Рішення

від 12.08.2013 по справі 901/1717/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2013Справа №901/1717/13

За позовом Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (пл. Привокзальна, 6, місто Сімферополь, АР Крим, 95006) в інтересах держави в особі державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, місто Ялта, АР Крим, 98600)

до відповідача - приватного підприємства "Маяк-А" (пров. Червоноармійський, 19, місто Алушта, АР Крим, 98500)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, АР Крим, 99008)

Міністерство інфраструктури України (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)

про усунення перешкод у користуванні майном.

Суддя І.І. Дворний.

Представники:

прокурор - Кузнецов К.В., посвідчення №009368 від 15.10.2012, прокурор відділу прокуратури АР Крим;

від державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" - Безрученко Н.О, довіреність №001 від 18.06.2013, представник;

від приватного підприємства "Маяк-А" - Голікова В.Ф, довіреність №б/н від 05.06.2013, представник;

від Міністерства інфраструктури України - Безрученко Н.О, довіреність №1674/15/14-13 від 27.03.2013, представник;

від Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі - не з'явився.

Суть спору : 24 травня 2013 року Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про зобов'язання приватного підприємства "Маяк-А" усунути перешкоди в користуванні майном державному підприємству "Ялтинський морський торгівельний порт" шляхом демонтажу самовільної забудови, кафе "Маяк", на гідротехнічній споруді (причалі) портопункту "Алушта", який розташований за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 6 та приведення гідротехнічної споруди у належний стан.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 391, 398 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 25 Закону України «Про транспорт» та мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, перешкоджає позивачу користуватись та розпоряджатись своїм майном і незаконно розмістив на гідротехнічній споруді, частині причалу портопункту «Алушта», кафе «Маяк». Прокурор переконаний, у зв'язку з тим, що між відповідачем та державним підприємством "Ялтинський морський торговельний порт" відсутні будь-які договірні відносини, то підстави зайняття приватним підприємством "Маяк-А" спірної гідротехнічної споруди відсутні.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Також, вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

18 червня 2013 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі надало суду письмові пояснення, у яких повідомило, що не заперечує проти позовних вимог і вважає, що у зазначеному спорі ніякі права та інтереси Фонду не зачіпаються та від прийнятого рішення судом по справі не постраждають. Справу просив розглядати без участі свого представника. Вказані пояснення прийняті судом до розгляду.

Через неявку представника відповідача у судове засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що 18 червня 2013 року виніс відповідну ухвалу.

27 червня 2013 року суд за заявою прокурора в порядку приписів статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та залучив до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України, у зв'язку з чим, розгляд справи відклав.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року відповідачу відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

З метою витребування додаткових доказів суд ухвалою від 23 липня 2013 року розгляд справи відкладав.

02 серпня 2013 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній повідомив суд, що не визнає позовні вимоги та посилається на договір від 30 листопада 2006 року оренди державного нерухомого майна - майданчика площею 291,00 кв.м., розташованого на причалі за адресою: місто Алушта, Набережна, п/п «Алушта», який знаходиться на балансі Ялтинського морського торговельного порту, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю «Коралл-М» в особі директора Гафарова А.А., що є засновником приватного підприємства «Маяк-А». Відповідач стверджує, що цей договір оренди діє до наступного часу, оскільки орендодавець не повідомляв стосовно розірвання або припинення дії цього договору.

Крім того, приватне підприємств "Маяк-А" звертає увагу суду, що 28 липня 2011 року Ялтинський морський торгівельний порт уклав з ним попередній договір №138 відносно підготовки підприємством розробки як основного договору так і ескізного проекту реконструкції, капітального ремонту та відновленню причалу, 10 серпня 2011 року між підприємством, ФОП Усеїновою С.М. та товариством з обмеженою відповідальністю «Коралл-М» укладено договір про співпрацю відносно реконструкції, капітального ремонту та відновлення причалу та прилеглої території спірного Алуштинського портопункту, а 16 лютого 2012 року між приватним підприємством «Маяк-А», державним підприємством «Ялтинський морський то рговий порт» та ФОП Філіпповою Т.Г. укладено договір №15, згідно якого остання взяла на себе обов'язки по виконанню робіт, пов'язаних з супроводженням підготовки та реалізацією приватним підприємством «Ма як-А» проекту по реконструкції, капітальному ремонту, відновленню та сумісної експлуатації причалу, у свою чергу державне підприємство «Ялтинський морський торговий порт» виступило як координатор робіт, що свідчить про наявність договірних відносин між сторонами, і як наслідок, наявність підстав для зайняття приватним підприємством "Маяк-А" спірної гідротехнічної споруди.

06 серпня 2013 року від позивача по справі надійшло клопотання про заміну позивача - державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на правонаступника - Ялтинську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ялтинського морського порту).

Дослідивши статутні документи позивача, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, суд встановив, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 19 березня 2013 року за №163 Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів, у зв'язку з чим, задовольнив заявлене клопотання.

06 серпня 2013 року до суду надійшли письмові пояснення від Міністерства Інфраструктури України у яких останнє вказало, що підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі та зазначило, що спірні споруди відповідно до положень Закону України «Про оренду держаного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди.

Також, письмові пояснення по суті надала і адміністрація Ялтинського морського порту, яка зазначила, що спірне майно перебуває на балансі державного підприємства, портопункт складається з морського вокзалу, привокзальної площі і причалу та наполягає на тому, що споруди на підході до причалу побудовані відповідачем незаконно, без узгодження з Ялтинської філією державного підприємства "Адміністрації морських портів України" (Адміністрації Ялтинського морського порту) і дозволу Державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт на вказаному причалі.

За переконанням адміністрації, договірні відносини між Ялтинської філією держаного підприємства "Адміністрації морських портів України" (Адміністрації Ялтинського морського порту) та приватним підприємством "Маяк-А" відсутні, як відсутні і підстави для заняття відповідачем спірної гідротехнічною споруди.

06 серпня 2013 року в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України по справі оголошувалась перерва.

У судове засідання, що відбулось 12 серпня 2013 року, з'явились прокурор, представник позивача та Міністерства інфраструктури України, які підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні. Представник відповідача, у свою чергу, проти доводів прокурора, позивача та третьої особи заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Представник Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи проінформований належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, сторін та третіх осіб, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2001 року Ялтинському морському торговельному порту відповідно до рішення 18 сесії 23 скликання Алуштинської міської ради народних депутатів Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2001 року №18/22 видано державний акт на право постійного користування землею у розмірі 0,3228 га. в межах згідно з планом користування для обслуговування та експлуатації портового пункту в місті Алушта.

Портовий пункт в місті Алушта, який розташований за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 6, перебуває на балансі державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», правонаступником якого є Ялтинська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ялтинського морського порту). Причал портопункту "Алушта" складається з морського вокзалу, привокзальної площі та причалу.

14 травня 2013 року комісія у складі старшого Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та представників державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» при обстеженні портопункту "Алушта" встановила, що гідротехнічні споруди портом не експлуатуються, втім на верхньому майданчику головної частини причалу портопункту "Алушта" розташоване кафе «Маяк». Приватне підприємство "Маяк-А", у свою чергу, участь при проведенні огляду не приймало, акт обстеження не підписувало, докази зворотного на час розгляду спору в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду із даним позовом прокурор наполягає на порушенні інтересів державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт», у зв'язку з тим, що між відповідачем та портом відсутні будь-які договірні відносини і підстави для заняття відповідачем спірної гідротехнічної споруди відсутні.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані прокурором і позивачем докази та викладену правову позицію, суд, вважає заявлені Кримським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлені засади та способи захисту права власності.

Приписами статті 391 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем протиправних дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права.

При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Таким чином, право власності, як абсолютне право має захищатись лише при доведенні самого факту порушення.

Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що будь-які договірні відносини між ним та відповідачем стосовно частини причалу портопункту «Алушта» відсутні, втім це не відповідає дійсності.

Так, перевіривши доводи прокурора і позивача судом встановлено, що 28 липня 2011 року державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт» та приватне підприємство «Маяк» уклали попередній договір про співробітництво в сфері реконструкції, капітального ремонту та відновлення причалу і прилеглої території Алуштинського портопункту, розташованого у місті Алушта, портопункт «Алушта», вул. Леніна, 6, що знаходиться на балансі Порту.

При цьому, відповідно до названого договору відповідач зобов'язаний замовити та оплатити підготування звіту про оцінку дійсності (справедливості) ринкової вартості причалу та підготувати ескізний проект реконструкції капітального ремонту та відновлення спірного причалу.

02 серпня 2011 року приватне підприємство «Юридичне агентство», державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт» та приватне підприємство «Маяк» уклали договір №143 про проведення незалежної оцінки майна - частини портопункту «Алушта».

З метою виконання умов названого договору 10 серпня 2011 року приватне підприємство «Маяк», ФОП Усеїнова С.М. та товариство з обмеженою відповідальністю «Коралл-М» уклали договір про співробітництво відносно реконструкції, капітального ремонту та відновленню причалу і прилеглої території Алуштинського портопункту, розташованого за адресою м. Алушта, На бережна, п/п «Алушта» вул. Леніна, 6.

16 лютого 2012 року приватне підприємство «Маяк», державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" та ФОП Філіпова Т.Г. уклали договір №15 відповідно до якого, відповідач доручив підприємцю виконати роботи з організаційно-правового супроводження підготовки та реалізації підприємством проекту по реконструкції, капітальному ремонту, відновленню та спільної експлуатації спірного причалу. При цьому, Порт за даним договором виступає в якості координатора робіт.

Крім наведених вище договорів, укладених між сторонами відносно спірного майна, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням передачі спірних споруд в концесію на 49 років.

У свою чергу, Адміністрація Ялтинського морського порту повідомила відповідача, що станом на 14 червня 2013 року у адміністрації є одна пропозиція щодо передачі в оренду причалів у портопункті - приватне підприємство «Маяк».

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по транспорту та зв'язку також повідомив відповідача про можливість розгляду питання передання в концесію або в оренду спірного майна.

Вказані вище обставини свідчать про відсутність перешкод позивачу у користуванні та розпорядженні своїм майном, оскільки саме останній перебуває з відповідачем у договірних відносинах в сфері реконструкції, капітального ремонту та відновлення спірного майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

З викладеного вбачається, що спірні споруди займаються відповідачем з метою виконання укладених за участю Порту договорів в сфері реконструкції, капітального ремонту та відновлення спірного майна, за відсутності заперечень з боку балансоутримувача щодо виконання таких договорів.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Втім, ані прокурор, ані позивач не довели суду належними та допустимими доказами те, що поведінка відповідача є протиправною і перешкоджає позивачу здійснювати право користування та розпорядження майном. Недоведеними залишились обставина, що підтверджує вчинення відповідачем протиправних дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права та факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Навпаки, позивач без перешкод використовує належні йому права укладаючи саме з відповідачем договори в сфері реконструкції, капітального ремонту та відновлення спірного майна.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

З наведеного вбачається, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги той факт, що позивач перебуває з відповідачем у договірних відносинах в сфері реконструкції, капітального ремонту та відновлення спірного майна (договори від 28 липня 2011 року, від 02 серпня 2011 року, від 16 лютого 2012 року), суд приходить до висновку про наявність підстав для зайняття приватним підприємством "Маяк-А" причалу портопункту "Алушта", який розташований за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 6.

Оскільки позивачем не доведено порушення своїх прав, не доведено, що приватним підприємством "Маяк-А" здійснюються перешкоди позивачу в користуванні спірним майном за адресою: АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 6, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

При цьому, посилання відповідача на укладений 30 листопада 2006 року договір оренди державного нерухомого майна суд відхиляє та зазначає, що відповідач не є стороною даного договору, оскільки орендарем за вказаним договором виступало товариство з обмеженою відповідальністю «Коралл-М», крім того, орендаря повідомлено про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням терміну його дії і товариство з обмеженою відповідальністю «Корал-М» 31 січня 2008 року повернуло Порту орендоване майно за актом приймання-передачі (а.с. 128).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 серпня 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 19 серпня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя І.І. Дворний