Постанова

від 15.08.2013 по справі 805/11175/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 р. Справа №805/11175/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 29 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Воропаєва І.О.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Шахтарськантрацит», про визнання незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10 вересня 1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Шахтарськантрацит»; скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 19 червня 2013 року № 8059732 в частині зупинення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05 грудня 2007 року на підставі наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; зобов'язання поновити виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310,-

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач, ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області) про визнання незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10 вересня 1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Шахтарськантрацит»; зобов'язання поновити виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 (арк. справи 4, 5).

Ухвалою суду від 02 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. Одночасно наведеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (далі - третя особа, ДП «Шахтарськантрацит») (арк. справи 1-2).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05 грудня 2007 року, видано наказ Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року, згідно якого наказано стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» на користь ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія» борг в сумі 75 400,80 грн., витрати по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Постановою від 21 січня 2008 року відповідачем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наведеного наказу. Однак, 19 липня 2013 року на адресу позивача надійшла постанова № 8059732 від 19 червня 2013 року про зупинення зведеного виконавчого провадження на підставі того, що боржник - ДП «Шахтарськантрацит» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Водночас, відповідач зупиняючи провадження не врахував рішення Конституційного суду України № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року, згідно якого обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Втім, сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача (позивача) за наведеним наказом, не відноситься до підстав, при яких виконавче провадження підлягає зупиненню.

З огляду на наведене, позивач просив суд визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10 вересня 1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Шахтарськантрацит»; зобов'язати відповідача поновити виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310.

До початку розгляду справи по суті позивачем надана заява про уточнення позовних вимог (арк. справи 33), яка прийнята судом до розгляду, згідно якої позивач крім первісних позовних вимог також просив суд скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 19 червня 2013 року № 8059732 в частині зупинення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05 грудня 2007 року на підставі наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту адміністративного позову. Просив суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви, повністю.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися судом завчасно. Через канцелярію суду відповідач та третя особа надали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, а також виходячи зі змісту наведених заяв, просили закрити провадження у справі, з огляду на те, що дана адміністративна справа підлягає розгляду Господарським судом за правилами визначеними статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України (арк. справи 16, 17, 30).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у задоволенні клопотань Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області та третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про закриття провадження в адміністративній справі відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження» повноваження, тобто у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 05 грудня 2007 року у справі № 18/310 стягнуто з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» борг в сумі 75 400,80 грн., витрати по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (арк. справи 10-11).

Зі змісту наведеного судового рішення вбачається, що борг виник внаслідок того, що ДП «Шахтарськантрацит» не виконала свої зобов'язання перед позивачем за укладеним договором підряду № 89 від 08 квітня 2004 року на ремонт вентиляторної установки ВЦД - 3,3.

На виконання вказаного рішення 17 грудня 2007 року видано наказ № 18/310 про стягнення з ДП «Шахтарськантрацит» на користь ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія» заборгованість в сумі 75 400,80 грн., витрати по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. На підставі даного наказу 21 січня 2008 року відповідачем відкрито відповідне виконавче провадження № 5907321 (арк. справи 9).

Згідно постанови від 25 січня 2008 року відповідачем приєднано виконавче провадження № 5907321 до зведеного виконавчого провадження № 8059732 з примусового виконання рішень про стягнення з ДП «Шахтарськантрацит» на користь фізичних та юридичних осіб, держави заборгованості (арк. справи 31).

19 червня 2013 року Відділом державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження з примусового виконання рішень про стягнення з ДП «Шахтарськантрацит» на користь фізичних та юридичних осіб, держави, заборгованості на загальну суму 187 253 036 грн. (арк. справи 7), яка отримана позивачем 19 липня 2013 року.

Постанова мотивована тим, що боржника - ДП «Шахтарськантрацит» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що діє до 01 січня 2014 року, що з огляду на приписи пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Правомірність зупинення відповідачем зведеного виконавчого провадження № 8059732 з наведеної вище підстави в частині виконання наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та пов'язані із цим відносини, є спірною обставиною між сторонами. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі» від 15 травня 2013 року № 238-VІІ, який набрав чинності 16 червня 2013 року, визначено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 січня 2014 року.

Пункт 1.3 статті 1 вказаного Закону до учасників розрахунків відносить підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена власниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Наведеною нормою встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на які поширюється дія пункту 15 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Аналізуючи вищенаведені норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» суд вважає, що дія цього Закону поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1 наведеного Закону щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Таким чином, згідно наведених норм Закону боржник не відноситься до учасників розрахунків, борг боржника не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії, борг виник внаслідок не виконання боржником своїх зобов'язань за договором підряду, на які не поширюється дія норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 надано офіційне тлумачення, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

За даних обставин, в судовому засіданні встановлено, що відповідач необґрунтовано зупинив зведене виконавче провадження № 8059732 в частині виконання наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10 вересня 1999 року, скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 19 червня 2013 року № 8059732 в частині зупинення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05 грудня 2007 року на підставі наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із цим, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити примусове виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Зважаючи на те, що дії органу Державної виконавчої служби, які він має здійснювати у разі усунення підстав для зупинення виконавчого провадження, регламентовані законом, тому додаткового зобов'язання судом не потребують, отже, позовні вимоги в означеній частині задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 22,94 грн. (арк. справи 3).

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Шахтарськантрацит», про визнання незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10 вересня 1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Шахтарськантрацит»; скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 19 червня 2013 року № 8059732 в частині зупинення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05 грудня 2007 року на підставі наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; зобов'язання поновити виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310, - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2007 року № 18/310 про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10 вересня 1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Шахтарськантрацит».

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 19 червня 2013 року № 8059732 в частині зупинення виконання наказу Господарського суду Донецької області № 18/310 від 17 грудня 2007 року про стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 75 400,80 грн., витрат по держмиту в сумі 754,01 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» (код ЄДРПОУ 32123460, адреса: вулиця Солідарності, буд. 2, м. Донецьк, Донецька область, 83025) витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 (двадцять дві) грн. 94 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 серпня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 20 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.