Постанова

від 20.08.2013 по справі 910/2043/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 910/2043/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. у справі№ 910/2043/13 Господарського суду м. Києва за позовомВідділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" прозобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачаКодолов О.В., дов від 28.12.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Відділ культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме, будівлею Жданівського міського центру культури та дозвілля за адресою: Донецька обл., м. Жданівка, вул. Шкільна, 8-А, шляхом проведення демонтажу базової станції та звільнення вказаного приміщення, посилаючись на приписи статті 391 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позов не надав. Справу розглянуто згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2013р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.04.2013р.) позовні вимоги задоволено; зобов'язано відповідача протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури і дозвілля за адресою: Донецька область, м. Жданівка, вул. Шкільна, 8А, та звільнити нежитлове приміщення - частину даху, площею 45,9 кв.м за адресою: м.Жданівка, вул.Шкільна, 8А, шляхом проведення демонтажу базової станції мобільного зв'язку та повернути його на адресу позивача; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1147, 00 грн., державного бюджету України штраф в сумі 100,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. (судді: Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Гончаров С.А.) рішення місцевого господарського суду залишене без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі, та передати справу на новий розгляд.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме статей 16, 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 391 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", неповним з'ясуванням обставинам справи; скаржник вказує про порушення правил виключної підсудності, безпідставне накладення штрафу та винесення окремої постанови; ненаданням юридичної оцінки тим обставинам, що термін договору є продовженим, отже договір оренди є діючим; договором та діючим законодавством не передбачено припинення договору оренди у зв'язку з капітальним ремонтом об'єкту оренди, відсутні документи на підтвердження об'ємів та строків проведення капітального ремонту.

Позивач не надав відзив на касаційну скаргу та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.2006р. між Відділом культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, відповідно до пунктів якого 1.1, 1.2 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у орендне користування нежитлове приміщення - частину даху, площею 45,9 кв.м за адресою: м. Жданівка, вул. Шкільна, 8А; мета передачі в оренду-розміщення базової станції мобільного зв'язку.

Відповідно до пункту 7.1 цього Договору строк дії Договору становив з 06.10.2006р. по 28.02.2007 р. включно; додатковими угодами до Договору від 27.02.2000р., від 30.05.2007р., від 30.09.2007р., від 31.10.2007р., від 18.12.2008р., від 13.08.2009р., від 27.02.2007р., від 31.12.2009р., від 01.01.2012р., від 02.07.2012р. сторонами внесено зміни до п. 7.1.Договору та продовжено строк його дії до 31.07.2012 р.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що після припинення дії Договору відповідач, в порушення умов договору та діючого законодавства України, не повернув спірні приміщення позивачу, що надає право позивачу вимагати усунути перешкоди в користуванні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури та дозвілля за адресою: Донецька обл., м. Жданівка, вул. Шкільна, 8-А, шляхом проведення демонтажу базової станції та звільнення вказаного приміщення відповідно до положень статті 391 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд визначив його як негаторний, тобто поданий з підстав порушення відповідачем речових прав позивача (а не у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором оренди).

Переглядаючи справу відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про порушення правил територіальної підсудності судом першої інстанції з огляду на наявність між сторонами договірних правовідносин, з яких виник спір.

Разом з тим, господарський апеляційний суд залишив поза увагою, що господарським судом не надано повноважень змінювати предмет та підстави поданого позивачем позову, а суд апеляційної інстанції не приймає і не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 16 цього Кодексу справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Вказана стаття містить правила визначення підсудності з окремих категорій справ. Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справи, які належать до компетенції господарських судів, залежно від предмета спору розглядаються в певних господарських судах, тобто певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Частиною 3 цієї статті встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально.

Речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Згідно зі статті 5 цього Закону державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі. Отже, місцезнаходженням нерухомого майна слід уважати місце державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Натомість, встановивши, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном на підставі статті 391 Цивільного кодексу України, яке знаходиться в нежитловому приміщенні за адресою: Донецька обл., м.Жданівка, вул.Шкільна, 8А, місцевим та апеляційним господарськими судами не додержано встановлених Господарським процесуальним кодексом України правил територіальної підсудності.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу.

Касаційний суд вважає, що ухвалені по справі судові акти підлягають скасуванню, як прийняті з порушенням правил територіальної підсудності, а справа направленню до Господарського суду м. Києва для скерування за належною підсудністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , пунктом 6 частини 2 статті 111 10 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. у справі № 910/2043/13 Господарського суду м. Києва та рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2013р. скасувати.

Справу направити до Господарського суду м. Києва для виконання приписів частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач