Постанова
від 15.08.2013 по справі 922/568/13-г
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 922/568/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б. розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Томицька Н.М. - дов. від 27.12.12 (була присутня у судовому засіданні 01.08.13), відповідача: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Елтехком" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.06.13 у справі№922/568/13-г за позовомПублічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний комбінат" доЗакритого акціонерного товариства "Елтехком" простягнення 1267350 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.13 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

У судовому засіданні 01.08.13 оголошувалася перерва до 15.08.13.

Публічне акціонерне товариство "Єнакіївський металургійний комбінат" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Елтехком" 1267350 грн. безпідставно набутих коштів. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору поставки №2700817 від 25.06.07, у зв'язку з чим позивач вважав підставним повернення відповідачем спірних коштів. При цьому позивач посилався на приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.04.13 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено. Господарський суд виходив з того, що відповідачем не були виконані умови спірного договору, відтак суд визнав спірну суму безпідставно набутою відповідачем.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 13.06.13 (суді: Барбашова С.В., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що строк позовної давності за заявленими позовними вимогами не сплив.

Закрите акціонерне товариство "Елтехком" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та відмовити у позові. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на порушення господарськими судами приписів статей 264, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статті 4 2 , 4 3 , 32, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України. Товариство наголошує на тому, що підставою для набуття грошових коштів став договір від 25.06.07, котрий недійсним у встановленому порядку не визнавався, а відтак відсутні підстави для стягнення спірних коштів як набутих поза правовою підставою. Водночас товариство стверджує, що строк позовної давності не переривався та сплив.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.06.07 між Публічним акціонерним товариством "Єнакієвский металургійний завод" - покупцем та Закритим акціонерним товариством "Елтехком" - постачальником було укладено договір поставки №2700817. За умовами цього договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (двигун постійного струму МП-1350), а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Згідно з пунктами 2.1, 5.1 договору асортимент, кількість, ціна товару, порядок та строки його поставки узгоджуються сторонами в специфікаціях до договору. У відповідності зі специфікацією №2 від 02.06.08 покупець повинен був здійснити 50% передоплати упродовж 10 банківських днів від дати її підписання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; 20 % передплати - через 2 місяці з моменту перерахування першої передплати; 10% - від дати повідомлення за допомогою засобів факсимільного зв'язку про готовність товару до відвантаження і підписання акта приймання товару фахівцями покупця на складі постачальника; 20% - упродовж 5 банківських днів від дати приймання товару на складі покупця. Господарські суди установили, що позивач на виконання умов договору згідно з платіжними дорученнями №2808507 від 20.06.08, №2811888 від 26.08.08 перерахував відповідачеві в якості передоплати за двигун 1267350 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання за умовами спірного договору не виконав, двигун позивачеві не поставив. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний комбінат" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Елтехком" 1267350 грн. безпідставно набутих коштів. Задовольняючи ці вимоги, господарські суди виходили з того, що відповідачем не виконані його договірні зобов'язання та не поставлено позивачеві спірний двигун, а відтак спірні кошти утримуються останнім без достатніх правових підстав. При цьому суди керувалися приписами пункту 3 частини 3 статі 1212 Цивільного кодексу України. Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій визнаються передчасними з огляду на таке. Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до частини 3 статті 1212 названого Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Зі змісту цієї норми убачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. У розумінні приписів пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України необхідність у поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору. Якщо одна сторона своє зобов'язання до цього належно виконала, таке виконання втрачає правову підставу. Зокрема, частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому (за приписами вказаної норми) право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб'єкту, який уже втратив статус сторони договору. Аналогічно й обов'язок повернення несе не сторона договору, а суб'єкт, котрий мав такий статус у минулому проте, в подальшому, його втратив. Однак, господарські суди обох інстанцій викладеного не врахували, не надали оцінки спірним правовідносинами в контексті наведених норм, не з'ясували обставини, з якими наведена норма пов'язує обов'язок повернення безпідставно утримуваного майна. Водночас, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували усіх обставин справи, з наданням оцінки зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Упродовж розгляду спору, відповідач наголошував на тому, що підставою для набуття спірних коштів є договір поставки №2700817 ; що цей договір не припинено. Крім того, вказував відповідач і на те, що строк позовної давності за заявленими вимогами не переривався та сплив. Вказані доводи заявлялися відповідачем упродовж усього розгляду справи. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для стягнення спірних коштів, а тому ухвалені ними судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.13 у справі №922/568/13-г та рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.13 скасувати. Справу скерувати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Елтехком" задовольнити частково.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення15.08.2013
Оприлюднено21.08.2013
Номер документу33060582
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/568/13-г

Ухвала від 16.05.2013

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Ухвала від 06.03.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 18.02.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 25.11.2013

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гончар Т. В.

Ухвала від 01.10.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Постанова від 10.04.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Гоголь T.Г.

Ухвала від 24.03.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Гоголь T.Г.

Постанова від 30.01.2014

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гончар Т. В.

Рішення від 31.10.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Постанова від 15.08.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Гоголь T.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні