Постанова

від 22.10.2013 по справі 901/1717/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 901/1717/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: Почка Антон Анатолійович, посвідчення № 005826 від 25 вересня 2012 року, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя

позивача: Ялтинська філія державного підприємства „Адміністрація морських портів України" - Клімачов Андрій Сергійович, дов. № 127 від 15 липня 2013 року,

відповідача: приватне підприємство "Маяк-А" - Голикова Валентина Федорівна, дов. № 556 від 25 червня 2013 року,

третьої особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі - не з'явився,

третьої особи: Міністерство інфраструктури України - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 12 серпня 2013 року у справі № 901/1717/13

за позовом Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (вул. Привокзальна, 6, м. Сімферополь,95006) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, м. Ялта,98600)

до приватного підприємства "Маяк-А" (пров. Червоноармійський, 19, м. Алушта,98500)

3-ті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, м. Севастополь,99008)

Міністерство інфраструктури України (пр. Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135)

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2012 року Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на підставі статей 391, 398 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 25 Закону України «Про транспорт» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про зобов'язання приватного підприємства "Маяк-А" усунути перешкоди в користуванні майном державному підприємству "Ялтинський морський торгівельний порт" шляхом демонтажу самовільної забудови кафе "Маяк" на гідротехнічній споруді (причалі) портопункту "Алушта", який розташований за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 6, та приведення гідротехнічної споруди у належний стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перешкоджає позивачу користуватись та розпоряджатись своїм майном, незаконно розмістив на гідротехнічній споруді (частині причалу портопункту «Алушта») кафе «Маяк». У зв'язку з тим, що між відповідачем та державним підприємством "Ялтинський морський торговельний порт" відсутні будь-які договірні відносини, то підстави зайняття приватним підприємством "Маяк-А" спірної гідротехнічної споруди відсутні (т.1 а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2013 року у справі № 901/1717/13 у позові Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" відмовлено.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача є правові підстави для зайняття причалу портопункту "Алушта", а позивачем не доведено порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погодившись з зазначеним рішенням заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що причал портопункту "Алушта" є державною власністю, а укладені відповідачем договори оренди не можуть бути підставою для користування спірним майном.

У судовому засіданні 22 жовтня 2013 року представник прокуратури та Ялтинської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та позовній заяві, а представник приватного підприємства "Маяк-А" проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представники Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та Міністерства інфраструктури України не з'явився в судове засідання, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін обов'язковою визнано не було, колегія визнала за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившихся представників третіх осіб.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

16 березня 2001 року Ялтинському морському торговельному порту відповідно до рішення 18 сесії 23 скликання Алуштинської міської ради народних депутатів Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2001 року № 18/22 видано державний акт на право постійного користування землею у розмірі 0,3228 га для обслуговування та експлуатації портового пункту в місті Алушта (т.1 а.с. 17-20).

14 травня 2013 року комісією у складі старшого Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та представників державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» при обстеженні портопункту "Алушта" встановлено, що гідротехнічні споруди портом не експлуатуються, втім на верхньому майданчику головної частини причалу портопункту "Алушта" розташоване кафе «Маяк» (т.1 а.с. 10-11).

Встановив, що це майно належить відповідачу, який не має будь-яких правових підстав для розміщення кафе на гідротехнічній споруді (причалі) портопункту "Алушта", прокурор просив суд зобов'язати приватне підприємство "Маяк-А" усунути перешкоди в користуванні майном Державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт".

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду відсутні виходячи з наступного.

Як слід зі змісту позовної заяви, вона направлена на захист державної власності, а тому спірні правовідносини підлягають регулюванню положеннями розділу І Цивільного кодексу України, що впорядковують відносини, які виникають на підставі права власності.

У відповідності до статей 317, 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та йому належать відповідні права.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таке право забезпечується власнику за допомогою негаторного позову.

Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, який володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні повноважень користування і (або) розпорядження майном.

Правом на негаторний позов володіють власник, а також титульний власник, які володіють річчю, але позбавлені можливості користуватися або розпоряджатися нею.

Тобто, негаторний позов може бути способом захисту як права власності, так й права законного володіння.

Прокурором позов заявлений в інтересах держави в особі державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт", оскільки портовий пункт в місті Алушта перебуває на балансі зазначеної особи.

Судовою колегією встановлено, що позивач по справі не є ні власником спірного майна - порпункту міста Алушта, ні його законним володільцем.

До такого висновку судова колегія дійшла виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи, 19 березня 2013 року Міністерством інфраструктури України був прийнятий наказ № 163 „Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (т.1 а.с. 174).

Цим наказом передбачено реорганізувати державні підприємства морського транспорту за переліком згідно з додатком 1 шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворити внаслідок виділу державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Пунктом 3 наказу встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у пункті 1 цього наказу, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 133-р „Про погодження пропозицій щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту" та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (пункт 1.1 статуту, т.1 а.с. 190), державна реєстрація підприємства проведена 27 травня 2013 року (т.1 а.с. 136, 139).

Пунктом 3.2. Статуту передбачено, що підприємство утворене шляхом виділу з реорганізованих підприємств, у тому числі державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт", стратегічних об'єктів портової інфраструктури , іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів (розподільних актів (балансів) та є правонаступником реорганізованих державних підприємств у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільних балансів (розподільних актів).

Такий розподільчий баланс між державним підприємством "Ялтинський морський торговельний порт" та державним підприємством „Адміністрація морських портів України" підписаний станом на 13 червня 2013 року (т.2 а.с. 6-7).

Згідно акту приймання-передачі майна, немайнових прав та зобов'язань від 13 червня 2013 року державному підприємству „Адміністрація морських портів України" передано в числі іншого майна причал в місті Алушта (т.2 а.с. 2-5).

Тобто, на дату прийняття судового рішення позивач - державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" не був користувачем спірного майна.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 травня 2013 року № 337 затверджено Положення про Ялтинську філію державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрацію Ялтинського морського порту) (а.с. 178).

Згідно з пунктом 3.1. Положення філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи (а.с. 182).

Філія, для здійснення її діяльності згідно з цим Положенням, наділяється Підприємством майном, яке є частиною майна Підприємства і обліковується на окремому балансі Філії, яки є складовою частиною загального (зведеного) балансу державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (пункт 4.1 Положення).

Як слід з описової частини оскарженого рішення, суд зробив заміну позивача державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт" на правонаступника - Ялтинську філію державного підприємства „Адміністрація морських портів України".

Однак, цій висновок суду суперечить вищевказаному наказу Міністерства інфраструктури України № 163 та пункту 3.2 Статуту державного підприємства „Адміністрація морських портів України".

Крім того, судом не враховано, що Ялтинська філія державного підприємства „Адміністрація морських портів України" згідно Положення не має статусу юридичної особи, а тому не може бути стороною у справі.

Здійснюючи заміну сторони суд повинен вчинити дії, зазначені у частині третій статті 25 Господарського процесуального кодексу України. Вказана норма законодавства є імперативною та підлягає обов'язковому застосуванню.

Але матеріали справи не містять ухвалу про заміну сторони у справі прийняте у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, а тому позивачем по справі є державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт", яке в даний час є суб'єктом підприємницької діяльності та не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 9)

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Одночасно статтею 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивачами у судовому процесі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено право позивача на користування і розпорядження спірним майном, не має підстав для висновку про порушення прав державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції про відмову у позові підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2013 року у справі № 901/1717/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді

В.С. Голик

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (вул. Привокзальна, 6, м. Сімферополь,95006)

2. Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, м. Ялта,98600)

3. Приватне підприємство "Маяк-А" (пров. Червоноармійський, 19, м. Алушта,98500)

4. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, м. Севастополь,99008)

5. Міністерство інфраструктури України (пр. Перемоги, 14, м. Київ 135,01135)

6. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

7. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)

8. Ялтинська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (вул. Рузвельта, 5, Ялта, 98600)