що, забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу пені) та 10 відсотків, передбачених умовами Договору як виду забезпечення основного зобов'язання, це договірна санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена, нею може забезпечуватись лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично проданий товар (надані послуги). У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга призначена до розгляду на 05 серпня 2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05 серпня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Волкова К.В. замінено у складі колегії на суддю Балюкову К.Г.

Розпорядженням секретаря судової палати від 12 серпня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Борисової Ю.В, замінено у складі колегії на суддю Черткову І.В,

12 серпня 2013 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, встановила наступне.

16.12.2011 між Державним підприємством "Завод шампанських вин "Новий Світ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №375 (т.1, а. с. 29-30), згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується в порядку і строки, встановлені договором передати шампанське України класичне та витримані вина ігристі, виробництва Продавця, іменоване в подальшому як "товар", а також сувенірну продукцію, орендовану фірмовою символікою ДП "Завод шампанських вин "Новий Світ", іменовану в подальшому як "супутній товар" у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.

Пунктом 1.3 договору визначено, що асортимент товару, супутнього товару та ціни, по яким від відпускається, вказані в Додатку №1, Додатку №2 до даного договору, іменовані "специфікація" та є невід'ємною частиною даного договору.

У розділі 2 договору сторонами узгоджено ціну, кількість та асортимент товару.

Так, зокрема, пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума договору становить 30000000,00 грн.

Згідно пункту 2.2 договору кількість, асортимент, ціна за одиницю товару вказується у видатковій та товарно-транспортній накладних, відповідно заявки покупця, яка оформляється у відповідності з Додатком №3 до даного договору.

Відповідно пункту 5.1 договору Покупець після отримання товару, супутнього товару зобов'язаний здійснити оплату за товар, супутній товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Продавця з відстрочкою платежу 45 календарних днів з дня відпуску товару, супутнього товару.

26.04.2012 між сторонами була укладена додаткова угода №1 (т. 1, а. с. 126), якою було внесено зміни в пункт 1.3 пункту 1 договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2011, а саме: "З 03.05.2012 асортимент товару, який поставляється, супутнього товару та ціни, згідно яких він відпускається, вказані в додатку №7, додатку №2 до договору, які іменуються "Специфікація" і є невід'ємною частиною договору".

30.05.2012 між Державним підприємством "Завод шампанських вин "Новий Світ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельбор" було укладено додаткову угоду №2 (т. 2, а. с. 128) до договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2011 зі змінами від 26.04.2012, за якою сторони домовились розірвати достроково з 01.07.2012 договір купівлі-продажу №375 від 16.12.2011 зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 26.04.2012.

Державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ" на виконання умов договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2012, за графіком відвантажень, відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ельбор" товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними, які підписані обома сторонами та посвідчені відповідними печатками (т. 1 а. с. 81-105, т. 3 а. с. 69-83), однак Покупець вказаний товар у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, що стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до Господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" 1492613,00 грн, за якою було порушено провадження у справі №5002-24/2715-2012.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012 позов задоволено та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" на користь Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" стягнуто заборгованість у розмірі 1492613,00 грн.

Вказане рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2012.

15.03.2013 Державним підприємством "Завод шампанських вин "Новий Світ" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" за вих. №423 було спрямовано претензію №1 (т. 1, а. с. 106) з вимогою сплатити у строк до 01.04.2013 нараховану неустойку у вигляді пені, 10% річних та моральну шкоду.

У відповідь на вказану претензію відповідачем було спрямовано позивачу зауваження на претензію за вих. №26 від 26.03.2013 (т. 1, а. с. 107) з пропозицією у строк до 10.04.2013 надіслати на його адресу належним чином оформлену претензію, тобто претензію, до якої додано оригінали та/або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують вимоги, належно зазначити обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, надати всі допустимі та належні докази, що підтверджують ці обставини та належні посилання на відповідні нормативні акти.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе зобов'язань по договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2011 відповідач не своєчасно здійснив оплату вартості отриманого товару, у зв'язку з чим за період прострочення позивачем нараховано пеню та 10% річних. Також позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання умов договору відповідач повинен відшкодувати й моральну шкоду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що підпадають під дію норм про договір купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару у порушення умов договору не виконував та здійснював її з простроченням, у зв'язку з чим позивачем за періоди прострочення (загалом з 09.04.2012 по 21.01.2013) з урахуванням часткової оплати окремо за кожною видатковою накладною нараховано 10% річних у розмірі 130368,04 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2011 вказано, що у разі несплати відпущеного товару, супутнього товару Покупець зобов'язаний оплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, а також 10% річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вимоги щодо стягнення 10% річних у розмірі 130368,04 грн задовольнив.

Також за періоди прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №375 від 16.12.2012 (загалом з 09.04.2012 по 21.01.2013) позивачем відповідно до умов договору з урахуванням часткової оплати окремо за кожною видатковою накладною нарахована пеня, яка складає 192784,24 грн.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання щодо оплати отриманого товару, а відтак вимоги про стягнення нарахованої суми пені за загальний період з 09.04.2012 по 21.01.2013 у розмірі 192784,24 грн підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, відносно наданим позивачем розрахунком пені у розмірі 192784,24 грн.

Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки зміни або розірвання договору, зокрема, частиною 5 вказаної статті встановлено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно наявного у матеріалах справи листа за вих. №1096 від 31.05.2012 (т. 2 а. с. 127), позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дострокове розірвання договору №375 від 16.12.2011 саме з причини систематичного невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельбор" договірних зобов'язань. У листі також зазначалось, що підприємство залишає за собою право продовжувати вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" виконання договірних зобов'язань як шляхом переговорів, так і в судовому порядку.

Оскільки зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" щодо належного виконання умов договору виникли під час дії договору, яким також передбачалась можливість нарахування пені та 10% річних у разі порушення умов договору, а тому дострокове розірвання договору за згодою сторін не припиняє зобов'язань відповідача з оплати штрафної санкції та 10% річних за прострочення оплати поставленого на його адресу товару.

Частиною 4 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойка за своєю правовою природою є з одного боку заходом (мірою) цивільно-правової відповідальності, з іншого - способом забезпечення виконання зобов'язань.

Отже стаття 611 Цивільного кодексу України прямо вказує про можливість сплати неустойки як на один із можливих правових наслідків зміни або розірвання договору.

Розірвання договору з 01.07.2012 відбулось з метою припинення взагалі взаємовідносин сторін щодо поставки та оплати товару - шампанського України класичне, витриманих вин ігристі, а також сувенірної продукції. Будь-яких зауважень щодо припинення застосування відповідальності передбаченої умовами договору №375 від 16.12.2011 саме за прострочку оплати вже поставленого на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" товару додаткова угода №2 від 30.05.2012, якою був розірваний договір, не містить.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 277000,00 грн відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що відповідач своїм неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу №375 від 16.12.2012 принизив ділову репутацію Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ", що спричинило зниження престижу та підрив довіри до діяльності підприємства позивача, оскільки він не мав можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед іншими контрагентами, а тому відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний суд України у Постанові Пленуму №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Будь-яких документальних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбор" здійснило дії, наслідком яких з'явилось приниження ділової репутації Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ", посягання на його фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" позивачем суду не надано.

Позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що Державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ" зазнало моральної шкоди у розмірі 277000,00 грн та що моральна шкода спричинена саме у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельбор", а не будь-яким іншим контрагентом позивача.

Таким чином, підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 277000,00 грн відсутні внаслідок їх недоведеності позивачем.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 192784,24 грн, 10 % річних у розмірі 130368,04 грн та 6463, 05 грн судового збору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року у справі №901/1248/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді І.В. Черткова

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ" (вул. Шаляпіна, 1,Новий Світ, м. Судак, 98032)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (вул. Умільців, 2,Масандра,Ялта,,98650)