Рішення

від 15.01.2014 по справі 19/097-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа № 19/097-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: не з'явились;

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2: Бербен М. Ю. (довіреність б/н від 07.06.2013 р.);

від відповідача: Шилков В. О. (довіреність б/н від 20.07.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника Прокурора Київської області, м. Київ

в інтересах держави в особі:

1) Державної інспекції сільського господарства в Київській області, м. Київ;

2) Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Білогородка, Києво-Святошинський район;

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Граніт „2005", м. Київ

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Граніт „2005" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., укладеного між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005", та зобов'язання ТОВ „Граніт „2005" повернути Білогородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку площею 0, 56 га, кадастровий номер № 3222480401:01:003:0008, що знаходиться по вул. 40-років Перемоги, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати у повному обсязі орендної плати та використання земельної ділянки за відповідним цільовим призначенням за договором оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2013 р. (суддя Карпечкін Т. П.) у справі № 19/097-12 за позовом Заступника Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ТОВ „Граніт „2005" про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку позов задоволено повністю та вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., укладений між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005"; зобов'язати ТОВ „Граніт „2005" повернути Білогородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку площею 0, 56 га, кадастровий номер: 3222480401:01:003:0008, що знаходиться по вул. 40-років Перемоги в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, а також присуджено до стягнення з ТОВ „Граніт „2005" в доход Державного бюджету України 18 158, 60 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 р. рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 р. у справі № 19/097-12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 р. у справі № 19/097-12, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 р. у справі № 19/097-12 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 08.10.2013 р. зазначив, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати не надали належної оцінки доказам, поданим відповідачем, не встановили чи існувала взагалі заборгованість на момент звернення прокурора з позовом. Як встановлено судами, земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, проте, не зазначено як саме (для вирощування сільськогосподарської продукції, виробництва, розміщення об'єктів промисловості, транспорту, чи за іншим призначенням), також судами не вказано які обов'язки, передбачені договором чи ст. 25 Закону України „Про оренду землі" були порушені відповідачем.

У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 19/097-12 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2013 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 19/097-12 за позовом Заступника Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ТОВ „Граніт „2005" про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 20.11.2013 р.

20.11.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.12.2013 р.

04.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача-2 надійшли пояснення б/н б/д, у яких він просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

04.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 04.12.2013 р., у яких він просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

04.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.12.2013 р.

18.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.01.2014 р.

10.01.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача-1 надійшло клопотання № 14-08/46 від 10.01.2014 р., у якому він просить розглядати справу за відсутності його представника.

15.01.2014 р. у судовому засіданні представник позивача-2 надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Прокурор та представник позивача-1 у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2006 р. між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець у відповідності до Земельного Кодексу України, згідно з Рішенням II сесії V скликання Білогородської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 25 травня 2006 року під № 24/1, надає в оренду, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 0, 56 га. (зелені насадження), розташовану в селі Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, по вулиці 40-років Перемоги.

Кадастровий номер: 3222480401:01:003:0008.

Цільове призначення - для будівництва.

Вказана земельна ділянка розташована на території Білогородської сільської ради, згідно з проектом формування території і встановлення меж сільської ради, виданого Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу № 508 Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів від 14 березня 2006 року, становить 102 905, 01 грн.

Згідно п. 1.2. договору термін дії цього договору - 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до п. 2.1 договору оренда земельної ділянки провадиться з оплатою, що становить 1 799, 99 грн. за рік у вигляді щомісячних платежів рівними частками до десятого числа місяця, наступного за звітним. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін не більше одного року.

Пунктом 3.11. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків, про що, за п'ять днів до дня припинення дії цього договору, складається відповідний акт передачі земельної ділянки. При цьому, земельна ділянка повинна бути звільнена за рахунок орендаря і придатна для негайного використання.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що факт передачі земельної ділянки підтверджується актом про передачу на зберігання встановлених межових знаків орендарю, який складається в трьох примірниках, один з яких додається до технічної документації про передачу земельної ділянки в оренду, другий - передається виконавцю робіт, а третій - видається орендарю після укладання договору оренди. При цьому орендар несе відповідальність за знищення вказаних знаків.

Згідно п. 6.5. договору цей договір припиняється у випадках, передбачених Законом України „Про оренду землі" (стаття 31), визначених Земельним Кодексом України (статті 141, 143), а також в інших випадках, визначених законодавством.

16.06.2006 р. між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005" було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області і передала, а ТОВ „Граніт „2005" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0, 56 га. (зелені насадження), розташовану в селі Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, по вулиці 40-років Перемоги.

05.07.2006 р. вказаний договір було зареєстровано у Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідний запис за № 432.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., укладений між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005".

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивачів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України „Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 ст. 21 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України „Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом 2.21. цієї ж постанови передбачено, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України „Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., укладеного між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005", його положеннями не встановлено будь-яких зобов'язань відповідача щодо проведення будь-яких будівельних робіт на орендованій земельній ділянці, щодо будівництва будь-яких об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці та введення їх в експлуатацію та граничних строків виконання таких зобов'язань, а визначено лише мету оренди відповідачем земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки - для будівництва.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачами у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти використання відповідачем орендованої земельної ділянки за договором не за цільовим призначенням.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є активне використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням, відмінним від того, що передбачене умовами договору оренди земельної ділянки, і йому не ототожнюється і не є рівнозначним невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, що передбачене умовами договору оренди земельної ділянки, взагалі.

Пунктом 2.23. цієї ж постанови передбачено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, що після звернення прокурором в інтересах позивачів із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 21.12.2012 р. відповідач виконав свій обов'язок по сплаті орендної плати за договором та перерахував позивачу-2 грошові кошти у розмірі 49 490, 36 грн., що призвело до переплати і підтверджується актом б/н від 21.12.2012 р., листом № 2870/9/20-139 від 28.12.2012 р. ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, відповідними квитанціями, наявними у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була погашена основна заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати за 2012 р., що стало підставою розірвання договору, у повному обсязі, що в свою чергу вказує на відсутність істотності та систематичності порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., у зв'язку із чим у позивачів у даному випадку не виникло право на розірвання спірного договору оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у пунктах 3.5., 3.11., 6.5. договору та у ст. ст. 24, 25, 32 Закону України „Про оренду землі".

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, недоведеними є факти використання відповідачем орендованої земельної ділянки за договором не за цільовим призначенням та факти систематичного невиконання відповідачем обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі" та умовами договору оренди земельної ділянки, що в свою чергу виключає істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та положень законодавства України, що врегульовує питання оренди землі, у зв'язку із чим суд вважає, що у позивачів не виникло право на розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у самому договорі та у ст. 32 Закону України „Про оренду землі", а тому позовна вимога прокурора в інтересах позивачів до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивачів, просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу-2 земельну ділянку площею 0, 56 га, кадастровий номер № 3222480401:01:003:0008, що знаходиться по вул. 40-років Перемоги, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивачів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога прокурора в інтересах позивачів є похідною від його позовної вимоги до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., укладеного між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005".

Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, вимога прокурора в інтересах позивачів до відповідача про зобов'язання повернути позивачу-2 земельну ділянку площею 0, 56 га, кадастровий номер № 3222480401:01:003:0008, що знаходиться по вул. 40-років Перемоги, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, є похідною від його позовної вимоги до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 р., укладеного між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ „Граніт „2005", що в свою чергу є безпідставною, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві прокурора, поданій в інтересах позивачів, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

24 січня 2014 р.