Постанова

від 14.08.2013 по справі 19/097-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа№ 19/097-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від прокуратури: Барановська В.В. - посвідчення

від позивача-1: Шлягіна І.М. - за довіреністю

від позивача-2: Бербен М.Ю. - за довіреністю

від відповідача: Шилков В.О. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2013 року

у справі № 19/097-12 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Державної інспекції сільського господарства в Київській області (позивач-1)

2. Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (позивач-2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005"

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 16.06.2006 р. між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005"; зобов'язання відповідача повернути Білогородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку площею 0,56 га, кадастровий номер: 3222480401:01:003:0008, що знаходиться по вул. 40-років Перемоги в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2013 року у справі № 19/097-12 (суддя Карпечкін Т.П.) зазначені позовні вимоги Заступника прокурора Київської області задоволені повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" відкладено на 04.07.2013 року

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" відкладено на 24.07.2013 року.

В судовому засіданні, що відбулось 24.07.2013 року Київським апеляційним господарським судом оголошено перерву до 14.08.2013 року.

У зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт стверджує, що станом на теперішній час заборгованість відповідача за спірним договором відсутня, а невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням відбувається з незалежних від відповідача причин.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

На підставі рішення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.05.2006 р. № 24/1, між ТОВ "Граніт " 2005" (за договором - орендар) та Білогородською сільською радою (за договором - орендодавець) 16.06.2006 р. було укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,56 га (зелені насадження), кадастровим номер: 3222480401:01:003:0008, строком на 49 років з дня підписання сторонами договору, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації, для будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. 40-років Перемоги в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 05.07.2006 р. за № 432.

Крім того, 16.06.2006 р. між позивачем 2 та відповідачем було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки за договором.

Відповідно до п. 1.1. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу № 4508 Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів від 14.03.2006р. становить 102905,01 грн.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що оренда земельної ділянки провадиться з оплатою, що становить 1799,99 грн. за рік у вигляді щомісячних платежів рівними частками до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно поданої відповідачем до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області 18.10.2012 р. податкової декларації з плати за землю, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки площею 0,56 га становить 854280 грн. Отже, річна сума орендної плати відповідно становить 25628,40 грн.

Як зазначалось, Заступник прокурора Київської області звернувся до суду з вимогами про розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути Білогородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку, щодо якої спірний договір було укладено.

При цьому, Заступник прокурора посилався на те, що відповідач не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та не сплачує орендну плату, що є істотним порушенням вимог Закону України "Про оренду".

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Умовами п. 2.3. договору передбачено, якщо в результаті зміни законодавства України розмір земельного податку збільшився, відповідно збільшується розмір орендної плати, в іншому випадку - розмір орендної плати залишається без змін.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, всупереч викладеним вимогам законодавства та умовам договору оренди земельної ділянки, відповідач свої зобов'язання в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою належним чином не виконує.

Так, станом на 08.11.2012 р. заборгованість відповідача з плати за землю становила 40766,58 грн., яка виникла за період більше 1 року. Вказане підтверджується листом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 2523/9/19-043 від 08.11.2012 р. та листі Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району № 550/117 від 09.11.2012 р.

З огляду на викладене, з матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним 16.06.2006 р. між ним та Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області договором оренди земельної ділянки, а саме, систематична несплата орендної плати.

Судова колегія зазначає, що обставини наявності чи відсутності на даний час переплати відповідача з орендної плати за спірний договором жодним чином не спростовують обставин систематичного невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендних платежів за спірним договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають у тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як зазначалось, Пунктом 2.1. договору встановлено, що оренда земельної ділянки провадиться з оплатою, що становить 1799,99 грн. за рік у вигляді щомісячних платежів рівними частками до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно поданої відповідачем до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області 18.10.2012 р. податкової декларації з плати за землю, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки площею 0,56 га становить 854280 грн. Отже, річна сума орендної плати відповідно становить 25628,40 грн.

Як встановлено судом, з матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним 16.06.2006 р. між ним та Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області договором оренди земельної ділянки, а саме, систематична несплата орендної плати. Зокрема, станом на 08.11.2012 р. заборгованість відповідача з плати за землю становила 40766,58 грн., яка виникла за період більше 1 року, що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 2523/9/19-043 від 08.11.2012 р. та листом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району № 550/117 від 09.11.2012 р.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимоги однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" передбачено дострокове розірвання договору оренди на підставах, визначених Земельним кодексом України.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зі змінами та доповненнями, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Таким чином, невиконання відповідачем передбаченого законодавством та спірним договором обов'язку своєчасно сплачувати орендну плату, систематична несплата відповідачем орендної плати за спірним договором, є підставою для розірвання у судовому порядку договору оренда земельної ділянки від 16.06.2006 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 16.06.2006 р. між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт " 2005" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути Білогородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку площею 0,56 га, кадастровий номер: 3222480401:01:003:0008, що знаходиться по вул. 40-років Перемоги в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, також є обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до п. 3.11. Договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 року, у разі припинення або розірвання цього договору, Орнедар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків. Земельна ділянка повинна бути звільнена за рахунок Орендаря і придатна для негайного використання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що земельна ділянка підлягає поверненню орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" орендодавцеві - Білогородській сільській раді у тому стані, в якому вона була передана йому.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі № 19/097-12 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі № 19/097-12 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт "2005" на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі № 19/097-12 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі № 19/097-12 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 19/097-12 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 14.08.2013 року.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Смірнова Л.Г.

Чорна Л.В.